Вирок № 63814832, 28.12.2016, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/642/16-к

Провадження № 1-кп/565/26/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2016 року м. Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді - Незнамової І.М.

при секретарі - Нафєєвій Н.В.

з участю прокурора - Радченка Т.Г.

неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3

захисника ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_4

захисника ОСОБА_2 ОСОБА_5

потерпілого - цивільного позивача - ОСОБА_6

потерпілих - ОСОБА_7, ОСОБА_8

представника Варашського відділу поліції - Мельник З.М., Легенчука О.О.

представника служби у справах дітей - Шпак В.М., Ільної А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015180050000963 від 26.11.2015 року відносно:

- неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Кузнецовськ, Рівненської області, учня 11-б класу ЗОШ №4 м.Кузнецовська Рівненської області, громадянина України, допризовника, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст.186 КК України;

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Кузнецовськ, Рівненської області, громадянина України, студента 3-го курсу Володимирецького ПТУ №29 Рівненської області, допризовника, раніше судимого: 02.10.2014 року Кузнецовським міським судом Рівненської області за ч.2 ст.187 КК України до покарання у виді одного року позбавлення волі з випробуванням та встановленням іспитового строку тривалістю два роки,проживаючого в АДРЕСА_2 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

07 листопада 2015 року приблизно о 03 год. 30 хв. неповнолітній ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, перебуваючи на автобусній зупинці «Грибки», що по м-ну Вараш м.Кузнецовськ Рівненської області, в ході конфлікту, що виник на грунті особистих неприязних відносин між ним та ОСОБА_6, наніс ОСОБА_6 удар взутою ногою по обличчю з правого боку, збивши того з ніг, завдавши останньому тілесне ушкодження у вигляді перелому виличної кістки справа зі зміщенням відламків, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили довготривалий розлад здоров'я.

07 листопада 2015 року приблизно о 03 год. 30 хв. поблизу автобусної зупинки «Грибки», що по м-ну Вараш м.Кузнецовськ Рівненської області, неповнолітній ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_7, в ході конфлікту між ним та ОСОБА_7 і ОСОБА_8, наніс останнім удари взутою ногою в область голови, від яких ОСОБА_7 і ОСОБА_8 впали на землю. В той час, коли ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, після закінчення бійки, лежали на землі, неповнолітній ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, за попередньою змовою з ОСОБА_2, вчинили відкрите викрадення їх майна. Зокрема ОСОБА_1 висловив ОСОБА_7 вимогу віддати цінні речі, на що отримав відмову. Після цього, намагаючись подолати опір ОСОБА_7, ОСОБА_1 наніс останньому біля п'яти ударів ногами по голові, завдавши тому фізичного болю та відкрито викрав, знявши з руки, годинник «CASIO МТР-1183А-1 AEF» вартістю 400 грн. 00 коп. Потім ОСОБА_1, із кишені одягу ОСОБА_6, відкрито викрав мобільний телефон «Alcatel One Touch 7041 D» вартістю 1300 грн. 00 коп. та грошові кошти в сумі 53 грн. В той же час, ОСОБА_2 зірвав із шиї ОСОБА_8 та відкрито викрав срібний ланцюжок вартістю 290 грн. 00 коп. із срібним кулоном-хрестиком вартістю 320 грн. 00 коп. Своїми умисними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завдали потерпілому ОСОБА_6 майновий збиток на загальну суму 1353 грн. 00 коп., потерпілому ОСОБА_7 на загальну суму 400 грн. 00 коп., потерпілому ОСОБА_8 на загальну суму 610 грн. 00 коп.

В судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, свою винуватість у вчиненні злочинів визнав повністю та показав, що він знає ОСОБА_2 близько двох років. 07 листопада 2015 року приблизно о 03 год. 30 хв., коли він з ОСОБА_2 та ОСОБА_13 проходили біля палацу культури м.Кузнецовська Рівненської області, то зустріли потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, які були із дівчиною і між ними виник конфлікт. Поблизу палацу культури, він з одним потерпілим, пізніше він дізнався, що то був ОСОБА_7, розпочав бійку, яка тривала декілька секунд і відразу ж закінчилася, оскільки хлопці їх розборонили. Після того вони втрьох пішли до автобусної зупинки «Грибки» м.Кузнецовська, де знову побачили ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_8 Тоді він зателефонував до свого товариша ОСОБА_14 і попросив того приїхати на допомогу, щоб розібратися із потерпілими, які його образили. ОСОБА_2 в той час відійшов в сторону, щоб купити кави. Коли приїхав ОСОБА_14 з хлопцями, вони попрямували до потерпілих і він відразу ж почав наносити тим удари ногою, намагаючись потрапити в область голови. Зазначив, що наносив ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_8 удари по різних частинах тіла, однак скільки і кому саме не пам'ятає. Після того як потерпілі, від нанесених ним ударів, лежали на землі, він забрав у них телефон, годинник та п'ятдесят три грн. Під час бійки, поблизу місця, де вона відбувалася, був ОСОБА_13, а ОСОБА_2 знаходився біля кіоску на автобусній зупинці «Грибки» м.Кузнецовська, де продають цигарки і участі у бійці не приймав. Після бійки, дівчина, яка перебувала з потерпілими, почала кричати і просити, щоб хтось викликав працівників міліції і тоді він пішов додому. Стверджує, що попередньо з ОСОБА_2 вони не домовлялися ні про бійку, ні про викрадення речей у потерпілих, все вийшло саме по собі. Також ствердив, що не бачив, чи ОСОБА_2 у когось із потерпілих зривав ланцюжок з хрестиком. Крім того ОСОБА_1 категорично заперечує участь ОСОБА_2, ОСОБА_14 та інших хлопців у бійці, зазначаючи, що потерпілим наносив удари лише він. Вказав, що шкодує про вчинене та запевнив, що більше такого не вчинятиме. Позовні вимоги за цивільним позовом ОСОБА_6 не визнав, оскільки вони не підтверджені доказами.

