Ухвала суду № 63807294, 27.12.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

за наслідками провадження про перегляд судового рішення

за нововиявленими обставинами

27 грудня 2016 року м. Київ № 826/17808/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (далі - заявник, ФОП ОСОБА_1) із заявою про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2014 за нововиявленими обставинами у справі № 826/17808/13-а за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, в якій просить переглянути у зв'язку з нововиявленими обставинами постанову суду від 04.02.2014, скасувати її та призначити справу до нового розгляду.

Як зазначив заявник, підставою для перегляду постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2014 за нововиявленими обставинами стали істотні для справи обставини, що не були і не могли бути йому відомі на час розгляду даної адміністративної справи.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, заяви про розгляд заяви за їх відсутності не подали.

Згідно з ч.2 ст.252 КАС України, особи, які беруть участь у справі, повідомляються про дату, час та місце розгляду заяви. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.

З урахуванням викладеного, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви в порядку письмового провадження на підставі наявних доказів у справі.

Розглянувши заяву та додані до неї документи, матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви і перегляду судового рішення, судом встановлено наступне.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014, у задоволенні позовних вимог суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що 04.03.2013 фактична перевірка податковим органом проводилась у торговому кіоску за адресою: АДРЕСА_1, біля виходу зі ст.м. Святошино, який орендований позивачем для торгівлі товарами народного споживання. Крім того, встановлено, що на позивача працював один найманий працівник - ОСОБА_2, яка не оформлена належним чином, а саме на момент перевірки відсутній трудовий договір між ними. Тому податковим органом у зв'язку з тим, що позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку 1-ї групи, з використанням найманої праці, що суперечить п. 291.4, ст. 291 Податкового кодексу України, відповідно до якого суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та перебувають на першій групі платника єдиного податку - не мають права використовувати працю найманих осіб, правомірно прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення та податкова вимога.

В свою чергу, ФОП ОСОБА_1, обґрунтовуючи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, посилається на те, що відповідачем проведено перевірку за відсутності правових підстав та з порушенням процедури проведення перевірки, заявник посилається на те, що на момент перевірки він не був орендарем зазначеного об'єкту торгівлі та працівник - ОСОБА_2 не був найманий ним, а іншою особою, а касова книга у ФОП ОСОБА_1 була взята в іншому місці за іншою адресою та при інших обставинах, зазначене підтверджується, доказами, які отримала ФОП ОСОБА_1 після винесення судових рішень у справі №826/17808/13-а та які, на її думку, є нововиявленими обставинами.

Частиною першою статті 245 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до частини першої статті 245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За змістом наведеної норми процесуального права, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, а по-друге, це те, що такі обставини з різних причин не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, а також суду.

При цьому, нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Істотність обставини означає те, що в разі, коли б суд мав можливість урахувати цю обставину при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат її вирішення.

Отже, істотні для справи обставини - це ті, що становлять сутність справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, могли вплинути на рішення суду, що набрало законної сили, існували під час розгляду адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі ні особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, ні адміністративному суду.

Дослідивши подані заявником документи та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що обставини, які наведені у заяві ФОП ОСОБА_1 не підпадають під визначення підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, що закріплені у статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заявник посилається на те, що ним отримано документи, які підтверджують, що на момент призначення перевірки він не був орендарем зазначеного об'єкту торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 біля виходу зі ст.м. Святошино, а на момент перевірки його фактично орендувала ФОП ОСОБА_3, посилаючись, зокрема, на договір оренди №5/3 від 01.01.2013, довідку від 19.02.2015 №8, проте суд зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції досліджувалось питання оренди вказаного торгового кіоску і, як вбачається з матеріалів справи, однією із обґрунтувань позову були твердження позивача щодо непричетності його до вказаного кіоску. Разом з тим, заявник під час судових засідань, стверджуючи, що він не має відношення до об'єкту торгівлі, не був позбавлений права на підтвердження своїх доводів будь-якими доказами та спростування тверджень податкового органу, в тому числі подати вказаний договір оренди №5/3 від 01.01.2013.

Тобто суд вважає, що ці обставини заявнику були відомі під час розгляду адміністративної справи, договір оренди №5/3 від 01.01.2013 на той час фактично існував.

Водночас, суд зазначає, що невиконання особами, які беруть участь у справі своїх прав та обов'язків під час розгляду справи та ненадання або несвоєчасне надання відповідних доказів на спростування чи підтвердження обставин, якими обґрунтовуються їх вимоги та заперечення не можуть бути в подальшому нововиявленими обставинами.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що та обставина, на яку посилається заявник стосовно найму працівника ОСОБА_2, також була досліджена під час розгляду справи №826/17808/13-а та не спростована заявником. Між тим, дійсність договору оренди та надання оцінки поясненням ОСОБА_2 має встановлюватись і надатись у встановленому законодавством порядку, а не за наслідками провадження за нововиявленими обставинами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, заявником не доведено, що обставини на які він посилається як на нововиявлені обґрунтовують його вимоги або заперечення чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення судового рішення, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

Згідно з частиною 1 статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Враховуючи викладене, підстави, вказані у заяві не є істотними для справи обставинами, відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про перегляд постанови суду від 04 лютого 2014 року за нововиявленими обставинами та відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 245, 253 КАС України суд,

У Х В А Л И В:

Заяву суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2014 року за нововиявленими обставинами в адміністративній справі № 826/17808/13-а залишити без задоволення.

Копію ухвали надіслати особам, що беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.П. Шулежко