Постанова № 63804644, 28.12.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2016 року Справа № 904/11088/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антоніка С.Г. (доповідач)

суддів: Чимбар Л.О., Орєшкіна Е.В.

при секретарі судового засідання: Погорєлова Ю.А.

за участю прокурора Третельницької О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016 року у справі № 904/11088/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС", м. Київ

до Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

Третя особа-1: Виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпропетровська, м. Дніпро

Третя особа-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентства з питань нотаріату та банкрутства", м. Дніпро

про усунення перешкод у користуванні власністю

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016р. (суддя Рудовська І.А.) зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" і додані до неї документи повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч.1 ст.63 ГПК України.

Ухвала мотивована тим, що до зустрічної позовної заяви позивачем не додано доказів сплати судового збору.

Не погодившись з ухвалою, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу від 12.12.2016р. та передати справу на розгляд господарського суду Дніпропетровської області.

В апеляційній скарзі зазначає, що ст.8 Закону України «Про судовий збір» суду надано право відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення.

Звертаючись із зустрічним позовом, позивач просив відстрочити оплату судового збору до ухвалення судового рішення, мотивуючи тим, що у зв'язку з наявністю умови економічної та політичної кризи знаходиться у тяжкому матеріальному становищі: на сьогоднішній день на виконання Державної виконавчої служби перебуває понад 25 виконавчих проваджень, за якими накладені арешти на майно та кошти на рахунках позивача у банківських установах, що унеможливлює оплату судового збору за подання зустрічного позову. Господарський суд відмовив в задоволенні клопотання, зазначивши, що не вбачає підстав для відстрочки оплати судового збору, чим порушив ст.8 Закону України «Про судовий збір».

Позивач, треті особи відзив на апеляційну скаргу не направили.

Сторони своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалися.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101, 106 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/11088/16 за позовом заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС", м. Київ Третя особа-1: Виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпропетровська, м. Дніпро. Третя особа-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентства з питань нотаріату та банкрутства", м. Дніпро про усунення перешкод у користуванні власністю

ТОВ "ТУЛС" звернулося із зустрічним позовом до ПАТ КБ «Приватбанк» про усунення перешкод у користуванні власністю.

При цьому в позовній заяві зазначено, що позивач за зустрічним позовом ТОВ "ТУЛС" у зв'язку із наявністю умови економічної та політичної кризи знаходиться у тяжкому матеріальному становищі, що унеможливлює оплату судового збору за подання зустрічного позову.

У зв'язку із тяжким матеріальним становищем просив суд відстрочити оплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі.

На підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України за наслідками розгляду зустрічної позовної заяви та доданих до неї матеріалів 12.12.2016 року господарським судом Дніпропетровської області прийнято ухвалу про повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" і доданих до неї документів без розгляду.

Ухвала мотивована тим, що до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору.

Клопотання про відстрочку сплати судового збору залишено судом без задоволення з тих підстав, що враховуючи принцип рівності усіх учасників процесу перед законом та судом (ст.129 Конституції України), а також положення ст..5 Закону України «Про судовий збір», господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення від сплаті судового збору. В контексті ст.8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення та звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення клопотання.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду з наступних підстав.

Згідно ст.60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Згідно ст.ст.1, 2 Закону, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Особи, які звільнені від сплати судового збору, перелічені в ст.5 Закону.

Відповідно до ст.8 Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно п.3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України», єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до ст..33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів констатує, що ТОВ "ТУЛС" до зустрічного позову не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували такий майновий стан позивача, який перешкоджає сплаті судового збору.

Саме з цих підстав клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Стаття 8 Закону, саме надає право суду, виходячи з майнового стану сторони, надавати їй перевагу у вигляді відстрочки або розстрочки сплати судового збору, зменшення його розміру або взагалі звільнити від його сплати.

У зв'язку з наведеним, приймаючи до уваги, що позивачем не сплачено судовий збір у встановленому порядку та розмірі, а клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, колегія суддів погоджується з ухвалою суду про повернення зустрічної позовної заяви і доданих документів без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.63 ГПК України.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Ухвалу суду слід залишити в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101-103, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016 року у справі № 904/11088/16 залишити без мін.

Повний текст постанови складено 29.12.2016р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ Е.В.Орєшкіна

___ Л.О.Чимбар