В судовому засіданні законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, - ОСОБА_3 пояснила, що вона виховує восьмеро дітей. Звернула увагу на те, що до дев'ятого класу її син ОСОБА_1 добре вчився та був слухняним, а коли пішов у десятий клас, то повністю змінився в гіршу сторону. На її думку, син потрапив під вплив раніше судимих хлопців. Вказала, що дізналася про те, що син вчинив злочин від працівників міліції. Зазначила, що всі її діти забезпечені всім необхідним і вона не може пояснити поведінки ОСОБА_1 Позовні вимоги за цивільним позовом ОСОБА_6 не визнала, оскільки такої суми коштів, які заявлені у позові, вона немає.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні злочину визнав повністю та показав, що 07 листопада 2015 року приблизно о 03 год. 30 хв., коли він з ОСОБА_15 та ОСОБА_13 проходили біля палацу культури м.Кузнецовська Рівненської області, то зустріли ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 із дівчиною. В той час, один із потерпілих штовхнув ОСОБА_1 і між ними виник конфлікт та почалася бійка, в ході якої ОСОБА_15 вдарив того потерпілого. Конфлікт тривав декілька секунд, так як їх відразу ж розборонили. Після того вони пішли до автобусної зупинки «Грибки» м.Кузнецовська, де знову побачили ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, які сиділи на лавці. ОСОБА_15 підійшов до потерпілих і почав з ними говорити, а він пішов до кіоску, де продають цигарки, щоб купити кави. Що відбувалося між ОСОБА_1 і потерпілими він не бачив, так як біля вказаного кіоску перебував близько 20 хв. Ствердив, що йому невідомо про дзвінок ОСОБА_1 до ОСОБА_14 і, що бійки між ОСОБА_1 та ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_8 він не бачив. Коли він повернувся до того місця, де знаходились ОСОБА_15 і потерпілі, то там вже нікого не було, окрім одного із потерпілих, який лежав на землі. На шиї того потерпілого він помітив ланцюжок, який відкрито викрав, після чого пішов додому. Вказав, що між ним та ОСОБА_1 домовленості на грабіж не було. Підтвердив, що дійсно в приміщенні Кузнецовського МВ УМВС України в Рівненській області написав заяву про надання згоди на огляд помешкання, в якому він проживає, і видав викрадений ланцюжок. Вказав, що шкодує про вчинене та запевнив, що більше такого не вчинятиме.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 суду показав, що у нічний час 07 листопада 2015 року він з ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_16 йшли повз палац культури в напрямку автобусної зупинки «Грибки». Біля палацу культури вони зустріли ОСОБА_1, ОСОБА_2 таОСОБА_13 Обвинувачений ОСОБА_1 почав ображати ОСОБА_16 і ОСОБА_7 заступився за свою дівчину. Між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 спочатку розпочалася суперечка, а потім бійка, однак він з ОСОБА_8 їх розборонили. Тоді ОСОБА_15 почав комусь телефонувати та просити приїхати, а вони, у свою чергу, попередили, що викличуть працівників міліції. Після цього ОСОБА_1, ОСОБА_2 таОСОБА_13 пішли з того місця, а вони пішли в напрямку автобусної зупинки «Грибки». На зупинці «Грибки», вони сіли на лавку. Через нетривалий час, раптово до них підбігли декілька хлопців, серед яких вони впізнали лише ОСОБА_15, і відразу почали наносити їм удари. Він отримав удар в обличчя, від якого впав на землю, і відчув різкий біль. Зауважив, що не може сказати хто і кого бив, однак ствердив, що їх бив не лише один ОСОБА_1 Коли він, після бійки, лежав на землі, то відчув, що у нього з кишені дістають мобільний телефон, але він на це не відреагував, оскільки боявся, що його знову почнуть бити. В той час він також почув, як ОСОБА_1 комусь говорив: «перевірте кишені». Коли він піднявся із землі, то побачив, що ОСОБА_7 також лежав на землі, а ОСОБА_8 лежав на лавці з відкинутою головою і був без свідомості. Відразу ж після бійки ОСОБА_7 повідомив, що у нього зник годинник, а ОСОБА_8, після того як прийшов до тями, повідомив, що у нього зник срібний ланцюжок з хрестиком. Пізніше на місце події приїхала «швидка допомога» та працівники міліції. Наступного дня, він в приміщенні відділу міліції написав заяву про вчинення щодо нього злочину. Зазначив, що ні матеріальна шкода, ні моральна шкода йому не відшкодована. Вимоги цивільного позову підтримує в повному обсязі, однак лише до неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, та законного представника ОСОБА_3 і просить їх задовольнити. Вимогу про стягнення завданих збитків до обвинуваченого ОСОБА_2 просив залишити без розгляду.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 суду показав, що 07 листопада 2015 року він разом з ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_16 йшли повз палац культури в напрямку автобусної зупинки «Грибки». Біля палацу культури вони зустріли ОСОБА_1, ОСОБА_2 таОСОБА_13 Обвинувачений ОСОБА_1 почав ображати ОСОБА_16, на що він тому зробив зауваження і після цього між ним та ОСОБА_1 почалася бійка, яка тривала недовго, так як хлопці їх розборонили. В ході бійки, ОСОБА_1 розбив йому носа. В той час ОСОБА_15 комусь зателефонував та просив приїхати, а вони, у свою чергу, попередили, що викличуть працівників міліції. Після цього ОСОБА_1, ОСОБА_2 таОСОБА_13 пішли з того місця, а вони пішли в напрямку автобусної зупинки «Грибки», щоб знайти аптеку для купівлі серветок, оскільки із розбитого носа у нього йшла кров. На зупинці «Грибки» вони сіли на лавку. Через деякий час, до них раптово підбігла група хлопців, один з яких наніс удар ногою ОСОБА_8, потім йому та ОСОБА_6 Після нанесених ударів він впав на землю, де до нього підійшов ОСОБА_1 і сказав «давай годинник, телефон та гроші», на що він відповів, що таких речей у нього немає. Тоді ОСОБА_15 наніс йому близько чотирьох ударів в різні частини тіла. Після нанесених ударів, він відпустив свою руху і ОСОБА_1 зняв з його руки годинник. Після цього ОСОБА_1 сказав: «пацани обшманайте всіх». Відразу ж після бійки, він повідомив друзям, що у нього забрали годинник, ОСОБА_6 повідомив, що у нього забрали телефон і гроші, а ОСОБА_8, який деякий час був без свідомості, повідомив, коли прийшов до тями, що у нього забрали срібний ланцюжок з хрестиком. Через деякий час на місце події приїхала «швидка допомога» та працівники міліції. Звернув увагу на те, що на них напали біля п'яти хлопців. Зазначив, що він не звертався із позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди з обвинувачених та просив суд обрати для ОСОБА_1 і ОСОБА_2 справедливе покарання.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 суду показав, що 07 листопада 2015 року біля 03 год. він з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_16 проходили повз палац культури в напрямку автобусної зупинки «Грибки». Біля палацу культури вони зустріли ОСОБА_1, ОСОБА_2 таОСОБА_13 Обвинувачений ОСОБА_1 почав ображати ОСОБА_16, а ОСОБА_7 заступився за неї. Між хлопцями виникла суперечка, яка переросла у бійку. Ця бійка тривала недовго, так як він з ОСОБА_6 розборонили хлопців. Після цього вони пішли в напрямку автобусної зупинки «Грибки». На зупинці «Грибки» вони сіли на лавку. В той час він бачив, що до них підбігла група хлопців, більше трьох чоловік, які відразу ж почали наносити їм удари. Зауважив, що після нанесеного удару в область голови, він втратив свідомість і прийшов до свідомості лише в автомобілі «швидкої допомоги». Коли він прийшов до тями, то виявив, що у нього з шиї зник срібний ланцюжок з хрестиком. Зазначив, що він не звертався із позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди з обвинувачених та просив суд обрати для ОСОБА_1 і ОСОБА_2 покарання на розсуд суду.

