Ухвала суду № 63820143, 03.10.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/34085/16-ц

Провадження № 2/761/7955/2016

У Х В А Л А

03 жовтня 2016 року Суддя Шевченківського районного суду м. Києва Малинников О.Ф. розглянувши питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до Генеральної дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», треті особи Київська обласна дирекція Укрпошти, Центр поштового зв'язку № 6, Відділення Урпошти № 08720 про визнання права ОСОБА_1 на отримання грошових коштів ОСОБА_2 у поштовому віділенні № 08720 і інших відділеннях «Укрпошти» по нотаріальній довіреності ОСОБА_2 від 30.10.04 без обтяження можливості реалізації цього права необхідністью надання нотаріально завірених копій цієї довіреності,

в с т а н о в и в :

У вересні 2016 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Генеральної дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», треті особи Київська обласна дирекція Укрпошти, Центр поштового зв'язку № 6, Відділення Урпошти № 08720 про визнання права ОСОБА_1 на отримання грошових коштів ОСОБА_2 у поштовому віділенні № 08720 і інших відділеннях «Укрпошти» по нотаріальній довіреності ОСОБА_2 від 30.10.04 без обтяження можливості реалізації цього права необхідністью надання нотаріально завірених копій цієї довіреності.

Однак позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ст. 119 ЦПК України.

Звертаючись до суду з позовом, позивач в прохальній частині позову, просить суд відновити його право (пункт 4 позовної заяви), однак формулювання позивачем у такий спосіб вимог, не зазначає конкретних вимог позивача та не зможе бути реалізовано в майбутньому, в якості виконання рішення суду (примусового) та захистити права та інтереси позивача, оскільки ст. 16 ЦК України не передбачено такого способу захисту цивільних прав, який обрав позивач.

Враховуючи Постанову ВСУ від 12.06.2013 р. (6-32цс), суд зазначає, що вибір способу захисту і відповідно формулювання позовних вимог повинно здійснюватися з врахуванням правила ефективності (на вибір позивача), проте одночасно з врахуванням суті спору.

Разом з тим, текст позовної заяви викладено російською мовою, що не відповідає вимогам ст. 7 ЦПК України.

Відповідно до ст.7 ЦПК України мова цивільного судочинства визначається статтею 14 Закону України "Про засади державної мовної політики".

Згідно з ч.1 ст.14 Закону України "Про засади державної мовної політики" судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовамчастини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами).

Відповідно до ч.3 ст.14 вказаного Закону сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.

Згідно з п.17 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", відповідно до вимог статті 7 ЦПК (1618-15) суд має забезпечити при розгляді справи здійснення цивільного судочинства державною мовою, складання судових документів лише державною мовою, незалежно від клопотання учасників процесу. ЦПК не зобов'язує суд перекладати складені ним судові документи чи посвідчувати їх в разі здійснення перекладу іншими особами.

Однак, позовна заява викладена мовою, яка не є державною мовою України.

Так, у позовній заяві позивач просить звільнити його від сплати судового збору, при цьому вказує, що вказана обставина підтверджується тим, що Позивач перебуває у скрутному фінансовому становищі.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Згідно вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проте, позивач не зазначає відповідно до норм ЦПК України, що він просить відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк в зв"язку зі скрутним матеріальним становищем.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно зі п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви немайнового характеру сплачується 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, проте як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач не сплатив судовий збір в сумі 551,20 грн.

Окрім того відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 10 від 17.10.2014 року якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

На підставі вищевказаного, позивачу слід надати до суду документ, який би підтверджував сплату судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі.

Реквізити для сплати судового збору за подання позовних заяв до Шевченківського районного суду міста Києва: розрахунковий рахунок 31211206700011, одержувач УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, ЄДРПОУ 37995466, банк одержувача ГУ ДКУС у м. Києві, МФО 820019, код платежу 22030001, призначення платежу: «Судовий збір».

Окрім того, позивач не зазначив в якості третьої особи ОСОБА_2, оскільки рішення в справі може вплинути на його права або обов'язки.

Оскільки позовна заява подана з порушеннями ст. 119 ЦПК України, про які зазначено в ухвалі, позовна заява має бути залишена без руху відповідно до ст.ст.119,121 цього Кодексу з наданням заявникові строку для усунення недоліків заяви.

Керуючись ст. 119, ч. 1 ст.121 ЦПК України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Генеральної дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», треті особи Київська обласна дирекція Укрпошти, Центр поштового зв'язку №6, Відділення Урпошти № 08720 про визнання права ОСОБА_1 на отримання грошових коштів ОСОБА_2 у поштовому віділенні № 08720 і інших віділеннях «Укрпошти» по нотаріальній довіреності ОСОБА_2 від 30.10.04 без обтяження можливості реалізації цього права необхідністью надання нотаріально завірених копій цієї довіреності - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії ухвали та попередити що у разі невиконання ухвали у визначений термін, позовна заява буде вважатися неподаною.

Суддя : Малинников О.Ф.