Ухвала суду № 63806042, 27.12.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 грудня 2016 рокуСправа №804/8956/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О.

при секретарі судового засіданняЧмоні А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі клопотання клопотання позивача про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення строку звернення до суду, та клопотання відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, відповідача 2 Атестаційної комісії №16 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій та рішення, визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

13 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, Атестаційної комісії №16 Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області, у якій просить;

- визнати протиправними дії та рішення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо проведення атестації поліцейського Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1;

- визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, оформлене атестаційним листом в частині зазначення « 4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», прийняте відносно старшого сержанта поліції ОСОБА_1.

Разом із адміністративним позовом позивачем подано клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого останній зазначив, що з висновками атестаційної комісії не ознайомлений на момент звернення до суду з позовом; 23.11.2016 року позивачу з інтернет-ресурсу стало відомо, що він знаходиться у списку поліцейських Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області 3-ої атестаційної групи, які станом на 04.10.2016 року не ознайомились з результатами атестування. Так, позивачу стало відомо про рішення (висновок) атестаційної комісії.

22.12.2016 року представником Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області надано суду клопотання про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду, з підстав того, що результати атестування ОСОБА_1 оприлюднено 04.10.2016 року, а тому йому беззаперечно було відомо про рішення (висновок) Атестаційної комісії №16 ГУНП.

Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За загальним правилом, встановленим частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Слід зазначити, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Після закінчення цього часу особа не втрачає права звернутися із адміністративним позовом, але до такого позову застосовуються положення статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною першою статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, що дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених законодавством певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було пройдено атестування 16.09.2016 року.

Відповідно до пункту 24 «Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 року №1465, за результатами атестування висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції.

На підставі пункту 25 вказаної Інструкції поліцейський, який атестувався, ознайомлюється з висновком атестування, зазначає дату та підпис.

Якщо протягом 5 робочих днів поліцейський, який проходив атестування, не ознайомлюється без поважних причин, що підтверджується документально, з висновком атестування, його результати оприлюднюються на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції.

Судом встановлено, що позивача не було ознайомлено під підпис з висновком атестування у пятиденний строк з моменту атестування, а тому 04.10.2016 року результати атестування ОСОБА_1 оприлюднено на офіційному веб-сайті Національної поліції України у списку поліцейських ГУНП в Дніпропетровській області 3-ої атестаційної групи, які станом на 04.10.2016 року не ознайомились з результатами атестування.

Таким чином, 04.10.2016 року є датою оприлюднення на офіційному веб-сайті Національної поліції України результатів атестування, проте, не може вважатись судом беззаперечним доказом ознайомлення позивача з рішенням (висновком) Атестаційної комісії.

Як зазначає позивач, саме 23.11.2015 року позивач дізнався з інтернет-ресурсу про те, що його прізвище знаходиться у списку поліцейських, які станом на 04.10.2016 року не ознайомились з результатами атестування, після чого звертався до ГУПН в Дніпропетровській області з письмовою заявою про надання йому копій документів на підставі,яких було прийнято дане рішення, а також копії самого рішення (висновку) атестаційної комісії.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду з цим позовом позивач звернувся 13.12.2016 року.

Вирішуючи питання щодо визнання поважними причин пропуску звернення до суду, суд виходить із принципів адміністративного судочинства та практики Європейського суду з прав людини.

Так, одним із елементів права на суд є право на доступ до суду, який означає, що особа повинна мати можливість подати справу на розгляд, а суд повинен розглянути її без зайвих та неналежних правових чи практичних перешкод. Таке право покладає на державу як негативний обов'язок, - тобто утриматися від створення неналежних процесуальних перешкод для доступу до суду, - так і позитивний, тобто забезпечити практичний та ефективний доступ до суду.

Держави користуються певною свободою розсуду у сфері регулювання права на доступ до суду, яке залежить як від потреб і ресурсів суспільства, так і від конкретних осіб.

Безпосередньо доктрина обмежень на право доступу до суду була сформульована Судом у справі Ashingdane v. United Kingdom (1985), згідно якої такі обмеження, для того, щоб відповідати вимогам частини 1 статті 6 Конвенції мають:

- переслідувати правомірну мету, і

- не порушувати саму сутність права.

Як зазначено у пункті 36 рішення Суду у справі Golder v. United Kingdom, стаття 6 Конвенції містить право на суд, у якому право на доступ до суду, тобто право розпочати провадження в суді, становить лише один із його аспектів.

У рішенні Комісії за заявою №10475/83 Dyer v. United Kingdom, Decisions and Reports 39, pp. 246-66 at pp. 251-52).

Відповідні принципи Суд виклав таким чином:

а) право на доступ до суду, гарантоване частиною 1 статті 6, не є абсолютним і може бути обмежене. Це дозволяє сама суть цього права, позаяк право на доступ до суду «за своєю природою вимагає регулювання державою - регулювання, що може різнитися залежно від часу та місця і відповідно до потреб і ресурсів суспільства та особи»;

б) при встановленні таких обмежень Договірні держави користуються певною свободою розсуду, однак, остаточне вирішення того, чи було дотримано вимог Конвенції залишається за Судом. Він має впевнитися, що встановлені обмеження не порушують чи зменшують доступ, що залишився особі таким чином, що завдають шкоду самій суті права;

в) більше того, обмеження не буде сумісним із частиною 1 статті 6, якщо воно не має правомірної мети і коли відсутнє пропорційне співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою.

Ці принципи визначають процес, що є невід'ємною частиною завдання суду відповідно до Конвенції, визначення справедливої рівноваги між потребами загального інтересу суспільства та вимогами захисту фундаментальних прав особи.

З огляду на викладені обставини у сукупності, враховуючи обов'язок суду забезпечити доступ до правосуддя, як гарантоване Конституцією України право, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання причин пропуску звернення із даним позовом до суду поважними.

З огляду на визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 99, 100, 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області про залишення адміністративного позову без розгляду відмовити.

Клопотання ОСОБА_1 про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення строку звернення до суду - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду у справі №804/8956/16 за позовом про скасування рішення (висновку) Атестаційної комісії №16 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена.

Повний текст ухвали складений 27 грудня 2016 року.

СуддяІ.О. Верба