Постанова № 63806769, 28.12.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/2316/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кисличенко О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Вищого навчального закладу Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про скасування податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

16 грудня 2016 року Вищий навчальний заклад Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" (далі - ПУЕТ, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - ДПІ у м. Полтаві, відповідач) про скасування податкової вимоги від 03 листопада 2016 року №Ю-2400-17.

В обґрунтування позовних вимог посилався на відсутність за особовим рахунком ПУЕТ недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску щодо якої сформовано спірну вимогу. Зазначив, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, підтверджено факт сплати ПУЕТ єдиного соціального внеску за березень 2015 року шляхом ініціювання переказу коштів з розрахункового рахунка платника у ПАТ "Дельта банк". Зауважив, що невиконання банком обов'язку з перерахування коштів до бюджету не є підставою для зобов'язання позивача повторно сплатити єдиний соціальний внесок.

Представник позивача в судовому засіданні підтримував позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Відповідача, як суб'єкт владних повноважень, в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, будучи належно повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи (а.с. 62).

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ПУЕТ (ідентифікаційний код 01597997) зареєстрований як юридична особа 14.01.1993, дата та номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 03.11.2008 15881200000008129, перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтаві та є платником єдиного внеску (а.с. 28-36).

ДПІ у м. Полтаві 03.11.2016 сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-2400-17, якою повідомлено позивача про необхідність сплати недоїмки з єдиного соціального внеску у розмірі 420984,06 грн (а.с. 9).

В результаті оскарження вказаної податкової вимоги в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Полтавській області рішенням останнього від 09.12.2016 №6605/10/16-31-10-05-11 скарга ПУЕТ від 14.11.2016 №06-40/1246 залишена без задоволення, а податкова вимога - без змін (а.с. 20-27).

Позивач не погоджуючись із вищевказаною податковою вимогою звернувся до суду з позовною заявою про скасування зазначеної вимоги.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Надаючи правову оцінку спірній податковій вимозі, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI.

Як визначено у пункті 2 частини першої статті 1 названого Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно пункту 1 частини першої статті 4 цього ж Закону, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Статтею 6 згаданого Закону передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (частини сьома, восьма статті 9 означеного Закону).

За приписами частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Як слідує з матеріалів справи, спірну вимогу сформовано на підставі даних інтегрованої картки платника ПУЕТ. При цьому, передумовою для виникнення за особовим рахунком ПУЕТ недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску є ненадходження до державного бюджету єдиного соціального внеску за березень 2015 року у розмірі 1010565,00 грн, у зв'язку з чим всі послідуючі здійснені позивачем платежі, відповідно до приписів частини шостої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у автоматичному режимі зараховуються на погашення недоїмки у порядку календарної черговості.

Водночас позивач зауважує, що єдиний соціальний внесок за першу половину березня 2015 року ПУЕТ сплачений на підставі платіжного доручення від 02.03.2015 №6433, що того ж дня одержане банківською установою (а.с. 19).

Кошти до державного бюджету не надійшли з вини банківської установи, оскільки на дату формування та подачі вказаного платіжного доручення на розрахунковому рахунку позивача у ПАТ "Дельта Банк" обліковувалась достатня сума коштів для сплати єдиного соціального внеску, на підтвердження чого до матеріалів справи залучена копія виписки (а.с. 18).

Наведену обставину встановлено за результатами розгляду Полтавським окружним адміністративним судом справ №№816/4664/15, 816/36/16, 816/479/16, судові рішення в яких набрали законної сили (а.с. 66-74).

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

А відповідно до частини першої статті 72 цього ж Кодексу, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини щодо виконання позивачем обов'язку зі сплати єдиного соціального внеску за першу половину березня 2015 року у розмірі 1010565,00 грн, встановлені у постановах Полтавського окружного адміністративного суду від 19.01.2016 у справі №816/4664/15 (номер судового рішення в ЄДРСР 55248366), від 28.01.2016 у справі №816/36/16 (номер судового рішення в ЄДРСР 55380342), від 28.04.2016 у справі №816/479/16 (номер судового рішення в ЄДРСР 57536288), що набрали законної сили, не можуть оспорюватись та не підлягають доведенню у даній справі.

З приводу того, що у платіжному дорученні від 02.03.2015 №6433 відсутня відмітка про списання коштів з рахунка позивача банком, суд зазначає, що списання коштів з рахунка позивача не відбулось саме з вини банку. У свою чергу, ПУЕТ вчинив всіх залежних від нього заходів щодо своєчасної та у повному обсязі сплати єдиного соціального внеску за березень 2015 року.

За таких обставин, підстави для формування спірної вимоги відсутні.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У даному випадку відповідач не довів суду, що при прийнятті спірного рішення він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Разом із цим, позивач навів належні та допустимі докази порушення відповідачем його прав та законних інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ПУЕТ повністю.

Зважаючи на те, що спірне рішення є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до приписів статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі його неправомірності визнається судом протиправним і скасовується, суд, керуючись положеннями частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною та скасувати вимогу ДПІ у м. Полтаві про сплату боргу (недоїмки) від 03.11.2016 №Ю-2400-17.

У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) №Ю-2400-17 від 03 листопада 2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39680655) судові витрати, понесені Вищим навчальним закладом Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" (ідентифікаційний код 01597997) у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 6314,77 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 29 грудня 2016 року.

Суддя С.О. Удовіченко