Під час розгляду справи свідок ОСОБА_17 суду показав, що 07.11.2015 року після 03 год. він разом з ОСОБА_18 та ОСОБА_14 відпочивали в квартирі знайомого. До ОСОБА_14 зателефонував ОСОБА_1 та попросив допомоги, сказавши що нібито того хтось ображає. Після цього вони викликали таксі та поїхали до автобусної зупинки «Грибки» м.Кузнецовська, на яку їм вказав ОСОБА_1 Там їх зустріли ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_13 Він з ОСОБА_18 залишилися біля магазину «Грибочок», щоб купити води, а ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 пішли до зупинки «Грибки», щоб поговорити з хлопцями, які образили ОСОБА_1 Через декілька хвилин ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 повернулися до них, після чого вони попрощалися і розійшлися. Зазначив, що коли він з ОСОБА_18 стояли біля магазину «Грибочок», то чули дивний звук, схожий на падіння пластикової пляшки, однак не придали цьому значення. Відповідаючи на запитання, ОСОБА_17 вказав, що бійки між хлопцями він не бачив і ті ні про що йому не розповідали.

Під час розгляду справи свідок ОСОБА_18 суду показав, що 07.11.2015 року після 03 год. він разом з ОСОБА_17 та ОСОБА_14 відпочивали в квартирі знайомого. В той час до ОСОБА_14 хтось зателефонував та попросив приїхати на допомогу. ОСОБА_14 запитав у нього, чи він поїде з ним, на що він погодився. Після цього вони викликали таксі та поїхали до автобусної зупинки «Грибки» м.Кузнецовська. Там їх зустріли ОСОБА_1 та незнайомі йому на той час хлопці. Всі разом вони попрямували до автобусної зупинки, однак по дорозі він зайшов до одного із магазинів, щоб купити мінеральної води. З ним також до магазину зайшов і ОСОБА_17 Що відбувалося на автобусній зупинці, він не бачив і хлопці йому не розповідали.

Під час розгляду справи, в режимі відеоконференції,була допитана свідок ОСОБА_16 Свідок ОСОБА_16 суду показала, що 07 листопада 2015 року вона з ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 йшли з кафе «Соло» в напрямку автобусної зупинки «Грибки». Біля палацу культури вона побачила кошеня, яке взяла в руки. В той час повз них проходили троє хлопців, один з яких почав її ображати. ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 заступилися за неї і між хлопцями почалася словесна суперечка, в ході якої хлопці почали шарпати один одного, а між ОСОБА_1 і ОСОБА_7 почалася бійка, в ході якої ОСОБА_1 розбив ОСОБА_7 носа. Коли ОСОБА_7 сказав, що зателефонує до міліції, то ті хлопці, яких вони зустріли, сказали, що все добре і що телефонувати до міліції не потрібно та пішли. Після цього вони пішли в напрямку автобусної зупинки «Грибки», так як їм необхідно було в аптеці купити серветки, щоб витерти ОСОБА_7 кров на обличчі. На автобусній зупинці «Грибки» хлопці сіли на лавку, а вона пішла в туалет. Коли вона повернулася до хлопців, то ОСОБА_7 їй повідомив, що їх побила група хлопців, серед яких знаходились і ті хлопці, яких вони зустріли біля палацу культури. Також ОСОБА_7 повідомив, що у нього з руки зняли годинник. В цей час ОСОБА_6 тримався за щоку і говорив, що його вдарили в обличчя і що йому дуже боляче. Також ОСОБА_6 повідомив, що у нього забрали телефон і гроші. ОСОБА_8 в цей час лежав на лавці без свідомості. Тоді вона підійшла до хлопців, яких бачила біля палацу культури і почала на них кричати, але ОСОБА_14 відвів її на проїжджу частину і сказав, щоб вона не втручалася в цей конфлікт та почав їй погрожувати. Після цього вона почала кричати, що викличе міліцію і обвинувачені зі своїми друзями втекли з місця події. Через деякий час, за викликом працівника магазину «М'яско», приїхала «швидка допомога» та працівники міліції. Також пояснила, що зі слів ОСОБА_8, їй відомо, що обвинувачені у нього забрали срібний ланцюжок з хрестиком.

