Ухвала суду № 63808376, 13.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" грудня 2016 р. м. Київ К/800/28894/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі: Бруй О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року

у справі №804/10274/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства «Альянс» (надалі - ТОВ ВТП «Альянс»)

до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (надалі - Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

ТОВ ВТП «Альянс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська від 06.05.2015 року №13443/10/04-64-22-05 про залишення без розгляду заперечень позивача на акт від 10.04.2015 року №527/22-05/30916849 про результати проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ ВТП «Альянс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 01.04.2014 року, а також податкові повідомлення-рішення від 08.05.2015 року №0001452202, від 08.05.2015 року №0001462202, від 08.05.2015 року №0001472202.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2015 року закрито провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 06.05.2015 року №13443/10/04-64-22-05 про залишення без розгляду заперечень ТОВ ВТП «Альянс» на акт перевірки від 10.04.2015 року №527/22-05/30916849.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2015 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 08.05.2015 року №0001452202, від 08.05.2015 року №0001462202, від 08.05.2015 року №0001472202 з урахуванням рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 31.07.2015 року №6967/10/04-36-10-07-09 про збільшення на 27136,62 грн. суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, у тому числі 18091,00 грн. за основним платежем та 9045,62 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016 року рішення суду першої інстанції змінено шляхом виключення з абзацу четвертого резолютивної частини слів «з урахуванням рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 31.07.2015 року №6967/10/04-36-10-07-09 про збільшення на 27136,62 грн. суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, у тому числі 18091,00 грн. за основним платежем та 9045,62 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями». В іншій частині постанову суду залишено без змін.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і прийняття нового, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, ТОВ ВТП «Альянс» просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016 року - без змін.

Крім цього, представник позивача ставив питання про залишення касаційної скарги Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська без розгляду, закриття провадження у даній справі.

В судовому засіданні 13.12.2016 року представник ТОВ ВТП «Альянс» заявив клопотання про винесення окремої ухвали на дії посадових осіб відповідача.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, а в задоволенні клопотання представника позивача про залишення касаційної скарги Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська без розгляду, закриття провадження у даній справі - відмовити з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем на виконання постанови заступника начальника ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 17.03.2015 року в кримінальному провадженні №32014040000000056 та згідно з пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ВТП «Альянс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 01.04.2014 року, наслідки якої оформлено актом від 10.04.2015 року №527/22-05/30916849.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 14.1.27, 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 121.1 ст. 121, п. 135.1, 135.2, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, пп. 138.10.2, 138.10.3, 138.10.4 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України у зв'язку з невключенням у 2013 році до складу доходів як безповоротної фінансової допомоги кредиторської заборгованості у розмірі 319373,00 грн. перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Антарекс-Плюс», яке припинило свою діяльність 02.08.2013 року, неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні товарно-матеріальних цінностей у Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Білецьких», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервенто», Товариства з обмеженою відповідальністю «Такара-Д», Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технології ДОН», Приватного підприємства «Джевел Стайл», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна-Контракт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лафіс Трейд», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми Імпекс», Приватного підприємства «Іраіда», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Аркс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Техномет», послуг з обслуговування спліт-системи в Товариства з обмеженою відповідальністю «Маритен» та електромонтажних робіт у Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургпром Запчастина» внаслідок непідтвердження фактичного здійснення господарських операцій, а також ненаданням до перевірки первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та інших документів, що були підставою для декларування показників у податковій звітності.

На підставі зазначеного акту перевірки Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська прийнято податкові повідомлення-рішення: від 08.05.2015 року №0001452202, згідно з яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 510,00 грн.; від 08.05.2015 року №0001472202, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 8213667,00 грн., у тому числі 5475778,00 грн. за основним платежем та 2737889,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 08.05.2015 року №0001462202, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3197932,50 грн., у тому числі 2131955,00 грн. за основним платежем та 1065977,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження, скаргу ТОВ ВТП «Альянс» залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 08.05.2015 року №0001452202, від 08.05.2015 року №0001462202, від 08.05.2015 року №0001472202 - без змін. Крім цього, збільшено на 27136,62 грн. суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, у тому числі 18091,00 грн. за основним платежем та 9045,62 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, що стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 01.02.2016 року №0000072204, яке в подальшому скасовано рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 22.08.2016 року №4942/10/04-36-10-01-09.

Визнаючи протиправними та скасовуючи зазначені податкові повідомлення-рішення, судові інстанції виходили з того, що фактичне виконання оспорюваних господарських операцій підтверджується належним чином складеними первинними документами; контрагенти ТОВ ВТП «Альянс» на час здійснення відповідних операцій перебували в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали статус платників податку на додану вартість; Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська на підтвердження викладених в акті перевірки доводів не подано належних доказів.

Також, суди зазначили, що 17.04.2013 року між ТОВ «Антарекс-Плюс» (первісним кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Керамін-плюс» (новим кредитором) укладено договір уступки права вимоги, тобто на момент здійснення перевірки в позивача існувала заборгованість перед новим кредитором - ТОВ «ТД «Керамін-плюс» й, відповідно, сума в розмірі 319373,00 грн. не може вважатись безповоротною фінансовою допомогою.

