Вирок № 6380937, 28.04.2009, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа № 1-63/2009р .

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2009 року Жидачівський районний суд Львівської області в складі

головуючого-судді Сидорака Б.Г.

при секретарі Кузишин М.С.

з участю прокурора Воронки Р.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Жидачеві кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, позапартійного, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, що має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, військовозобов”язаного, раніше не судженого, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4

за ч. 2, 3 ст. 358 КК України , -

встановив:

Підсудній ОСОБА_1 в кінці грудня 2007 року в дизель-поїзді сполученням Львів-Ходорів вступив у злочинну змову з невстановленою слідством жінкою з приводу виготовлення пенсійного посвідчення, дав їй свою фотографію та анкетні дані і через два тижні, заплативши 100 грн., отримав від цієї жінки пенсійне посвідчення №196464, видане відділом соціального захисту населення Залізничного району м.Львова з датою видачі 12 березня 2000 року, яке давало право безплатного проїзду в поїздах приміського сполучення і яке згідно висновку №197 від 05.03.2009 року технічної експертизи документів є підробленим.

18 лютого 2009 року при придбанні за цим посвідченням інваліда 2-ої групи в касі вокзалу станції Ходорів пільгового квитка №074710 для проїзду у залізничному приміському транспорті ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції за використання завідомо підробленого документа.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_1 винність у вчиненому визнав і суду показав, що в кінці грудня 2007 року в дизель-поїзді Львів-Ходорів домовився з невідомою жінкою з приводу виготовлення для нього пенсійного посвідчення інваліда, дав їй свою фотографію та анкетні дані, а через два тижні у тому ж поїзді заплатив їй 100 грн. та отримав пенсійне посвідчення №196464 інваліда 2 групи, видане відділом соцзахисту населення Залізничного району м.Львова 12 березня 2000 року, яке давало право безплатного проїзду в поїздах приміського сполучення. 18 лютого 2009 року при придбанні за цим посвідченням в касі вокзалу станції Ходорів пільгового квитка №074710 для проїзду у залізничному приміському транспорті його затримали працівники міліції. У вчиненому розкаявся.

Винність підсудного у вчиненому стверджена дослідженими в ході досудового слідства доказами, які зазначені в обвинувальному висновку. Тому обсяг доказів, котрі досліджувались в суді із згоди учасників судового розгляду було обмежено допитом підсудного та дослідженням письмових доказів відповідно до вимог ст.299 КПК України, поскільки фактичні обставини справи ніким не оспорювалися.

Зокрема:

Протоколами доставлення, виявлення та вилучення від 18.02.2009 року у ОСОБА_1 пенсійного посвідчення при придбанні за цим посвідченням інваліда 2-ої групи в касі вокзалу станції Ходорів пільгового квитка №074710 для проїзду у залізничному приміському транспорті.(а.с.4,5)

Згідно висновку №197 від 05.03.2009 року технічної експертизи документів у посвідченні №196464, виданому 12 березня 2000 року на ім»я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, змін першопочаткових реквізитів не виявлено. Відбитки печаток у посвідченні виконані не печаткою, що надана на дослідження як зразок, а іншою. Бланк посвідчення виготовлений не підприємством, яке здійснювало виготовлення достовірних бланків пенсійних посвідчень, а з використанням поліграфічного обладнання плоским друком.(а.с.53-61)

Довідками управління пенсійного фонду у Залізничному районі м.Львова та відділу соцзахисту населення Залізничного району м. Львова про те, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку як одержувач пенсії (а.с.14, 16)

Довідками станції Ходорів Львіської залізниці про те, що інваліди усіх категорій мають право на пільговий проїзд та про те, що вартість проїзду з ст.Ходорів до ст. Бориничі та від ст. Бориничі до ст. Львів і у зворотньому напрямку відповідно складає 3,4 грн. та 5,8 грн. (а.с.20, 21).

Долученими до справи речовими доказами - посвідченням №196464 та пільговим квитком №074710 для проїзду у залізничному приміському транспорті, виданому 18.02.09р. касою вокзалу станції Ходорів.(а.с.46-49)

Отже, сукупністю даних досудового слідства та перевірених судом доказів, котрі співпадають між собою та об’єктивно доповнюють одні одних, стверджено винність підсудного ОСОБА_1 у підробленні посвідчення, яке видається установою, що має право видавати такі документи, яке надає права і звільняє від обов»язків, з метою використання підроблювачем, вчинене за попередньою змовою групою осіб та у використанні завідомо підробленого документа – вчиненні злочинів, передбачених ч.2 та 3 ст. 358 КК України за якою суд кваліфікує діяння підсудного.

Призначаючи покарання підсудному суд враховує суспільну небезпечність вчиненого ним вперше умисного злочину, який віднесений до злочинів середньої тяжкості, його наслідки і особу винного, котрий позитивно характеризується, щиро розкаявся у скоєному, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, що є обставинами, які пом»якшують покарання і дає підстави суду вважати, що необхідним і достатнім для виправлення підсудного і попередження нових злочинів буде покарання за сукупністю злочинів у виді умовного засудження до позбавлення волі з наданням іспитового терміну.

Витрати за проведення експертизи в сумі 912( дев’ятсот дванадцять) грн. 71 коп. підлягають стягненню з підсудного.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 358 та ч. 3 ст. 358 КК України і призначити покарання:

? За ч.2 ст.358 КК України у виді одного року позбавлення волі,

? За ч.3 ст.358 КК України у виді одного року обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України визначити остаточне покарання за їх сукупністю шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – 1 (один) рік позбавлення волі.

У відповідності з ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування даного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і не виконає покладені на нього обов”язки.

Відповідно ст.76 КК України зобов”язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти про зміну місця проживання та праці, з”являтися в даний орган для реєстрації.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїздрахуючи строк відбуття покарання з часу проголошення вироку.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 Михайловичана користь НДЕКЦ з обслуговування ЛУ на Львівській залізниці при УМВС України на залізничному транспорті р/р 3529002009233 - банк ГУДК у Львівській області МФО 825014, код ЄДРПОУ 25576416 витрати за проведення експертизи в сумі 912( дев’ятсот дванадцять) грн. 71 коп..

Вирок можна оскаржити до апеляційного суду Львівської області на протязі 15 діб з часу проголошення через Жидачівський районний суд.

Головуючий-суддя ______

Примітка: оригінал вироку виготовлений

в одному примірнику в нарадчій кімнаті..