Постанова № 63807169, 26.12.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2016 року справа № 823/1797/16

м. Черкаси

11 год. 30 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гараня С.М.,

секретаря Тараненка М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Черкаської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Черкаська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Черкаській області звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 податкового боргу по штрафним (фінансовим) санкціям на загальну суму 17 000,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 08.05.2014 працівниками податкового органу проведені фактичні перевірки з питань додержання субєктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, про що складено акти № 27/23-00-21-03/НОМЕР_1 та № 29/23-00-21-03/НОМЕР_1, висновками яких встановлено, що в магазині, який розташований за адресою: Черкаська обл., м. Канів, на розі вулиць Десантників та Колгоспної, в якому здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 зберігаються для подальшої реалізації немарковані алкогольні напої та алкогольні напої з підробленими марками акцизного податку. На підставі висновків актів перевірки прийнято ППР № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 від 04.07.2014 року про застосування фінансових санкцій, згідно з якими до відповідача на підставі абз.15 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 17 000,00грн. (по 8 500,00грн. за кожним рішенням). ФОП ОСОБА_1 фінансові санкції в добровільному порядку не сплатила, що спонукало Черкаську ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області звернутись для їх стягнення до суду.

Представник Черкаської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області до зали судового засідання не прибув, клопотанням від 26.06.2016 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив проводити розгляд справи за його відсутності, на підставі наявних матеріалів справи.

Відповідач до зали судового засідання не прибув, заявою від 13.12.2016 в задоволенні позовних вимог заперечив та просив проводити розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача адвокат ОСОБА_2 до зали судового засідання також не прибув, хоча засобами телефонного заяву був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою, яка наявна в матеріалах справи.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.

Частиною 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 28.09.2001 та перебуває на обліку у контролюючих органів, як платник податків.

Судом встановлено, що 08.05.2014 року працівниками податкового органу на підставі наказу № 199 від 07.05.2014 та направлень №№ 71, 72 від 08.05.2014 проведені фактичні перевірки з питань додержання субєктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, про що складено акти № 27/23-00-21-03/НОМЕР_1 та № 29/23-00-21-03/НОМЕР_1 (а.с.12-13 та а.с. 19-20). Вказаними актами встановлено, що в магазині, який розташований за адресою: Черкаська обл., м. Канів, на розі вулиць Десантників та Колгоспної, в якому здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 зберігаються для подальшої реалізації немарковані алкогольні напої та алкогольні напої з підробленими марками акцизного податку, що є порушенням ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Вищезазначені акти підписані продавцями магазину - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 В наданих поясненнях продавці наголосили, що в магазині для реалізації знаходяться марковані алкогольні напої, позначені марками акцизного податку, та добровільно надали МАП для проведення експертного дослідження (а.с.14, 21).

Під час перевірки працівниками оперативного управління ГУ ДФС у Черкаській області вилучено та опечатано в окремий конверт, із печаткою ГУ ДФС у Черкаській області «Загальний відділ», чотири марки акцизного податку для маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва серій 23ААБК № 195059, 23АААМ № 091369, 23АААІ № 333276, 23АААЮ № 124065 та три марки акцизного податку для маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва серій 23ААБЄ № 124366, 23АААД № 018019, 23 АААД № 018313 для подальшого направлення на експертизи.

За результатами актів експертиз № 097-050-14 від 23.05.2014 року та № 100-05-14 від 28.05.2014 року марок акцизного податку для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, що проведена Міністерством фінансів України, встановлено, що зазначені марки акцизного податку є підробленими.

В подальшому, 04.07.2014 Черкаською ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області винесені ППР № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 про застосування фінансових санкцій, згідно з яким, до відповідача на підставі абз.15 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. (по 8 500,00грн. за кожним рішенням) (а.с.11, 18). Вказані рішення отримані 07.07.2014 року відповідачем особисто.

З моменту виникнення за відповідачем податкового боргу до останнього застосовувалися заходи по його погашенню, (сформовано та направлено відповідачеві податкову вимогу «Ф» № 129-11 від 12.08.2014), яка не призвела до погашення боргу, що стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Законом України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (надалі Закон № 481/95-ВР) визначені основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Пунктом 1 ст.16 Закону 481/95-ВР встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Указом Президента України від 03.03.2004 №266/2004 «Про посилення державного контролю за виробництвом і обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, забезпечення захисту життя і здоров'я громадян» на Державну податкову адміністрацію України покладено обовязок щодо активізації роботи із запобігання і боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, організації здійснення систематичного контролю у цій сфері.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону № 481/95 алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з п. 14.1.107. ст. 14 Податкового кодексу України (надалі ПК України) - марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Пунктом 14.1.109. ст. 14 ПК України визначено, що маркуванням алкогольних напоїв є наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Згідно з п. 226.6. ст. 226 ПК України, маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць.

У відповідності до п. 226.9. ст. 226 ПК України вважаються такими, що немарковані:

- алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

- алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

- алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Аналогічні приписи містяться у п. 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1251.

Згідно з п. 226.11. ст. 226 ПК України, ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

Пунктом 228.9. ст. 228 ПК України визначено, що відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до законодавства.

За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством (ч.1 ст.17 Закону 481/95-ВР).

За приписами абзацу 15 ч.2 ст.17 Закону 481/95-ВР, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання,транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень

Під час розгляду справи судом з'ясовано, що ФОП ОСОБА_1 не скористалася своїм правом на оскарження до суду рішення про застосування фінансових санкцій від 04.07.2014 № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3, доводів щодо його необґрунтованості суду також не надала.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.17 Закону 481/95-ВР, рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України. У разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено ч.1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд наголошує, що відповідачем ні відзиву на позовну заяву, ні жодних заперечень по суті позовних вимог до суду надано не було. А тому, беручи до уваги, що ФОП ОСОБА_1 у встановлені законом строки податкову вимогу не оскаржила, суму фінансових санкцій за ППР від 04.07.2014 № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 на загальну суму 17 000,00грн. не сплатила, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Суд також взяв до уваги діючу на час вирішення спору ч.4 ст.94 КАС України, якою передбачено, що у справах за позовами суб'єкта владних повноважень до фізичної чи юридичної особи судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому відсутні підставі для повернення позивачу сплаченого судового збору за подання цього позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь бюджету через Черкаську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39494893) податковий борг в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань Повний текст постанови виготовлений 28.12.2016 року