Постанова № 63806423, 27.12.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2016 року 810/3914/16

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Манад"

до

Яготинського відділення Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Управління Державної казначейської служби України в Яготинському районі Київської області

про

визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення пені,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Манад" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Яготинського відділення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Управління Державної казначейської служби України в Яготинському районі Київської області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними дії Яготинського відділення Броварської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області в частині неподання до органу Державного казначейства висновку для здійснення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 570000,00 грн. по декларації з податку на додану вартість за вересень 2016 року №9197132379;

- визнати протиправними дії Яготинського відділення Броварської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області в частині не зарахування від'ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2016 року в рахунок сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1127631,00 грн.;

- зобов'язати Яготинське відділення Броварської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області подати до органу Державного казначейства висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування в сумі 570000,00 грн.;

- зобов'язати Яготинське відділення Броварської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області зарахувати кошти від'ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2016 року в сумі 1127631,00 грн. в рахунок сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток (код бюджетної класифікації 11021000);

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Манад" пеню в сумі 7587,57 грн. за порушення строків бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2016 року згідно декларації з податку на додану вартість за вересень 2016 року №9197132379.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ "Манад" у відповідності до норм Податкового кодексу України було подано до Яготинського відділення Броварської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2016 року разом із заявами про бюджетне відшкодування на суму 570000,00 грн. та про розмір суми 1127631,00 грн., що підлягає зарахуванню в рахунок сплати податкових зобов’язань з інших платежів. При цьому, позивач зазначив, що за результатами перевірки з питань визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість податковим органом була підтверджена така сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з ПДВ за вересень 2016 року. Однак, як вказує позивач, податковим органом всупереч вимогам ст. 200 Податкового кодексу України не складено відповідного висновку про суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню ТОВ "Манад", та не направлено його до органу, який здійснює казначейське обслуговування, а також не вчинено дій, які спрямовані на зарахування частини коштів ПДВ у рахунок сплати інших грошових зобов’язань.

З огляду на те, що фактичне подання податковим органом висновку до органу казначейства не відбулося, позивач просить стягнути на його користь пеню в сумі 7587,57 грн. із врахуванням облікових ставок НБУ, що діяли в період такого прострочення.

Представник податкового органу позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд відмовити у їх задоволенні з тих підстав, що станом на 01.12.2016 заявлена сума до бюджетного відшкодування була включена до інформації про можливі обсяги відшкодування ПДВ коштами суб’єктам господарювання, які мають право на бюджетне відшкодування за вересень 2016 року, та направлено до Броварської ОДПІ для подальшої передачі до ГУ ДФС у Київській області.

В той же час суд відмічає, що будь-яких письмових пояснень на спростування доводів позовної заяви щодо несвоєчасності подання податковим органом висновку до органу казначейства, що в свою чергу призвело до не перерахування суми бюджетного відшкодування згідно декларації з ПДВ за вересень 2016 року в сумі 570000,00 грн., та щодо несвоєчасного зарахування частини коштів ПДВ у рахунок сплати інших грошових зобов’язань у розмірі 1127631,00 грн., що в свою чергу призвело до виникнення податкової заборгованості у позивача з податку на прибуток, у запереченнях податковим органом не наведено.

Управління казначейства будь-які письмові пояснення або заперечення проти позову до суду не надало.

У судове засідання, призначене на 16.12.2016, сторони, які належним чином були повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, не з’явились.

Разом з тим, в матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд визнав за можливе здійснювати розгляд адміністративної справи без участі сторін в порядку письмового провадження на основі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Манад" зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 25.05.2005, реєстраційна справа станом на час судового розгляду перебуває в Яготинській районній державній адміністрації Київської області.

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість 30.09.2003, індивідуальний податковий номер 326704326599, доказом чого є надана до суду копія витягу від 21.07.2016 №1610254500081.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.10.2016 ТОВ "Манад" у порядку, встановленому Податковим кодексом України, подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2016 року №9197132379 (з відповідними додатками) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 570000,00 грн. та зарахування суми 1130000,00 грн. в рахунок сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток.

Факт подання та прийняття декларації з ПДВ від 19.10.2016 за вересень 2016 року і заяви про бюджетне відшкодування підтверджується копією квитанції №2.

Заява ТОВ "Манад" від 19.10.2016 про бюджетне відшкодування ПДВ за вересень 2016 року в сумі 570000,00 грн. внесена до Реєстру 1 заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поданих платниками такого податку, які відповідають критеріям, визначеним п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування), що підтверджується відповідним витягом із зазначеного Реєстру, наданого до суду.

Як встановлено під час судового розгляду, 21.10.2016 Яготинське відділення Броварської ОДПІ направило запит позивачу №261/10/10-25-12/293 про надання копій документів за вересень 2016 року, що підтверджують бюджетне відшкодування.

25 жовтня 2016 року за вх. №228/10 до контролюючого органу подано заяву про надання документів на запит та забезпечення бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за вересень 2016 року.

