Рішення № 63822265, 28.12.2016, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/709/16-ц

Провадження № 2/486/486/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2016 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого Франчук О. Д.

при секретарі Зацепіній І.О.

за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, представників третьої особи: Анчевої І.О.. Явтушенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки та піклування Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: Служба у справах дітей Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про визначення місця проживання дитини з батьком,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, в якій просить визначити місце проживання дитини разом з нею. Мотивує свої вимоги тим, що з відповідачем ОСОБА_3 мають сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1. З 12.04.2013 року фактично припинили з відповідачем відносини та вона разом з дитиною проживала за адресою: АДРЕСА_3. Рішенням Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради № 35 від 24.02.2016 року було визначено спосіб спілкування ОСОБА_3 з сином ОСОБА_7 кожного вівторка, четверга та п'ятниці з 17.00 до 20.00 години. Першого і третього тижня місяця з 11.00 години суботи до 17.00 години неділі за місцем проживання батька та один раз на рік в літній період 14 днів для спільного відпочинку та оздоровлення. Проте відповідач без її згоди, 04.06.2016 року, нібито на вихідні дні, згідно графіку побачень, обманним шляхом забрав дитину та до теперішнього часу відмовляється віддавати. Вважає, що вона створила всі умови для проживання, виховання та утримання дитини. Приділяє максимум уваги всебічному гармонійному розвитку сина. Просить задовольнити позов.

07.07.2016 року ОСОБА_1 надала суду заяву про зміну предмету позову, в якій просила визначити місце проживання дитини з нею та відібрати сина ОСОБА_7 від ОСОБА_3 і передати його їй, як матері (а.с. 25-26).

Відповідач звернувся з зустрічною позовною заявою, в якій зазначив, що з позивачкою не перебував у шлюбі, проте від спільних відносин у них народилась дитина - син ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1. Він визнав своє батьківство добровільно, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини. З грудня 2012 року до травня 2013 року ОСОБА_1 з дитиною проживала разом з ним в будинку його батьків. В травні 2013 року вона вирішила залишити його та разом з дитиною переїхала до своєї матері в квартиру. За усною домовленістю, сторони вирішили порядок зустріч батька з дитиною. Проте позивачка перестала виконувати умови домовленостей та почала чинити перешкоди у зустрічах з дитиною. За кожне побачення з сином вона вимагала з нього гроші, суми яких, за його думкою, перевищували розумні межі. Після чого він вимушений був звернутись з заявою до органу опіки та піклування Южноукраїнської міської ради, про визначення способу спілкування з дитиною. Рішенням виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради № 35 від 24.02.2016 року було встановлено режим зустрічей з дитиною, проте позивачка його не виконувала. Зазначає, що позивачка проживає у двокімнатній квартирі своєї матері, де мати тримає декілька кішок та собаку. Сморід з квартири відчувається навіть на сходовому майданчику. Дитина не мала своєї кімнати та постійно була присутня при систематичних сварках позивачки та її матері, які вони вчиняли, коли він приходив побачитись з сином. Дитина почала боятись своєї матері та відмовлялась повертатись до дому, після побачень з батьком. На відміну від позивачки, він в змозі створити для дитини комфортні побутові умови проживання, духовного розвитку та розвитку інтелекту. Він та всі члени його родини мають вищу освіту. Він, на відміну від позивачки, яка жодного дня не працювала та не навчалась, має постійне місце роботи, де позитивно характеризується. Вважає, що їй дитина потрібна лише для отримання з нього аліментів, оскільки іншого джерела доходів вона не має. А тому просить визначити місце проживання сина ОСОБА_7 з ним.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала обставини викладені у позовній заяві та просила про задоволення позову. У задоволенні зустрічної позовної заяви просить відмовити.

Представник позивача підтримала позовну заяву, просила її задовольнити та відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_3 заперечує проти позову та просить відмовити у його задоволенні. Підтримав зустрічну позовну заяву та просив її задовольнити.

Представник відповідача також просила задовольнити зустрічну позовну заяву та відмовити у задоволенні первісної позовної заяви.

Представник третьої особи в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 та визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_8 з батьком ОСОБА_3.

Свідки з боку позивачки повністю підтвердили її пояснення та обставини викладені в позовній заяві. Свідки з боку відповідача підтвердили пояснення відповідача та обставини викладені в зустрічній позовній заяві

Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини, прийшов до наступного.

Сторони по справі мають дитину - сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 12.04.2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Южноукраїнського міського управління юстиції у Миколаївській області (а.с. 8).

Рішенням Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 24.02.2016 року № 35, визначено спосіб спілкування ОСОБА_3 з малолітнім сином ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступним чином: кожного вівторка, четверга та п'ятниці тижня з 17.00 години до 20.00 години; перший і третій тиждень місяця з 11.00 години суботи до 17.00 години неділі, за місцем проживання батька, без присутності матері. Один раз на рік в літній період 14 днів для спільного відпочинку та оздоровлення (а.с. 9).

ОСОБА_3, 1986 року народження зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_2 і має склад сім'ї: батько ОСОБА_9, мати ОСОБА_10, що підтверджується довідкою № 26 від 04.07.2016 року (а.с. 21).

З характеристики ОСОБА_3 вбачається, що з 2009 року він працює інженером 2 категорії УПТК ВП «ЮУ АЕС». За період роботи проявив себе, як грамотний спеціаліст, компетентний та дисциплінований робітник. У відношенні з колегами уважний. По характеру комунікабельний, товариський, доброзичливий. Порушень трудової дисципліни не допускає. Користується повагою та авторитетом серед товаришів та керівництва (а.с. 45).

З довідок про доходи № 2263 від 06.06.2016 року та № 3071 від 09.08.2016 року вбачається, що ОСОБА_3, працюючи на посаді інженера по комплектації обладнання та матеріалів УПТК ВП «ЮУ АЕС», з грудня 2015 року до травня 2016 року отримав дохід 39 005.49 грн., а з лютого 2016 року до липня 2016 року - 37 192.12 грн. (а.с. 46, 178).

ОСОБА_3 на обліку лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, що підтверджується довідками від 14.07.2016 року (а.с. 49-50).

З 27.05.2016 року до 06.07.2016 року ОСОБА_3 неодноразово звертався до Южноукраїнського відділення поліції та Южноукраїнської СМСЧ 2 у зв'язку із спричиненням йому тілесних ушкоджень гр-кою ОСОБА_1 (а.с. 51-66).

З довідок виданих Комунальним закладом ЦРД «Гармонія» вбачається, що ОСОБА_8 07.04.2013 року в період з 01.09.2015 року по 04.06.2016 року нерегулярно відвідував дитячий заклад (а.с. 67-68).

Згідно повідомлення СМСЧ №2 № 1799/01-03 від 04.07.2016р., амбулаторна карта ОСОБА_8 знаходиться на руках у матері, яку вона відмовляється повернути до поліклініки. Випадки звернень до дитячої поліклініки реєструвались у формі первинної облікової документації № 074/0 «Журнал реєстрації амбулаторних хворих» (а.с. 69).

З акту обстеження умов проживання малолітнього ОСОБА_8 від 06.06.2016 року складеного Службою у справах дітей, вбачається, що дитина проживає з батьком у двоповерховому будинку за адресою: АДРЕСА_2. Житло складається з 6 кімнат, кухні, вітальні, 3 санвузлів. Умови проживання створені належним чином. Будинок обладнано сучасними меблями, побутовою технікою, предметами тривалого вжитку. У будинку чисто та затишно. ОСОБА_11 облаштована окрема кімната - ігрова, в якій є шафа, диван, багато іграшок. Спальне місце дитини знаходиться в кімнаті батька. Таким чином, умови для проживання та розвитку дитини створені належним чином. На момент відвідування дитини її стан здоров'я задовільний (а.с. 70).

Згідно звітів про здійснені відрахування та виплати № 2264 від 06.06.2016 року та № 3070 від 09.08.2016 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 за виконавчим листом №486/2068/15-ц від 25.02.2016 за період з 01.03.2016 року по 31.05.2016 року відраховано 8 691.03 грн.. за період з 01.02.2016 року по 31.07.2016 року відраховано всього 13 706.21 грн. (а.с. 73, 177).

З копії протоколу про адміністративне правопорушення від 06.06.2016 року вбачається, що ОСОБА_1 притягувалась до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні стягнення, за вчинення з хуліганських дій, а саме, вчинення сварки з ОСОБА_3 та висловлювань на його адресу нецензурною лайкою (а.с. 74).

Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 01.09.2016 року було скасовано постанову Южноукраїнського міського суду від 29.07.2016 року, ухвалену за результатами розгляду адміністративної справи за вказаним протоколом про адміністративне правопорушення та провадження у справі закрито за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 32-33 т.2).

