Ухвала суду № 63808457, 14.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 року м. Київ К/800/31690/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді: Бившевої Л.І.,

суддів: Олендера І.Я., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року

у справі № 812/1413/14

за позовом Заступника Луганського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах Державного підприємства "Луганський авіаційний ремонтний завод"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Заступник Луганського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Державного підприємства "Луганський авіаційний ремонтний завод" (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення форми В1 від 21 лютого 2014 року № 0000011901.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року, позовні вимоги було задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 21 лютого 2014 року № 0000011901.

В касаційній скарзі Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року, ухвалити нове судове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Державне підприємство «Луганський авіаційний ремонтний завод» є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 21 квітня 1998 року, ідентифікаційний код 08215600.

ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» знаходиться на обліку як платник податків у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів з 08 жовтня 1998 року за № 118/4, зареєстровано платником податку на додану вартість з 09 жовтня 1998 року відповідно до свідоцтва № 200043032, індивідуальний податковий номер 082156012017.

18 листопада 2013 року ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2013 року з додатками, у тому числі з додатком 3 - розрахунок суми бюджетного відшкодування та з додатком 4 - заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів 31 січня 2014 року складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість № 11/28-05-47/08215600 від 31 січня 2014 року.

У вказаному акті податковим органом зроблено висновок про порушення ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» пунктів 200.4 і 200.8 статті 200 Податкового кодексу України щодо визначення у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у сумі 1183241, грн., у зв'язку з ненаданням розрахунку суми бюджетного відшкодування та не підтвердженням первинними документами сплати податкового кредиту у жовтні 2013 року податку на додану вартість постачальникам за отримані товари та послуги.

На підставі акту камеральної перевірки № 11/28-05-47/08215600 від 31 січня 2014 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000011901 від 21 лютого 2014 року, яким ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1183241 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 592620 грн. 50 коп.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що розрахунок бюджетного відшкодування був доданий до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013 року, що підтверджується доданої до справи квитанцією про отримання СДПІ розрахунку засобами електронного зв'язку 18 листопада 2013 року в 16:17:06. Крім того, суди обох інстанцій дійшли висновку, що декларація з ПДВ ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» за жовтень 2013 року була заповнена у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням особливостей декларування ПДВ підприємствами літакобудування та суднобудування, СДПІ цього факту документально не спростувало. Додатково судами першої та апеляційної інстанцій були досліджені надані позивачем в підтвердження правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2013 року первинні документи бухгалтерського та податкового обліку й звітності, а саме: договори, видаткові та податкові накладні, розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної, рахунки, платіжні доручення, картки складського обліку матеріалів, докази внутрішнього випуску матеріалів для використання у господарській діяльності, лімітно-заборні картки.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 14 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при від'ємному значенні сум податку на додану вартість, обрахованого в порядку, передбаченому в пункті 200.1 статті 200 цього Кодексу, по підприємствах суднобудування і літакобудування відшкодування з бюджету здійснюється у податковому періоді, наступному за звітним періодом, у якому виникло від'ємне сальдо податку в порядку і строки, передбачені статтею 200 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.8 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій на підставі досліджених доказів, наданих позивачем та зібраних судом на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України дійшли обґрунтованих висновків, що позивач не додавав до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013 року оригінали митних декларації в підтвердження формування податкового кредиту попереднього звітного періоду, у якому виникло від'ємне сальдо, оскільки в періоді, за який здійснювалося декларування, операції з вивезення товарів за межі території України не здійснювалися.

Слід зазначити, що дана справа була відновлена частково як така, що втрачена.

Рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині приймається в порядку окремого особливого судового провадження, встановленого розділом VII Кодексу адміністративного судочинства України. Прийняття цього рішення за підсудністю відноситься до повноважень суду, який ухвалив рішення по суті спору або постановив ухвалу про закриття провадження у справі. Відповідно до частини 3 статті 279 Кодексу адміністративного судочинства України саме цей суд вправі закрити розгляд заяви про відновлення провадження у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження та роз'яснити особам, які беруть участь у справі, право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

На стадії касаційного перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій, приводом для якого є касаційна скарга, а підставами - порушення судом норм матеріального чи процесуального права, суд касаційної інстанції не має повноважень на ревізію рішення суду про відновлення втраченого судового провадження і права на підставі статті 279 Кодексу адміністративного судочинства України з посиланням на недостатність зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого провадження ухвалювати рішення про закриття касаційного провадження.

Враховуючи наведене та беручи до уваги часткове відновлення справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки висновки судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, то касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 рок - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Л.І. Бившева

Судді: І.Я. Олендер

Т.М. Шипуліна