Постанова № 63830872, 23.12.2016, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/6877/16-а

Провадження №2-а/265/239/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2016 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі

головуючого судді Адамової Т.С.,

за участю секретаря Федорової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя про визнання неправомірним та скасування рішення про відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання неправомірним та скасування рішення про відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії. В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що вона є пенсіонером та перебуває на обліку в УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, як отримувач пенсії за Законом України «Про державну службу», якій при призначенні пенсії було враховано заробіток з 1 липня 2006 року по 31 листопада 2007 року з розрахунку 80% від суми зарплати. При розрахунку коефіцієнту заробітку представниками відповідача було враховано для розрахунку пенсії оклад, надбавки, премію станом на 01.02.2008 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. №1013 збільшено з 01.12.2015 року розміри посадових окладів державних службовців. Крім того до розрахунку заробітної плати за період з 01.07.2006 року по 31.07.2007 року не було зараховано суму отриманої матеріальної допомоги для оздоровлення. На підставі переліченого 15 листопада 2016 року вона звернулась до відповідача із письмовою заявою про виплату та перерахунок її пенсії з урахуванням переліченого, однак рішенням УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя від 15 листопада 2016 року №5033 у перерахунку та виплаті пенсії їй було відмовлено. Не погоджуючись із відмовою відповідача зазначала, що згідно із довідкою Державної податкової адміністрації у Донецькій області від 18.12.2007 року №05-013-1086 за період з 01.07.2006 року по 31.07.2007 року їй було виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 3231,90 грн. На зазначену суму було нараховано збір на обовязкове пенсійне страхування. З 01.12.2015 року їй як державному службовцю на підставі постанови КМУ №1013 від 09.12.2015 збільшено розмір заробітної плати. Зазначене надає ї право перерахувати складові її заробітної плати, які враховуються для розрахунку пенсії. Також вважає дії управління в частині не проведення їй виплати пенсії неправомірними, оскільки вони звужують її право на гідний рівень життя. У звязку із зазначеним просить суд визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя в частині відмови в перерахунку і виплаті пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та скасувати Рішення управління від 15.11.2016 року №.5033. Крім того просить зобовязати управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя перерахувати та виплати їй з 15.05.2016 року пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII із розрахунку 80 % від суми заробітної плати, з якої сплачено страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування з урахуванням даних Довідки Головного управління Державної фіскальної служби від 05.10.2016 року №387/05-99-05-02-13-2 (оклад; надбавки; премії) та Довідки Державної податкової адміністрації у Донецькій області від 18.12.2007 року №05-013-1086 (матеріальна допомога на оздоровлення).

У судове засідання, ОСОБА_1 не з'явилась, надавши суду заяву з проханням вирішити вказану справу у їх відсутність, наполягаючи на задоволенні позову.

Представник управління ПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя ОСОБА_2 заперечував проти позову, надавши суду письмові пояснення, в обґрунтування яких вказував на те, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в управлінні ПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, як отримувач пенсії за віком держслужбовець з 01.04.2015 року. Керуючись Законами України №213 від 02.03.2015 року та №911 від 24.12.2015 року, з 01.04.2015 року зупинено виплату пенсії, на період роботи ОСОБА_1 на посадах державної служби. 15.11.2016 року позивач звернулась до управління із заявою про перерахунок пенсії із нового розміру окладу, надбавки, премії та з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення. Рішенням управління від 15.11.2016 року №5033 ОСОБА_1 було відмовлено в перерахунку пенсії. Матеріальну допомогу для оздоровлення не враховано до заробітної плати ОСОБА_1, так як зазначені виплати не носять системного характеру, а відтак вона не може враховуватися при нарахуванні відповідних пенсій. Перерахунок пенсії з 01.12.2015 року з більшого окладу не має підстав проводити, так як чинним Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII не передбачене означене право державних службовців. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, зясувавши думку учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, за наступних підстав.

Судом встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці з 10.12.2007 року призначено ОСОБА_1 пенсію за віком держслужбовець, відповідно до ст.. 37 Закону України «Про державну службу» №3723. На день призначення пенсії вона працювала на посаді заступника начальника відділу оперативного контролю управління контрольно-перевірочної роботи Державної податкової адміністрації у Донецькій області. Після виходу на пенсію позивач продовжила працювати на посаді державного службовця у складі управління Державної податкової адміністрації у Донецькій області. З 01.02.2008 року у звязку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови №34 від 06.02.2008 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України, якими затверджені посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців апарату органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів прокуратури, судів та інших органів» та з урахуванням вимог ст. 37-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», їй було проведено перерахунок пенсії за віком з більшого заробітку.

