Рішення № 63825745, 22.12.2016, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2091/16-ц

Провадження № 2/1065/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2016 року Сумський районний суд Сумської області

під головуванням судді Моісеєнко О.М,

при секретарі Землюк А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом

ОСОБА_1

До ОСОБА_2 акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

3-я особа: Сумське регіональне відділення ПАТ «КБ «Хрещатик»

Про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

Встановив:

Позивач звернулась до суду з тих підстав, що наказом ПАТ «КБ «Хрещатик» від 16 січня 2015 року вона була прийнята на роботу тимчасово на посаду начальника відділу роздрібного бізнесу СРВ по 12 вересня 2015 року на час соціальної відпустки ОСОБА_3 по догляду за дитиною до досягнення 6-ти років. Наказом від 1 вересня 2015 року був подовжений термін перебування на посаді з 13 вересня по 28 грудня 2015 року. Наказом від 18 грудня 2015 року була переведена на посаду начальника відділу роздрібного бізнесу на постійній основі. Наказом від 22 вересня 2016 року №1752-к була звільнена з роботи з 22 вересня 2016 року за скороченням штату за ст.40 п.1 КЗпП України. Вважає своє звільнення незаконним з наступних підстав. При скороченні чисельності або штату працівників переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці; особам, в сімї яких немає інших працівників з самостійним; з тривалим безперервним стажем. Позивач безперервно з дня відкриття філії з 21 квітня 2006 року по 28 грудня 2012 року, потім з 18 вересня 2013 року по 31 грудня 2014 року за трудовими угодами, з 16 січня 2015 року по 22 вересня 2016 року перебувала на різних посадах. Має малолітню дитину сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та статус одинокої матері. Крім того, є інвалідом ІІІ групи загального захворювання довічно. Тобто, має переважне право на залишення на роботі, однак при звільненні цього до уваги взято не було. Просила винести рішення про поновлення її на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, моральну шкоду в сумі 2000 грн., витрати на правову допомогу.

Представник відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» для розгляду справи до суду не зявився, просив слухати справу без його участі, подав до суду письмові заперечення, в яких зазначив наступне. Вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки у ПАТ «КБ «Хрещатик» запроваджена тимчасова адміністрація, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Розпочату процедуру ліквідації з 6 червня 2016 року по 5 червня 2018 року включно. Фонд набуває всі повноваження органів управління банку. Уповноважена особа Фонду має право приймати на роботу, звільняти з роботи, переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, тощо. Позивач звільнена наказом уповноваженої особи Фонду. 10 червня 2016 року її було попереджено про майбутнє звільнення. Позивач не надала доказів, що вона має переваги для залишення, оскільки не довела, що інші працівники працюють менший строк у порівнянні з нею. Ліквідована посада, яку обіймала позивач, закриті всі інші посади. Крім того, позивачем не надано доказів про заподіяння їй моральної шкоди. Виходячи з наведеної позиції, даних про середній заробіток суду не надано. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для розгляду справи до суду не зявився, просив справу слухати без його участі. Подав до суду письмові заперечення про наступне. Позивачем не надано доказів на підтвердження укладання трудового договору з Фондом, тому у Фонду відсутні обовязки відносно позивача по поновленню на роботі та виплаті відшкодування. Уповноваженою особою Фонду від імені банку є ОСОБА_5 Банк є самостійною юридичною особою, запису про його припинення не має. Фонд не може відповідати за зобовязаннями банку. Просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з 22 грудня 2015 року була переведена на посаду начальника відділу роздрібного бізнесу СРВ ПАТ «КБ Хрещатик» згідно наказу ПАТ «КБ «Хрещатик» від 18 грудня 2015 року №1299-к на постійній основі (а.с.9). 22 вересня 2016 року наказом ПАТ «КБ «Хрещатик» за підписом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ОСОБА_5 від 22 вересня 2016 року №1792-к звільнена з посади начальника відділу роздрібного бізнесу СРВ за скороченням штату відповідно до ст.40 ч.1 КЗпП України (а.с.11).

До цього працювала у Сумській філії вказаної банківської установи з 21 квітня 2006 року на посаді головного спеціаліста відділу активно-пасивних операцій; головного економіста відділу кредитування фізичних осіб; начальника відділу кредитування роздрібного бізнесу; тимчасово на посаді начальника відділу роздрібного бізнесу по 28 грудня 2012 року (а.с.8). З 16 січня 2015 року прийнята тимчасово на посаду начальнику відділу роздрібного бізнесу згідно наказу від 16 січня 2015 року №42-к та наказу від 1 вересня 2015 року №1006-к (а.с.9,10). Після чого наказом від 18 грудня 2015 року №1299-к переведена з 22 грудня 2015 року на посаду начальника відділу роздрібного бізнесу на постійній основі.

Крім того, після звільнення у 2012 році, працювала у ПАТ «КБ «Хрещатик» з 18 вересня 2013 року по 31 березня 2014 року, з 1 квітня по 31 серпня 2014 року та з 1 вересня по 31 грудня 2014 року виконувала обовязки начальника відділу роздрібного бізнесу на підставі трудових угод (а.с.12-14). Має повну вищу освіту кваліфікацію економіста ступеня спеціаліста з відзнакою (а.с.64).

