Постанова № 63805633, 26.12.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.12.2016 справа №5009/642/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін від позивача: від відповідача: від заявника апеляційної скарги: ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 не зявився; не зявився; ОСОБА_5 довіреність № 1572 від 29.07.2016 р.;розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс", м. Київна ухвалу господарського суду Запорізької областівід12.10.2016 р. у справі№ 5009/642/12 (суддя Проскуряков К.В.) за позовом до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічної фірми "МК-Інватруд ЛТД", м. Запоріжжяпро за участюстягнення заборгованості за кредитним договором Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, м. Запоріжжя В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (далі ПАТ "ВТБ Банк", позивач) звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічної фірми "МК-Інватруд ЛТД" (далі ТОВ ВТФ "МК-Інватруд ЛТД", відповідач) заборгованості за кредитним договором № КЛ-11 від 20.05.2005 р. в загальній сумі 638 100 грн. 13 коп., з яких: прострочена заборгованість з погашення кредиту в сумі 564 222 грн. 02 коп., прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом в сумі 19 211 грн. 38 коп., пеня за прострочення зобовязань з погашення кредиту в сумі 46 693 грн. 57 коп., пеня за прострочення зобовязань з погашення кредиту, що була нарахована станом на 29.04.2010 р. (п. 5.9. кредитного договору) в сумі 7 813 грн. 80 коп., пеня за прострочення зобовязань зі сплати процентів за користування кредитом в сумі 159 грн. 36 коп.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.10.2012 р. у справі №5009/642/12 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача 644 515 грн. 05 коп., з яких: прострочена заборгованість з погашення кредиту 564 222 грн. 02 коп., прострочена заборгованість зі сплати процентів зі користування кредитом 9 875 грн. 58 коп., пеня з прострочення зобовязань з погашення кредиту 62 556 грн. 55 коп., пеня за прострочення зобовязань з погашення кредиту, що була нарахована станом на 29.04.2010 р. 7 813 грн. 80 коп., пеня за прострочення зобовязань зі сплати процентів за користування кредитом 47 грн. 10 коп., а також 12 890 грн. 30 коп. судового збору.

На виконання рішення суду господарським судом Запорізької області 15.10.2012 р. видано відповідний наказ.

04.03.2013 р. відповідач звернувся до місцевого господарського суду із заявою б/н від 28.02.2013 р. про виправлення помилок в судовому наказі, яка ухвалою господарського суду Запорізької області задоволена та, відповідно, судом виправлено допущені описки у резолютивній частині рішення від 01.10.2012 р. та наказі від 15.10.2012 р., наказ від 15.10.2012 р. визнано недійсним.

20.03.2013 р. судом першої інстанції видано наказ на виконання рішення суду від 01.10.2012 р.

18.04.2013 р. відповідач звернувся до господарського суду Запорізької області із заявою № 3 від 16.04.2013 р. про виправлення помилок в судовому наказі, яка ухвалою суду від 24.04.2013 р. задоволена, наказ від 20.03.2013 р. визнано недійсним.

24.04.2013 р. господарським судом Запорізької області видано наказ на виконання рішення суду від 01.10.2012 р.

13.09.2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" (далі ТОВ "ФК "Поліс") звернулося до господарського суду Запорізької області із заявою № 3.550 ВІД 07.09.2016 р. про заміну сторони виконавчого провадження.

В обґрунтування вказаної заяви ТОВ "ФК "Поліс" посилається на договір про відступлення права вимоги грошових зобовязань за фінансовими кредитами № 21МБ від 18.11.2015 р., укладений між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "ФК "Поліс", відповідно до якого ПАТ "ВТБ Банк" передає (відступає) ТОВ "ФК "Поліс" свої права вимоги до боржників, а ТОВ "ФК "Поліс" набуває права вимоги ПАТ "ВТБ Банк" за кредитними договорами, забезпечення до них та сплачує ПАТ "ВТБ Банк" за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені договором.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.10.2016 р. у задоволенні вказаної заяви ТОВ "ФК "Поліс" відмовлено.

Ухвалу суду від 12.10.2016 р. мотивовано тим, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) на стадії примусового виконання рішення не є правонаступництвом, і заміна стягувача в зобов'язанні та відступлення права вимоги стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачено

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ТОВ "ФК "Поліс" звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказану ухвалу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.10.2016 р., заяву ТОВ "ФК "Поліс" задовольнити, а саме замінити стягувача у виконавчому провадженні № 51737549 з примусового виконання судового наказу № 5009/642, виданого 24.04.2013 р. господарським судом Запорізької області у справі № 5009/642/12, з ПАТ "ВТБ Банк" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Поліс".

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що ухвалу суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України.

Скаржник стверджує, що на підставі договору про відступлення права вимоги грошових зобовязань за фінансовими кредитами № 21МБ від 18.11.2015 р. та додаткової угоди № 1 від 27.11.2015 р. до договору про відступлення права вимоги грошових зобовязань за фінансовими кредитами № 21МБ від 18.11.2015 р. до ТОВ "ФК "Поліс" від ПАТ "ВТБ Банк" перейшли права вимоги до ТОВ ВТФ "МК-Інватруд ЛТД" за кредитним договором.

Також, заявник апеляційної скарги звертає увагу на те, що на виконання п. 3.1.3. договору про відступлення права вимоги грошових зобовязань за фінансовими кредитами № 21МБ від 18.11.2015 р. між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "ФК "Поліс" 03.12.2015 р. укладено договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави, зареєстрований в реєстрі за номером 2267, відповідно до якого ПАТ "ВТБ Банк" передає, а ТОВ "ФК "Поліс" одержує в повному обсязі належні ПАТ "ВТБ Банк" права іпотекодержателя та заставодержателя в зобовязаннях, що виникли за іпотечними договорами та договорами застави, які укладені в якості забезпечення виконання боржниками зобовязань перед ПАТ "ВТБ Банк" за кредитними договорами. Зокрема, за вказаним договором до ТОВ "ФК "Поліс" перейшли права іпотекодержателя за іпотечним договором № 06 від 20.05.2005 р., договором застави № 11.02/07-ДЗ08 від 22.11.2007 р., договором застави № 11.02/07-ДЗ09 від 04.02.2008 р., договором застави № 11.02/07-ДЗ06 від 01.10.2007 р., договором застави майна № 18 від 15.06.2005 р., договором застави № 34 від 14.08.2006 р. Державна реєстрація відповідних відомостей про таке відступлення була проведена у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, на думку апелянта, внаслідок укладення вказаних договорів відступлення ТОВ "ФК "Поліс" є єдиним власником всіх прав вимоги до ТОВ ВТФ "МК-Інватруд ЛТД" за кредитним договором та за договорами, укладеними на забезпечення кредитного договору (у т.ч. прав на отримання всіх платежів, передбачених кредитним договором).

ТОВ "ФК "Поліс" зазначає, що його клопотання про заміну сторони виконавчого провадження було обґрунтовано саме заміною кредитора у зобовязанні за кредитним договором, що виключає можливість застосування до виниклих правовідносин положень і розяснень п. 1 листа Вищого господарського суду України № 01-06/131/16 від 28.01.2016 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних із застосування господарськими судами Закону України "Про виконавче провадження".

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2016 р. для розгляду справи № 5009/642/12 сформовано колегію суддів у складі: ОСОБА_1 головуючий, судді - М'ясищев А.М., Сгара Е.В.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду № 1686 від 09.12.2016 р. внаслідок припинення повноважень судді М'ясищева А.М. на підставі рішення Вищої ради юстиції від 08.12.2016 р. про його звільнення у звязку з поданням заяви про відставку та неможливістю розгляду справи суддею Сгара Е.В. через тимчасову непрацездатність на дату слухання справи призначено повторний автоматизований розподіл справи № 5009/642/12.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 09.12.2016 р. призначено наступний склад колегії суддів: Будко Н.В. головуючий суддя, судді Геза Т.Д., Дучал Н.М.

Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду № 1752 від 22.12.2016 р. у звязку з перебуванням у відпустці суддів Геза Т.Д., Дучал Н.М. на дату слухання справи призначено повторний автоматизований розподіл справи № 5009/642/12.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.12.2016 р. призначено наступний склад колегії суддів: Будко Н.В. головуючий суддя, судді Склярук О.І., Малашкевич С.А.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Згідно з п. 9-2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 р. "Про практику застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги; можливості продовження цього строку законом не передбачено.

Представники заявника апеляційної скарги у судових засіданнях підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу б/н від 09.12.2016 р., в якому проти апеляційної скарги заперечив за доводами, викладеними у вказаному відзиві, вважав оскаржувану ухвалу суду законною та обґрунтованою.

Представники сторін у судові засідання не зявились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином.

Під час розгляду судом апеляційної інстанції даної справи ТОВ "ФК "Поліс" заявлено клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи, а саме: копію договору про відступлення права вимоги грошових зобовязань за фінансовими кредитами № 21 МБ від 18.11.2015 р., додаткову угоду № 1 від 27.11.2015 р. до вказаного договору, копію договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави від 03.12.2015 р., копію підтвердження внесення грошових коштів на виконання договору про відступлення права вимоги грошових зобовязань за фінансовими кредитами № 21 МБ від 18.11.2015 р., копію кредитного договору № КЛ-11 від 20.05.2005 р. зі змінами та додатками.

Крім того, ТОВ "ФК "Поліс" надано додаткові пояснення № 3.750 від 23.12.2016 р. до вказаного клопотання.

Судова колегія враховує наступне.

Абзацами 3, 4 п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 р. визначено, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття. До згаданих підстав належить, зокрема, необґрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотань сторін про витребування господарським судом доказів у порядку статті 38 ГПК. У такому разі суд апеляційної інстанції за відповідним клопотанням сторони самостійно витребує необхідні додаткові докази.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2016 р. зобовязано ТОВ "ФК "Поліс" надати суду апеляційної інстанції оригінали договорів про відступлення права вимоги, на які останнє посилається як на підставу заміни сторони у виконавчому провадженні.

Враховуючи зазначене, вищевказане клопотання заявника апеляційної скарги, з урахуванням додаткових пояснень № 3.750 від 23.12.2016 р., судовою колегією задоволено.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 811 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 106 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

18.11.2015 р. між ПАТ "ВТБ Банк", як первісним кредитором, та ТОВ "ФК "Поліс", як новим кредитором, укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобовязань за фінансовими кредитами № 21МБ, відповідно до якого ПАТ "ВТБ Банк" передає (відступає) ТОВ "ФК "Поліс" свої права вимоги до боржників, а ТОВ "ФК "Поліс" набуває права вимоги ПАТ "ВТБ Банк" за кредитними договорами, забезпечення до них та сплачує ПАТ "ВТБ Банк" за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені договором.

Відповідно до п. 3.1.3. договору про відступлення права вимоги грошових зобовязань за фінансовими кредитами № 21 МБ від 18.11.2015 р. право вимоги переходить до ТОВ "ФК "Поліс" з моменту підписання сторонами відповідної додаткової угоди до даного договору та Реєстру прав вимог та зарахування коштів у розмірі ціни додаткової угоди до договору на рахунок первісного кредитора, після чого новий кредитор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей по кредитним договорам, зазначеним у відповідному реєстрі прав вимоги, а також їх зобовязань по договорам забезпечення. Разом з правами вимоги новому кредитору переходять всі інші повязані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відступлення права вимоги за договорами застави, що укладені у забезпечення зобовязань боржників за кредитними договорами та не засвідчені нотаріально, здійснюється шляхом укладення сторонами окремих договорів про відступлення права вимоги за такими договорами застави в день укладення відповідної додаткової угоди до цього договору.

Відступлення права вимоги за договорами застави/іпотеки, що засвідчені нотаріально та укладені у забезпечення зобовязань боржників за кредитними договорами, здійснюється шляхом укладення сторонами нотаріально засвідчених договорів про відступлення права вимоги за такими договорами в день укладення відповідної додаткової угоди до цього договору. При цьому всі витрати за нотаріальне посвідчення таких договорів здійснюється за рахунок нового кредитора і не включається до ціни договору.

На виконання вимог п. 3.1.3. договору про відступлення права вимоги грошових зобовязань за фінансовими кредитами № 21 МБ від 18.11.2015 р. 27.11.2015 р. між ПАТ "ВТБ Банк" (первісний кредитор) та ТОВ "ФК "Поліс" (новий кредитор) укладено додаткову угоду № 1 до договору про відступлення права вимоги грошових зобовязань за фінансовими кредитами № 21МБ від 18.11.2015 р., якою визначено розмір заборгованостей боржників, права вимоги до яких відступаються за цією додатковою угодою згідно із Реєстрами прав вимог від 27.11.2015 р., які містяться в додатку № 1 до додаткової угоди, пунктом 107 якого визначено боржника ТОВ ВТФ "МК Інватруд ЛТД".

Також, заявник посилається на те, що до нього перейшли права іпотекодержателя за іпотечним договором № 06 від 20.05.2005 р., договором застави № 11.02/07-Д308 від 22.11.2007 р., договором застави № 11.02/07-Д309 від 04.02.2008 р., договором застави №11.02/07-д306 від 01.10.2007 р., договором застави № 18 від 15.06.2005 р., договором застави №34 від 14.08.2006 р., відповідно до договору від 03.12.2015 р. про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину. При цьому, заміна кредитора у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

При цьому, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

В статті 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією господарського процесу, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватись не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають обов'язковому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до органів державної виконавчої служби.

