Ухвала суду № 63805987, 12.12.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 грудня 2016 р. справа 804/8864/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністра Кабінету Міністрів України ОСОБА_2 про зобовязання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

09 грудня 2016 року на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністра Кабінету Міністрів України ОСОБА_2, в якому позивач просить зобовязати Міністра Кабінету Міністрів України ОСОБА_2 вчинити дії, а саме:

доручити Секретаріату Кабінету Міністрів України вчинити дії спрямовані на підготовку та винесення на розгляд Кабінету Міністрів України питання щодо відповідальності посадових осіб Мінрегіон, Держенергоефективність, Мінекономрозвитку, Мінприроди, Міненерговугілля, Мінінфраструктури, Міноборони, Мінсоцполітики і Мінюсту України за бездіяльність при розгляді моїх пропозицій щодо запровадження у виробництво альтернативної сировини - «Теплоагенти ОСОБА_1» для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії та прийняття рішення про запровадження в Україні технології ОСОБА_1 «Екотерм»;

доручити Секретаріату Кабінету Міністрів України звернутися до правоохоронних органів для розгляду питання про відшкодування шкоди нанесеної державі та громадянам України посадовими особами державних органів влади, які відповідальні за впровадження у виробництво альтернативної сировини - «Теплоагенти ОСОБА_1» та здійснити забезпечення контролю за виконанням посадовими особами вищезазначених державних органів влади вирішення питань, які викладені у зверненнях, згідно статті 2 закону України «Про Кабінет Міністрів України» та забезпечити права винахідників технології ОСОБА_1 «Екотерм», які встановлені Конституцією та законами України;

встановити причини надіслання посадовою особою Секретаріату Кабінету Міністрів України ОСОБА_3 мого звернення (реєстраційний №: БЛ-6080112) за № 41-Б- 029676/04 від 15.11.2016р. до Мінрегіон, а не до правоохоронних органів, притягнути ОСОБА_3 до відповідальності за надіслання мого звернення (реєстраційний №: БЛ-6080112) за № 41-Б-029676/04 від 15.11.2016р. до Мінрегіон, а не до правоохоронних органів, а також повідомити мене про вжитті дисциплінарні міри, задля запобігання у подальшому волокіти та перекладання обовязків одних міністерств на інші;

розглянути мою законодавчу ініціативу про внесення зміни до закону України «Про судовий збір» щодо звільнення громадянина України чи юридичної особи від сплати судового збору при зверненні до суду, задля захисту у суді порушених прав, безпосередньо на підставі ст.8 Конституції України та ст.8 КАС України, без будь-яких обмежень чи умов.

Відповідно до пункту 3 частини першої ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 КАС України.

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Позивач в позовній заяві не зазначив на підставі яких законодавчих норм відповідач зобовязаний вчинити дії, які позивач просить в позовних вимогах.

Частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою.

При цьому, основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлює Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Відповідно до статті 5 Закону України від 22.05.2003 № 851-ІV "Про електронні документи та електронний документообіг" (із змінами та доповненнями, далі Закон № 851-ІV) електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу (частина перша статті 6 Закону № 851-ІV).

Частиною першою статті 7 Закону № 851-ІV встановлено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що електронний документ має силу оригіналу документу за наявності електронного цифрового підпису автора.

Наказом Державної судової адміністрації України від 07.09.2012 року № 105 затверджено Тимчасовий регламент обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, який визначає порядок подання учасниками судового процесу до суду документів в електронному вигляді, а також надсилання таким учасникам процесуальних документів в електронному вигляді, паралельно з документами у паперовому вигляді відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до Регламенту, система обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (далі - Система) - програмний комплекс, що є складовою веб-порталу судової влади, який забезпечує подання до суду документів в електронному вигляді та надсилання документів в електронному вигляді судом учасникам процесу.

Документи можуть бути подані Користувачем до суду і надіслані йому судом в електронному вигляді лише після реєстрації в Системі, розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України.

Згідно п. 2 Регламенту при реєстрації у Системі Користувач обов'язково заповнює форму реєстрації із зазначенням наступної інформації:

- найменування для юридичних осіб або прізвище, ім'я, по батькові для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

- для юридичних осіб ідентифікаційний код юридичної особи, для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - ідентифікаційний номер платника податків - фізичної особи (у разі відсутності ідентифікаційного номеру - серія та номер паспорта громадянина);

- адреса місцезнаходження або місця проживання (з обов'язковим зазначенням поштового індексу);

- адреса особистої електронної пошти (e-mail) Користувача, яка в подальшому буде використовуватись Адміністратором для інформування Користувача про пароль доступу до Системи (у випадку його зміни або з метою нагадування Користувачеві паролю), а також повідомлення Користувача про події надходження на електронну адресу інформації по судових справах).

- номери телефонів (факсів);

- інформація про особу, яка внесла дані (П. І. Б., посада, номер телефону);

- дата та час заповнення, які проставляються автоматично;

- згода суб'єкта персональних даних на обробку персональних даних (для фізичних осіб).

В окремому полі форми реєстрації Користувач надає зразок (сертифікат) електронного цифрового підпису, який буде застосовуватися під час листування з судами у Системі з використанням електронної адреси. Для юридичної особи надаються сертифікат печатки підприємства та сертифікати підписів осіб, які мають право підписувати документи для подачі в суд. Для фізичної особи - сертифікат підпису. Кількість зразків електронного цифрового підпису, які можуть застосовуватись юридичною особою, не обмежена.

За приписами п. 4 Регламенту в суд користувачі можуть надіслати в електронному вигляді будь-які документи і матеріали, передбачені процесуальним законодавством.