В період з 23.02.2012 року по 25.02.2016 року ОСОБА_1 обіймала посаду начальника Костянтинівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області (копія довідки додається). З 26.02.2016 року її призначено на посаду заступника начальника управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління Державної фіскальної служби у Донецької області. Розпорядженням від 02.11.2016 року пенсійну справу позивача, через зміну місця проживання прийнято на облік управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 від 02 березня 2015 року, який набув чинності з 01.04.2015 року внесено зміни до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року, а саме: "Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Аналогічна правова норма з пролонгацією обмеження, щодо виплати пенсії на період з 01.01.2016 по 31.12.2016 року міститься в Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24 грудня 2015 року, який набув чинності з 01.01.2016 року.

Вказані норми Закону є діючими, рішенням Конституційного суду України чи іншим законом скасовані не були, а отже підлягають обов'язковому застосуванню органами Пенсійного фонду України та всіма органами державної влади на території України.

Крім того, у рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.

Також, Конституційний Суд України у рішенні від 25 січня 2012 року №3рп/2012 зробив висновок, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Позивач з 01.04.2015 року обіймає посади державного службовця в структурі Державної фіскальної служби, а отже на неї розповсюджуються обмеження, щодо виплати пенсії передбачені Законами України № 213 від 02 березня 2015 року та № 911-VIII від 24 грудня 2015 року.

15.11.2016 року ОСОБА_1 надано до управлінням ПФУ заяву про перерахунок пенсії з більшого заробітку. До заяви було додано: довідки головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 01.09.2016 №348/05-99-05-02-13-2; від 04.10.2016 року №386/05-99-05-02-13-2; копію Довідки Державної податкової інспекції у Донецькій області від 18.12.207 року №05-013-1086 (оригінал довідки міститься в матеріалах пенсійної справи); копії паспорту та ідентифікаційного коду. Рішенням управління від 15.11.2016 року №5033 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії.

Згідно довідки Державної податкової інспекції у Донецькій області від 18.12.2007 року №05-013-1086, яка була надана для призначення пенсії, позивач в період з 01.07.2006 по 30.11.2007 року отримала матеріальну допомогу для оздоровлення у розмірі 3231,90 грн. Із зазначеної суми були сплачені внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Так як матеріальна допомога не є періодичною виплатою складової частини заробітної плати, управлінням вона не була врахована при розрахунку пенсії.

З таким висновком відповідача суд не може погодитись. З довідки Державної податкової інспекції, про розмір заробітної плати за період з 01.07.2006 року по 30.11.2007 року вбачається, що на всі виплати, включені у довідку, були нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. При цьому з довідки Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 04.10.2016 року №386/05-99-05-02-13-2 також вбачається, що сума заробітку позивачки зазначена в графі Матеріальна допомога є матеріальною допомогою для оздоровлення при наданні щорічної відпустки.

На підставі ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції на момент виходу на пенсію позивачки) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

За ст. 1 Закону України «Про оплату праці» вбачається, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці, яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно із пп. 3 п. 2 Постанови від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» надано право керівникам органів, у межах затвердженого фонду оплати праці, надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Відповідно до Наказу Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 було затверджено «Інструкцію зі статистики заробітної плати», розроблену відповідно до Закону України «Про оплату праці», за п. 2.3 якої вбачається, що інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. До них належать крім іншого матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом).

При цьому згідно із п. 1.3 вказаної Інструкції до фонду оплати праці входить: фонд основної заробітної плати; фонд додаткової заробітної плати; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

В той же час відповідно до ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону; 2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум; 3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої ч. 3 ст. 24 цього Закону.

Аналізуючи наведені норми у їх сукупності суд встановив, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, повинні враховуватись у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічну правову позицію також було викладено Верховним Судом України у його постанові від 20 лютого 2012 року, де Верховний Суд України зазначив, що матеріальна допомога на оздоровлення входять до системи оплати державного службовця.

Таким чином, суд зауважує, що за вказаним спором щодо визначення виплат для обчислення пенсії позивачу необхідно перевагу надавати саме спеціальним нормам, передбаченим ст. 41 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 66 Закону «Про пенсійне забезпечення», а не загальним нормам, що викладені у Законі України «Про державну службу» та Законі України «Про оплату праці».

Суд зазначає, що факт утримання із сум допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань страхових внесків або збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підставою для включення таких виплат до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру пенсії державного службовця.

Згідно Довідки Головного управління Державної фіскальної служби від 05.10.2016 року №387/05-99-05-02-13-2 з 01.12.2015 року збільшено розмір посадового окладу заступника начальника відділу (посада з якої позивачу призначено пенсію). Відповідачем відмовлено в зарахуванні показників окладу, надбавок та премії згідно до Довідки від 05.10.2016 року для розрахунку пенсії так, як діючим законодавством не передбачено право державних службовців на перерахунок пенсії.

В свою чергу, відповідно до вимог статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ(на момент призначення пенсії) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

При цьому, внесені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08 липня 2011 року зміни до статті 37 Закону України "Про державну службу" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розміру заробітку для обчислення пенсії".

Пунктом 4 вищезазначеної Постанови встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 р. N 432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії.

Відповідно до п. 5 Постанови №865 (у редакції від 25.03.2014) перерахунок пенсій провадився з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а у разі його відсутності та перейменування (відсутності) посад довідка видається у порядку, встановленому Міністерством соціальної політики за погодженням з Головним управлінням державної служби.

Відповідно до статті 37-1 Закону № 3723-XII (у редакції, на час набуття позивачем право на перерахунок пенсії) умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» до Постанови №865 внесено зміни, які застосовуються з 01.12.2015, а саме виключено пункт 4, та пункт 5 викладено в новій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».

Таким чином, Положеннями Постанови № 865 на час звернення позивачки до відповідача із заявою про перерахунок пенсії не передбачено порядку перерахунку пенсії державного службовця. Але, всупереч статті 37-1 Закону №3723-XII Кабінетом Міністрів України тривалий час не було визначено порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 23 рішення «Кечко проти України» від 08.11.2005, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Щодо посилань відповідача на те, що починаючи з 01 червня 2015 року і до законодавчого врегулювання спеціальні пенсії не призначаються, а вже призначені - не перераховуються, слід зазначити наступне.

Так, відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про статус народного депутата України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про судову експертизу», «;Про Національний банк України», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Постановою КМУ від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» підвищено заробітну плату працюючим державним службовцям з 01.12.2015 року.

Між тим, пенсія позивачу призначена в грудні 2007 року, право на перерахунок пенсії по заробітку позивачка набула 01.12.2015 року тобто, до набуття чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.

Вирішуючи питання про застосування Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у часі, суд виходить з того, що згідно зі ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Посилання відповідача на те, що згідно пункту 5 Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з 01 червня 2015 року норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначена відповідно до ЗУ «Про державну службу», не діють, суд вважає необґрунтованим, оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії, а не про призначення пенсії вперше.

Таким чином, суд вважає, що право позивача на перерахунок пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.

З урахуванням зазначеного, оскільки в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження не у повному обсязі, суд задовольняє позов частково.

На підстав викладеного, керуючись Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-8 від 02.03.2015 року, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 24.12.2015 року №911, Закону України «Про державну службу» №3723-XII, Постановою КМУ від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», ст.ст. 8-11, 17, 18, 71, 86, 94, 159-167, 181 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення про відмову в перерахунку пенсії та зобовязання здійснити перерахунок та виплату пенсії - задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецькій області №5033 від 15 листопада 2016 року про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії як державному службовцю.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецькій області провести ОСОБА_1 з 01 листопада 2016 року перерахунок пенсії, відповідно до ст.. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII із розрахунку 80% від суми заробітної плати, з якої сплачено страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення згідно Довідки Державної податкової адміністрації у Донецькій області від 18.12.2007 року №05-013-1086 та розмірів окладу, надбавок (за спеціальне звання, за вислугу років, за високі досягнення), премії (179,07%) згідно Довідки головного управління Державної фіскальної служби від 05.10.016 року №387/05-99-05-02-13-2.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення, а особами що не були присутні при проголошенні - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, до Донецького апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя _______