Постанова № 63806978, 16.12.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

16 грудня 2016 р. №820/2803/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНСНАБ-АГРОТЕХНІКА" до Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНСНАБ-АГРОТЕХНІКА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд: скасувати податкові повідомлення - рішення від 27.04.2016 №0000041401 та від 27.04.2016 №0000051401

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки є необґрунтованими та помилковими, оскільки твердження податкового органу про те, що договір купівлі - продажу, укладений між позивачем та ТОВ "Дізал" не направлений на реальне вчинення господарської операції, а тому первинні документи не мають юридичної сили, є безпідставними, оскільки надані до перевірки первинні документи прямо засвідчують реальність господарських операцій з вказаним контрагентом.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - ОСОБА_3 через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на позов, в яких представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень позивач діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та доданих поясненнях.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНСНАБ-АГРОТЕХНІКА" (далі ТОВ "ДОНСНАБ-АГРОТЕХНІКА") зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку в Слобожанській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області як платник податків (т.1 а.с.79-82), є платником податку на додану вартість.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, основним видом діяльності ТОВ "ДОНСНАБ-АГРОТЕХНІКА" є оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (т.1 а.с.73-7).

Судом встановлено, що Слобожанською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ "ДОНСНАБ-АГРОТЕХНІКА" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.

За результатами позапланової документальної виїзної перевірки складений акт від 13.04.2016 №207/20-11-14-01/358434748 (т.1 а.с.14-53), у висновках якого встановлено порушення вимог, зокрема, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, а саме ТОВ "ДОНСНАБ-АГРОТЕХНІКА" завищено собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), визначених за правилами бухгалтерського обліку, у сумі 1527392 грн., в т.ч. за 2015 рік в сумі 1527392 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік у сумі 274931 грн.; пп. "а" п.198.1 ст.198 ПК України, ТОВ "ДОНСНАБ-АГРОТЕХНІКА" включено до податкового кредиту декларації по ПДВ за січень 2015 року у сумі 305478 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Дізал", в результаті чого завищено податковий кредит за січень 2015 року у сумі 305478 грн.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, Слобожанською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 27.04.2016 №0000051401, яким збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ у розмірі 458217 грн., в т.ч. за основним платежем 305478 грн. та штрафними санкціями - 152739 грн. (т.1 а. с.13);

- від 27.04.2016 №0000041401, яким збільшено суми грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 274931 грн. (т.1 а. с.12).

Перевіряючи обґрунтованість висновків Слобожанської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, викладених в акті перевірки від 13.04.2016 №207/20-11-14-01/358434748, суд встановив наступне.

Згідно матеріалів справи, між ТОВ "ДОНСНАБ-АГРОТЕХНІКА" (покупець) та ТОВ "Дізал" (продавець), укладено договір купівлі - продажу від 15.01.2015 №15/01-15, разом з додатковою угодою (т.1 а.с.54-59). Згідно пп.1.1 вказаного договору купівлі - продажу визначено, що продавець зобов'язується продати, а покупець сплатити та прийняти на протязі терміну дії даного договору сільськогосподарську, транспортну техніку, а також запасні частини, комплектуючі до них, на умовах, визначених даним договором.

Факт реальності придбання вказаних ТМЦ, а саме: машина деревообробна, круги абразивні армовані, тигель тощо, їх отримання, підтверджується наданими первинними документами, а саме: заявкою, видатковою накладною, товарно - транспортними накладними, податковою накладною, карткою рахунку 631 ( т.1 а. с. 59-65).

При цьому, судом встановлено, що транспортування придбаного товару здійснювалося власними зусиллями позивача використовуючи власний автотранспорт, що підтверджується подорожніми листами, свідоцтвами про реєстрацію відповідних автотранспортних засобів у власності позивача (т.1 а.с.108-114).

Згідно матеріалів справи, між ПФ "МАСТЕР" (новий боржник), ТОВ "ДОНСНАБ-АГРОТЕХНІКА" (первинний боржник) та ТОВ "Дізал"(кредитор) , укладено тристоронній договір про переведення боргу. Відповідно до умов вказаного договору - первинний боржник переводить на нового боржника борг в розмірі 1832870,23 грн., який виник на підставі основного договору.

