Справа № 815/4950/16
УХВАЛА
22 грудня 2016 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Потоцької Н.В.
за участю секретаря Лопатюк Ю.А.
сторін
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача не зявився
представник третьої особи ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про залишення адміністративного позову без розгляду у звязку з пропуском строку звернення до суду, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 до Департаменту державної архітектурно будівельної інспекції в Одеській області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування Наказу № 129 СК від 24.09.2014 р.
В судовому засіданні 22.12.2016 р. судом поставлено на обговорення питання про залишення адміністративного позову без розгляду у звязку з пропуском строку звернення до суду.
Представник позивача та третьої особи проти про залишення адміністративного позову без розгляду у звязку з пропуском строку звернення до суду заперечував.
Відповідач до судового засідання явку представника не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином та завчасно.
Розглянувши клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду у звязку з пропуском строку звернення до суду, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Виходячи з рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом як принципу здійснення правосуддя в адміністративних судах (п.3 ст. 7 КАС України), правила ст. 99 КАС України поширюються і на звернення до адміністративного суду особи з позовом у випадках, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач просить скасувати наказ № 129 СК від 24.09.2014 р.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що підстави для звернення до адміністративного суду виникли 28 лютого 2015 року, оскільки про порушення своїх прав позивач дізналась (повинна була дізнатись) під час розгляду цивільної справи № 522/2989/15-ц.
На виконання ухвали суду від 09.11.2016р. Приморським районним судом міста ОСОБА_1 надано копію ухвали про відкриття провадження від 14 лютого у справі №522/2989/15-ц за позовною заявою Заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третьої особи Реєстраційної служби ОМУЮ про скасування свідоцтва про право власності.
При цьому Приморським районним судом міста ОСОБА_1 у листі від 28.11.2016р. (вх. № 31785/16) повідомлено, що повістку про призначення справи №522/2989/15-ц на 31.03.2016р. о 11.50 ОСОБА_2 отримала 28.02.2015р., що підтверджується поштовим повідомленням. ОСОБА_2 або її представник участі у судових засіданнях по справі № 522/2989/15-ц не приймали. Наказ №129"СК" від 24.09.2014 р. був доданий позивачем по справі при подачі позову 13.02.2015р.
За загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення до адміністративного суду, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд враховує, що для правильного застосування норм КАС України при визначенні початку перебігу строку звернення до суду має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і обєктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатися», що містяться в статті 99 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обовязку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення своїх прав, свобод чи інтересів і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Подібну правову позицію висловлено Верховним Судом України у постановах від 29 жовтня 2014р. у справі № 6-152цс14, від 16 листопада 2016 року № 6-2469цс16.
Правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, який встановлений законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
День, коли особа дізналась про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Отже, строк обчислюється з дня вчинення спірних правовідносин, що стали підставою для звернення до адміністративного суду, а саме: 28.02.2015 року та спливає 28.08.2015 р.
Дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обовязкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.
Строк звернення до адміністративного суду це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є обєктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та повязані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Позивач не просить суд поновити строк, оскільки не вважає його порушеним.
При цьому, суд вважає необгрунтованим посилання представника позивача щодо обрахування строку звернення до суду з дати подання заяви до Приморського районного суду м. Одеси (09.09.2016 р.) про ознайомлення із матеріалами цивільної справи № 522/2989/15-ц за позовом Заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Державної архітектурно - будівельної інспекції УКраїни до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа реєстраційна служба ОМУЮ про скасування свідоцтва про право власності.
Як було зазначено вище, провадження по вказаній справі відкрито 14.02.2016 р., судову повістку позивачка отримала 28.02.2016 р., що свідчить про обєктивну можливість дізнатись про можливе порушення її прав..
Відповідно п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Приписами ч. 3 ст. 162 КАС України встановлено, якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.
Крім того, невирішення питання про можливість застосування строків звернення до суду може свідчити про порушення права на справедливий суд, закріпленого у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Кажучи про принцип рівності сторін, Суд указує, що кожній стороні мають бути надані рівні можливості щодо представлення справи у такому вигляді, якій не ставить її у невігідне становище стосовно свого противника (рішення у справі "Бацаніна проти Росії" від 26.05.2009 р. № 3932/02, § 22).
Відповідно до прецендентного права Суду, рішення судів і трибуналів повинні бути належним чином мотивовані. Ступінь цього обовязку може варіюватися залежно від характеру рішення, що повинно бути визначено у світлі конкретних обставин справи (справа "ОСОБА_4 проти Іспанії" § 26).
Вказані принципи допомогають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому, й саме питання застосування строку звернення до суду тісно повязано з іх реалізацією.
Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті ст. 6 Конвенції є справа "Gradescolo S.R.L. проти Молдови".
У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпритації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію.
Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно повязано з реалізацією права на справедливий суд.
Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Це питання регулюється національним законодавством, тлумачиться Верховним Судом України (справа № 6-239 цс14 від 04.02.2015 р., справа № 6-738цс15 від 24.06.2015 р. та інші) та вказаними рішеннями Європейського Суду з прав людини.
З урахуванням сукупності викладених обставин, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без розгляду у звязку з пропуском строку звернення до суду.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 133, 160, 162, 165, 167 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, третя особа - ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.
Суддя Потоцька Н.В.
Судове рішення № 63806651, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 22.12.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/4950/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: