Постанова № 63805995, 09.11.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 р. Справа № 804/6103/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі-ГУНП в Дніпропетровській області, відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ №2078 від 26.07.2016 року, виданий Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого СУ ГУНП підполковника поліції ОСОБА_3М.».

Позивач позов підтримав, просив позов задовольнити, надавши пояснення аналогічні доводам, викладеним у адміністративному позові.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що оскаржуваний наказ №2078 від 26.07.2016р. щодо оголошення йому попередження про неповну посадову відповідність, є безпідставним та протиправним, таким, що винесений з порушенням чинного законодавства щодо порядку застосування дисциплінарних стягнень. За твердженням позивача, він не порушував службової дисципліни, Дисциплінарного статуту, Закону України «Про Національну поліцію» та Присягу працівника поліції. Оспорюваний наказ прийнятий на підставі адмінматеріалів, складених поліцейськими патрульної поліції у м.Дніпро 18.06.2016р., а саме протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 №118437 від 18.06.2016р. та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ПС №975867 від 18.06.2016 р., які скасовані в судовому порядку, що виключає вину позивача. У звязку з чим, у відповідача не було підстав для оголошення попередження про неповну посадову відповідність. До того ж, догана, що передувала попередженню про неповну посадову відповідність, також оскаржена в судовому порядку.

Представник відповідача позов не визнала, обґрунтовуючи свою думку у поясненнях, викладених у запереченнях на позов.

Позиція відповідача аргументована тим, що наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 26.07.2016 р. №2078 за грубе порушення службової дисципліни, яке виразилось у недотриманні норм професійної та службової етики в частині нетактовної поведінки під час складання адміністративних матеріалів, грубій нецензурній лексиці на адресу поліцейських під час виконання ними службових обов'язків, що суперечить вимогам чинного законодавства до моральних якостей поліцейського, враховуючи наявне стягнення догана, оголошене наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 15.02.2016р. №369, слідчого СУ ГУНП підполковника поліції ОСОБА_3 попереджено про неповну посадову відповідальність. У звязку з чим, наказ про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідальність є цілком обґрунтованим та правомірним. Відсутність ж складу адміністративного правопорушення, на яку посилається позивач в якості обґрунтування позову, не спростовує факту грубого порушення останнім службової дисципліни, що суперечить Присязі працівника поліції, факт дисциплінарного проступку встановлений службовим розслідуванням. До того ж, ОСОБА_3 на момент прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність вже мав дисциплінарне стягнення у вигляді догани, оголошену наказом ГУНП від 15.02.2016 р. №369. Тому порушень чинного законодавства з прийняття оскаржуваного наказу відповідачем допущено не було, підстави для задоволення позову відсутні.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_3 (07.02.1977 р.н.) з 01 вересня 1994 р. по 06 листопада 2015 р. перебував на службі в органах внутрішніх справ України.

З 07 листопада 2005 року ОСОБА_3 призначений слідчим Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, з присвоєнням спеціального звання підполковник поліції як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ (наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 07.11.2015 р. №1о/с).

26 липня 2016 року Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області прийнято наказ №2078 від 26.07.2016р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського СУ ГУНП», згідно з яким:

1. За грубе порушення службової дисципліни, ст. 7 Дисциплінарного статуту, ст. 18 Закону України «Про національну поліцію», Присяги працівника поліції, що виразилось у недотриманні норм професійної та службової етики в частині нетактовної поведінки під час складання адміністративних матеріалів, грубій нецензурній лексиці на адресу поліцейських під час виконання ними службових обов'язків, що суперечить вимогам чинного законодавства до моральних якостей поліцейського, враховуючи наявне стягнення догана, оголошене наказом ГУНП від 15.02.2016 №369, слідчого Слідчого управління ГУНП підполковника поліції ОСОБА_3 попереджено про неповну посадову відповідальність.

2.За порушення службової дисципліни, вимог ст. 8 Дисциплінарного статуту, що виразилось у неналежній організації роботи, направленої на зміцнення дисципліни у підпорядкованому підрозділі, очищення підрозділів поліції від осіб, які за своїми діями компрометують високе звання поліцейського, заступника начальника відділу СУ ГУНП підполковника поліції ОСОБА_5 суворо попередити (а.с.56).

Підставою для притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність стало службове розслідування за фактом порушення дисципліни слідчим СУ ГУНП підполковником поліції ОСОБА_6, призначене наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 12.07.2016р. №1919 «Про організацію проведення службового розслідування».

За результатами службового розслідування складено Висновок, затверджений т.в.о. начальника ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 (а.с.57-61).

Згідно з наведеним Висновком, в ході службового розслідування за фактом порушення дисципліни слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 встановлено, що:

«18.06.2016 о 10.14 на телефон служби «102» надійшло повідомлення про те, що на вул. Ціолковського в м. Дніпро водій автомобіля «ВАЗ 2105», як потім встановлено слідчий СУ ГУНП підполковник поліції ОСОБА_3, за зовнішніми ознаками перебуває в стані алкогольного спяніння.

Прибувши на місце події поліцейські УПП в м. Дніпро підполковнику поліції ОСОБА_3 запропонували пройти медичне обстеження у лікувальному закладі, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння, або пройти тест за допомогою прибору «Драгер 6810». В свою чергу, останній у категоричній формі відмовився це робити. У звязку з чим, поліцейськими у відношенні останнього складено протокол АП2 31184 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння, а щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).

Крім того, під час оформлення матеріалів було зясовано , що у ОСОБА_3 відсутнє посвідчення водія. У звязку із зазначеним у відношенні останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.126 КУпАП та винесено постанову ПС2 №925587 про накладення на останнього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 425грн. …

…приймаючи до уваги постанови Індустріального та Бабушкінського районних судів м. Дніпро від 08.07.2016 можна зробити висновок, що в діях слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_3 відсутні адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст.126 та ч.1 ст. 130 КУпАП.

Однак, під час проведення службового розслідування було встановлено, що 18.06.2016р. під час складання адміністративних матеріалів слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області підполковником поліції ОСОБА_6 були грубо порушені вимоги ст. 7 Дисциплінарного статуту, ст. 18 Закону України «Про національну поліцію», Присяги працівника поліції, що виразилось у недотриманні норм професійної та службової етики в частині нетактовної поведінки під час складання адміністративних матеріалів, грубій нецензурній лексиці на адресу поліцейських під час виконання ними службових обов'язків, що суперечить вимогам чинного законодавства до моральних якостей поліцейського. …» (а.1, 4 Висновку, а.с. 57, 60).

Позивач ознайомлений з наказом від 26.07.2016р. №2078 09.09.2016 р. (а.с.11).

Правомірність та обґрунтованість притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про національну поліцію».

Відповідно до п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний:

- неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

- професійно виконувати свої службові обовязки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обовязків, наказів керівництва;

- інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно п. 4 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» - до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до Закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Пунктом 9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

Отже, сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів Національної поліції України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Закон України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

Відповідно до положень ст. 2, 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку - невиконання чи неналежне виконання ним службової дисципліни.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту ОВС визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладання дисциплінарних стягнень визначено ст. 14 Статуту.

Так, відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Таким чином, службове розслідування в органах внутрішніх справ - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.

Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника ОВС і його ставлення до вчиненого.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Відповідно до наказу ГУНП в Дніпропетровській області № 2078 від 26.07.2016р., зокрема, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність за грубе порушення службової дисципліни, яке виразилось у недотриманні ст. 7 Дисциплінарного статуту, ст. 18 Закону України «Про національну поліцію», Присяги працівника поліції.

Як встановлено судом із зазначеного наказу та Висновку службового розслідування, порушення вказаних нормативних актів виразилось у недотриманні норм професійної та службової етики в частині нетактовної поведінки під час складання адміністративних матеріалів, грубій нецензурній лексиці на адресу поліцейських під час виконання ними службових обов'язків.

З метою оцінки правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, суд виходить з того, що підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, склад якого включає суб'єкт, суб'єктивну сторону, об'єкт і об'єктивну сторону.

Суб'єктом дисциплінарного проступку, що встановлений за результатом проведеного службового розслідування, є ОСОБА_3, який перебуває у службових відносинах із ГУНП в Дніпропетровській області та на якого поширюються обов'язки передбачені нормами Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», Закону України «Про Національну поліцію», службових обов'язків.

Об'єктом дисциплінарного проступку, що ставиться у вину позивачу, відповідно до наказу ГУНП в Дніпропетровській області № 2078 від 26.07.2016р. є порушення ст. 7 Дисциплінарного статуту, ст. 18 Закону України «Про національну поліцію», Присяги працівника поліції, що виразилось у недотриманні норм професійної та службової етики в частині нетактовної поведінки під час складання адміністративних матеріалів, грубій нецензурній лексиці на адресу поліцейських під час виконання ними службових обов'язків, що суперечить вимогам чинного законодавства до моральних якостей поліцейського.