Відповідно до частини 1 статті 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Пунктом 1.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р. розяснено, що статтею 25 ГПК України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 та 520 ЦК України); процесуальне правонаступництво в розумінні цієї норми ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу. додаткові пояснення № 3.750 від 23.12.2016 р.

Згідно з Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-ХІV втратив чинність, крім статті 4, втрата чинності якої відбудеться 05.01.2017 р.

За приписами пункту 1 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII цей Закон набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", крім статей 8, 9 та положень, що стосуються діяльності приватних виконавців, які вводяться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 1 розділу ІХ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 № 1403-VIII цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім пункту 7 цього розділу цього Закону, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Частиною 5 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час укладання позивачем та заявником апеляційної скарги договору про відступлення права вимоги грошових зобовязань за фінансовими кредитами № 21МБ від 18.11.2015 р., додаткової угоди № 1 від 27.11.2015 р. до вказаного договору та станом на день відкриття виконавчого провадження № 51737549 22.07.2016 р., яке в подальшому було обєднано в зведене виконавче провадження № 51974441) визначено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутись до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. При цьому, питання заміни сторони її правонаступником, у тому числі і в разі заміни кредитора у зобов'язанні, вирішуються виключно судом у порядку, передбаченому статтею 25 ГПК України.

Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження, про що зазначено у постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 р. у справі №6-122цс13. Правова позиція Верховного Суду України обґрунтована тим, що згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відтак, спочатку між сторонами було укладено цивільно-правову угоду, метою якої була заміна кредитора у зобов'язанні, а в подальшому на виконання такої угоди новий кредитор звернувся до суду із вимогою про заміну сторони та стягувача у виконавчому провадженні на відповідного правонаступника.

Судова колегія звертає увагу на те, що ТОВ "ФК "Поліс" до апеляційної скарги додано засвідчені належним чином копії виписок по рахунку № 26504010464821, які є належним та допустимим доказом, в розумінні приписів чинного процесуального законодавства, здійснення зарахування коштів на рахунок первісного кредитора у розмірі 3 000 000 грн. 00 коп. та 15 000 000 грн. 00 коп. відповідно до умов додаткової угоди № 1 від 27.11.2015 р. та договору про відступлення права вимоги грошових зобовязань за фінансовими кредитами № 21МБ від 18.11.2015 р.

13.09.2016 р. вищевказану заяву ТОВ "ФК "Поліс" прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 12.10.2016 р., а також зобовязано заявника у судове засідання для огляду надати оригінали договору про відступлення права вимоги грошових зобовязань за фінансовими кредитами № 21МБ від 18.11.2015 р. та договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави від 03.12.2015 р. з усіма додатками, змінами та доповненнями.

Проте, у судовому засіданні 12.10.2016 р. заяву ТОВ "ФК "Поліс" про заміну сторони виконавчого провадження розглянуто за відсутності повноважного представника заявника та витребуваних документів, що є порушенням вимог п. 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, яке призвело до винесення неправильної ухвали господарським судом.

З огляду на наведене, заява ТОВ "ФК "Поліс" про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню.

Отже, керуючись ст. 55 Конституції України, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Сокуренко і Стригун проти України" судова колегія вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми процесуального права, обмежено право заявника апеляційної скарги на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом, встановлений законом, внаслідок чого ухвала господарського суду Запорізької області від 12.10.2016 р. підлягає скасуванню.

Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 25, 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 106, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.10.2016 р. у справі № 5009/642/12 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.10.2016 р. у справі № 5009/642/12 скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" № 3.550 від 07.09.2016 р. про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому провадженні № 51737549 з примусового виконання судового наказу № 5009/642, виданого 24.04.2013 р. господарським судом Запорізької області у справі № 5009/642/12, з Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічної фірми "МК-Інватруд ЛТД" (69057, вул. Сорок років Рад. України, 65-А, кв. 21, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 13627077) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" (01004, вул. Шовковична, 42-44, оф. 13-В, м. Київ, код ЄДРПОУ 38994463) судові витрати за апеляційною скаргою в сумі 1 378 грн. 00 коп.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

ГоловуючийН.В. Будко

Судді:О.І. Склярук

ОСОБА_3