Постанова № 63806561, 27.12.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2016 року справа № 813/4245/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Кухар Н.А.

при секретарі судового засідання Єдинак Г.Б.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вартість автомобіля Toyota моделі Land Cruizer 200, складає 970830, 00 грн., та не підлягає під оподаткування, а відтак податкове повідомлення рішення Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 26.07.2016 року № 4347-13 підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, наведених у позові, просить позов задоволити.

Позиція відповідача викладена у письмовому запереченні на позов та обґрунтовується тим, що ухвалою Львівської міської ради від 19.01.2015 року № 4263 затверджено Положення про транспортний податок, згідно з пунктами 3 і 4 якого є платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пункту 1.4 цього Положення є обєктами оподаткування. Обєктом оподаткування є легкові автомобілі, від року випуску яких минуло не більше 5 років і середньо ринкова вартість яких становить 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного року).

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, з підстав наведених у запереченні на адміністративний позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності належить автомобіль Toyota моделі Land Cruizer 200, 2012 року випуску, з дизельним двигуном внутрішнього згоряння обємом 4461куб., см. (4, 5 літра).

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом 26.07.2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 4347-13 форми «Ф», яким ОСОБА_3 згідно з п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України визначено суму податкового зобовязання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000 грн.

Позивач не погоджуючись зі спірним податковим повідомленням-рішенням № 4347-13 від 26.07.2016 року звернувся з даним позовом до суду, в якому просить скасувати рішення податкового органу, яким нараховано позивачу транспортний податок у розмірі 25000 грн.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний спланувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями п. 267.1. ст.267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 ст.267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Як убачається з п. 267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті.

При цьому, згідно з вимогами п.п 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до вимог п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Відтак, об'єктом оподаткування транспортного податку є легкові автомобілі, які одночасно відповідають двом критеріям, а саме:

1) з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно);

2) середньоринкова вартість становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. №66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - Методика), якою встановлено механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.

Згідно з вимогами п. 2 Методики середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. №403 (Офіційний вісник України, 2013 р., №44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Відповідно до вимог п. 4 Методики інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством «Держзовнішінформ» до Мінекономрозвитку.

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пункт 13 Методики).

Наведене свідчить, що для визначення об'єкта оподаткування транспортним податком в розпорядженні органу Державної фіскальної служби має бути інформація про середньоринкову вартість певного автомобіля із врахуванням його марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач та пробігу тощо.

Проте, відповідачем не було надано суду документів на підтвердження наявності в його розпорядженні на дату винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення інформації про середньоринкову вартість такого автомобіля станом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до наданих суду документів, зокрема з розрахунку середньо ринкової вартості вбачається середньо ринкова вартість транспортного засобу автомобіля Toyota моделі Land Cruizer 200, з пробігом 98595 становить 970 830, 00 грн., що є меншою ніж 750 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відтак, оскільки відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, під час судового розгляду даної справи не надано суду доказів того, що транспортний засіб марки «Toyota Land Cruiser 200», з об'ємом двигуна 4461 куб. см., 2012 року випуску., належний на праві власності позивачу, має середньоринкову вартість понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а позивачем доведено зворотнє, суд вважає, що вказаний транспортний засіб не є об'єктом оподаткування.

Відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення від 26.07.2016 № 4347-13.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржуване податкове повідомлення рішення Залізничної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 26.07.2016 № 4347-13, суд дійшов переконання, що таке прийняте відповідачем без урахування вимог Податкового кодексу України та з порушенням передбачених статтею 2 КАС України принципів, тому його слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Залізничної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 551,20 грн/, сплаченого за квитанцією №0.0.661113162.1 від 29 листопада 2016 року.

Керуючись ст. ст. 69 -71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 4347-13 від 26.07.2016 року винесене Залізничною обєднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Львівській області.

Стягнути з Залізничної обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області в користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 551 (пятсот пядесят одну) грн., 20 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 29 грудня 2016 року.

Суддя Кухар Н.А.