Ухвала суду № 63808182, 20.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 грудня 2016 року м. Київ К/800/30836/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2016 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року

у справі № 826/6359/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ела Групп"

до Київської міської митниці Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення № 100250004/2015/000023/2 від 22 жовтня 2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року, позов задоволено, скасовано спірне рішення.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Київської митниці Державної фіскальної служби, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Як вбачається з доданих до касаційної скарги судових рішень, в жовтні 2015 на виконання вимог контракту укладеного між компанією «TRANS OMENTAL TRADE, LTD» (Гонконг)(Продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Ела Групп» та згідно з інвойсом від 28 серпня 2015 року № 150828НК, компанією «TRANS OMENTAL TRADE, LTD» здійснено ввезення на митну територію України товару - виставковий ковролін (тонке килимове покриття) для проведення презентацій та інших урочистостей.

Згідно з даними інвойсу від 28 серпня 2015 року № 150828НК вартість партії товару становила 12 268, 28 дол. США, в тому числі вартість товару в асортименті 11 783, 28 дол. США, вартість фрахту Циндао-Одеса - 450 дол. США і вартість страхування - 35 дол. США), умови поставки CІF Одеса.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару позивачем 22 жовтня 2015 року до митниці подана вантажна митна декларація № 100250004/2015/093573.

Митну вартість товару позивачем зазначено, у розмірі 277 376, 95 грн. (що в еквіваленті становить 12 268,28 дол. США) у ВМД була визначена за ціною договору, - тобто за «основним методом».

Для підтвердження заявленої митної вартості товару та правильності визначення такої вартості за основним методом, 22 жовтня 2015 року декларантом подано до митного органу наступні документи:

- контракт № 02.07/UA.15 від 02 липня 2015 року;

- додаток № 2 від 28 серпня 2015 року до контракту № 02.07/UA.15 від 02 липня 2015 року;

- митну декларацію країни відправлення № Z00000000513109157 від 26 серпня 2015 року;

- інвойс № 1515039Х від 28 серпня 2015 року від виробника товару;

- інвойс № 150828НК від 28 серпня 2015 року від продавця товару;

- пакувальний лист б/н від 28 серпня 2015 року від виробника товару;

- пакувальний лист б/н від 28 серпня 2015 року від продавця товару;

- сертифікат походження № G151300013461528 від 28 серпня 2015 року

- прайс-лист від 28 серпня 2015 року, завірений Торгово-промисловою палатою країни-

відправника;

- коносамент № QDSM059346 від 31 серпня 2015 року;

- страховий поліс № 131780;

- рахунок UFIM0082911 від 15 жовтня 2015 року;

- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 5427 від 20 жовтня 2015 року;

- декларацію митної вартості товарів від 22 жовтня 2015 року.

Крім того, на вимогу митниці, у позивача витребувано додаткові документи, що підтверджують митну вартість товару.

У відповідь декларант повідомив митний орган про відсутність можливості надати витребувані документи.

22 жовтня 2015 року митний пост «Західний» Київської міської митниці ДФС прийняв рішення № 100250004/2015/000023/2 про коригування митної вартості товарів, скоригувавши її на рівні 16 064 дол. США за ціною 0,80 дол. США за одиницю продукції.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, документи, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості товарів, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості та містять розбіжності.

У зв'язку з цим, контролюючим органом заявлена митна вартість визначена за резервним методом та ґрунтується на митній вартості товару, митне оформлення якого вже здійснено за митною декларацією № 125110011/2015/012620 від 04 вересня 2015 року, рішення про коригування № 125110011/2015/010203/2 від 04 вересня 2015 року.

22 жовтня 2015 року товар випущений за ВМД № 100250004/2015/093580 у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов’язковою, оскільки з цією обставиною закон пов’язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновком Верховного суду України, викладеного в його рішеннях, зокрема, у постановах Верховного суду України від 31 березня 2015 року у справах № 21-127а15 та № 21-53а15 та від 02 червня 2015 року у справі 21-498а15.

Крім того, слід зазначити, що за умовами терміна CIF, витрати на страхування несе продавець, а тому позивач (покупець) оплатив пред'явлену вартість страхування продавцем в ціні придбаного товару. Позивач, як покупець, не може нести відповідальність за невідповідність даних поданих у документах на страхування, за умовами поставки товару і оплати його вартості на умовах CIF.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного та обгрунтованого висновку про те, що декларантом надані усі документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України на підтвердження митної вартості ввезеного на митну територію товарів та підтверджено всі складові їх митної вартості.

В той же час митним органом не вказано про розбіжності, неточності чи інші недоліки документів, які б не дозволили митному органу визначити митну вартість товарів за першим методом їх визначення.

Доводи митного органу стосовно наявності обгрунтованого сумніву в достовірності поданих декларантом відомостей, що не дозволяло визначити митну вартість товарів за основним методом її визначення, спростовано судами першої інстанції та апеляційної інстанцій.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення щодо того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв’язку з ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі № 826/6359/16 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Ю. Швед