Тексти процесуальних документів, які адресовані суду, створюються користувачами за допомогою розміщеної в Системі форми шаблону або за допомогою іншого редактора текстів з подальшим перенесенням створеного документа у форму шаблона і скріплюються електронним цифровим підписом, сертифікований зразок якого міститься в базі даних Системи.

Документи, які подаються в якості доказів або інших письмових матеріалів, подані користувачем самостійно або на вимогу суду, повинні бути переведені в електронний вигляд за допомогою засобів сканування. Всі документи повинні бути відскановані в чорно-білому кольорі в форматі Adobe PDF: якість - 200 точок на дюйм (dpi) для збереження всіх автентичних ознак справжності, а саме: графічного підпису особи, печатки, кутового штампу бланка, інших ознак. Розмір файлу не може перевищувати 10 Мб. У разі якщо документ має розмір більший за 10 Мб, він має бути розбитий на окремі частини з відображенням в переліку документів.

Кожен окремий документ повинен бути відсканований і завантажений в систему подачі документів у вигляді окремого файлу з обов'язковим скріпленням його електронним цифровим підписом. Кількість файлів повинна відповідати кількості документів, що подаються до суду, а найменування файлів повинно відображатись у переліку документів, що наводиться в супровідному листі (позовній заяві тощо).

Крім того, п. 2.2.6 п. 2.2. Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 року № 174 (далі - Інструкція) передбачено, що обробленню та реєстрації не підлягають електронні документи, у яких: зокрема, зворотна адреса невідома та в тексті документа відсутній підпис, за яким можливо ідентифікувати відправника.

В п.п. 2.2.18 п. 2.2. Інструкції зазначено, що для підтвердження офіційного статусу документів, отриманих електронною поштою, не скріплених електронно-цифровим підписом, або отриманих каналами факсимільного зв'язку, повинні бути надані (надіслані) їх оригінали. До підтвердження оригіналами такі документи мають статус інформаційних.

Проте, позовна заява надіслана електронною поштою за відсутності цифрового підпису ОСОБА_1, а тому вважається такою, що не підписана позивачем.

Щодо заяви позивача про звільнення від сплати судового збору, розстрочити або відстрочити сплату судового збору за подання адміністративного позову суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Статтею 5 Закону України Про судовий збір визначений перелік осіб, звільнених від сплати судового збору.

З огляду на викладене, позивач не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір за подання адміністративного позову до суду.

Статтею 8 Закону України Про судовий збір встановлено, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору скаржнику, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Частина друга цієї статті передбачає, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, повне звільнення від оплати усіх судових витрат застосовується судом до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, інакше вони неспроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування тощо).

Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

На підтвердження незадовільного матеріального стану позивачем надано:

- лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 14 червня 2016 року за вих. №Б-761-16, згідно якого розмір пенсії позивача станом на 1 червня 2016 року становить 1313,78 грн.;

- лист Дніпропетровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 2 серпня 2016 року за вих. №11946/10/04-17-08-23, яким повідомлено, що за період з 1 січня 2015 року по 31 березня 2016 року інформації про доходи фізичної особи ОСОБА_1 в ЦБД ДРФО немає;

- відповідь Міністерства соціальної політики України від 09.11.2016 року №4175/0/5/16-зв на звернення ОСОБА_1

Суд зазначає, що вказані документи не свідчать про неможливість сплати позивачем судового збору на дату подання позову.

Згідно частини 1 ст.4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет на 2016 рік" від 25.12.2015р. №928-VІІІ зафіксовано розмір мінімальної заробітної плати, який діє із 1 січня 2016 року в сумі 1378, 00 грн.

Розміри ставок судового збору встановлюються ст. 4 Закону України Про судовий збір.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 4 Закону У країни "Про судовий збір" - ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайного характеру становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (тобто із врахуванням положень Закону України "Про державний бюджет на 2016 рік" - 551, 20 грн.).

Адміністративний позов ОСОБА_1 містить одну вимогу немайнового характеру, що звернені до суб'єкта владних повноважень.

Отже, з урахуванням положень ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання адміністративного позову немайнового характеру становить - 551, 20 грн.

З огляду на викладені обставини, суд не знайшов обґрунтованих підстав для задоволення заяви позивача про звільнення від сплати судового збору, розстрочення або відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах позовної заяви відсутній паспорт громадянина України як документ, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної правосуб'єктності.

Так, згідно з ч. 1 ст. 48 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.

Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 р. № 5492-VІ (далі-Закон № 5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України, який до позовної заяви взагалі не долучений.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.

Щодо вимог заявника звернутися до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення подання до Конституційного Суду України щодо конституційності Закону України «Про судовий збір» та ст.88 КАС України, то суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КАС України, у разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.

В даному випадку у суду відсутні сумніви щодо відповідності Закону України «Про судовий збір» та ст.88 КАС України Конституції України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

у х в а л и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, розстрочення або відстрочення сплату судового збору за подання адміністративного позову, про звернення до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення подання до Конституційного Суду України щодо конституційності Закону України «Про судовий збір» та ст.88 КАС України відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністра Кабінету Міністрів України ОСОБА_2 про зобовязання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачеві в десятиденний строк, з моменту отримання ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме:

надати документ, що підтверджує особу позивача;

надати докази сплати судового збору в розмірі 551,20 грн. (реквізити сплати судового збору - отримувач коштів: УДКСУ у Красногвардійському р-ні м.Дніпропетровська, 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області; Код банку отримувача (МФО): 805012; Рахунок отримувача: 31210206784008; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 34824364 (суду, де розглядається справа);

надати позовну заяву оформлену у відповідності до вимог частин третьої, четвертої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України підписану та з копіями позовної заяви та додатків до неї для відповідачів;

надати обґрунтування позовних вимог із зазначенням конкретних норм законодавства, з якими позивач повязує виникнення певних обовязків у відповідача.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута. Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у пятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

СуддяО.В.Єфанова