Постанова № 63806101, 26.12.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2016 року Справа № 803/1665/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Головного територіального управління юстиції у Волинській області до Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Головне територіальне управління юстиції у Волинській області (далі ГТУЮ у Волинській області) звернулося з адміністративним позовом до Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби (далі Міжрегіональне управління), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування вимоги за якою зобовязано скасувати наказ виконуючого обовязки начальника Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_4 від 13.09.2016 року №1020/4 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 А.», викладену в пункті 6.3 Висновку про результати проведення службового розслідування від 07.11.2016 року.

Позов обґрунтовано тим, що відповідно до наказу Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Волинській та Рівненській областях від 24.10.2016 року на виконання статті 11 Закону України «Про державну службу», постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року, доручення заступника Голови Нацдержслужби від 17.10.2016 року, поданих скарг державного службовця ОСОБА_3 від 29.09.2016 року у період з 26.10.2016 року по 08.11.2016 року стосовно ОСОБА_4 першого заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Волинській області проводилось службове розслідування на предмет дотримання законодавства про державну службу при притягненні до дисциплінарної відповідальності державного службовця ОСОБА_3

За результатами вказаної перевірки комісією складено висновок про результати проведення службового розслідування стосовно першого заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_4 від 07.11.2016 року.

Як вбачається зі змісту висновку, Комісія Міжрегіонального управління досліджуючи питання щодо правомірності притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 посилаючись на пункт 8 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну службу» прийшла до переконання щодо відсутності у діях ОСОБА_3 дисциплінарного проступку із-за відсутності необхідності письмового повідомлення начальника ГТУЮ у Волинській області про реєстрацію її ЦВК кандидатом у депутати.

Так, Комісія Міжрегіонального управління встановила, що ОСОБА_3 під час реєстрації кандидатом у депутати Центральною виборчою комісією перебувала у щорічній відпустці (не виконувала свої посадові обов'язки), тому неповідомлення нею начальника Управління про реєстрацію кандидатом у депутати ЦВК не можна вважати як невиконання вимог щодо політичної неупередженості, оскільки ОСОБА_3 на цей час не виконувала свої посадові обов'язки (перебувала у щорічній відпустці), висновок дисциплінарної комісії від 05.09.2016 щодо наявності у діях державного службовця ОСОБА_3 JI. A. дисциплінарного проступку та наявності підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності визнала неправильним та відповідно до підпункту 7 пункту 22 Порядку проведення службового розслідування Національним агентством з питань державної служби або його територіальними органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу, внесла вимогу про скасування наказу виконуючого обовязки начальника Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 13.09.2016 року №1020/4 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 А.»

Позивач вважає, що оскаржувана вимога є протиправною, а висновки Міжрегіонального управління зазначені в результатах проведення службового розслідування, які стали підставою для винесення вимоги, такими, що суперечать чинному законодавству України, з огляду на що просить визнати протиправною та скасувати вимогу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, просила позов задовольнити, визнати протиправною та скасувати оскаржувану вимогу.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити повністю. Вказав, що дисциплінарне стягнення застосоване до ОСОБА_3 за відсутності підстав щодо політичної неупередженості не відповідає ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини ОСОБА_3, оскільки у висновку немає жодної згадки про те, що ОСОБА_3 з часу реєстрації кандидатом у народні депутати України виконувала свої посадові обовязки за місцем роботи.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до повного задоволення, враховуючи наступне.

Згідно з частиною 1 статті 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів.

Частина 1 статті 17 КАС України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Волинській та Рівненській областях від 24.10.2016 відповідно до статті 11 Закону України «Про державну службу», постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року, доручення заступника Голови Нацдержслужби від 17.10.2016 року, поданих скарг державного службовця ОСОБА_3 від 29.09.2016 року у період з 26.10.2016 року по 08.11.2016 року стосовно ОСОБА_4 першого заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Волинській області, який в період з 05.09.2016 року по 23.09.2016 року виконував обовязки начальника ГТУЮ у Волинській області, проводилось службове розслідування на предмет дотримання законодавства про державну службу при притягненні до дисциплінарної відповідальності державного службовця ОСОБА_3

За результатами вказаної перевірки комісією у складі голови комісії, начальника Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Волинській та Рівненській областях ОСОБА_5 та членів комісії: головного спеціаліста бухгалтера ОСОБА_6 та головного спеціаліста юрисконсульта ОСОБА_2, складено висновок про результати проведення службового розслідування стосовно першого заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_4 від 07.11.2016 року.

Зазначений висновок позивачем отримано 08.11.2016 року, що підтверджується відміткою вхідного штемпеля на супровідному листі Міжрегіонального управління від 08.11.2016 року №1043/01-27.

Як вбачається зі змісту висновку, Комісія Міжрегіонального управління досліджуючи питання щодо правомірності притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 посилаючись на пункт 8 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну службу» прийшла до переконання про те, що притягнення ОСОБА_3 за невиконання вимог щодо політичної неупередженості не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки неповідомлення начальника Управління юстиції про реєстрацію кандидатом у народні депутати України Центральною виборчою комісією не вважає як невиконання вимог щодо політичної неупередженості, оскільки ОСОБА_3 на цей час не виконувала свої посадові обов'язки (перебувала у щорічній відпустці), тому висновок дисциплінарної комісії від 05.09.2016 щодо наявності у діях державного службовця ОСОБА_7 дисциплінарного проступку та наявності підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності визнала неправильним та відповідно до підпункту 7 пункту 22 Порядку проведення службового розслідування Національним агентством з питань державної служби або його територіальними органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу, в п. 6.3 зобовязала скасувати наказ виконуючого обовязки начальника Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 13.09.2016 року №1020/4 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 А.»

Надаючи правову оцінку вимозі Комісії Міжрегіонального управління щодо скасування наказу суд зазначає наступне.

Законом України «Про державну службу» №889-VIII від 10 грудня 2015 року, який набрав чинності з 01 травня 2016 року (далі Закон №889), визначено принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Частиною першою статті 65 Закону № 889 підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до статті 69 Закону № 889 для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

Склад дисциплінарної комісії у державному органі затверджується наказом (розпорядженням) керівника державної служби. До складу дисциплінарної комісії у державному органі включаються в однаковій кількості: представники керівника державної служби, визначені ним одноосібно із числа державних службовців цього державного органу; представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу.

Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Згідно із статтею 71 Закону № 889 з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Статтею 73 цього ж Закону визначено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Відповідно до частин першої, пятої статті 77 цього ж Закону рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає субєкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом субєкта призначення.

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обовязковими для розгляду субєктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Процедуру проведення службового розслідування стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу (далі - службове розслідування) Нацдержслужбою або її територіальним органом (далі - уповноважений орган) за фактом подання скарги державного службовця у разі порушення його прав, встановлених Законом України «Про державну службу», або створення перешкод у реалізації таких прав з метою перевірки фактів, зазначених у скарзі, визначає Порядок проведення службового розслідування Національним агентством з питань державної служби або його територіальними органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 393.

Разом з тим, пунктом 8 даного Порядку визначено, що Уповноважений орган протягом трьох робочих днів з дати надходження скарги державного службовця приймає рішення про проведення службового розслідування або відмову в розгляді скарги.

Посилання позивача про те, що в скарзі ОСОБА_3 до Міжрегіонального управління не зазначено вимогу про проведення службового розслідування не відповідає дійсності, оскільки саме зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_3 просила скасувати та визнати незаконним наказ №1018/4 від 13.09.2016 року, що фактично можливо провести лише шляхом проведення службового розслідування.

Пунктом 2 Положення про Національне агентство України з питань державної служби, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 року №500 встановлено, що Міжрегіональне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції, законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Нацдержслужби, дорученнями керівництва Нацдержслужби. актами відповідних обласних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та цим Положенням.

Згідно з пунктом 4 Порядку за фактом подання скарги державного службовця проводиться службове розслідування з підстав, передбачених пунктом 1 цього Порядку.

Пунктом 1 Порядку передбачено, що цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу Нацдержслужбою або її територіальним органом за фактом подання скарги державного службовця у разі порушення його прав, встановлених Законом України «Про державну службу», або створення перешкод у реалізації таких прав з метою перевірки фактів, зазначених у скарзі.

Згідно з пунктом 8 Порядку, Міжрегіональним управлінням було прийнято рішення про проведення службового розслідування з підстав, зазначених у пункті 1 цього Порядку.

Відповідно до підпункту 8 пункту 4 Положення, Міжрегіональне управління відповідно до покладених на нього завдань, за дорученням Голови Нацдержслужби проводить службове розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У зв'язку з цим, Міжрегіональне управління листом від 17 жовтня 2016 року № 993/01-27 звернулося до Нацдержслужби про надання відповідного доручення для проведення службового розслідування.

У результаті, Міжрегіональному управлінню було видане відповідне доручення від 17 жовтня 2016 року до № 426/0/34-16.

Отже, службове розслідування проведене з підстав, передбачених чинним законодавством України.

Посилання позивача на незаконність службового розслідування, що наказ про проведення службового розслідування не був винесений в трьохденний строк не може бути підставою для визнання службового розслідування недійсним, оскільки в судовому засіданні встановлено, що 26.09.2016 року ОСОБА_3 подала скаргу до Міжрегіонального Національного агентства України з питань державної служби у Волинській та Рівненській областях, яке листом від 17.10.2016 року №993/01-27 звернулося до Нацдержслужби про надання відповідного доручення, якими й було надано відповідне доручення і Міжрегіональним управлінням 24.10.2016 року винесено наказ №35-од Про проведення службового розслідування.

Також судом встановлено, що відповідно до наказу ГТУЮ у Волинській області від 01.08.2016 року №767/4 відносно ОСОБА_3, начальника Камінь-Каширського РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області, згідно з статтею 68 Закону України «Про державну службу» відкрито дисциплінарне провадження.

ОСОБА_3, з 29 квітня 2016 року працює на посаді начальника Камінь-Каширського РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області, з листопада 2012 року по квітень 2016 року очолювала відділ ДВС Камінь-Каширського РУЮ Волинської області.

Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ встановлено, що 23.06.2016 року на ім'я начальника ГТУЮ у Волинській області надійшла доповідна записка від заступника начальника управління державної виконавчої служби начальника відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління ДВС ГТУЮ у Волинській області від 23.06.2016 року про реєстрацію 17.06.2016 року ЦВК кандидатом у народні депутати України у виборчому окрузі №23 ОСОБА_3.

Відповідно до наведеного, за порушення абзацу першого частини 4 статті України «Про державну службу» начальник ГТУЮ у Волинській області звернувся до голови дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГТУЮ з поданням про відкриття дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_7 начальника Камінь-Каширського РВ ДВС, про що видані відповідний наказ ГТУЮ у Волинській V області від 01.08.2016 року № 767/4.

З доповідної записки заступника начальника управління державної виконавчої служби - начальника відділу організації та контролю за виконанням рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області від 23.06.2016 року та подання начальника ГТУЮ у Волинській області вбачається, що державний службовець ОСОБА_3, будучи начальником Камінь-Каширського РВ ДВС, зареєструвавшись кандидатом у народні депутати України у виборчому окрузі №23, проте начальника ГТУЮ у Волинській області про даний факт не повідомляла.

В судовому засіданні та в письмових поясненнях, які були подані дисциплінарній комісії, ОСОБА_3 зазначає про те, що 18.06.2016 року на адресу ГТУЮ у Волинській області нею надсилалось відповідне письмове повідомлення від 18.06.2016 року про реєстрацію її кандидатом в народні депутати України, проте доказів про направлення зазначеного повідомлення від 18.06.2016 року керівнику державної служби Комісії не надано.

Згідно інформаційної довідки ОСОБА_8 завідувача сектору організаційної роботи, документування та контролю ГТУЮ у Волинській області, за результатами перевірки повідомлення начальника Камінь-Каширського РВ ДВС про реєстрацію кандидатом у народні депутати України у виборчому окрузі №23 в електронній базі реєстрації вхідної кореспонденції не зареєстровано.

Вимоги щодо політичної неупередженості державного службовця передбачені статтею 10 Закону України «Про державну службу». Зокрема, відповідно до абзацу першого частини 4 статті 10 Закону України «Про державну службу» у разі реєстрації державного службовця кандидатом у депутати Центральною виборчою комісією, виборчими комісіями, сформованими (утвореними) в установленому порядку, він зобов'язаний в одноденний строк письмово повідомити про це керівника державної служби.

Отже, обов'язок повідомлення про реєстрацію кандидатом у депутати Законом України покладений саме на державного службовця.

З інформації офіційного веб-сайту Центральної виборчої комісії України щодо відомостей про кандидата в народні депутати України, вбачається, що 17.06.2016 року по одномандатному виборчому окрузі №23 кандидатом в народні депутати України зареєстрована (рішення ЦВК № 209) ОСОБА_3, начальник Камінь-Каширського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області.

Враховуючи частину 4 статті 10 Закону України «Про державну службу», державний службовець, ОСОБА_3, в одноденний строк з дня реєстрації її кандидатом у депутати (день реєстрації 17.06.2016 року) на думку суду зобов'язана була письмово повідомити про цей факт керівника державної служби (начальника головного територіального управління юстиції в області).

В судовому засіданні третя особа ОСОБА_3 зазначила, що напередодні реєстрації її кандидатом телефонувала до керівника ГТУЮ у Волинській області де повідомила, що буде балатуватись у депутати і йде у відпустку. Також вказала, що подала письмову заяву про це 17.06.2016 року, де вказала, що ЦВК прийнято рішення про реєстрацію її кандидатом в народні депутати України у виборчому окрузі №23. В судовому засіданні ОСОБА_3 пояснила, що через Журнал вихідної кореспонденції Камінь-Каширського РВ ДВС дану заяву не реєструвала, а сама особисто направила її поштою рекомендованим поштовим відправленням. Пояснити, чому обласна юстиція не отримала даної заяви не може.

Суд вважає, що додана ОСОБА_3 до матеріалів позову вказана заява від 17.06.2016 року та фіскальний чек з пошти про її направлення, не є належними доказами надсилання саме цієї заяви, оскільки суду не надано повідомлення про вручення рекомендованого поштового повідомлення адресату, інших доказів належного повідомлення про реєстрацію кандидатом в народні депутати на вимогу суду, ОСОБА_3 А не надано. З офіційного сайту Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» вбачається, що дані про поштове відправлення за номером 4450101621251 в системі відсутні.

З вимог п. 2 ч. 4 ст. 10 Закону України «Про державну службу» вбачається, що державному службовцю за його заявою надається відпустка без збереження заробітної плати на час участі у виборчому процесі. Зазначена відпустка надається за рішенням керівника державної служби з дня його повідомлення про участь у виборчому процесі і до дня його завершення відповідно до виборчого законодавства.

Посилання відповідача в письмових запереченнях та його представника в судовому засіданні на те, що згідно п. 1 ч. 4 ст. 10 Закону України «Про державну службу» обовязок держслужбовця в разі реєстрації ЦВК його кандидатом в депутати в одноденний строк письмово повідомити про це керівника державної служби настає лише в разі незнаходження такого держслужбовця на той момент у відпустці є надуманим, оскільки дана правова норма не робить будь-яких виключень і не ставить у залежність від перебування (чи не перебування) держслужбовця у відпустці про необхідність (чи необовязковість) письмового повідомлення керівника державної служби, а чітко вказує на обовязок письмового повідомлення, а п. 2 ч. 4 вказаної статті лише зазначає про необхідність видачі керівником держслужби наказу про відпустку для такого держслужбовця на час участі у виборчому процесі.

За таких обставин встановлення відповідачем в п. 6.3 висновку, що знаходження ОСОБА_3 у відпустці на час реєстрації ЦВК її кандидатом у депутати не потребує подачі заяви шляхом повідомлення про це її керівника, тому не є невиконанням вимог щодо політичної неупередженості, на думку суду не ґрунтується на вимогах діючого законодавства, отже вимога відповідача до юстиції про скасування наказу за яким ОСОБА_3 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності є протиправною і підлягає скасуванню судом.

Як вбачається із копій наказів ГТУЮ у Волинській області від 13.06.2016 №474/4 та від 05.07.2016 №576/4 ОСОБА_3 надавалась додаткова відпустка у період з 13.06.2016 року по 23.06.2016 року як жінці, яка працює і має двох дітей віком до 15 років; з 29.06.2016 року по 05.07.2016 року як особі, яка постійно проживає на території зони безумовного та гарантованого добровільного відселення відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та з 06.07.2016 року по 19.07.2016 року щорічна основна відпустка з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати працівника.

Таким чином, ОСОБА_3 JI. A. перебувала з 13.06.2016 року по 19.07.2016 року не у відпустці без збереження заробітної плати, як це передбачено ст. 10 Закону України «Про державну службу», а в основній та додаткових відпустках, які є оплачуваними.

Враховуючи викладене, стаття 10 Закону України «Про державну службу» чітко встановлює обов'язок державного службовця повідомити керівника державної служби про реєстрацію кандидатом в депутати задля отримання відпустки на час участі у виборчому процесі, але без збереження заробітної плати.

Крім того, слід зазначити, що заява про надання основної щорічної відпустки від 04.07.2016 року була подана ОСОБА_7 вже після реєстрації її кандидатом у депутати (17.06.2016 року), що також підтверджує про недотримання вимог політичної неупередженості ОСОБА_7 JI. A. та свідчить про протиправність вимоги Комісії Міжрегіонального управління, оскільки статус державного службовця зберігається за фізичною особою незалежно від перебування її у відпустці та виконання нею посадових обовязків.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

З ч. 1 ст. 65 Закону України «Про державну службу» вбачається, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно п. 8 ч. 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» дисциплінарним проступком є, зокрема невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця.

Відповідно до ч. 4 ст. 66 Закону України «Про державну службу» у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.

Як встановлено судом, наказом ГТУЮ у Волинській області №1020/4 від 13.09.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 А.» за порушення вимог абз. 1 ч. 4 ст. 10 Закону України «Про державну службу» ОСОБА_3, начальника Камінь-Каширського ВДВС ГТУЮ у Волинській області попереджено про неповну службову відповідність, тобто в межах санкції статті.

Проаналізувавши наказ №1020/4 та вказані вище норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що ГТУЮ у Волинській області у відповідності до ч. 4 ст. 66 Закону України «Про державну службу» вірно визначено вид дисциплінарного стягнення, оскільки воно призначено відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу».

Таким чином, враховуючи викладене, з підстав невідповідності оскаржуваної вимоги Міжрегіонального управління вимогам статті 10 Закону України «Про державну службу», суд приходить до висновку про визнання протиправною та скасування вимоги Комісії Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби про скасування наказу виконуючого обовязки начальника Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 13.09.2016 року №1020/4 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 А.», викладену в пункті 6.3 Висновку про результати проведення службового розслідування від 07.11.2016 року.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії субєкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що виконуючим обовязки начальника Головного територіального управління юстиції у Волинській області правомірно у відповідності до Закону України «Про державну службу» винесено наказ від 13.09.2016 року №1020/4 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 А.» з огляду на що вимога Комісії Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби про скасування наказу від 13.09.2016 року №1020/4 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 А.», викладена в пункті 6.3 Висновку про результати проведення службового розслідування від 07.11.2016 року є протиправною, тому підлягає скасуванню судом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, позивачем доведено обставини в обґрунтування своїх позовних вимог щодо протиправності оскаржуваної вимоги Комісії Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби щодо скасування наказу від 13.09.2016 року №1020/4 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 А.», викладеної в пункті 6.3 Висновку про результати проведення службового розслідування від 07.11.2016 року, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про правомірність вказаної вимоги.

Таким чином, беручи до уваги досліджені в судовому засіданні обставини та письмові докази, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржувану вимогу Комісії Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби слід визнати протиправною та скасувати.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином за рахунок бюджетних асигнувань Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1 378 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення №4240 від 22.11.2016 року.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 71, 158, 160, 162, 163, 181, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону Країни «Про державну службу», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Комісії Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Волинській та Рівненській областях щодо скасування наказу виконуючого обовязки начальника Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 13.09.2016 року №1020/4 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 А.», викладену в пункті 6.3 Висновку про результати проведення службового розслідування від 07.11.2016 року.

Присудити на користь Головного територіального управління юстиції у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби судовий збір у розмірі 1 378 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде виготовлена в повному обсязі 31 грудня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

ГоловуючийС.Ф. Костюкевич