Ухвала суду № 63808434, 14.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 року м. Київ К/9991/40596/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді: Бившевої Л.І.,

суддів: Олендера І.Я., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2012 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2012 року

у справі № 0670/11894/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго"

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 липня 2011 року № 0002252301.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2012 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14 липня 2011 року № 0002252301.

В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2012 року, ухвалити нове судове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Працівниками ДПІ в м. Житомирі проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" з питання фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ ТД "Енергомир" та ТОВ "Комплектенергопоставка" за період з 01 березня 2011 року по 31 березня 2011 року, про що складено акт № 3189/23-1/22048622/0100 від 04 липня 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, пунктів 201.1, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України внаслідок безпідставного збільшення суми податкового кредиту у березні 2011 року на суму 929619,00 грн. за нікчемними правочинами із ТОВ ТД "Енергомир" та ТОВ "Комплектенергопоставка".

14 липня 2011 року ДПІ в м. Житомирі винесено податкове повідомлення-рішення № 0002252301, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 929620 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 929619 грн. та фінансових санкцій в сумі 1 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене до ДПА в Житомирській області та до ДПА України, однак згідно рішень від 19 вересня 2011 року та від 30 листопада 2011 року податкові повідомлення рішення залишені без змін, а скарга - без задоволення.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що обставини щодо здійснення товариством господарських операцій з придбання товарів від постачальників - ТОВ ТД "Енергомир" та ТОВ "Комплектенергопоставка" підтверджені належними первинними документами, зв'язок цих операцій із його господарською діяльністю є встановленими в судовому процесі.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 цього кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ»з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Суди попередніх інстанцій на підставі досліджених доказів, наданих позивачем та зібраних судом на підставі ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: договору № 292 від 25 березня 2011 року на закупівлю товарів - приладів для вимірювання електричних величин, договору № 291 від 22 березня 2011 року на закупівлю товарів електротехнічного обладнання, договору № 41 від 31 січня 2011 року на закупівлю товарів - пальне дизельне, договору № 40 від 31 січня 2011 року на закупівлю товарів - бензину моторного, договору поставки № 27-08/10 від 27 серпня 2010 року на поставку продукції електротехнічного призначення згідно специфікації, договору поставки № 1 від 18 січня 2010 року; видаткових накладних та прибуткових ордерів (а.с.1-2, 123 т. 2, а.с. 146 т. 3); податкових накладних (а.с. 98,99 т.1, 3-122 т. 2), - дійшли обґрунтованих висновків, що господарські операції з придбання товарів фактично відбулися, підтверджені належними первинними документами і були здійснені позивачем з метою провадження господарської діяльності.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки висновки судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, то касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Л.І. Бившева

Судді: І.Я. Олендер

Т.М. Шипуліна