Рішення № 63826096, 28.12.2016, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/698/16-ц

№ провадження 2/647/317/2016

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2016 року Бериславський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: Корсаненкової О.О.

за участю секретаря: Бондаренко Г.В.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

відповідача: ОСОБА_3

представника відповідача адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бериславі Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», третя особа служба автомобільних доріг у Херсонської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, суд

встановив:

У квітні 2016 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що йому на праві приватної власності належить автомобіль НОМЕР_1. 01.08.2015 року на 35 км + 250 м на а/д Херсон-Нова Каховка-Генічеськ ОСОБА_3, керуючи т/з Ваз-21121, р/н НОМЕР_2, в порушення Правил дорожнього руху, проявив неуважність та нехтуючи дорожньою обстановкою, виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з автомобілем позивача, який рухався в зустрічному напрямку. В результаті вчинення ДТП ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження та обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою слідчого СВ Бериславського РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_5, кримінальне провадження №12015230090000877 від 01.08.2015 року за фактом ДТП закрито, в звязку із відсутністю в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення та висновком щодо необхідності притягнення останнього до адміністративної відповідальності. До теперішнього часу відповідач до адміністративної відповідальності за порушення ПДР не притягнутий. Згідно висновку судового експерта, розмір матеріального збитку, завданого позивачу, за умов економічної недоцільності відновлювального ремонту дорівнює його ринковій власності та складає 178749, 66 грн. Вартість робіт щодо розбирання автомобіля TOYOTA PRIUS для проведення експертизи останнього склала 4000, 00 грн. Крім того, внаслідок ДТП ОСОБА_1 спричинена моральна шкода, яка полягає у тому, що було порушено звичайний спосіб життя останнього, він втратив єдиний засіб пересування, необхідністю витрачати час та зусилля на вчинення дій щодо захисту порушених прав та стягнення спричиненої шкоди. Моральну шкоду оцінює у 50000 грн. Оскільки в добровільному порядку шкода, спричинена внаслідок ДТП, відповідачем не відшкодована, ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_3 на його користь 182749, 66 грн. в рахунок матеріальної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки, та 50000,00 грн. моральної шкоди, та судові витрати.

Позивач та його представник в судовому засіданні уточнили заявлені вимоги, просили суд стягнути із відповідачів на користь ОСОБА_1 177261,38 грн. матеріальної шкоди, з яких 171061,38 грн. матеріального збитку пошкодженого автомобіля, 2200 грн. вартості експертного висновку № 36-12/15 від 16.12.2015 року та 4000 грн. вартості розбирання автомобіля для проведення експертного дослідження, а також 50000 грн. моральної шкоди, всього 227261,38 грн., а саме з ПАТ «СК «Уніка» 50000 грн. матеріальної шкоди, із ОСОБА_3 127261 грн. матеріальної шкоди та 50000 грн. моральної шкоди.

Також представник позивача в судовому засіданні зазначив, що між діями ОСОБА_3, який порушив ПДР, та наслідками (ДТП) є причинно наслідковий звязок. ДТП сталося саме з вини відповідача, який за п.12.3 ПДР був зобовязаний вжити заходів щодо зупинки свого транспортного засобу, а не перестроюватися на смугу зустрічного руху. Це було встановлено при закритті кримінального провадження, постанова ОСОБА_3 оскаржена не була. Жодним дослідженим в судовому засіданні доказом не підтверджується те, що ОСОБА_1 створив аварійну ситуацію, що потягло за собою ДТП.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка позивач ОСОБА_1 пояснив, що 01.08.2015 року він їхав на своєму автомобілі у бік м.Каховка зі швидкістю 40-60 км/год. через незадовільний стан дорожнього покриття, багатої кількості ям. Неподалік від с.Тягинка він по своїй смузі руху здійснював обїзд ями. При цьому ліва сторона коліс автомобіля ОСОБА_1 йшла по осевій, а права сторона по ямі. По зустрічній смузі руху із великою швидкістю рухався автомобіль ВАЗ, який різко повернув на ліво та виїхав на смугу руху ОСОБА_1 В 4 м від ями, біля узбіччя з правого боку сталося зіткнення. За 100 м до ями, яка зазначена у схемі ДТП, ОСОБА_1 міг виїхати на смугу зустрічного руху, обїжджаючи ями.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні просили в задоволенні позову відмовити. ОСОБА_3 пояснив, що 01.08.2015 року він із дружиною та дитиною на автомобілі ВАЗ 21121 їхали у напрямку м.Херсона. Швидкість руху була близько 90 км/год. Побачивши, що автомобіль TOYOTA PRIUS їде по зустрічній смузі руху, тобто по смузі руху, по якій рухався ОСОБА_3, останній почав подавати звукові сигнали та сигнали фарами. Швидкість зустрічного автомобіля була близько 120 км/год. Оскільки автомобіль не зупинявся, та не повертався на свою смугу руху, ОСОБА_3 вирішив перестроїтися на зустрічну смугу руху, щоб уникнути лобового зіткнення та людських жертв, так як бачив, що за автомобілем позивача, інших машин немає. ОСОБА_1 раптово повернувся на свою смугу руху, внаслідок чого сталося зіткнення. Автомобіль ОСОБА_1 опинився в полі, автомобіль ОСОБА_3 залишився на дорозі. Вважає, що ДТП сталося з вини позивача, який створив аварійну ситуацію та порушив п.п.10.1, 11.3, 13.3, 13.4 ПДР. ОСОБА_3 Правил дорожнього руху не порушував. Він був присутній при складанні протоколу огляду місця пригоди та схеми ДТП, проте міг не звернути уваги на зазначені там виміри. До адміністративної відповідальності ОСОБА_3 притягнуто не було. Постанови про закриття кримінального провадження ОСОБА_3 не оскаржував.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що в матеріалах справи відсутнє преюдаційне рішення з приводу вини ОСОБА_3 у ДТП від 01.08.2015 року. ОСОБА_1, який виїхав на смугу зустрічного руху, поставив під загрозу життя ОСОБА_3 та його родини, внаслідок чого сталося зіткнення. В звязку з чим, просив в задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю.

Представник відповідача ПАТ «Страхова компанія «Уніка» в судове засідання не зявився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. В письмових запереченнях просив розглянути справу за його відсутності та у задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю, оскільки до теперішнього часу ОСОБА_3 до адміністративної або кримінальної відповідальності за вчинення ДТП від 01.08.2015 року у встановленому законом порядку не притягнутий. Внаслідок чого, ця подія не може бути визнана страховим випадком, що унеможливлює виплату страхового відшкодування. Страхова сума за договором про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_3 визначена у 50000 грн., відшкодування моральної шкоди при відсутності спричинення шкоди здоровю не передбачено. Крім того, зазначив, що розмір матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП при фізичному знищенні транспортного засобу, за ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дорівнює різниці між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, однак в матеріалах справи відсутнє визначення вартості автомобіля позивача після ДТП.

Представник третьої особи служби автомобільних доріг у Херсонської області в судове засідання не зявився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення. Причину своєї неявки не повідомив.

Заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали кримінального провадження №12015230090000958, суд встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 23.07.2009 року власником TOYOTA PRIUS р/н НОМЕР_3 є ОСОБА_1 (а.с.6).

Із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 25.07.2015 року вбачається, що власником ВАЗ-21121 р/н НОМЕР_2 є ОСОБА_3 (а.с.45).

Згідно із полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/3082476 від 22.10.2014 року, укладеного між ОСОБА_3 та ПрАТ «СК «Уніка», транспортний засіб ВАЗ-21121 р/н НОМЕР_2 було застраховано за системою загальнообов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів із встановленим лімітом відповідальності страховика 50000 грн., із визначеним розміром франшизи 0 грн.(а.с.100).

З полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/4366321 від 01.08.2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «Провідна» вбачається, що транспортний засіб TOYOTA PRIUS р/н НОМЕР_3 було застраховано за системою загальнообов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів із встановленим лімітом відповідальності страховика 50000 грн., із визначеним розміром франшизи 510 грн.(а.с.99).

З постанови слідчого СВ Бериславського РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження від 24.09.2015 року вбачається, що кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015230090000958 від 01.08.2015 року закрито у звязку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення та притягнути до адміністративної відповідальності за порушеними пунктами правил дорожнього руху. В діях ОСОБА_1 вбачається адміністративне правопорушення за керування транспортним засобом без належних на те документів. В діях посадових осіб дорожньої служби відповідаючої за ділянку автодороги в місці скоєння ДТП вбачається адміністративне правопорушення за неналежне утримання шляхової мережі (а.с.7).

Дана постанова була скасована постановою прокурора прокуратури Бериславського району Херсонської області від 05.11.2015 року, в звязку з її передчасністю та невідповідністю вимогам КПК України (а.к.п.48).

Відповідно до постанови старшого слідчого СВ Бериславського ВП ГУНП України в Херсонській області ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження від 17.03.2016 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015230090000958 від 01.08.2015 року, закрито у звязку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення (а.к.п.63).

Зі змісту даної постанови вбачається, що в ході проведеної перевірки було встановлено, що 01.08.2015 року на 35 км + 250 м а/д Херсон ОСОБА_7 Генічеськ водій автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_3, рухаючись в напрямку м.Херсон, проявив неуважність та нехтуючи дорожньою обстановкою, в порушення п.п.2.3б, д, 12.1, 12.3 ПДР, побачивши виїхавший на його смугу руху автомобіль НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_1, який на своїй смузі руху здійснював обїзд ями, виїхав на зустрічну смугу руху, де скоїв зіткнення з повернувшимся на свою смугу автомобілем НОМЕР_5.

З постанови від 17.03.2016 року також вбачається, що кримінальне провадження закрито в звязку з тим, що водії ОСОБА_3 та ОСОБА_1 притягнуті до адміністративної відповідальності та дане рішення не скасоване, що унеможливлює повторне притягнення осіб до відповідальності.

З листа №6/16-176 Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області від 05.05.2016 року вбачається, що відносно ОСОБА_3 співробітниками ВДАІ Бериславського району адміністративні матеріали по ст.124 КпАП України не складалися (а.с.66).

З листа Херсонського міського суду Херсонської області №К-803 від 18.05.2016 року вбачається, що протокол відносно ОСОБА_3 за фактом ДТП від 01.08.2015 року не зареєстровано (а.с.117).

Відповідно до картки обліку адміністративного правопорушення від 01.08.2015 року ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом TOYOTA PRIUS р/н НОМЕР_3 порушив вимоги п.2.1.а, посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії Правил (а.с.128).

ОСОБА_1 уклав з ФОП експертом-оцінювачем ОСОБА_8 договір про проведення оцінки вартості майна №1 від 16.11.2015 року (а.с.42).

З висновку №36/12-15 від 16.12.2015 року судового експерта ОСОБА_8 вбачається, що вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля НОМЕР_5, за умов економічної недоцільності відновлювального ремонту дорівнює його ринковій вартості на дату скоєння ДТП та складає 178749, 66 грн.(а.с.8-41). Вартість проведення експертиз, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 36 від 16.12.2015 року складає 2 200, 00 грн.(а.с.65).

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 4 від 16.12.2015 року, за розбір автомобілю НОМЕР_5, для проведення експертизи, ОСОБА_1 було сплачено 4000 грн. (а.с.65).

29.07.2016 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ СК «Уніка» із заявою про відшкодування матеріального збитку, спричиненого внаслідок ДТП (а.с.).

З висновку №41 від 19.10.2016 року судового експерта ОСОБА_9 вбачається, що вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля НОМЕР_5, за умов економічної недоцільності відновлювального ремонту дорівнює його ринковій вартості на дату оцінки 11.07.2016 року та складає 171061, 38 грн. (а.с.184-220).

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що 01.08.2015 року вона із чоловіком та дитиною їхали з м.Н.Каховка до м.Херсона, неподалік від с.Тягінка вона побачила автомобіль синього кольору, який рухався назустріч по їх смузі руху. Чоловік, щоб уникнути лобового зіткнення та зберегти їм із дитиною життя, виїхав на смугу зустрічного руху, яка була вільною. До цього він почав гальмувати, подавав звукові та світлові сигнали. Однак автомобіль синього кольору різко повернувся на свою смугу руху, внаслідок чого сталося зіткнення. Швидкість цього автомобіля була більше за 100 км/год, швидкість руху їхнього автомобіля була 80-90 км/год. Все сталося дуже швидко, за одну хвилину.

З приводу встановлення винуватості у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 01.08.2015 року, суд виходить із наступного.

Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, за відсутності спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, тягне за собою відповідальність передбачену ст.124 КпАП України.

Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

З п.2.3 ПДР вбачається, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Згідно із п.12.1 ПДР, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п.12.3 ПДР, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Дослідивши матеріали кримінального провадження №12015230090000958, а саме протокол огляду місця ДТП від 01.08.2015 року зі схемою ДТП та таблицею ілюстрацій, протоколи огляду транспортних засобів від 01.08.2015 року, висновки експертів №№ 3105, 3104 від 21.08.2015 року та № 3103 від 16.10.2015 року, проаналізувавши пояснення учасників ДТП та свідка, даних в судовому засіданні, судом встановлено, що 01.08.2015 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_4, на 35 км + 250 м а/д Херсон ОСОБА_7 Генічеськ, рухаючись в напрямку м.Херсон, помітивши автомобіль НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_1, який здійснював обїзд ями по своїй смузі руху, в порушення п.п.2.3б, д, 12.1, 12.3 ПДР, не зорієнтувавшись у дорожній обстановці, виїхав на зустрічну смугу руху та скоїв зіткнення з повернувшимся на свою смугу руху автомобілем TOYOTA PRIUS.

Посилання ОСОБА_3 на те, що ОСОБА_1 створив аварійну ситуацію, внаслідок якої своїм виїздом на смугу зустрічного руху він намагався уникнути лобового зіткнення із автомобілем TOYOTA PRIUS та відповідно людських жертв, є необґрунтованими та спростовуються схемою ДТП, яка є додатком до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 01.08.2015 року, з якої вбачається, що слід гальмування автомобілю НОМЕР_4 до місця ДТП складає 19,50 м та знаходиться на смузі зустрічного для даного автомобілю руху. Тобто ОСОБА_3, побачивши попереду автомобіль TOYOTA PRIUS, який здійснював обїзд ями, чим створював перешкоду для автомобіля ОСОБА_3, замість того, щоб вжити негайних заходів щодо знижування швидкості руху аж до зупинки транспортного заходу, що передбачено Правилами дорожнього руху, прийняв рішення здійснити маневр та перестроївся на смугу зустрічного для себе руху, після чого почав гальмувати.

Ані матеріали цивільної справи, ані матеріали кримінального провадження не містять доказів створення ОСОБА_1 аварійної ситуації, що потягло за собою такі дії ОСОБА_3

Зважаючи на те, що про порушення ОСОБА_3 вказаних вимог Правил дорожнього руху, внаслідок яких сталося зіткнення із автомобілем позивача, було зазначено у постанові старшого слідчого СВ Бериславського ВП ГУНП України в Херсонській області ОСОБА_6 про закриття даного кримінального провадження від 17.03.2016 року, враховуючи що дана постанова не була оскаржена ОСОБА_3, при цьому кримінальне провадження було закрито без притягнення останнього до адміністративної відповідальності, приймаючи до уваги, що пояснення учасників ДТП та свідка ОСОБА_10, дані в ході судового розгляду, не спростували вищевикладені обставини, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, про те, що з вини ОСОБА_3, який керував автомобілем НОМЕР_4, 01.08.2015 року сталося зіткнення із автомобілем НОМЕР_6, в результаті чого останньому було спричинено матеріальну шкоду.

З приводу відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, суд виходить з наступного.

Статтею 1166 ЦК Українивстановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистимнемайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 2ст. 1187 ЦК Українипередбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно із вимогами ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязуються у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 3 частини 1 статті 988 ЦК України визначено, що страховик зобов'язаний: у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Згідност. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно ст.29 вказаного Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому Уповноваженим органом, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Статтею 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

В порядку ч.4 ст.10 ЦПК України, судом було розяснено сторонам їх право заявити клопотання про призначення по справі додаткової судової автотоварознавчої експертизи для визначення вартості транспортного засобу TOYOTA PRIUS р/н НОМЕР_3 після дорожньо-транспортної пригоди.

Сторони, не вчинили процесуальних дій, що пов'язані із клопотанням у проведенні зазначеної експертизи.

Відповідно до п.15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30Закону № 1961-IV, який згідно зі статтею 8ЦК(аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Приймаючи до уваги, що у висновку №41 від 19.10.2016 року експертом визначено, що ринкова вартість транспортного засобу TOYOTA PRIUS р/н НОМЕР_3 нижча за розмір ремонту, а отже ремонт пошкодженого транспортного засобу проводити економічно необґрунтовано, і хоча вартість залишків пошкодженого транспортного засобу не визначена, а сторонами по справі не було заявлено клопотання про призначення додаткової судової автотоварознавчої експертизи для визначення вартості транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди, із врахуванням того, що позивач згоден із визнанням його автомобілю фізично знищеним, відшкодуванню підлягає матеріальна шкода, завдана ОСОБА_1 внаслідок ДТП, що дорівнює ринковій вартості його транспортного засобу до ДТП та складає 171061, 38 грн.

Крім того, позивачем понесені витрати, повязані із визначенням розміру спричиненої шкоди, які також підлягають відшкодуванню і за правовою природою відносяться до майнової шкоди, оскільки здійснення цих заходів було необхідно виключно у звязку із аварійним пошкодженням транспортного засобу, яке відбулось за наявності вини відповідача, що було встановлено в ході судового розгляду, а саме витрати на розбору автомобіля для проведення експертизи, які складають 4000 грн. (а.с.65) та витрати на проведення автотоварознавчого дослідження №36/12-15 від 16.12.2015 року, які складають 2200 грн. (а.с.42 зворот).

Враховуючи, що транспортний засіб ВАЗ-21121 р/н НОМЕР_2, згідно полісу №АІ/3082476 від 22.10.2014 року, було застраховано у ПрАТ «СК «Уніка» за системою загальнообов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхова компанія була залучена до участі у справі в якості співвідповідача, ОСОБА_1 протягом року після ДТП звернувся до останньої із заявою про виплату страхового відшкодування, яке не було виплачено з підстав не притягнення ОСОБА_3 до адміністративної або кримінальної відповідальності, зважаючи на встановлення в ході судового розгляду вини відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди від 01.08.2016 року, , із ПрАТ «СК «Уніка» на користь позивача, в порядку п.3 ч.1 ст.988 ЦК України, підлягає стягненню 50000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, тобто у розмірі ліміту, визначеного у полісі.

Оскільки страхового відшкодування недостатньо для повного відшкодування завданої з вини ОСОБА_3 шкоди, в порядкуст. 1194 ЦК України, із останнього на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яка становить 127261,38 грн. ( 171061,38 грн. 50000 грн. = 121061,38 грн. + 4000 грн. + 2200 грн. = 127261,38 грн.).

Крім того, відповідно дост. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно ч.1ст. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 26-1 ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоровя під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоровю.

Судом встановлено, що внаслідок ДТП певним чином змінився звичайний спосіб життя позивача, який, будучи власником фактично знищеного майна, втратив єдиний засіб пересування, змушений був докладати додаткові зусилля для відновлювання своїх прав. Визначаючи розмір моральної шкоди суд враховує обставини у справі, характер, тривалість та обсяг заподіяних позивачу моральних страждань, істотність вимушених змін у його житті, ступінь вини відповідача, а також вимоги розумності і справедливості, та вважає достатньою компенсацією заподіяної позивачу моральної шкоди 5 000 грн.

Зважаючи на те, що під час ДТП не було завдано шкоди здоровю, а також, страховим договором не передбачено обов'язку страхової компанії ПрАТ «СК «Уніка» відшкодувати моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, зазначена моральна шкода підлягає стягненню із ОСОБА_3

Отже, на підставі наявних у справі доказів, яким суд дав належну оцінку відповідно до норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Понесені позивачем витрати на оплату судового збору в розмірі 2327,49 грн. (а.с.1), у відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України та п.35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10, підлягають стягненню з відповідачів, пропорційно до розміру задоволення позовним вимог (вимоги задовольняються на 78 % від первинно заявлених, 27% з яких стягується із страхової компанії, а 73% - із ОСОБА_3А.).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.979, 988, 1166, 1172, 1187, 1188, 1194 Цивільного кодексу України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» на користь ОСОБА_1 50000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, та судові витрати в розмірі 490,17 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 127261,38 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, 5000 грн. моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, а також судові витрати в розмірі 1 325,27 грн.

В іншій частині позову відмовити.

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд Херсонської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.О.Корсаненкова