Одночасно до контролюючого органу з метою підтвердження правомірності формування від’ємного значення ПДВ, заявленого до відшкодування, надано копії підтверджуючих документів.

15 листопада 2016 року позивачем до Яготинського відділення Броварської ОДПІ було подано заяву про надання інформації щодо дати завершення камеральної перевірки по декларації з ПДВ за вересень 2016 року та результати проведеної перевірки.

У відповідь на зазначену заяву листом від 23.11.2016 №315/10/10-25-12/334 Яготинським відділенням Броварської ОДПІ повідомлено позивача, що за результатами проведеної камеральної перевірки декларації ТОВ "Манад" за вересень 2016 року було складено довідку у формі висновку від 10.11.2016 №251/10-25-12/32670436 відповідно до п. 4.4.3 наказу ДФС України від 19.06.2012 №522 та зазначено, що при проведенні перевірки порушень не встановлено.

Між іншим, в грудні 2016 року ТОВ "Манад" отримано лист від Яготинського відділення Броварської ОДПІ від 06.12.2016 №229/10/10-25-12/452, в якому повідомлено позивача про те, що станом на 15.12.2016 підтверджена сума була включена до інформації про можливі обсяги відшкодування ПДВ та направлено до Броварської ОДПІ для подальшої передачі до ГУ ДФС у Київській області.

Однак, не погоджуючись із діями податкового органу, що зумовили неотримання ТОВ "Манад" бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за вересень 2016 року №9197132379, та, як наслідок, порушили гарантований нормами Податкового кодексу України строк для отримання такого відшкодування, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України.

За визначенням, наведеним у п.п.14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, бюджетним відшкодуванням є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлено положеннями ст. 200 Податкового кодексу України.

Так, зокрема, згідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Нормою п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.

Водночас, як встановлено п.п.200.7.1. п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, формує та веде:

а) Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті;

б) Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.

До таких реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування вносяться такі дані: назва платника податку та його індивідуальний податковий номер; дата подання заяви на бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (за умови їх подання); сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (за умови їх подання); дата узгодження контролюючим органом суми бюджетного відшкодування за кожною заявою; дата висновку, направленого до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню; дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом; дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується; дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження; дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку.

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до відповідного Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Порядок ведення та форма реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до кожного відповідного Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (п.п.200.7.2 п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п.200.7.3 п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, щоденно публікує на своєму офіційному веб-сайті реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначені у підпункті 200.7.1 пункту 200.7 цієї статті, із зазначенням даних, вказаних у цьому пункті. Зазначені дані не належать до інформації з обмеженим доступом.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону (п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України).

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п. 200.9 ст. 200 Податкового кодексу України).

Положеннями п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом.

Відповідно до п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України контролюючий орган має право провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу, за період до 1 січня 2016 року.

Положеннями п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено обов’язок контролюючого органу протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки: або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу. У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який протягом п'яти робочих днів з дня отримання такої заяви повинен її задовольнити.

Відповідно до п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Таким чином, з аналізу наведених норм слідує, що у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування передбачених п. 200.7 та 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України вимог та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування податковим органом за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов’язаний у п’ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Поряд з цим, як наслідок, протягом п’яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, зобов’язаний видати платнику податку зазначену у згаданому висновку суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, а у разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, контролюючий орган протягом п'яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви повинен її задовольнити.

Як вже зазначалось судом, передумовою направлення до органу казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету є проведення камеральної перевірки або ж документальної перевірки, у разі, коли податковий орган вважає, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства. При цьому, податкова звітність платника податків, який заявив до бюджетного відшкодування податок на додану вартість, підлягає обов’язковій камеральній перевірці, за наслідками якої податковим органом складається акт, якщо у разі такої перевірки виявлені порушення.

Однак, у ситуації, що склалась в рамках даної адміністративної справи, як встановлено судом, акт за результатами камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за вересень 2016 року ТОВ "Манад" не складався, поряд з цим було оформлено довідку у формі висновку від 10.11.2016 №251/10-25-12/32670436 про відсутність порушень у податковій звітності, та більше того, у згаданому висновку зазначено, що за результатами перевірки підтверджено заявлену на розрахунковий рахунок ТОВ "Манад" суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 1700000,00 грн. за вересень 2016 року, у тому числі на розрахунковий рахунок - 570000,00 грн. та 1130000,00 грн. - у рахунок сплати грошових зобов’язань.

Як встановлено судом з матеріалів справи, заяву ТОВ "Манад" про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ від 19.10.2016, додану до податкової декларації з ПДВ за вересень 2016 року №9197132379, включено до Реєстру 1 таких заяв.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, висновок про суми відшкодування ПДВ ТОВ "Манад" за декларацією з ПДВ за вересень 2016 року на суму 1700000,00 грн., у тому числі на розрахунковий рахунок - 570000,00 грн. та 1130000,00 грн. - у рахунок сплати грошових зобов’язань, податковим органом не оформлено.

