Постанова № 63804526, 27.12.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2016 року Справа № 904/1478/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Кузнецової І.Л., Широбокової Л.П.

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність № б/н від 10.03.2015 р.;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність № 10 від 29.01.2016 р.,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2016 року у справі № 904/1478/15

за заявою Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015 за нововиявленими обставинами у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія - "Альянс", м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", м. Кам'янське Дніпропетровської області

про зобов'язання виконати умови мирової угоди,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2016 року (суддя Воронько В.Д ) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015 по справі № 904/1478/15 залишено без змін.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована відсутністю будь-яких істотних обставин, які б могли стати підставою для перегляду рішення суду у цій справі за нововиявленими обставинами, тому в задоволенні заяви ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" про перегляд рішення суду від 29.12.2015 слід відмовити, а рішення суду залишити без змін.

Не погодившись з даною ухвалою господарського суду ОСОБА_3 акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу і прийняти нову ухвалу, якою скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015 року по справі №904/1478/15 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія - "Альянс".

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що ухвала винесена з неповним зясуванням обставин, що мають значення справи, з невідповідністю висновків викладених в ухвалі, обставинам справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

А саме, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2015 року у справі №16/290-6/162 стала підставою для ухвалення рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2015 року у справі №904/1478/15.

Через скасування 27.09.2016 року Вищим господарським судом України у справі №16/290-6/162 ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2015 року наявні підстави для перегляду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015 р. у справі №904/1478/15 за нововиявленими обставинами, оскільки посилання в мотивувальній частині рішення на вищезазначену ухвалу є суттєвим доказом по справі №904/1478/15.

Вважає, що питання заміни Позивача у справі №16/290- 6/162 в порядку статті 25 ГПК України є актуальним та має суттєве значення для правильного вирішення спору у справі №904/1478/15.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія - "Альянс" у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2016 року залишити без мін, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015 року залишити без змін. Зазначає, що факт скасування Вищим господарським судом України ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2015 у справі № 16/290-6/162 про заміну позивача в порядку статті 25 ГПК України ніяким чином не впливає на право ТОВ "Фінансова компанія - "Альянс" звернутись до суду на підставі договору про відступлення права вимоги (Цесії) № 16/10/2012 від 16.10.2012.

В судовому засіданні 27.12.2016 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом була оголошена вступна та резолютивна частина постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

01 листопада 1998 року між Підприємством зі стопроцентним іноземним капіталом "Редбюрі Україна" (замовник) та Відкритим акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського (виконавець) було укладено договір про надання послуг з переробки давальницької сировини № 98-2339-04 від 01.11.1998 року, за умовами якого виконавець повинен поставити замовнику давальницьку сировину (доменний кокс), а замовник повинен переробити дану сировину та поставити металопродукцію узгодженими партіями по реквізитам замовника (т.1 а.с. 11-13).

У звязку з невиконанням ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" зобовязань за наведеним договором, Підприємство зі стопроцентним іноземним капіталом "Редбюрі Україна" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про примусове вилучення у відповідача 6181,17 тонн квадратної заготовки згідно ГОСТ 380-94 СТ 5 ПС/СП 125х125х11700 мм на загальну суму 4 724 817,18 грн. (справа № 16/290-6/162).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2002 року у справі № 16/290-6/162 було затверджено мирову угоду, укладену між Підприємством зі стопроцентним іноземним капіталом "Редбюрі Україна" та Відкритим акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", відповідно до умов якої ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" зобовязалось у семиденний термін з моменту затвердження судом мирової угоди здійснити поставку Підприємству зі стопроцентним іноземним капіталом "Редбюрі Україна" готової продукції: заготовки квадратної у кількості 6181,17 тонн за договором № 98-2339-04 від 01.11.1998, що відповідає 15440,579 тонам залишку давальницького коксу (про це свідчить акт звірки, складений сторонами станом на 20.01.2000), який знаходився у відповідача станом на 19.01.2000 та мав заставну вартість 3 937 347,65 грн., ПДВ 20% - 787 469,53 грн., всього разом 4 724 817,18 грн.(т.1 а.с.15).

Мирову угоду відповідачем виконано не було.

16.10.2012 року за результатами відкритих біржових торгів між Підприємством зі стопроцентним іноземним капіталом "Редбюрі Україна" в особі ліквідатора ОСОБА_4 (цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія -"Альянс" (цесіонарій) було укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 16/10/2012 за умовами п. 1.1. якого цедент відступає, а цесіонарій приймає в повному обсязі право вимоги до боржника Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського".(т.1 а.с.19-20).

Згідно пункту 1.2. договору відступлення право вимоги цедента до боржника станом на дату підписання даного договору складає право вимоги Підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом "Редбюрі Україна" до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" щодо поставки квадратної заготовки ГОСТ 380-94 СТ 5 ПС/СП 125х125х1170 мм у кількості 6 181,17 тон за договором № 98-2339-04 від 01.11.1998 у відповідності до мирової угоди від 12.04.2002, затвердженої господарським судом Дніпропетровської області від 18.04.2002 року у справі № 16/290-6/162.

09.12.2015 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у справі № 16/290-6/162, в порядку ст. 25 ГПК України було здійснено заміну позивача у справі з Підприємства зі стовідсотковим іноземним капіталом "Редбюрі Україна" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альянс".

25.02.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія - "Альянс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського зобов'язати ОСОБА_3 акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" виконати умови мирової угоди, укладеної 12.04.2002 року у справі № 16/290-6/162, шляхом здійснення поставки Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альянс" за вказаними ним реквізитами готової продукції: заготовки квадратної ГОСТ 380-94 СТ-5 ПС/СП 125х125х11700 у кількості 6 181,17 тон.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015 року у справі №904/1478/15 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Зобов'язано ОСОБА_3 акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" виконати умови мирової угоди, укладеної 12.04.2002 року у справі № 16/290-6/162 шляхом здійснення поставки Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альянс" за вказаними ним реквізитами готової продукції: заготовки квадратної ГОСТ 380-94 СТ-5 ПС/СП 125х125х11700 у кількості 6181,17 тон. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альянс" витрати по сплаті судового збору в розмірі 73 080,00 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 року вищевказане рішення скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.07.2016 року було скасовано постанову апеляційного господарського суду та залишено рішення місцевого суду по справі № 904/1478/15 від 29.12.2015 року без змін.

26 жовтня 2016 року до господарського суду Дніпропетровської області від Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" надійшла заява про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015 року у справі № 904/1478/15 за нововиявленими обставинами в порядку п. 4 частини 2 статті 112 ГПК України, у якій заявник просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "ФК "Альянс".

В обґрунтування заяви відповідач ОСОБА_3 акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" вказав, що посилання в мотивувальній частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2015 року по справі № 904/1478/15 на здійснення ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2015 року в порядку ст. 25 ГПК України заміни позивача у справі № 16/290-6/162 з Підприємства зі стовідсотковим іноземним капіталом "Редбюрі Україна" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альянс" є суттєвим доказом по справі № 904/1478/15, який має значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2015 року у справі № 16/290-6/162 стала підставою для ухвалення рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2015 року у справі № 904/1478/15.

З огляду на те, що мирова угода від 12 квітня 2002 року, яка затверджена ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2002 року у справі №16/290-6/162 відповідачем не виконана, питання заміни позивача у справі № 16/290-6/162 в порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України є актуальним та має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, скасування постановою Вищого господарського суду України від 27 вересня 2016 року ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2015 року у справі № 16/290-6/162 повністю впливає на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2015 року у справі № 904/1478/15.

Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежать виникнення, зміна або припинення прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі. Скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду, може бути підставою для перегляду, якщо скасоване рішення встановлювало певні факти, які не доказувалися у господарській справі на підставі ст. 35 ГПК. Однак саме по собі скасування преюдиціального рішення не є підставою для скасування рішення, яке переглядається з цієї підстави. Якщо преюдиціальне рішення скасовано, суд під час перегляду справи за нововиявленими обставинами повинен розглянути обставини і дослідити докази, які він не досліджував в силу того, що ці обставини не підлягали доказуванню в силу ст. 35 ГПК. Отже, саме лише скасування преюдиціального рішення не обов'язково призводить до скасування рішення за результатами перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до п. 8.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Пункт 8.7. вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 вказує, що законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що через скасування 27.09.2016 року Вищим господарським судом України у справі №16/290-6/162 ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2015 року наявні підстави для перегляду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015 р. у справі №904/1478/15 за нововиявленими обставинами, оскільки посилання в мотивувальній частині рішення на вищезазначену ухвалу є суттєвим доказом по справі №904/1478/15, з огляду на наступне.