На підтвердження наявних правовідносин між позивачем та ПФ "МАСТЕР", що надає правові підстави для укладання вказаного договору про переведення боргу, позивачем до матеріалів справи надано відповідний договір купівлі - продажу, бухгалтерська довідка тощо.

Суд зазначає, що договір купівлі - продажу був укладений для здійснення господарської діяльності шляхом використання придбаних ТМЦ у власній господарській діяльності шляхом подальшої реалізації ТОВ "ТД "ДОНСНАБ", що підтверджується наданими первинними документами, а саме: відповідний договір купівлі - продажу, видатковою накладною, акт звірки, акти приймання - передачі тощо (т.1 а.с.69-72, 206-214).

Судом встановлено, що податкова накладна, виписана ТОВ "Дізал", відповідаю вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Позивач сплатив відповідні витрати, суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Дізал" були включені до складу податкового кредиту та відображені в податкових деклараціях з ПДВ у перевіряємий період, поданих до податкового органу.

Таким чином, ТОВ "Дізал" - виконало свої зобов'язання за вказаним договором, а ТОВ "ДОНСНАБ-АГРОТЕХНІКА" прийняло ТМЦ за цим договором, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Наявні у справі докази не містять доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Крім того, факт наявності у позивача - ТОВ "ДОНСНАБ-АГРОТЕХНІКА" матеріально - технічних ресурсів (т.1 а.с.167-192), персоналу (т.1 а.с.155-166), свідчить про наявність умов необхідних для здійснення основного виду діяльності - оптової торгівлі сільськогосподарськими машинами й устаткуванням, що не заперечується відповідачем. Порядок формування податкового кредиту здійснювався у перевіряємому періоді відповідно Податкового кодексу України.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог пп. "а" п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що угода, укладена між позивачем та його контрагентом ТОВ "Дізал" є чинною та не визнана в установленому порядку недійсним.

Таким чином, зазначена закупівля ТМЦ у контрагента безпосередньо повязана з господарською діяльністю підприємства, оскільки придбані товари в подальшому необхідні були для реалізації власному контрагенту - покупцю, яка направлена на отримання доходу.

Позивачем надані первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання ТМЦ, які призначені для використання у господарській діяльності ТОВ "ДОНСНАБ-АГРОТЕХНІКА".

Таким чином, позивачем було дотримано вимог ПК України з реалізації права на податковий кредит по операціях з ТОВ "Дізал", а задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Щодо завищення собівартості реалізованої продукції, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.134.1.1 ст. 134 ПК України, обєктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

З огляду на викладене, а також враховуючи наявність правових підстав для оподаткування понесених витрат у взаємовідносинах з ТОВ "Дізал", суд дійшов висновку про те, що податковим органом безпідставно визначено, що позивачем завищено податок на прибуток за 2015 рік в розмірі 274931 грн.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Посилання відповідача на податкову інформацію від Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області щодо ТОВ "Дізал" від 13.05.2015 №2011/7/20-36-22-03-14 - суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду доказів на підтвердженні наявності вироків щодо посадових осіб контрагента позивача за вчинення злочинів у сфері господарської діяльності.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ Мукачівський лісокомбінат до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ Фірма ВІК до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій з ТОВ "Дізал" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкової накладної, яка виписана на виконання умов договірних відносин.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 27.04.2016 №0000041401, від 27.04.2016 №0000051401 є необґрунтованими, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, суд присуджує позивачу з Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 10997,22 грн., що підтверджується квитанцією від 18.05.2016 №1419 (т.1 а.с.3).

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНСНАБ-АГРОТЕХНІКА" до Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 27.04.2016 №0000041401, від 27.04.2016 №0000051401.

Стягнути з Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНСНАБ-АГРОТЕХНІКА" (код ЄДРПОУ 35434748, поштовий індекс 62370, Харківська область, Дергачівський район, смт. Солоницівка, вул. Заводська, 49) у розмірі 10997,22 грн. (десять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім гривень 22 копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 23 грудня 2016 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.