Позивач є інвалідом ІІІ групи загального захворювання, група інвалідності встановлена без терміново і нас видачі наказу про звільнення їй була встановлена група інвалідності (а.с.15). Має на своєму утриманні неповнолітню дитину сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.16). Факт виховання позивачем дитини без батька підтверджується пунктом п.3 наказу ПАТ «КБ «Хрещатик» від 22 вересня 2016 року №1172-к (а.с.43,54).

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 8 червня 2016 року внесені відомості щодо рішення державного органу про припинення юридичної особи в результаті ліквідації (а.с.37).

Постановою правління Нацбанку України від 5 квітня 2016 року №234 ПАТ «КБ «Хрещатик» віднесений до категорії неплатоспроможних (а.с.39). Наказом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 3 червня 2016 року №216 почата процедура ліквідації банку, призначена уповноважена особа Фонду ОСОБА_5, котрому були делеговані всі повноваження ліквідатора строком на два роки з 6 червня 2016 року по 5 червня 2016 року включно (а.с.38,40-42).

Наказом тимчасової адміністрації ПАТ «КБ «Хрещатик» від 12 травня 2016 року №129 проведено зміни у штатному розписі Сумського регіонального відділення у звязку зі скороченням чисельності та штату працівників. Згідно нової затвердженої структури після скорочення посада начальника відділу роздрібного бізнесу, яку обіймала ОСОБА_1, включена до штатного розпису (а.с.49-51). Крім вказаної посади до штатного розпису включені посади, крім директора: заступника директора-начальника відділу, заступника начальника відділу супроводження та контролю операцій, завідувача каси.

8 червня 2016 року наказом №218 ПАТ «КБ «Хрещатик» за підписом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ОСОБА_5 прийняте рішення про скорочення чисельності і штату працівників Сумського регіонального відділення ПАТ «КБ «Хрещатик» у звязку з повною ліквідацією (а.с.47). У додатку №1 до даного наказу зазначено про ліквідацію посади начальника відділу роздрібного бізнесу СРВ (а.с.48).

10 червня 2016 року позивач була письмово попереджена про майбутнє звільнення з займаної посади згідно ст.40 п.1 КЗпП України під розпис (а.с.45).

Згідно ст.40 ч.1 п.1 КЗпП України, трудовий договір може бути розірваний з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Право роботодавця визначати структуру та штатну чисельність працівників. Крім того, він має право проводити перестановку працівників, переводити більш кваліфікованих працівників, посади яких скорочуються, з їх згоди на інші однорідні посади, звільнивши менш кваліфікованих працівників. При цьому дії роботодавця повинні узгоджуватись з вимогами ст.42 КЗпП України щодо переважного залишення на роботі при вивільненні працівників у звязку із змінами в організації виробництва і праці. Зокрема, переважне право надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних показниках перевага надається, зокрема, особам, в сімях яких не має інших працівників з самостійним заробітком, працівників з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

В частині посилань позивача на ст.17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», суд не може прийняти їх до уваги, оскільки у зазначеному законі йде мова про заборону звільнення працівника з причини інвалідності, що не стосується даного випадку. Тому наявність інвалідності не є підставою для переважного права на залишення на роботі.

При вивільненні ОСОБА_1 відповідач ПАТ «КБ Хрещатик» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_5 не виконав всі передбачені законом вимоги щодо проведення вивільнення працівників внаслідок скорочення штату та чисельності, зокрема не вжив заходів до переведення її на іншу роботу, у Воскресенському відділенні посади керуючого та касира-контролера збережені. За наведених обставин доказів повної ліквідації не надано. Відповідач має відповідну кваліфікацію, тривалий безперервний стаж роботи та сімейні обставини, що дає право на врахування їх при вивільненні.

При цьому суд не може погодитись з позицією представника ПАТ «КБ «Хрещатик» ОСОБА_5 в тій частині, що позивачем не надані докази на підтвердження її позиції. Позивачем надані наявні у неї докази, однак відповідачами вони не спростовані і докази зворотнього суду не надані. Тому суд при вирішенні справи виходить з наявних у справі матеріалів.

Виходячи з того, що звільнення позивача з роботи здійснено з порушення вимог ст.42 КЗпП України, вона повинна бути поновлена на посаді, яку вона обіймала до звільнення.

Відповідно до ст.235 КЗпП України, особі, яка підлягає поновленню на роботі підлягає виплаті середній заробіток за час вимушеного прогулу. На час винесення рішення термін вимушеного прогулу становить 63 дні, середньоденний заробіток 380,95 грн. Сума стягнення складає 23999,85 грн.

При вирішенні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що позивач внаслідок втрати роботи через порушення її трудових прав зазнала моральних страждань через неможливість заробляти на життя та забезпечувати свою неповнолітню дитину. Однак, додаткових доказів на підтвердження суми відшкодування у заявленому розмірі нею не надано, тому сума відшкодування моральної шкоди повинна бути зменшена.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.213,215,218 ЦПК України, ст.ст.40,42,235 КЗпП,

суд

Вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу роздрібного бізнесу Сумського регіонального відділення ОСОБА_2 акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» з 22 вересня 2016 року.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (уповноважена особа Фонду ОСОБА_5) двадцять три тисячі девятсот девяносто девять грн. 85 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та пятсот грн. відшкодування моральної шкоди, чотириста грн. відшкодування витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (уповноважена особа Фонду ОСОБА_5) на користь держави дві тисячі чотириста вісімдесят грн. 40 коп. судового збору.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Моісеєнко