Рішення № 63823384, 27.12.2016, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/719/16-ц

Провадження № 2/506/374/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.12.2016 року с.м.т. Окни

Красноокнянський районний суд Одеської області у складі

головуючого судді Чеботаренко О.Л.

секретаря Нечитайло Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Окни цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

29 листопада 2016 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що між ПАТ «Платинум Банк» та відповідачем укладено кредитний договір №04938/0008XSGF від 11.09.2013 року про надання відповідачу кредиту в сумі 8000 грн.

Однак відповідач належним чином не виконував зобов'язання за договором, внаслідок чого допустив заборгованість за договором на загальну суму 13111 грн., з них: 7753,04 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 4707,95 грн. - заборгованість за процентами та комісією; 650,01 грн. - пеня за порушення графіку погашення заборгованості.

Між ПАТ «Платинум Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №20150721-Г від 21.07.2015 року відповідно до умов якого, ПАТ «Платинум Банк» відступило позивачу право вимоги від відповідача коштів за вищезазначеним кредитним договором (включаючи проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі).

Тому, оскільки відповідач не виконав зобов'язання за кредитним договором, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за зазначеним кредитним договором та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Однак від нього до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність. На задоволенні позову наполягає /а.с.48/. Тому, відповідно до ст.169 ЦПК України справа розглянута у відсутність представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, однак від нього до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги визнає частково, так як дійсно кредит він отримував, однак вважає, що так як з моменту нарахування штрафу пройшло вже багато часу, то до позовних вимог про стягнення штрафу він просив застосувати позовну давність та в цій частині в задоволенні позову відмовити /а.с.55/.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між ПАТ «Платинум Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір №04938/0008XSGF від 11.09.2013 року, відповідно до якого банк надає клієнту у користування особистий спеціальний платіжний засіб - міжнародну платіжну картку, відкриває клієнту поточний рахунок №26253703591751, здійснює кредитне обслуговування рахунку шляхом надання клієнту кредитного ліміту у вигляді відкриття відновлювальної кредитної лінії без забезпечення з метою проведення платежів за товари та послуги понад суми власних коштів Клієнта на Рахунку. Розмір кредитного ліміту становить 8000 грн. Розмір щомісячного платежу становить 520 грн. Розмір щомісячної комісії за кредитне обслуговування рахунку становить 159,20 грн. Строк дії кредитного ліміту - 36 місяців з моменту укладання договору.

За змістом Кредитного Договору розмір процентної ставки становить 29,99% річних. Комісія за обслуговування кредиту 1,9900 %. /а.с.5, 52/.

Згідно з п.п.4.2 кредитного договору, погашення заборгованості за кредитом здійснюється Клієнтом шляхом сплати щомісячного платежу у період з 01 по 7 число кожного місяця.

Крім того, п.4.6 кредитного договору передбачено, що у випадку несплати Клієнтом щомісячного платежу та/або його частини до 11 числа поточного місяця, Банк переносить суму простроченої заборгованості на відповідні рахунки обліку простроченої заборгованості та має право нарахувати штраф у розмірі 50 грн. за кожен такий випадок.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст.ст. 526, 1049, 1050, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний належним чином виконувати взяті зобов'язання, повернути кредит та сплатити проценти, в строки та в порядку, що встановлені договором. При цьому, відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його в строк, передбачений договором.

Відповідач належним чином не виконував зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 20 липня 2015 року допустив заборгованість за кредитним договором на загальну суму 13111 грн., з них: 7753,04 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2638,35 грн. - заборгованість за процентами; 2069,60 грн. - комісія; 650,01 грн. - штраф /а.с.16/.

На підставі Договору факторингу №20150721-Г від 21.07.2015, укладеного між ПАТ «Платинум Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», право вимоги за кредитним договором №04938/0008XSGF було відступлене на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», про що ПАТ «Платинум Банк» та позивачем відповідачу направлялося письмове повідомлення /а.с.17, 18/.

П.1 ч.1 ст.512, ст.514, ч.1 ст.516 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до витягу з Додатку №1 до Договору факторингу №20150721-Г від 21.07.2015 року (Реєстру заборгованостей), позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 13111 грн., з них: заборгованість за тілом кредиту - 7753,04 грн.; заборгованість за відсотками та комісією - 4707,95 грн.; заборгованість за пенею та штрафом - 650,01 грн. /а.с.19/.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками є такими, що ґрунтуються на законі, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Щодо стягнення штрафу (пені), то суд прийшов до наступного висновку.

Відповідач подав до суду письмову заяву про застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення штрафу /пені/ та, як наслідок, відмову у задоволенні позову в цій частині /а.с.55/.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язаний його початок.

Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право у примусовому порядку через суд.

Оскільки кредитним договором не встановлена збільшена позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), то строк позовної давності до зазначених позовних вимог відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України складає один рік.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, виходячи з якого відповідач має заборгованість по штрафу, він виготовлений станом на 20 липня 2015 року. При цьому кредитор почав нараховувати штраф, який відповідачем не сплачено - з 12 червня 2014 року. Останнє його нарахування відбулось 14 липня 2015 року.

При цьому, останній платіж по погашенню заборгованості по зазначеному кредитному договору (тіло кредиту, відсотки, комісія) відповідачем було здійснено 11.04.2014 року, а на погашення штрафу - 13.05.2014 року /а.с.16/, що підтверджує вчинення відповідачем дії, яка свідчить про визнання ним боргу. В подальшому відповідачем будь-яких платежів на погашення заборгованості не здійснювалось.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 16 квітня 2014 року у справі №6-24цс14, позовна давність відповідно до ч.1 ст. 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст. ст. 253-255 цього Кодексу. Строк, як часова категорія, характеризується не лише початковим, а й кінцевим моментом. Відповідно до ч.1 ст. 254 ЦК України строк, обчислюваний роками, спливає у відповідні місяць і число останнього року цього строку, а коли він обчислюється місяцями, то у відповідне число останнього місяця строку.

Отже, річний строк позовної давності в частині позовних вимог про стягнення штрафу (пені) у спорі, що виник між сторонами, щодо штрафу, який нарахований 12.06.2014 року розпочався 12.06.2014 року і закінчився 11.06.2015 року, щодо штрафу, який нарахований найпізніше (14.07.2015 року) - розпочався 14.07.2015 року і закінчився 13.07.2016 року.

Позовна заява підписана позивачем лише 10 жовтня 2016 року /відправлена до суду 22 листопада 2016 року, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті, а надійшла до суду лише 29 листопада 2016 року/, тобто через понад два місяці після закінчення строку позовної давності в частині позовних вимог про стягнення штрафу (пені).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Таким чином, враховуючи те, що позов пред'явлено вже після спливу строку позовної давності в частині позовних вимог про стягнення штрафу (пені), а також те, що відповідачем заявлено вимогу про застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення штрафу (пені), суд приходить до висновку, що у задоволенні позову в частині стягнення штрафу (пені) слід відмовити, у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Що стосується заборгованості за комісією, то суд вважає, що в цій частині позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

П. 1.6 кредитного договору встановлено розмір щомісячної комісії за кредитне обслуговування рахунку. Крім того, п.п.3.1, 3.2 кредитного договору визначено умови та порядок обслуговування рахунку, а саме: обслуговування рахунку здійснюється за дебетово-кредитовою платіжною схемою, яка передбачає здійснення операцій в межах залишку коштів, наявних на рахунку, а у разі недостатності власних коштів Клієнта - кредитування рахунку на умовах зазначених у правилах. Для своєчасного виконання своїх зобов'язань перед банком Клієнт уповноважує банк списувати кошти з рахунку в сумі комісії за послуги банку, в сумі фактичної заборгованості перед банком в тому числі технічного овердрафту, плату за претензіями Клієнта, не підтвердженими банком-еквайром.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Таким чином, встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за кредитне обслуговування рахунку, ПАТ «Платинум Банк» не зазначило, які саме послуги за вказану комісію надаються ОСОБА_1, а тому нарахування комісії за кредитне обслуговування рахунку є порушенням п.3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 16 листопада 2016 року у справі №6-1746цс16.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за комісією не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача складає 10391,39 грн., з них: 7753,04 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2638,35 грн. - заборгованість за процентами.

Крім того, відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати, а саме сплачений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 512-516, 526, 612 ЦК України, ст.ст. 10, 88, 212 -215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (р/р №26500000127001 в ПАТ "ТАСкомбанк", код ЄДРПОУ 35625014, МФО 339500) заборгованість за кредитним договором №04938/0008XSGF від 11.09.2013 року в сумі 10391,39 грн. (з них: 7753,04 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2638,35 грн. - заборгованість за процентами) та судовий збір в сумі 1092,2 грн., а всього стягнути - 11483,59 грн.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення рішення, яка подається в апеляційний суд Одеської області через Красноокняняський районний суд, а особами, які не були присутні в судовому засіданні - в той же строк з моменту отримання копії рішення.

ГоловуючийО. Л. Чеботаренко