Під час розгляду справи свідок ОСОБА_13 суду показав, що 07.11.2015 року, в нічний час, він разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проходили повз палац культури, де зустріли трьох хлопців та дівчину. В той час між ОСОБА_1 та одним із тих хлопців виник конфлікт, який переріс в бійку. Дівчина почала кричати, що викличе працівників міліції і тоді вони розійшлися. Після цього вони пішли у напрямку автобусної зупинку «Грибки», де побачили на зупинці тих трьох хлопців, яких зустріли біля палацу культури. Після цього ОСОБА_1 зателефонував до ОСОБА_14 та попросив того приїхати, щоб розібратися з тими хлопцями. Через 10 хв. приїхав ОСОБА_14, з яким були ще четверо незнайомих хлопців. ОСОБА_15 з ОСОБА_14 та тими хлопцями пішли до автобусної зупинки і почали бити хлопців, які там сиділи. Він особисто бачив, що ОСОБА_1 наносив удари потерпілим, але кому саме сказати не може. Коли відбувалася бійка, він з ОСОБА_2 стояли біля магазину, де продають іграшки. Після бійки він бачив, як ОСОБА_2 підійшов до одного із потерпілих, який лежав на землі, нахилився до того і щось забрав. Дівчина, яка була із потерпілими, почала кричати і вони всі розбіглися. Свідок також вказав, що наступного дня ОСОБА_1 передав йому мобільний телефон і попросив, щоб він передав телефон працівникам міліції. Відповідаючи на запитання, свідок ствердив, що ОСОБА_1 телефонував ОСОБА_14 і просив того приїхати на допомогу, щоб розібратися із хлопцями, які того скривдили, у його присутності та присутності ОСОБА_2

Суд, дослідивши і проаналізувавши показання обвинувачених, потерпілих, свідків, дослідивши та оцінивши інші докази у справі в сукупності, приходить до висновку про доведеність винуватості неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст.186 КК України, та доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Із протоколу прийняття заяви ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення від 25.11.2015 року слідує, що 07.11.2015 року близько 03 год. 30 хв. біля зупинки «Грибки» невідома особа нанесла йому тілесні ушкодження.

З протоколу прийняття заяви ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення від 26.11.2015 року слідує, що 07.11.2015 року близько 03 год. 20 хв. невідомі особи нанесли йому тілесні ушкодження та викрали мобільний телефон марки «Alcatel One Touch 7041 D».

Із протоколу прийняття заяви ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення від 27.11.2015 року слідує, що 07.11.2015 року близько 03 год. 30 хв. біля автобусної зупинки «Грибки» невідомі особи нанесли йому тілесні ушкодження та викрали годинник марки «CASIO МТР - 1183А-1 AEF».

З протоколу прийняття заяви ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення від 18.03.2016 року слідує, що 07.11.2015 року близько 03 год. 30 хв. на автобусній зупинці «Грибки» невідома особа нанесла йому тілесні ушкодження.

Висновком експерта №34 від 03.02.2016 року підтверджено, що на підставі даних судово - медичної експертизи ОСОБА_6, 1989 року народження, та згідно наданих медичних документів у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді перелому виличної кістки справа із зміщенням відламків, з приводу чого він знаходився на стаціонарному лікуванні в щелепно - лицевому відділенні Центральної міської лікарні м.Рівне з 11 по 24 листопада 2015 року. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмету, можливо від удару рукою або ногою в термін вказаний в постанові і які згідно п.2.2.2. «Правил судово - медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень спричинивших довготривалий розлад здоров'я. Виникнення даних тілесних ушкоджень внаслідок падіння з висоти власного росту не характерно.

Згідно протоколу огляду мобільного телефону від 27.11.2015 року слідує, що в приміщенні кабінету №307 Кузнецовського ВП ГУНП в Рівненській області, був оглянутий мобільний телефон марки «Alcatel» чорного кольору у чорному силіконовому чохлі з флеш карткою.

Також вказаний мобільний телефон, як речовий доказ, був оглянутий і в судовому засіданні. В ході огляду, потерпілий ОСОБА_6 ствердив, що телефон належить йому і, що саме цей телефон у нього викрали 07.11.2015 року. Даний факт в судовому засіданні підтвердив і сам обвинувачений ОСОБА_1

Із протоколу огляду від 27.11.2015 року вбачається, що місцем огляду являється квартира АДРЕСА_3. На момент огляду вхідні двері квартири були відчинені. Ліворуч від вхідних дверей наявні двері, які ведуть до спальної кімнати, в якій знаходиться дерев'яна шафа. На нижній полиці шафи, у металевій банці, був виявлений ланцюжок сірого кольору довжиною 57 см. На момент огляду ланцюжок не пошкоджений.

Товарним чеком від 13.07.2015 року підтверджується, що мобільний телефон марки «Alcatel One Touch 7041 D» придбавався за 1899 (одна тисяча вісімсот дев'яносто дев'ять) грн.

Довідкою, яка видана ФОП ОСОБА_19, встановлено, що, з урахуванням визначеного зносу, вартість срібного чоловічого хрестика вагою 5 г., станом на 07.11.2015 року, становить 320 грн.

Згідно висновку експертного заключення з оцінки рухомого майна від 30.12.2015 року слідує, що середня ринкова вартість бувших у використанні предметів: мобільного телефону марки «Alcatel One Touch 7041 D», срібного ланцюжка 925 проби, годинника марки «CASIO МТР - 1183А-1AEF» в доброму, технічно справному стані, на момент проведення товарознавчого дослідження, з врахуванням фізичного, функціонального та морального зносу, з врахуванням коефіцієнта індексу інфляції, станом на 07.11.2015 року становить 1990 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто) грн., зокрема, вартість мобільного телефону марки «Alcatel One Touch 7041 D» становить 1300 (одна тисяча триста) грн., вартість срібного ланцюжка 925 проби становить 290 (двісті дев'яносто) грн., вартість годинника марки «CASIO МТР - 1183А-1AEF» становить 400 (чотириста) грн.

З протоколу пред'явлення особи для впізнання від 16.03.2016 року та ілюстрованими таблицями до нього, вбачається, що ОСОБА_7 впізнав чоловіка під №3 за зростом, статурою, рисами обличчя, одягом. Особа, яка була розміщена під №3 є ОСОБА_1.

Із протоколу пред'явлення особи для впізнання від 16.03.2016 року та ілюстрованими таблицями до нього, вбачається, що ОСОБА_6 впізнав чоловіка під №4 за зростом, статурою, рисами обличчя. Особа, яка була розміщена під №4 є ОСОБА_1.

З протоколу пред'явлення особи для впізнання від 16.03.2016 року та ілюстрованими таблицями до нього, вбачається, що ОСОБА_8 впізнав чоловіка під №2 за рисами обличчя. Особа, яка була розміщена під №2 є ОСОБА_1.

Отже, аналізуючи в сукупності докази, добуті в ході судового розгляду справи, суд вважає доведеною повністю винуватість неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, у вчиненні інкримінованих йому злочинів, а кваліфікацію діянь обвинуваченого за ч.1 ст.122, ч.2 ст.186 КК України правильною, також рахує доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину, а кваліфікацію діяння обвинуваченого за ч.2 ст.186 КК України правильною.

Обираючи вид та міру покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, та обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує те, що вчинено тяжкий злочин та злочин середньої тяжкості, із умисною формою вини, враховує ступінь суспільної небезпечності скоєного, особи обвинувачених та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом'якшують покарання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім, часткове відшкодування завданого збитку.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, в судовому засіданні не добуто.

