Ухвала суду № 63808496, 23.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 грудня 2016 року м. Київ К/800/35795/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року

у справі № 464/2003/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Львівської митниці Державної фіскальної служби

третя особа: заступник начальника Львівської митниці ДФС України Мірошниченко Михайло Іванович

про скасування постанови в справі про порушення митних правил,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби, третя особа, заступник начальника Львівської митниці ДФС України Мірошниченко Михайло Іванович, в якому просив скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0289/20908/16 від 12 лютого 2016 року.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року, скасовано постанову Сихівського районного суду м. Львова від 23 травня 2016 року, та прийнято нову постанову, якою у задоволені позову відмовлено.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції скасувати, та прийняте нове рішення, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Як вбачається з доданих до касаційної скарги судових рішень, листом Львівської митниці ДФС від 05 січня 2016 року ОСОБА_1 викликано для надання пояснень щодо не вивезення автомобіля «Audi А4» н.з. 553MHR.

ОСОБА_1 29 січня 2016 року прибув для надання пояснень в Управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС, де пояснив, що транспортний засіб не вивіз у встановлені строки через несправність двигуна автомобіля, на ремонт якого в нього та його родичів немає коштів, про що повідомляв відповідача листом від 09 жовтня 2014 року.

29 січня 2016 року старший державний інспектор ВМО № 1 м/п «Краковець» Львівської митниці ДФС Боднар А.В. склав протокол № 0289/20908/16 про порушення ОСОБА_1 митних правил, передбачених ч. 3 ст.470 МК України.

На підставі вказаного протоколу винесено постанову в справі про порушення митних правил № 0289/20908/16 від 12 лютого 2016 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 470 МКУкраїни, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто на суму 8 500 грн., за перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу митного органу.

В постанові зазначено, що в ході перевірки баз даних ЄАІС Держмитслужби України встановлено, що 05 жовтня 2014 року близько 05 год. 50 хв. Через митний пост «Краковець» Львівської митниці ДФС громадянин України ОСОБА_1, ввіз на митну територію України транспортний засіб марки «АUDI» модель «А4», VIN НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 в митному режимі «транзит». Згідно з автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України зазначений транспортний засіб з митної території України станом на 29 січня 2016 року не вивозився та у інший митний режим, згідно з законодавством не поміщений.

Відмовляючи в задоволені позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ст. 470 МК України передбачена відповідальність за порушення строків доставки товарів, транспортних засобів, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів.

Ч. 3 ст. 470 МК України також передбачено, що перевищення встановленого ст. 95 МК України строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідноіз ч. 1 ст. 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 92 МК України митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України. У митний режим транзиту можуть бути поміщені товари, транспортні засоби комерційного призначення незалежно від їх митного статусу.

Ст. 95 МК України встановлено строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 252 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі правопорушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Також слід зазначити, що підставою для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, є повідомлення митного органу про факт аварії чи дії непереборної сили, а тому оскільки позивачем не виконано цього обов'язку то і в митного органу не було можливості здійснити перевірку цих обставин.

За відсутності належних та допустимих доказів, які б могли підтвердити факт дії обставин аварії чи непереборної сили та їх зв'язок з несправностями автомобіля, суд апеляційної інстанції, дійшов правильного та обгрунтованого висновку про скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволені позову.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення щодо того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку з ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року у справі № 464/2003/16-а .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Ю. Швед