Згідно договору Добровільного медичного страхування № 008.0953667.723 малолітнього ОСОБА_8 було застраховано його дідусем ОСОБА_9 строком з 01.01.2016 року до 31.12.2016 року. Страхова сума склала 75 000 грн. (а.с. 75).

З копій долучених документів вбачається, що ОСОБА_8 перебував на лікуванні в СМСЧ 2 в період часу з 14.11.2015 року до 18.11.2015 року. Від народження перебував під наглядом лікаря-педіатра за адресою - АДРЕСА_2. Догляд за дитиною здійснювали обидва батьки (а.с. 76-81).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 01.02.2016 року, службою у справах дітей проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_3. Житло розміщене на 5 поверсі п'ятиповерхового будинку, складається з 2-х кімнат. Квартира обладнана сучасними меблями, побутовою технікою, предметами тривалого вжитку. На момент відвідування у квартирі було чисто та затишно. ОСОБА_11 дитини з матусею є окрема кімната. Яка облаштована всім необхідним: є спальне місце, шафа для речей, дитячий стіл та стілець, багато іграшок. Все в охайному стані. Умови для проживання та виховання дитини створені належним чином (а.с. 105).

Згідно трудового договору № 4 від 13.07.2016 року укладеного між ФОП ОСОБА_12 і ОСОБА_1 та наданої довідки, остання працевлаштована тебельщиком, розмір заробітної плати складає 1 600 грн. на місяць (а.с. 106, 113). Але довідку, яка б підтверджувала цю обставину, остання ані Органу опіки та піклування ані суду не надала.

З долучених довідок вбачається, що ОСОБА_1 на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Проживає та зареєстрована з мамою ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_1, скарг та зауважень про порушення правил проживання до КП «ЖЕО», не надходило (а.с. 107-111).

Відповідно до характеристики наданої КЗ ЦРД «Гармонія», ОСОБА_8 відвідує заклад з 12.10.2015 року. Хлопчик приходить охайним, із задоволенням іде на контакт. Дитиною опікуються мати та батько, приймають активну участь у житті дитини. ОСОБА_7 затишно і комфортно з батьками (а.с. 112).

Згідно довідка № 67425/175 від 27.07.2016 року, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6 перебуває на диспансерному обліку з приводу анемії (а.с. 121).

З витягу з кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 зверталась 02.08.2016 року до чергової частини Южноукраїнського відділення поліції з приводу відкритого заволодіння ОСОБА_3 її відеокамерою та телефоном, яке відбулось 14.07.2016 року о 13.00 год, в приміщенні однієї з кімнат у будинку відповідача по АДРЕСА_2, коли вона приходила до нього в гості (а.с. 172).

За місцем роботи ОСОБА_1 характеризується позитивно, за характером витримана, миролюбива, сторониться конфліктних ситуацій (а.с. 173).

ОСОБА_3 за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, приймає активну участь в житті трудового колективу та у громадській діяльності, отримав базову вищу освіту за напрямком підготовки «Економіка і підприємництво» та здобув кваліфікацію бакалавра фінансів (а.с. 179-183).

Відповідачем до матеріалів справи було долучено психологічний висновок психологічного стану ОСОБА_8. На підставі аналізу психологічного дослідження, психолог зробив наступний висновок: батьки для дитини є значущими людьми, але більш емоційно близькою людиною для дитини є тато; ОСОБА_8 притаманні активність, емоційність, вразливість, тривожність та наявність страхів; при вирішенні спору про місце проживання дитини, рекомендовано враховувати відношення дитини до кожного з батьків (а.с. 23-26).

ОСОБА_1 долучено до матеріалів справи копії звернень до держаних установ міста та отримані нею відповіді з приводу питань, які вже перебувають на розгляді в суді та висновки медичних оглядів ОСОБА_8, щодо стану його здоров'я (а.с. 34-50 т.2), (а.с. 57-117 т.2).

Відповідно до ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Орган опіки та піклування Южноукраїнської міської ради Миколаївської області надав висновок, з якого слідує що необхідні умови для проживання та гармонійного розвитку дитини створені за місцем проживання батька.

Частиною 1 статті 141 Сімейного кодексу України, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно зі ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Згідно ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Судом встановлено, що після припинення спільного проживання між батьками дитини склались неприязні, загострені відносини. Відповідач змушений був звертатися до органів опіки та піклування, де було визначено періодичність його спілкування з дитиною. Оскільки сторони не можуть дійти згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, позивачка просить визначити місце проживання сина з нею, а відповідач, звернувшись до суду з зустрічним позовом, просить визначити місце проживання дитини, з ним.

