Ухвала суду № 63821331, 27.12.2016, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/6388/16-ц

Провадження № 4-с/487/130/16

У Х В А Л А

Іменем України

27.12.2016 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Разумовської О.Г., при секретарі Кожині В.О., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

08.12.2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 Свої вимоги мотивувала тим, що на виконанні у Заводському відділі державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції перебуває виконавче провадження ВП №4339132 та зведене виконавче провадження №48567747 з примусового виконання виконавчого листа по справі №2/412/570/12 від 28.04.2014 року виданого Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_3 на її користь в межах спадкового майна, яке належало спадкодавцю ОСОБА_4 80000 грн. та 15000 грн. витрат повязаних з проведенням експертизи та боргу в звязку з інфляцією та річні. 29.10.2015 року головний державний виконавець Буділовська О.О. проводила виконавчі дії, а саме опис та арешт майна боржника ? частку квартири АДРЕСА_1. З того часу і на протязі року ОСОБА_2 не вчиняє будь-яких виконавчих дій, посилаючись на те, що у зазначеній квартирі мешкає двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_3 Вважає, що головний державний виконавець діяла з порушенням вимог діючого законодавства та порушив порядок, умови та строки виконання рішень про примусове виконання рішення. На підставі викладеного, просила скаргу задовольнити. В судовому засіданні заявник вимоги уточнила, просила визнати дії головного державного виконавця Буділовської О.О. протиправними та бездіяльними з примусового виконання виконавчого листа по справі №2/412/570/12 від 28.04.2014 року виданого Заводським районним судом м. Миколаєва за період з 05.10.2016 року по теперішній час.

Представник Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області в судовому засіданні заявлені вимоги не визнала, в судовому засідання пояснила, що на виконанні Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області знаходиться зведене виконавче провадження №48567747 з примусового виконання виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суми боргу та стягнення судового збору. Оскільки рішення самостійно не виконане, державним виконавцем накладено арешт на все майно боржника та зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Держаному реєстрі обтяжень рухомого майна. В ході примусового виконання зазначеного виконавчого провадження 29.10.2015 року державним виконавцем описано та арештовано майно боржника, а саме 1/2 частка квартири АДРЕСА_2, однак в даній квартирі неповнолітні діти ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що унеможливлює звернення стягнення на зазначену нерухомість боржника. ОСОБА_1 того, згідно рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 04.04.2014 року, 21.05.2012 року ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса міського нотаріального округу ОСОБА_7 із заявою про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_4, яка склала заповіт, яким заповідала все своє майно ОСОБА_3 Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 21.09.2012 року замінено відповідача з ОСОБА_4 на ОСОБА_3 Також судом встановлено, що ОСОБА_4 була власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_3. Отже ОСОБА_3 фактично є власником вказаного нерухомого майна, яке станом на сьогодні не зареєстроване в установленому законом порядку, що унеможливлює звернення стягнення на таке майно без його реєстрації в установленому порядку. У звязку з викладеним, просила в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити.

Представник боржника ОСОБА_8 з судовому засіданні просив відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, судом встановлено:

На примусовому виконанні у Заводському відділі державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області перебуває зведене виконавче провадження №48567747 до складу якого входять наступні виконавчі документи:

-виконавчий лист № 2/412/570/12 виданий 28.04.2014 Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в межах вартості спадкового майна, яке належало спадкодавцю ОСОБА_4, 80 000 (вісімдесят тисяч) грн., та 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн. витрат, пов'язаних з проведенням експертизи;

-виконавчий лист № 2/487/1610/15 виданий 07.07.2015 Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва судовий збір у розмірі 319,67 грн.;

-виконавчий лист № 487/3065/15-ц виданий 22.02.2016 Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 збитків від інфляції в сумі 27 802,96грн. та три проценти річних в сумі 622,43грн.

Оскільки рішення, в строк наданий для самостійного виконання, боржником не виконані, постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на все майно боржника. Відповідні обтяження зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. На підставі викладеного державним виконавцем по кожному виконавчому провадженню, яке входить до складу зведеного винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 15.10.2015 ВП № 43139132, 29.09.2015 ВП № 48773360, ВП № 50312018 та розпочате примусове виконання рішення шляхом направлення запитів до відповідних органів щодо виявлення майна, належного боржнику на праві приватної власності, доходів, рахунків боржника, накладення арешту на все майно боржника тощо.

При перевірці майнового стану боржника встановлено, що транспортні засоби за боржником не зареєстровані, за даними Держаної податкової служби України та Пенсійного фонду України джерела доходів в т.ч. пенсія, відсутні. Інформація щодо рахунків відкритих в банківських установах відсутня.

29.10.2015 року в ході проведення виконавчих дій щодо перевірки майнового стану боржника за адресою фактичного проживання та реєстрації боржника, а саме АДРЕСА_4 описано та арештоване рухоме майно боржника, а саме: трюмо, сервант, пральна машина. Вказане майно перебуває на реалізації, загальна вартість якого, згідно ату визначення вартості майна від 05.11.2015 складає 800,00грн.

Згідно відповіді Реєстру прав власності на нерухоме майно за боржником зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме 1/2 частку квартири АДРЕСА_5.

В ході примусового виконання зведеного виконавчого провадження № 48567747 29.10.2015 року державним виконавцем описано та арештовано майно боржника, а саме: 1/2 частка квартири АДРЕСА_6, загальною площею - 86,7кв.м., житловою площею - 51,1кв.м., однак в даній квартирі зареєстровані неповнолітні діти - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується довідкою Ф-3 від 31.10.2015, що в свою чергу унеможливлює звернення стягнення на таку нерухомість боржника.

Згідно копії рішення від 04.04.2014 Апеляційного суду Миколаївської області 21.05.2012 року ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса міського нотаріального округу ОСОБА_7 із заявою про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_4, яка з-за життя склала заповіт, яким заповідала все своє майно, де б воно не було та з чого б не склалося, і взагалі все що, їй належатиме на день смерті ОСОБА_3 Ухвалою Заводського районного суду від 21.09.2012 замінено відповідача з ОСОБА_4 на ОСОБА_3 у справі № 2/412/570/12. Також судом встановлено, що ОСОБА_4 була власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_7, згідно свідоцтва про право власності від 21.03.2003 Фонду комунальної власності міської ради, що підтверджується також Інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно. Отже, ОСОБА_3 фактично є власником вказаного нерухомого майна, яке станом на дату цього подання державного виконавця не зареєстровано в установленому законом порядку, що унеможливлює звернення стягнення на таке майно без його реєстрації в установленому порядку.

Після набрання чинності 05.10.2016 р. Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець Буділовська О.О. проводила наступні дії по виконанню рішення суду:

1) 09.11.2016 р. надала запит до КП ММБТІ щодо надання техдокументації на квартиру №8 по вул. Озерна (ОСОБА_9), 15-В м. Миколаєва, відповідь на який отримано 29.11.2016 р.;

2) 09.11.2016 р. надано запит до державної нотаріальної контори №3 для з'ясування того, чи оформляла спадщину ОСОБА_3 померлої ОСОБА_4, відповідь на який отримано 25.11.2016 р.;

3) 09.11.2016 р. формувала витяги з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно, з Реєстру прав власності на нерухоме майно, з Державного реєстру іпотек;

4) у відповідності до ч.4 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII 19.12.2016 року внесла подання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

При таких обставинах суд не може визнати, що головний державний виконавець Буділовська О.О. проявляла бездіяльність, та що її дії були протиправними.

Згідно зіст. 387 ЦПК Україниза результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Як встановлено в ході розгляду скарги, дії державного виконавця відповідають вимогамЗакону України «Про виконавче провадження» та вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і права чи свободи заявника за період з 05.10.2016 р. по теперішній час не було порушено.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 383,384, 387 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання дій головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 протиправними та бездіяльними з примусового виконання виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі №2/412/570/12 за період з 05.10.2016 року по теперішній час - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області протягом 5 днів в порядку, передбаченому ст. ст. 294, 296 ЦПК України.

Суддя: О.Г. Разумовська