Крім цього, суд першої інстанції, з позицією якого фактично погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність у відповідача в даній ситуації правових підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень за відсутності обвинувального вироку або ухвали про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, оскільки перевірка в розглядуваній справі проведена на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Надаючи оцінку обставинам у справі колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з неповного з'ясування судами попередніх інстанцій усіх обставин справи з огляду на наступне.

За правилами пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону.

Згідно з п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи-підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Отже, наведене в указаній нормі обмеження щодо прийняття податкового повідомлення-рішення після отримання судового рішення в кримінальному провадженні стосується лише випадків порушення кримінального провадження відносно платника податків, щодо якого призначено перевірку.

За змістом ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів до своєчасного їх подання.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення.

В порушення наведених норм процесуального права суди не витребували у відповідача постанову заступника начальника ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 17.03.2015 року та достеменно не встановили особу, стосовно якої розслідується кримінальне правопорушення в кримінальному провадженні №32014040000000056. Як наслідок, не з'ясували наявність/відсутність у відповідача правових підстав для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень за наслідками проведення розглядуваного контрольного заходу.

Крім цього, згідно з п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

За правилами п. 102.2 ст. 102 Податкового кодексу України грошове зобов'язання може бути нараховане без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо: податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано; посадову особу платника податків (фізичну особу-платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

У спірному випадку судами залишено поза увагою, що перевіркою, за наслідками якої складено акт від 10.04.2015 року №527/22-05/30916849, охоплено період більше ніж 1095 днів. Відповідно, не встановлено, чи збільшувались контролюючим органом ТОВ ВТП «Альянс» суми грошових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість за період до 10.04.2012 року. У разі ж недотримання відповідачем строку давності, визначеного п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, не перевірено наявність обставин, обумовлених п. 102.2 ст. 102 Податкового кодексу України.

Також, слід зазначити, що згідно із ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, за правилами п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

За правилами п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Як з'ясовано судовими інстанціями, підтверджується актом від 10.04.2015 року №526/22-05/30916849 про ненадання документів та фактично не спростовується позивачем, оригінали первинних документів, які підтверджують фактичне здійснення спірних господарських операцій, ТОВ ВТП «Альянс» на перевірку не представлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Оригінали письмових доказів, що є у справі, повертаються судом після їх дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання законної сили судовим рішенням у справі за клопотанням осіб, які їх надали. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу (ч. 4 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України).

Втім, суд першої інстанції, на що не звернув уваги суд апеляційної інстанції, в порушення наведених норм процесуального права долучив до матеріалів справи копії підтверджуючих реальний характер здійснення оспорюваних господарських операцій первинних документів, не співставивши їх з оригіналами. При цьому, судом проігноровано, що більшість зазначених документів належним чином не завірено, а деякі з них (т. 3 а. с. 21, 24, 25, 31, 32, 38, 43 - 46, 53 - 56; т. 9 а. с. 175, 179, 210; т. 10 а. с. 39) поганої якості, є нечитабельними та не дають змоги підтвердити і розкрити суть, внутрішню сторону відповідних господарських операцій.

Отже, під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення. У разі ж виявлення судом під час нового розгляду справи порушення контролюючим органом закону, скористатись правом, передбаченим ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Виходячи з положень ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що судами з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Зважаючи на наведене, суд касаційної інстанції на підставі ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку про неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для повного, достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Щодо заявленого представником позивача клопотання про залишення касаційної скарги відповідача без розгляду, закриття провадження у справі №К/800/28894/16 (804/10274/15), то слід зазначити, що, відкривши касаційне провадження в даній справі, суд дійшов висновку про відсутність перешкод для прийняття касаційної скарги до провадження та перегляду судових рішень.

За правилами ст. 218 Кодексу адміністративного судочинства України суд може закрити касаційне провадження у разі прийняття відмови від касаційної скарги особою, яка її подала.

Також, касаційний суд може закрити провадження у справі з підстави, передбаченої ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, відповідно до частини першої вказаної статті суд закриває провадження у справі: 1) якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства; 2) якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом; 3) якщо сторони досягли примирення; 4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами; 5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 30.09.2015 року у справі за позовом Державного підприємства «Ягільницький кінний завод» до Шульганівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області про скасування рішення, наведений перелік підстав для закриття касаційного провадження або провадження у справі є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

При цьому, Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено можливості залишення касаційної скарги без розгляду.

За таких обставин та з огляду на завдання адміністративного судочинства, у тому числі й щодо забезпечення права на касаційне оскарження рішень, визначені ст. 2, 13 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що заявлене представником позивача клопотання про залишення касаційної скарги відповідача без розгляду, закриття провадження у розглядуваній справі задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

В задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 про залишення касаційної скарги Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області без розгляду, закриття провадження у справі №К/800/28894/16 (804/10274/15) - відмовити.

Касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року - скасувати та направити справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун