Ухвала суду № 63827202, 29.12.2016, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Номер провадження 1-кс/728/617/16

Єдиний унікальний номер 728/2855/16-к

У Х В А Л А

29 грудня 2016 року м. Бахмач

Слідчий суддя Бахмацького районного суду Приліпко В.М., при секретарі Петренко О.Г. за участю прокурора Лисуна С.І., слідчого Бахмацького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_1, представника ТОВ «Містобуд Плюс» ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі клопотання слідчого Бахмацького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_1, погоджене прокурором Бахмацької місцевої прокуратури ОСОБА_3, про арешт майна: грошових коштів, що знаходяться на рахунках ТОВ «Містобуд Плюс» м.Київ в ПАТ КБ «Приват Банк», у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016270070001110 від 09 грудня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України.

Перевіривши надані матеріали, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників судового засідання,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділенням Бахмацького відділу поліції проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016270070001110 від 09 грудня 2016 року по факту можливої розтрати коштів службовими особами відділу культури та туризму Бахмацької РДА та ТОВ «Містобуд Плюс» під час проведення робіт по реконструкції фасаду Бахмацького районного будинку культури за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.191 КК України.

26.12.2016 року до слідчого судді Бахмацького районного суду з письмовим клопотанням звернувся слідчий Бахмацького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_1, про арешт майна ТОВ «Містобуд Плюс». У клопотанні просить з метою забезпечення збереження речових доказів накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ «Містобуд Плюс» м.Київ в ПАТ КБ «Приват Банк» оскільки незастосування заборони на користування майном може призвести до зникнення коштів з рахунків, що потягне за собою інші наслідки, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Заслухавши пояснення учасників судово засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що викладені в клопотанні доводи про необхідність накладення арешту на майно, є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об»єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обстави, що втсновлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об»єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.8 ст.170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Як вбачається з клопотання, слідчий просить накласти арешт на всі грошові кошти, що знаходяться на рахунку підприємства для збереження речових доказів, тобто на всі обігові кошти підприємства, без заначення розміру шкоди, що не відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та не відповідає розумністі та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, при цьому розмір можливої шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та докази факту завдання шкоди у клопотанні не зазначені і матеріалами кримінального провадження нічим не підтверджені, також на даний час нікому у кримінальному провадженні не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення і достатніх доказів, які б вказували на вчинення особами кримінального правопорушення в матеріалах справи не достатньо, а тому з огляду на наведене, слідчий суддя вважає, що клопотання про накладення арешту на майно є передчасним і підстав для його задоволення не вбачається

Керуючись ст.ст.170-173, 309, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання слідчого Бахмацького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_1 про арешт майна: грошових коштів, що знаходяться на рахунках ТОВ «Містобуд Плюс» м.Київ в ПАТ КБ «Приват Банк», для збереження речових доказів.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.М. Приліпко