Більш того, податковим органом не наведено суду жодних обставин, що могли б слугувати підставою для відмови у наданні позивачу бюджетного відшкодування ПДВ та, відповідно, підставою для неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про таке відшкодування, та зарахування відповідної суми в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, а відтак податковим органом не доведено суду правомірності своїх дій щодо неподання такого висновку та зарахування відповідної суми в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів.

В той же час в контексті спірних правовідносин суд відзначає, що листи ДФС України, якими надається роз’яснення порядку дій підлеглим органам фіскальної служби, не можна вважати нормативно-правовими актами, які підлягають неухильному виконанню та встановлюють норми права та правила поведінки невизначеного кола осіб, поряд з цим саме норми Податкового кодексу України як кодифікованого акту мають вищу юридичну силу та в обов’язковому порядку підлягають застосуванню як платниками податків, так і податковими органами.

Надаючи оцінку діям податкового органу в рамках спірних правовідносин, суд враховує також висновки Верховного Суду України, висловлені у постанові від 03.06.2014 №21-131а14.

Так, зокрема, у згаданому рішенні наголошено, що у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 Податкового кодексу України вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

За таких обставин в результаті вивчення та аналізу матеріалів цієї адміністративної справи, суд приходить до висновку про протиправність дій Яготинського відділення Броварської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київської області в частині порушення права Товариства з обмеженою відповідальністю "Манад" на своєчасне отримання бюджетного відшкодування з ПДВ та зарахування відповідної суми в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів протягом строків, встановлених ст. 200 Податкового кодексу України за декларацією з ПДВ за вересень 2016 року, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України пені за несвоєчасне перерахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2016 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Поряд з цим нормою п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Оскільки зазначену вище суму ПДВ відповідачами у строки, встановлені п.200.13 ст.200 Податкового кодексу України не відшкодовано, позивач набув право на нарахування пені у порядку, встановленому п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України.

Така правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 03.06.2014 року № 21-131а14 та наведена також в рішеннях Вищого адміністративного суду України - постанові від 17.11.2014 №К/800/38736/14, ухвалі від 23.09.2014 №К/800/36094/14.

Отже, суд погоджується з твердженням позивача про те, що оскільки висновок податкового органу повинен був бути поданий до органу Казначейської служби до 18.11.2016 та не поданий, у зв’язку із бездіяльністю ДПІ позивач має право на стягнення пені у зв’язку з виникненням бюджетної заборгованості.

З представленим розрахунком суми заборгованості суд погоджується.

При цьому суд зазначає, що правові механізми взаємодії між окремими ланками системи органів державної податкової служби з метою посилення контролю за дотриманням податкового законодавства, не можуть обмежувати встановлені чинним законодавством права платника податків та переносити (відтерміновувати) їх реалізацію у часі (у тому числі право на своєчасне отримання бюджетного відшкодування), а платник податків не може залежати від несумлінного виконання своїх обов'язків податковим органом.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.03.2015 року у справі № К/800/56682/14.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з Державного бюджету України пеню у розмірі 7587,57 грн. за несвоєчасне бюджетне відшкодування ПДВ за вересень 2016 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд зауважує, що заперечень стосовно вірності розрахунку пені з боку відповідачів до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог податковий орган, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 8268,00 грн. згідно платіжних доручень від 28.11.2016 №191 та від 14.12.2016 №405.

Водночас, присуджуючи на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у даній справі, суд зазначає, що саме неподання Яготинським відділенням Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до Управління Державної казначейської служби України в Яготинському районі Київській області висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за вересень 2016 року, та незарахування від'ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2016 року в рахунок сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток спричинило невчасне отримання позивачем суми бюджетного відшкодування, відтак, вина Управління Державної казначейської служби України в Яготинському районі Київській області в даному випадку відсутня, з огляду на що, на думку суду, сума судового збору повинна бути стягнута саме з податкового органу.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Манад" - задовольнити.

Визнати протиправними дії Яготинського відділення Броварської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області в частині неподання до органу Державного казначейства висновку для здійснення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 570000,00 грн. по декларації з податку на додану вартість за вересень 2016 року №9197132379.

Визнати протиправними дії Яготинського відділення Броварської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області в частині не зарахування від'ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2016 року в рахунок сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1127631,00 грн.

Зобов'язати Яготинське відділення Броварської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області подати до органу Державного казначейства висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування в сумі 570000,00 грн.

Зобов'язати Яготинське відділення Броварської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області зарахувати кошти від'ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2016 року в сумі 1127631,00 грн. в рахунок сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток (код бюджетної класифікації 11021000).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Манад" (код ЄДРПОУ 32670436) пеню в сумі 7587,57 грн. (сім тисяч п’ятсот вісімдесят сім грн. 57 коп.) за порушення строків бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2016 року згідно декларації з податку на додану вартість за вересень 2016 року №9197132379.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Манад" (код ЄДРПОУ 32670436) судові витрати у сумі 8268 (вісім тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Яготинського відділення Броварської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.