Постанова № 63806032, 21.11.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2016 р. Справа № 804/6062/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Сидоренка Д.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про:

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №219-1302, №220-1302 від 10.06.2016 р. про нарахування ОСОБА_1 земельного податку в сумі 2595,67 грн. та 865,22 грн. відповідно;

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №224-1302, №223-1302 від 10.06.2016 р. про нарахування ОСОБА_2 земельного податку в сумі 2499,53 грн. та 865,22 грн. відповідно.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення про нарахування податкових зобовязання з земельного податку з фізичних осіб є протиправними, оскільки позивачі є співвласниками нежитлових приміщень в багатоквартирному пятиповерховому будинку, за адресою вул.Робоча, 162, прим. 21 та вул.Титова, 11, прим.31, проте сума нарахованого позивачам земельного податку є різною, що свідчить про невідповідність здійснених нарахувань, а також з огляду на площу обєктів нерухомого майна, суми земельного податку є завищеними. Вказує, що до винесених податкових повідомлень-рішень не додано розрахунок, у звязку з чим неможливо перевірити відповідність нарахування, також при обчисленні земельного податку відповідачем не використано нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Позивачі явку своїх представника в судове засідання не забезпечив, про час, дату і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надіслали клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час, дату і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В ході розгляду справи заперечував проти позову, посилаючись на те, що у звязку з відсутністю нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні позивачів, податок нараховувався виходячи з інформації Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську про грошову оцінку земель різного функціонального призначення у розрізі економіко-планувальних зон та обрахованого розміру земельних ділянок.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 128 КАС України, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження відповідно до положень ч.6 зазначеної норми.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.09.2006 р. ВЕС №118243 є власником 1/2 частини нежитлового приміщення (магазин), що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Титова, буд. 11, прим. №31, загальною площею 70,00 кв.м.

ОСОБА_1, на підставі додаткового свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.09.2006 р. ВЕС №118248 є власником 1/2 частини нежитлового приміщення (магазин), що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Титова, буд. 11, прим. №31, загальною площею 70,00 кв.м.

Також на підставі договору купівлі-продажу від 12.10.2007 року у спільній частковій власності у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебуває нежитлове приміщення (магазин непродовольчих товарів), що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, буд. 162, прим. №21, загальною площею 52,9 кв.м.

Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області згідно з вимогами п.286.5 ст. 286 Податкового кодексу України та на підставі вказаних свідоцтв про право на спадщину, договору купівлі-продажу і даних Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську про грошову оцінку земель різного функціонального призначення у розрізі економіко-планувальних зон проведено нарахування грошового зобов'язання із земельного податку з фізичних осіб за 2016 рік, а саме:

- податкове повідомлення-рішення №220-1302 від 10.06.2016р. з податковим зобов'язанням ОСОБА_1 за платежем «земельний податок з фізичних осіб» у розмірі 865,22 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №219-1302 від 10.06.2016р. з податковим зобов'язанням ОСОБА_1 за платежем «земельний податок з фізичних осіб» у розмірі 2595,67 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №223-1302 від 10.06.2016р. з податковим зобов'язанням ОСОБА_2 за платежем «земельний податок з фізичних осіб» у розмірі 865,22 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №224-1302 від 10.06.2016р. з податковим зобов'язанням ОСОБА_2 за платежем «земельний податок з фізичних осіб» у розмірі 2499,53 грн..

Під час розгляду справи судом перевірено прийняте відповідачем рішення на відповідність вимогам законодавства та встановлено наступне.

Згідно ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним, а обєктом плати за землю є земельна ділянка.

Означена стаття кореспондується з приписами ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), якими визначено, що платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об'єктами оподаткування, зокрема, - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно з пп.14.1.72. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі ПК України) земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу); землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (пп.14.1.73).

Згідно зі ст.269 ПК України платниками земельного податку є:

- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

- землекористувачі.

Об'єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст.270 ПК України).

Відповідно до пунктів 286.5 та 286.6 ст.286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

- у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

- пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

- пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Відповідно до пункту 287.6 статті 287 ПК України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Наведені норми кореспондуються з положенням Земельного кодексу України.

Так, згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 120 Земельного Кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти; до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення; якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Положеннями п.286.1 ст.286 ПК України визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру; центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 289.1 ст. 289 ПК України - для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру земельного податку.

Відповідно до ст. 20 цього ж Закону за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до абз. 2 п. 286.1 ст. 286 ПК України центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п. 23.1 ст. 23 ПК України базою оподаткування визначаються конкретні вартісні фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування. База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання.

Таким чином, з огляду на викладені вище норми законодавства, суд зазначає, що документом, що підтверджує базу оподаткування при нарахуванні земельного податку та відповідає вимогам ст. 23 ПК України є витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідачем в ході судового розгляду зазначалось, що згідно інформації Управління Держгеокадастру у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області право власності або користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Титова, буд. 11 та за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, буд. 162 за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не зареєстровано, а тому не має можливості надати інформацію щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які перебувають у користуванні вказаних осіб.

У звязку з відсутністю нормативної грошової оцінки земельних ділянок, земельний податок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 нараховано виходячи з інформації Управління Держгеокадастру у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області про грошову оцінку земель різного функціонального призначення з розрізі економіко-планувальних зон, викладеній у листі від 23.05.2016 р. №8-411-0.2-1801/2-16 та від 29.03.2016 р. №8-411-0.2-974/2-16 відповідно.

При цьому, як вбачається з листа відповідача «Про надання висновку» від 09.11.2016р., за податковим повідомленням-рішенням №223-1302 від 10.06.2016р. розмір земельної ділянки визначено 0,0009 га, за податковим повідомленням-рішенням №224-1302 від 10.06.2016р. розмір земельної ділянки визначено 0,0026 га.

При цьому Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області не надано розрахунок нараховано земельного податку ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а також не обґрунтовано визначення розміру земельних ділянок розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Титова, буд. 11 та за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, буд. 162, які перебувають у користуванні позивачів саме на рівні 0,0009 га та 0,0026 га.

Отже суд зазначає, що визначення земельного податку, виходячи з самостійно розрахованої нормативної грошової оцінки земельної ділянки без отримання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку не відповідає законодавчо встановленому порядку визначення розміру земельного податку, а також приписам ст. 23 ПК України.

Таким чином, виходячи з аналізу вказаних вище норм законодавства та встановлених судом обставин справи, суд вважає, що нарахування земельного податку відповідачем здійснено без відповідного врахування частини площі будівлі та прибудинкових територій, що знаходиться в користуванні кожного з позивачів, при цьому відповідач при нарахуванні земельного податку не використовував нормативну грошову оцінку земельних ділянок (базу оподаткування), а відтак відсутні підстави вважати, що земельний податок нарахований позивачам вірно.

За таких умов, податкові повідомлення - рішення №219-1302, №220-1302 та №224-1302, №223-1302 від 10.06.2016 р. є такими, що прийняті податковим органом протиправно, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивачів, які не є суб'єктами владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ними судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 551,22 грн.

Керуючись ст.ст.160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №219-1302 від 10.06.2016 року.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №220-1302 від 10.06.2016 року.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №224-1302 від 10.06.2016 року.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №223-1302 від 10.06.2016 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 275,61 грн. та стягнути на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 275,61 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя ОСОБА_3