Ухвала суду № 63820197, 27.12.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19218/14-ц

Провадження № 4-с/761/351/2016

У Х В А Л А

Іменем України

27 грудня 2016 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Маліновська В.М., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливські стежки», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дочірній Банк Сбербанку Росії», про визнання бездіяльності Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти Івана Миколайовича неправомірною, скасування постанов про арешт майна та заборону на його відчуження, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою, згідно якої просить визнати бездіяльність неправомірною та скасувати постанову про арешт майна та заборону на його відчуження.

Ухвалою від 05 жовтня 2016 року вказану скаргу ТОВ «Мисливські стежки» залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків терміном 5 (п'ять) днів з дня отримання копії ухвали.

У зазначеній ухвалі, серед іншого, вказувалось, що матеріали поданої заяви, не відповідають вимогам ст.ст. , 120 ЦПК України.

Ухвала про усунення недоліків двічі направлялась заявнику на поштову адресу вказану у скарзі. Разом з тим, вказані конверти з копією ухвали про усунення недоліків від 05 жовтня 2016 року повернулися до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання», тобто скаржник за даною адресою не знаходиться або за повідомленням пошти для отримання кореспонденції не з'являється.

При цьому, відповідно до положень ч. 1 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова кореспонденція надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Скаржник не уточнив свого місцезнаходження після звернення з позовом до суду, а тому ухвала була надіслана на останню відому суду адресу, зазначену у позовній заяві та вважається доставленою в розумінні положень ч. 1 ст. 77 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Разом з тим, положеннями ч. 8 ст. 8 ЦПК України передбачено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

З огляду на те, що Розділом VІІ «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України не врегульовано питань щодо повернення скарг у зв'язку з невиконанням вимог суду про усунення недоліків, враховуючи положення ч. 8 ст. 8 ЦПК України, суд вважає за можливе застосувати у даному випадку загальні норми цивільно-процесуального закону стосовно повернення позовної заяви позивачу (ч. 2 ст. 121 ЦПК України).

На підставі зазначеного та враховуючи те, що заявником не усунуто недоліків, вказаних в ухвалі від 05 жовтня 2016 року, суддя прийшов до висновку, що скаргу слід визнати неподаною та повернути заявнику, що не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 8, 119-121, 209, 210, 386 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливські стежки», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дочірній Банк Сбербанку Росії», про визнання бездіяльності Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти Івана Миколайовича неправомірною, скасування постанов про арешт майна та заборону на його відчуження - вважати неподаною та повернути заявнику.

Роз'яснити заявнику, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: