Ухвала суду № 63810109, 27.12.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/14178/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Крупінська С.С. Провадження № 22-ц/773/1862/16 Категорія: 81 Доповідач: Лівандовська-Кочура Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Лівандовської-Кочури Т.В.,

суддів - Федонюк С.Ю., Грушицького А.І.,

за участю секретаря Галицької І.П.,

представника заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на дії та бездіяльність державного виконавця, за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 грудня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вищевказаною скаргоюна дії та бездіяльність заступника начальника Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області ОСОБА_3, в обґрунтування якої покликалася на те, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 листопада 2011 року, яке набрало законної сили, частково задоволено позов прокурора м. Луцька в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_4, Луцької міської ради про усунення перешкод в користуванні двома кімнатами площею 18,5 кв.м., які знаходяться в гуртожитку по вул. Гордіюк 4А/11 в м. Луцьку. Постановлено виселити ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 з вищевказаних житлових кімнат та вселити в них ОСОБА_4, ОСОБА_2

З метою виконання рішення суду, 22 травня 2012 року, цим же судом, було видано виконавчі листи, а 12 червня 2012 року державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень № 33168984, № 333168668, № 33168698, № 33168936 та надано строк для їх виконання в добровільному порядку.

Починаючи з 2012 по 2015 роки матеріали виконавчих проваджень передавалися різним державним виконавцям, при цьому, рішення суду виконане не було.

12 вересня 2016 року ОСОБА_2 звернулась до в.о. начальника Першого відділу державної виконавчої служби м. Луцька ОСОБА_3 із заявою про надання інформації щодо виконання вищезгаданого рішення суду, на що листом від 12 жовтня 2016 року їй було повідомлено про закриття виконавчого провадження у даній справі на підставі постанов № 33168936, № 33168984, № 33168698, № 331686668 від 02 червня 2016 року.

Вважає, що такі постанови є незаконними та підлягають скасуванню, а виконавчий лист підлягає поверненню до Першого відділу державної виконавчої служби м. Луцька для його подальшого виконання.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 грудня 2016 року скаргу ОСОБА_2 залишено без розгляду, як таку, що подана до суду із пропуском, встановленого законом строку для її оскарження.

Не погоджуючись із даною ухвалою суду, заявник ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що оскаржувана ухвала постановлена із порушенням норм процесуального права, просила її скасувати, справу направити для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представника заявника, колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що заявником пропущено встановлений законом строк для оскарження дій державного виконавця, тоді як поважних причин пропуску такого строку не наведено і не встановлено судом.

З такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони не узгоджуються із нормами процесуального закону, які регулюють розгляд зазначеного питання.

Згідно із статтею 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

В листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-152/0/4-13 від 28 січня 2013 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі» розяснено, що Законом України "Про виконавче провадження" (далі Закон) встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення до суду зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби та їх посадових осіб, який судам і потрібно враховувати, а не загальний строк, визначений статтею 385 ЦПК.

Десятиденний строк обчислюється з моменту одержання заявником копії відповідної постанови: про відмову у відкритті виконавчого провадження (стаття 26 Закону), про повернення стягувачу виконавчого документа (стаття 47 Закону), про закінчення виконавчого провадження (стаття 49), про арешт коштів чи майна боржника (стаття 57 Закону), з дня отримання повідомлення про результати рецензування оцінки майна боржника (частина четверта статті 58 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Закону державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, суд помилково вважав, що строк для оскарження постанов про закінчення виконавчого провадження, слід обраховувати з моменту одержання заявником ОСОБА_2 відповіді на її заяву про надання інформації щодо виконання виконавчого листа, а не з моменту одержання копій оскаржуваних постанов.

З огляду на викладене,скарга залишається без розгляду лише у разі, якщо її подано з пропуском строку, встановленого законом та відсутнє клопотання про його поновлення.

Звертаючись до суду із скаргоюна дії та бездіяльність державного виконавця, заявник просила визнати незаконними та скасувати постанови про закінчення виконавчого провадження, при цьому, покликалася на те, що оскаржувані постанови отримала 20 жовтня 2016 року, тоді як із зазначеною скаргою звернулась до суду 27 жовтня 2016 року, тобто в межах строку їх оскарження, визначеного законом.

Відповідно до п. 3 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що скарга ОСОБА_2 подана з пропуском строку, встановленого законом для її подачі, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з передачею даного питання до суду першої інстанції на новий розгляд, у відповідності з вимогами ст. 312 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 грудня 2016 року у даній справі скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді