Постанова № 63806258, 21.12.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Житомир справа № 806/2602/16

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Черняхович І.Е., суддів: Токаревої М.С., Шуляк Л.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, з урахуванням уточнення до позову, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не надання інформації про зміни у грошовому утриманні до Пенсійного фонду України;

- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України надати інформацію про зміни у грошовому утриманні до Пенсійного фонду України для здійснення перерахунку пенсії.

В обґрунтування позову зазначає, що є пенсіонером органів внутрішніх справ, якому пенсія призначена відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а тому відповідно до ч.3 ст.63 цього Закону має право на перерахунок пенсії із урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Однак, на своє звернення, отримав від відповідача безпідставну відмову у направленні до органів Пенсійного фонду України інформації про необхідність проведення перерахунку його пенсії, викладену в листі від 10.11.2016.

Позивач надав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача до суду не прибув. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином. Причини неявки до суду не повідомили.

У відповідності до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям, в тому числі особам, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, регулюються правовими нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 pоку №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23 грудня 2015 року №900-VIII (далі - Закон №900-VIII) із змінами та доповненнями, Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. №45 (далі - Порядок №45), що були чинні на день виникнення спору.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ, якому пенсія призначена відповідно до положень Закону №2262-XII.

ОСОБА_1 звернувся до Міністерства внутрішніх справ України із заявою про направлення до органів Пенсійного фонду України інформації про зміну грошового забезпечення, зумовлену Постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 (а.с. 9 - 11).

Листом від 10.11.2016 №22/6-С-1802 Міністерство внутрішніх справ відмовило позивачу в направленні такої інформації, обґрунтувавши таку відмову тим, що факт прийняття Постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 не породжує підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 (а.с. 17 - 18).

Крім того, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, в якій просив провести перерахунок його пенсії із 01.01.2016 (а.с. 12 - 14). Листом від 14.11.2016 №1956/С-11 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило заявника, що правових підстав для здійснення перерахунку пенсії немає, оскільки інформація про зміну в грошовому забезпеченні, яка є підставою для перерахунку пенсії, до Пенсійного фонду України не надходило (а.с. 15-16).

Щодо позовних вимог до Міністерства внутрішніх справ України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 3 ст. 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за вказаним Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені ч. 2 ст. 51 цього Закону.

Із аналізу зазначеної норми права вбачається, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

За правилами п. 1 Порядку №45, перерахунок раніше призначених згідно із Законом №2262-XII пенсій проводиться в разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Постановою КМУ від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" внесено зміни та підвищено грошове забезпечення поліцейських.

Відповідно до абзацу другого розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (згідно із Законом України від 23.12.2015 р. №900-VIII) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

У статті 102 Закону України "Про Національну поліцію", визначено, що пенсійне забезпечення поліцейських здійснюються також в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Судом безспірно встановлено, що станом на 01.01.2016 грошове забезпечення поліцейських є відмінним і значно більшим від грошового забезпечення, розмір якого враховувався при визначенні пенсії позивачу, і що розмір такого грошового забезпечення зумовлений саме постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року.

У листі від 10.11.2016 № 22/6-С-1802 Міністерство внутрішніх справ України зазначило, що: "постанову Кабінету Міністрів України (мається на увазі постанова КМУ №988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції") не можна розглядати, як акт, яким було змінено розміри і види грошового забезпечення поліцейських, оскільки цим нормативно-правовим актом розмір і види грошового забезпечення поліцейських було встановлено вперше. До цього такої категорії атестованих працівників не існувало".

Дослідивши вказаний лист, суд трактує викладене в ньому, як посилання МВС на те, що постанова КМУ №988 від 11.11.2015 не має зворотної дії в часі.

Суд зазначає, що зворотна дія нормативно-правового акта у часі - це дія нового нормативно-правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Тобто, на день набрання чинності Законом №900-VIII постанова Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 діяла і є чинною на день розгляду справи по суті, так як вказана постанова не вичерпала свою дію.

При цьому суд враховує, що Конституційний Суд України в Рішенні від 6 липня 1999 року № 8-рп/99) у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист" (справа про ветеранів органів внутрішніх справ) прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей, що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або у відставку.

За приписами п.2 Порядку №45, вказане рішення Кабінету Міністрів України зобов'язувало Міністерство внутрішніх справ України повідомити у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій вказаній категорії військовослужбовців - у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

У п. 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, передбачено, що про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.

Так, однією з позовних вимог є зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України направити на адресу Пенсійного фонду України інформацію про зміни у грошовому утриманні та довідку про розмір грошового забезпечення позивача, а відповідно до Порядку №45, МВС України зобов'язаний повідомити у п'ятиденний строк Пенсійний фонд України про підстави перерахунку пенсій вказаних категорій військовослужбовців.

Таким чином, встановивши протиправну бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України та враховуючи існування в Україні єдиної державної системи пенсійного забезпечення, перебування позивача на пенсійному обліку саме в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, який на підставі повідомлення від Пенсійного фонду України мав би скласти відповідні списки та передати їх органам, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, що готують відповідні довідки, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права буде зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України надіслати інформацію про зміни у грошовому утриманні до Пенсійного фонду України для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1.

На підставі викладеного, суд робить висновок про наявність порушеного права ОСОБА_1, яке підлягає судовому захисту виключно шляхом визнання протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не надіслання до Пенсійного фонду України інформації про зміни у грошовому утриманні осіб, пенсія яким призначена відповідно до вимог Закону №2262-XII, яка б слугувала підставою для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1, та зобов'язання надіслати таку інформацію про зміни у такому грошовому утриманні на адресу Пенсійного фонду України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не надання інформації про зміни у грошовому утриманні до Пенсійного фонду України для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України надати інформацію про зміни у грошовому утриманні до Пенсійного фонду України для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя І.Е.Черняхович

Судді: М.С. Токарева

ОСОБА_2