Ухвала суду № 63825280, 29.12.2016, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/4175/16-а

Провадження № 2-ар/591/47/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2016 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Прокудіної Н.Г.

при секретарі Різниченко Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми заяву ОСОБА_1 про розяснення рішення по справі № 591/4175/16-а за позовом ОСОБА_1 до Сумського обєднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про скасування рішення, зобовязання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розяснення постанови Зарічного районного суду м.Суми від 30.09.2016 року по справі № 591/4175/16-а за позовом ОСОБА_1 до Сумського обєднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про скасування рішення, зобовязання вчинити дії, мотивуючи її тим, що рахунки субєкта владних повноважень Сумського обєднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області не відкриті в органі казначейства, що унеможливлює виконання постанови в частині стягнення на його користь судового збору в сумі 551 грн. 20 коп..

В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового рішення є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.

Роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Як зазначено у п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7«Про судове рішення в адміністративній справі»за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

В даному випадку постанова Зарічного районного суду м. Суми від 30.09.2016 року є незрозумілою для позивача ОСОБА_1 в частині стягнення на його користь судового збору в розмірі 551,20 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунка субєкта владних повноважень Сумського обєднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, так як відповідач не має відкритих рахунків в органах Казначейства.

У звязку з чим постанова Зарічного районного суду м. Суми від 30.09.2016 року в цій частині підлягає наступному розясненню.

Абзацом 2 п. 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджених постановою КМ України № 845 від 03.08.2011 року (у редакції постанови від 30 січня 2013 р. № 45) передбачено, що боржники зазначені в цьому порядку - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Згідно абз.1 п. 2 цього порядку, безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Тому, у випадку відсутності у Сумського обєднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області відкритих рахунків в органах Казначейства, судовий збір підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 170 КАС України,

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про розяснення судового рішення задовольнити.

Розяснити постанову Зарічного районного суду м. Суми від 30.09.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сумського обєднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про скасування рішення, зобовязання вчинити дії наступним чином: у випадку відсутності у відповідача відкритих рахунків в органах Казначейства, судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп. на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали

Суддя Н.Г.Прокудіна