За приписами ст. 7 СК України, яка встановлює загальні засади регулювання сімейних відносин, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Україною 27 лютого 1991 року, положенях Сімейного Кодексу України, роз'ясненнях, що містяться в Постанові Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року "Пр практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя".

Згідно роз'яснень, що містяться в п. 18) вказаного Пленуму, при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати. Судам слід враховувати також положення ст. 160 Сімейного кодексу України, якою передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, яка досягла десяти років, - за спільною згодою батьків та самої дитини, а місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Зважаючи на вік дитини суд не з'ясовував прихильність дитини до кожного з батьків.

Відповідно до принципу шостого «Декларації прав дитини», яка прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і під відповідальністю своїх батьків і в усякому разі в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю. Даний принцип Декларації, за яким малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір'ю лише у винятковій ситуації, не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини, приймаючи до уваги рівність прав обох батьків щодо дитини, що витікає як зі ст. 141 СК України, так зі змісту Конвенції про права дитини, тим більш, що поняття «розлучення» не співпадає з поняттям «визначення місця проживання», оскільки мати дитини у разі визначення місця проживання дитини з батьком не обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, рівно як і батько дитини, турботу відносно дитини та участь у вихованні дитини батьки можуть реалізувати свої права шляхом домовленості між собою щодо встановлення часу спілкування або за рішенням органу опіки та піклування, або за судовим рішенням. Обмеження у цьому разі стосується тільки місця проживання дитини до досягнення нею віку 14 років. Сімейне законодавство не виключає визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком незалежно від віку дитини, якщо маються обставини, з яких дитині краще проживати з батьком ніж з матір'ю.

За статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

ОСОБА_3 довів у судовому засіданні те, що він спроможний надати дитині належний рівень виховання, постійного піклування та розвитку, має достатній дохід та належні житлово-побутові умови. Зазначений факт, також підтвердили свідки в судовому засіданні свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, сім'я ОСОБА_22 та дитячий психіатр ОСОБА_21

Враховуючи зазначене, беручи до уваги інтереси малолітньої дитини, згідно наданих документів, обстеження умов проживання, висновку органу опіки та піклування Южноукраїнської міської ради, суд вважає доцільним проживання дитини з батьком.

З досліджених в судовому засіданні фото- та відеодоказів вбачається, що позивачка ніколи не переймалась своїм моральним виглядом та поведінкою. У соціальних мережах було викладено безліч фото з оголеними частинами тіла та в компаніях осіб непривабливого вигляду під час вживання спиртних напоїв. При цьому позивачка жодним чином не замислювалась, як така поведінка може вплинути на виховання її сина.

Суд критично оцінює спробу позивачки працевлаштування вже під час судового розгляду справи. Остання, будучи у віці 24 років, на відміну від відповідача, жодного дня не працювала. Не навчалась та не мала наміру самостійно забезпечувати свого сина.

В судовому засіданні встановлено та сторонами не спростовувалось, що дитина тривалий час проживає з батьком, дідусем та бабусею, знаходиться повністю на його утриманні та вихованні.

Згідно висновку органу опіки та піклування. відповідач створив належні матеріально-побутові умови для проживання з ним дитини, доброзичливо ставиться до сина та між ними склалися добрі відносини. Батько приділяє дитині багато уваги, опікується його духовним та інтелектуальним розвитком, а тому, належним чином відноситься до виконання своїх батьківських обовязків

Крім того, відповідач працює на великому державному підприємстві, обіймає посаду інженера, має систематичний заробіток, забезпечений житлом, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання. Тоб-то можна зробити висновок, що відповідач, на відміну від позивачки, проявив себе зрілою дорослою людини, яка може відповідати за життя та здоров'я малолітньої дитини.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення місяця проживання дитини з нею, не підлягають задоволенню.

Враховуючи обставини справи та інтереси малолітнього ОСОБА_8, задоволенню підлягає зустрічний позов, за яким судом визначається місце проживання дитини з батьком.

Керуючись ст. ст. 10,11, 60, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки та піклування Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, про визначення місця проживання дитини, відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: Служба у справах дітей Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про визначення місця проживання дитини з батьком, задовольнити

Визначити місце проживання дитини - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем проживання батька ОСОБА_3, АДРЕСА_2 м. Южноукраїнськ Миколаївської області.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги до Южноукраїнського міського суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Южноукраїнського

міського суду О. Д. Франчук