Рішення № 63826447, 23.12.2016, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/2223/16-ц

Провадження № 2/648/1190/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2016 року с.м.т. Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області в складі:

Головуючого судді - Бугрименка В.В.

секретаря - Когут Є.А.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Федорівської сільської ради Білозерського району Херсонської області, про усунення перешкод користування земельною ділянкою, встановлення межі,визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, скасування державного акту

ВСТАНОВИВ

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 в якому просила зобовязати відповідача не чинити їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка перебуває в її користуванні. Позов обґрунтовано тим, що вона та відповідач являються відповідно користувачем та власником суміжних земельних ділянок в селі Ульянівка по вулиці Жовтневій. Відповідач незаконно побудував прибудову на відстані 1 м. від її домоволодіння, дерева відповідача руйнують дах її будинку. Крім того, їй в користування виділено земельну ділянку площею 0,25 га., разом з цим, фактично вона користується земельною ділянкою 0,19 га.. Вважає, що відповідач набув у власність частину земельної ділянки, яка перебувала в її користуванні. При приватизації відповідачем земельної ділянки вона не погоджувала документів щодо меж земельної ділянки. Під час розгляду справи представник позивача, неодноразово уточнивши позовні вимоги, просила: зобовязати ОСОБА_6 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка перебуває в користуванні позивача за адресою: Херсонська область Білозерський район село Ульянівка вулиця Жовтнева, 35, а саме зрубати дерева, які ростуть на відстані ближче 5 м. від стіни її будинку; стягнути шкоду завдану будинку; визнати незаконним рішення сесії Федорівської сільської ради №398 від 18 травня 2010 року; визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку за адресою: Херсонська область Білозерський район село Ульянівка вулиця Жовтнева, 37, кадастровий номер 6520387300:02:001:000; встановити межі земельної ділянки площею 0,25 га. за адресою: Херсонська область Білозерський район село Улянівка вулиця Жовтнева, 35.

Ухвалою суду від 7 грудня 2016 року залучено співвідповідачем Федорівську сільську раду Білозерського району Херсонської області.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав викладених у позовній заяві, крім того зазначила, що технічна документація із землеустрою щодо складання державного акту, крім зазначеного у позовній заяві, є незаконною, оскільки в ряді документів зазначено населений пункт Федорівка, а не Ульянівка. Просила позов задовольнити.

Представники ОСОБА_6 позов не визнали, зазначили, що доводи представника позивача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідач не займав земельної ділянки позивача, на його земельній ділянці не ростуть дерева ближче 5 м. до будинку позивача, доводи про пошкодження будинку позивача гілками дерев, які ростуть на земельній ділянці відповідача, є голослівними. Крім того, позивач не має документа який би підтверджував її право на користування земельною ділянкою площею 0.25 га., межі вказаної ділянки не визначалися. Просили в позові відмовити.

Представник сільської ради також просила відмовити у позові за безпідставністю, зазначила, що рішення органом місцевого самоврядування прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, позивач була присутньою при погоджені меж земельної ділянки відповідача, разом цим акт не підписувала.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позов в межах заявлених вимог задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач, на підставі договору купівлі-продажу від 19 грудня 1990 року та державного акту на право власності не земельну ділянку серії ЯК №804341, являється власником будинку та земельної ділянки площею 0,19 га., цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованих за адресою: Херсонська область, Білозерський район, село Ульянівка, вулиця Жовтнева, 37. Позивач, на підставі договору купівлі-продажу від 16 березня 2004 року, являється власником будинку, який розташований за адресою: Херсонська область, Білозерський район, село Ульянівка, вулиця Жовтнева, 35. Зазначене підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, довідкою про зміну номеру будинку позивача (а.с.12, 17, 36, 37). Відповідно до довідки сільської ради №479 від 30 червня 2011 року за позивачем рахується земельна ділянка 0,25 га..

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 Земельного кодексу України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК України)

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.106 Земельного кодексу України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Порядок відновлення меж визначаються органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Механізм встановлення меж земельних ділянок визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом державного комітету України із земельних ресурсів №376 від 18 травня 2010 року (далі Інструкція). Пунктом 2.1 Інструкції передбачено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок.

Зі змісту п.4.2. Інструкції вбачається, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 Земельного кодексу України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Виконання робіт щодо відновлення встановлення (відведення) меж земельної ділянки здійснюють юридична або фізична особа, яка отримала ліцензії на проведення робіт із землеустрою та топографо-геодезичних робіт за замовленням органу державної влади, органу місцевого самоврядування, власника (користувача) земельної ділянки, який замовляє роботи із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Статтею ст. 158 Земельного кодексу України визначені органи, що вирішують земельні спори.

Зі змісту ч.ч. 3, 5 ст. 158 Земельного кодексу України вбачається, що органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що встановлення межі земельної ділянки не відноситься до компетенції суду. Рішення органу місцевого самоврядування, з приводу вирішення спору між сторонами щодо встановлення межі між земельними ділянками, обґрунтованість якого можливо було б перевірити, суду не надано.

За таких обставин, вимога позивача про встановлення межі задоволенню не підлягає.

Згідно до ч.1 ст.3, ч.ч.1, 2, 4 ст.60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Розглядаючи вимогу про визнання незаконним рішення сільської ради та державного акту, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Рішенням Федорівської сільської ради Білозерського району Херсонської області за №398 від 18 травня 2010 року затверджено технічну документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, надано у власність земельні ділянки згідно технічної документації ряду громадян, зокрема і відповідачу (0,19 га.). На підставі вказаного рішення, на імя відповідача видано державний акт серії ЯК №804341 на право власності на земельну ділянку площею 0,19 га., цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою: Херсонська область, Білозерський район, село Ульянівка, вулиця Жовтнева, 37.

Відповідно до ч.1 ст.155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Таким чином, при розгляді зазначеної вимоги підлягає встановленню факт, що актом органу місцевого самоврядування порушуються права ОСОБА_5 як земелекористувача. Разом з цим, позивачем, в супереч вимог ст.60 ЦПК України, не надано доказів, що саме внаслідок приватизації земельної ділянки відповідачем, було порушено її право, зокрема зменшилась площа земельної ділянки, на користування якої вона має право.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що технічна документація виготовлена на підставі рішення сесії Федорівської сільської ради за №353 від 1 жовтня 2009 року про передачу земельної ділянки у власність. Вказана технічна документація погоджена начальником відділу Держкомзему у Білозерському районі Херсонської області. Рішення про затвердження технічної документації та передачу земельної ділянки у власність відповідачу прийнято Федорівською сільською радою відповідно до її повноважень та в порядку встановленому законом. Зворотне позивачем не доведено, таким чином, вказане рішення є правомірним.

З акту погодження меж земельної ділянки, на який посилається позивач вбачається. що межі земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Херсонська область, Білозерський район, село Ульянівка, вулиця Жовтнева, 37, погоджено із суміжними землекористувачами, по фактичному їх місцезнаходженню. На думку суду, сам по собі факт не підписання суміжним землекористувачем акту погодження меж земельної ділянки, без встановлення вище вказаних обставин, не може бути підставою для визнання незаконним рішення сільської ради про затвердження технічної документації. Посилання в акті, що його складено в с. Федорівка, суд до уваги не приймає, оскільки в зазначеному акті, як і рішення сільської ради, зазначено адресу земельної ділянки, а саме село Ульянівка, вулиця Жовтнева, 37

Відповідно до п.п. г), е) ч.1 ст.91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобовязані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачі, дотримуватись правил добросусідства.

Згідно до ч.ч. 1, 2 ст.103 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Заявляючи вимогу про зобовязання ОСОБА_6 зрубати дерева, які ростуть на відстані ближче 5 м. від стіни її будинку, оскільки вони чинять перешкоду у користуванні земельною ділянкою, та стягнути шкоду завдану будинку гілками дерев відповідача, позивачем, в супереч ст.60 ЦПК України, не надано жодного доказу на підтвердження зазначених фактів, на які вона посилається у позовній заяві.

Лист направлений Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області на імя позивача не містить інформації щодо предмету позову, у звязку з чим. вказаний доказ не є належним.

За таких обставин, в задоволені позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.106, 107, 158 Земельного кодексу України, ст. ст.10, 11, 60, 61, 88, 209, 213-218, 223 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Білозерський районний суд Херсонської області, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В.В. Бугрименко