Постанова № 63806015, 01.12.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2016 р. Справа № 804/5847/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представників позивача представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпродормостобуд" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування консультації

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Дніпродормостобуд» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить скасувати індивідуальну податкову консультацію Головного управління ДФС в Дніпропетровській області, що міститься в листі від 09.06.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем направлено на адресу відповідача звернення про надання індивідуальної податкової консультації щодо коштів, які надійшли орендодавцю у вигляді компенсації з оплати земельного податку та необхідності оподаткування цих коштів податком на додану вартість. Відповідачем надано консультацію, в якій зазначено, що вказані кошти є обєктом оподаткування податку на додану вартість Позивач вважає висновки податкового органу в листі від 09.06.2016 року безпідставними та необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

В наданих до суду запереченнях відповідачем зазначено, що орендна плата за договором оренди в розумінні п.п. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України є операцією постачання послуг, вартість наданих послуг у межах договору оренди є обєктом оподаткування ПДВ, підлягає оподаткуванню податком на додану вартість за основною ставкою 20%.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що між ПрАТ «Дніпродормостострой» (Орендодавець) та ТОВ «Бона Трейд» (Орендатор) укладено договір від 01.10.2015 року № 432, відповідно до якого Орендодавець передає, а орендатор бере в тимчасове платне користування обєкт нерухомості, а саме: промислові площі 424,0 кв.м.

Відповідно до п. 5 .1 Договору розмір орендної плати у місяць за 1 м.кв. орендованої площі складає 20,00 грн. у т.ч. ПДВ 20%. Загалом орендна плата за 424,0 кв.м. складає 8480,00 грн. у т.ч. 20%.

Крім того, додатковою угодою №2 від 01.03.2016 року до Договору обєкта нерухомості № 432 від 01.10.2015 року п. 5.1. викладено в наступній редакції: розмір орендної плати за місяць за 1 кв.м. орендованої площі складає 21,80 грн., у т.ч. ПДВ 20% орендна плата за 424,00 кв.м. складає 9243,20 грн. у т.ч. НДС 20%, крім того Орендар сплачує компенсацію земельного податку у розмірі 3,20 грн. за кв.м . Всього за 424,0 за кв.м. компенсація земельного податку складає 1356,80 грн. Загальна вартість за Договором складає 10600,00 грн.

Позивачем подано до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області лист про надання індивідуальної податкової консультації від 10.05.2016 року № 10/05-1, з проханням надати відповідь чи включаються до бази оподаткування ПДВ кошти, що надійшли платнику податку, як компенсація з оплати земельного податку.

Листом від 09.06.2016 року № 3361/10/04-36-12-01-16 Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомило, що оскільки орендна плата за договором оренди в розумінні п.п.14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України є операцією з постачання послуг, вартість наданих послуг у межах договору оренди є обєктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню податком на додану вартість за основною ставкою 20 відсотків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі Кодекс) встановлено, що обєктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Постачання послуг це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на обєкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких обєктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Водночас згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Враховуючи вказані положення Кодексу, отримання компенсації за понесені витрати зі сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не може розцінюватись як операція з постачання послуг для цілей оподаткування ПДВ.

Вищевказане підтверджується листом Державної фіскальної служби України від 04.05.2016 № 10019/6/99-95-42-01-15.

Таким чином, кошти, які надійшли у вигляді компенсації з оплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не включаються до бази оподаткування та не оподатковуються ПДВ.

Згідно пункту 52.1 статті 52 Податкового кодексу України контролюючі органи за зверненням платників податків надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Податкового кодексу України).

Пунктом 53.3 ст.53 ПК України передбачено, що платник податків може оскаржити до суду надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати індивідуальну податкову консультацію Головного управління ДФС в Дніпропетровській області, що міститься в листі від 09.06.2016 року за №3361/10/04-36-12-01-16.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Дніпродормостобуд» судові витрати у розмірі 1378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Дніпропетровській області.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 06 грудня 2016 року

Суддя ОСОБА_1