Відповідно до ст.67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_2, суд визнає рецидив злочинів.

Разом із тим суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_2 щиро кається, повністю усвідомив наслідки свого діяння, активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується Кузнецовським міським сектором КВІ та по місцю проживання.

Дані обставини суд визнає такими, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а тому вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання нижче від найнижчої межі.

Статтею 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

02.10.2014 року ОСОБА_2 був засуджений вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області за ч.2 ст.187 КК України до одного року позбавлення волі з випробуванням та встановленням іспитового терміну строком на два роки.

Після постановлення вироку, під час іспитового строку, 07.11.2015 року, в період відбування призначеного покарання, ОСОБА_2 вчинив злочин, тому згідно ст.71 КК України, суд вважає за необхідне частково приєднати невідбуте покарання по вироку Кузнецовського міського суду Рівненської області від 02.10.2014 року до основного покарання.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №8 «Про внесення змін та доповнень до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»» у п.6 зазначає, що …у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування ст.75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Частина 4 ст.71 КК України визначає, що остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, суд вважає, що виправлення та перевиховання його можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням до нього покарання в межах санкції статей за якими кваліфіковані його дії у виді позбавлення волі і на підставі статей 75, 104 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням.

В результаті вчинення злочинів неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, потерпілому ОСОБА_6 спричинено матеріальні збитки та моральна шкода.

Потерпілий-цивільний позивач ОСОБА_6 просить суд стягнути із неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, та його законного представника ОСОБА_3 на його користь в рахунок відшкодування матеріальних збитків в сумі 1782,97 грн. та моральної шкоди в сумі 50000 грн.

Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, та його законний представник ОСОБА_3 цивільний позов ОСОБА_6 не визнали.

Згідно ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1,2 ст.1179 ЦК України передбачено, що неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення цивільного позову ОСОБА_6 щодо стягнення матеріального збитку в розмірі 1782,97 грн.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 3 ст.23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року №5 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» вказано, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню, суд виходить із того, що шкода, завдана умисними злочинними діями, враховує глибину фізичних та душевних страждань, істотне порушення нормальних, звичних життєвих зв'язків і необхідність докладання додаткових зусиль потерпілим для організації свого життя. Суд, керуючись засадами розумності та справедливості та посилаючись на практику розгляду у кримінальному судочинстві позовів про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, вважає за можливе частково задовольнити позов ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди, стягнувши на користь останнього в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги, що на момент ухвалення вироку обвинувачений ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, досяг повноліття, суд прийшов до висновку, що матеріальні збитки в сумі 1782 грн. 97 коп. та моральну шкоду в сумі 10000 грн., заподіяні потерпілому ОСОБА_6 внаслідок вчинення злочину, необхідно стягнути лише із ОСОБА_1

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст.186 КК України і призначити покарання:

- за ч.1 ст.122 КК України, у виді одного року позбавлення волі;

- за ч.2 ст.186 КК України, у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання неповнолітньому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,призначити у виді чотирьох років позбавлення волі.

Згідно ст.ст.75, 104 КК України, звільнити неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на один рік.

Відповідно до ст.76 КК України, зобов'язати неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначити покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді двох років позбавлення волі.

Згідно ст.71 КК України, частково приєднати невідбуте покарання по вироку Кузнецовського міського суду Рівненської області від 02 жовтня 2014 року - один місяць позбавлення волі і остаточне покарання ОСОБА_2 призначити у виді двох років одного місяця позбавлення волі.

Початок строку відбування ОСОБА_2 покарання рахувати з моменту затримання - 22 квітня 2016 року.

До вступу вироку в законну силу, обраний ОСОБА_2 запобіжний захід залишити попередній - тримання під вартою.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення, із 22 квітня 2016 року до моменту набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування майнового збитку 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) грн. 97 коп.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 (десять тисяч) грн.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Alcatel One Touch 7041 D» та товарний чек від 13.07.2015 року - повернути потерпілому ОСОБА_6; срібний ланцюжок - повернути потерпілому ОСОБА_8; бірку до годинника марки «CASIO МТР - 1183А - 1 AEF» - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляція. Апеляція подається до апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд Рівненської області протягом тридцяти діб із дня проголошення вироку.

Копію даного вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченим та прокурору.

Роз'яснити, що інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.

Головуючий