Надаючи оцінку складу проступку, вчинення якого поставлено у вину позивачу, суд враховує, що згідно з ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Згідно зі ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України - службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Відповідно до ч. 1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобовязаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обовязки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обовязків, наказів керівництва.

Так, у Висновку службового розслідування зазначено, що «…під час проведення службового розслідування було встановлено, що 18.06.2016 під час складання адміністративних матеріалів слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області підполковником поліції ОСОБА_6 були грубо порушені вимоги ст. 7 Дисциплінарного статуту, ст. 18 Закону України «Про національну поліцію», Присяги працівника поліції, що виразилось у недотриманні норм професійної та службової етики в частині нетактовної поведінки під час складання адміністративних матеріалів, грубій нецензурній лексиці на адресу поліцейських під час виконання ними службових обов'язків, що суперечить вимогам чинного законодавства до моральних якостей поліцейського. …» (а.1, 4 Висновку, а.с. 57, 60).

Опитаний в якості свідка інспектор 6 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в м.Дніпропетровськ Департаменту патрульної поліції ОСОБА_8 пояснив, що 18.06.2016р. ним та інспектором 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в м.Дніпропетровськ Департаменту патрульної поліції ОСОБА_9 складено процесуальні документи щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності. При цьому свідок не пам'ятає, чи допускались ОСОБА_6 нетактовна поведінка чи груба нецензурна лексика на адресу поліцейських під час складання адміністративних матеріалів.

Опитаний в якості свідка інспектор 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в м.Дніпропетровськ Департаменту патрульної поліції ОСОБА_9 пояснив суду, що не може стверджувати нетактовну поведінку позивача під час складання адміністративних матеріалів, вживання позивачем нецензурної лексики та/або погроз на адресу поліцейських, оскільки події були 18.06.2016р.

Враховуючи суперечливі свідчення патрульних, судом досліджені відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів від 18.06.2016р. інспектора 6 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в м.Дніпропетровськ Департаменту патрульної поліції ОСОБА_8 та інспектора 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в м.Дніпропетровськ Департаменту патрульної поліції ОСОБА_9, з яких встановлено, що висновки відповідача, викладені у Висновку про результати службового розслідування від 26.07.2016р. щодо нетактовної поведінки ОСОБА_3 під час складання адміністративних матеріалів поліцейськими, вживання грубої нецензурної лексики на адресу поліцейських під час виконання ними службових обов'язків, безпідставні. Вживання грубої нецензурної лексики та/або погроз на адресу поліцейських судом не встановлено. А відтак, висновки, викладені у наказі, що оскаржено, в результаті проведення службового розслідування не підтведжені дослідженими в судовому засіданні доказами.

До того ж, факт скоєння позивачем адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.120 та ч.1. ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення спростовано рішеннями судів, що набрали законної сили, а саме:

1). Протокол про адміністративне правопорушення серія АП2 № 118437 від 18.06.2016 року (про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення за керування у стані спяніння) було оскаржено до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська, де постановою від 08.07.2016 року у справі № 202/4130/16-п, провадження № 3/0202/1082/2016 адміністративне провадження було закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення;

2). Постанова серії ПС2 № 975867 від 18.06.2016 року (про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення за керування без відповідних документів) була скасована Постановою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 08.07.2016 року у справі № 200/11711/16-а, провадження № 2а/200/466/16, адміністративне провадження закрито.

Обидві постанови судів набрали законної сили.

За змістом частини 1 статті 69 та частини 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що доводи відповідача про те, що ОСОБА_6 були грубо порушені вимоги ст.7 Дисциплінарного статуту, ст.18 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015, Присяги працівника поліції, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що предявляються до професійних та моральних якостей поліцейського», безпідставні, такі висновки відповідач відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України не довів належними доказами та їх спростовано дослідженими в судовому засіданні відеозаписами.

За таких обставин, підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність відсутні.

У спірних правовідносинах відповідач діяв у межах наданих повноважень, але не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (наказу), що оскаржується.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що оспорюваний наказ стосується не лише позивача, адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського СУ ГУНП" №2078 від 26.07.2016р. в частині пункту 1 щодо попередження слідчого слідчого управління ГУНП підполковника поліції ОСОБА_3 про неповну посадову відповідність за грубе порушення службової дисципліни, ст. 7 Дисциплінарного статуту, ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015р. та службової етики в частині нетактовної поведінки під час складання адміністративних матеріалів, грубій нецензурній лексиці на адресу поліцейських під час виконання ними службових обов'язків.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866) на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 275, 60 грн. (двісті сімдесят п'ять гривень шістдесят копійок).

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 14 листопада 2016 року

Суддя ОСОБА_1