У справі №16/290-6/162 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2002 затверджено мирову угоду від 12.04.2002, відповідно до умов якої ВАТ "Дніпровський меткомбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" зобов'язувався у семиденний термін з моменту затвердження судом мирової угоди здійснити поставку Іноземному підприємству Підприємство зі стопроцентним іноземним капіталом "Редбюрі Україна" заготовки квадратної ГОСТ 380-94 СТ 5 ПС/СП 125х125х11700 мм у кількості 6181,17 тон за договором №98-2339-04 від 01.11.1998, що відповідало 15440,579 тонам залишку давальницького коксу, який знаходився у ВАТ "Дніпровський меткомбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" станом на 19.01.2000 та мав залогову вартість 3 937 347,65 грн., у тому числі ПДВ 20% - 787 469,53 грн., усього разом 4 724 817,18 грн.

За своєю правовою природою мирова угода є правочином, який як наслідок породжує для сторін певні права та обов'язки. При укладенні мирової угоди сторони повинні керуватись загальними правилами укладання правочинів, встановлених чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Мирова угода від 12.04.2002 року у справі №16/290-6/162 підписана уповноваженими особами сторін та скріплена печатками. Крім цього, вказана мирова угода стосується лише прав і обов'язків сторін щодо предмета спору.

16.10.2012 року за результатами відкритих біржових торгів 16.10.2012 між Іноземним підприємством зі стопроцентним іноземним капіталом "Редбюрі Україна" (Цедент) і ТОВ "Фінансова компанія - "Альянс" (Цесіонарій) було укладено договір про відступлення права вимоги (Цесії) № 16/10/2012, за умовами якого (п. 1.1.) Цедент відступив, а Цесіонарій прийняв у повному обсязі право вимоги до боржника - ПАТ "Дніпровський меткомбінат ім. Ф.Е. Дзержинського".

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Ст. 514 Цивільного кодексу України визначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, право вимоги за мировою угодою від 12.04.2002 року у справі №16/290-6/162, затвердженою ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2002 року у справі №16/290-6/162, перейшло від Іноземного підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом "Редбюрі Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія - "Альянс" на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) №16/10/2012 від 16.10.2012 року, а відтак Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія - "Альянс" є кредитором у даному зобов'язанні, а тому й стягувачем за мировою угодою.

Правомірність укладеного 16.10.2012 року Іноземним підприємством Підприємство зі стопроцентним іноземним капіталом "Редбюрі Україна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія - "Альянс" договору про відступлення права вимоги (цесії) №16/10/2012 досліджувалась судом при розгляді справи №904/2619/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" про визнання недійсним з моменту вчинення договору про відступлення права вимоги № 16/10/2012 від 16.10.2012 року, укладеного між Іноземним підприємством Підприємство зі стопроцентним іноземним капіталом "Редбюрі Україна" в особі ліквідатора ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія - "Альянс".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2015 року у справі №904/2619/15, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2015 року та постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2015 року, припинено провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача-2: арбітражного керуючого - ліквідатора Іноземного підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом "Редбюрі Україна" - ОСОБА_4. В задоволенні позову про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 16/10/2012 від 16.10.2012 року, укладеного між Іноземним підприємством Підприємство зі стопроцентним іноземним капіталом "Редбюрі Україна" в особі ліквідатора ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія - "Альянс" відмовлено у повному обсязі.

Оскільки ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2002 року у справі №16/290-6/162, якою затверджено мирову угоду від 12.04.2002, не містить усіх даних, визначених у ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", вона не може бути подана до державної виконавчої служби з метою примусового виконання відповідної мирової угоди, і ТОВ "Фінансова компанія - "Альянс", як це роз'яснено в абз. 9 пункту 3.19. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 року, наділено правом у такій ситуації на звернення до суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, що і було зроблено.

З викладеного вбачається, що твердження скаржника у апеляційній скарзі про те, що посилання в мотивувальній частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2015 року по справі №904/1478/15 на здійснення ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2015 в порядку ст. 25 ГПК України заміни позивача у справі №16/290-6/162 з Підприємства зі стовідсотковим іноземним капіталом "Редбюрі Україна" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія - "Альянс" є суттєвим доказом по справі №904/1478/15, який має значення для правильного вирішення господарського спору, є безпідставним, оскільки чинне законодавство України право звернення цесіонарія з відповідним позовом про спонукання до виконання мирової угоди не ставить в залежність від набуття ним процесуального статусу позивача у справі, дане право набувається стороною саме за результатом відповідного правочину, за яким і переходить право вимоги у зобов'язанні, підтвердженням чого є постанова Вищого господарського суду України від 27.09.2016 у справі №16/290-6/162.

У цій постанові Вищий господарський суд зазначив, що задовольняючи клопотання заявника та здійснюючи заміну позивача у справі в порядку ст.25 ГПК України, суди виходили із того, що припинення провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.80 ГПК України не звільняє відповідача від необхідності виконати умови мирової угоди, затвердженої судом, проте ОСОБА_3 акціонерним товариством Дніпровський металургійний завод ім.Ф.Е.Дзержинського не надано доказів виконання умов мирової угоди.

Касаційна інстанція вважає такі висновки помилковими, враховуючи таке.

Відповідно до ст.25 ГПК України у разі припинення діяльності субєкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобовязанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії судового процесу.

Про заміну або про відмову заміни сторони її правонаступником господарський суд виносить ухвалу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обовязкові для нього так само, як вони були обовязкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Після затвердження судом укладеної сторонами спору мирової угоди, такі особи набувають статусу сторін мирової угоди як цивільно-правового договору, яким встановлюються нові права/обовязки.

Ухвала суду про затвердження мирової угоди фактично є судовим рішенням у спорі, в разі невиконання якого сторона у спорі, або її правонаступник, мають право звернення до суду із новим позовом в новому провадженні про спонукання до виконання мирової угоди.

При цьому, нездійснення у справі, в якій провадження припинено, заміни сторони її правонаступником, будь-яким чином не впливає на право правонаступника мирової угоди звернутися за судовим захистом у звязку з її невиконанням способом предявлення самостійного позову в статусі позивача в іншій справі. Такий статус не може бути нівельований у звязку з відмовою здійснити процесуальне правонаступництво (ст.25 ГПК України) у справі, в якій таку мирову угоду було затверджено.

У звязку з тим, що процесуальне правонаступництво має на меті наділення правонаступника всіма правами сторони що вибула на будь-якій стадії судового процесу, за відсутності такого процесу, як стадії провадження (оскарження в апеляційному та касаційному порядку, виконавче провадження, перегляд за нововиявленими обставинами тощо), заміна сторони не має ані сенсу, ані практичної процесуальної доцільності, оскільки не передбачається ні дій в процесі, ні самого процесу.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, враховуючи висновки Вищого господарського суду України, вищенаведені норми законодавства, ТОВ "Фінансова компанія - "Альянс" за договором відступлення права вимоги (цесії) №16/10/2012 від 16.10.2012 набуло прав кредитора у зобов'язанні за мировою угодою від 12.04.2002 справі №16/290-6/162, затвердженою ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2002, а відтак на сьогодні є стягувачем за даною мировою угодою. А скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2015 у справі №16/290-6/621 жодним чином не впливає на право ТОВ "Фінансова компанія - "Альянс" вимагати від ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" виконання мирової угоди від 12.04.2002 у справі №16/290-6/162, затвердженої ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2002 року у справі №16/290-6/162.

Колегія суддів вважає, що в рішенні від 29.12.2015 р. у справі №904/1478/15 господарський суд зазначив про наявність в матеріалах справи ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2015 року у справі №16/290-6/162, лише як на одну із обставин справи. Твердження ж скаржника що саме ця ухвала стала підставою для ухвалення рішення є безпідставним, оскільки підставою для винесення рішення було невиконання Відповідачем умов мирової угоди від 12.04.2002 р. у справі №16/290-6/162, яка затверджена господарським судом ухвалою від 18.04.2002 р. та договір про відступлення права вимоги (цесії) № 16/10/2012, за умовами п. 1.1. якого цедент відступає, а цесіонарій приймає в повному обсязі право вимоги до боржника Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського".

Також, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що питання заміни Позивача у справі №16/290-6/162 в порядку статті 25 ГПК України є актуальним та має суттєве значення для правильного вирішення спору у справі №904/1478/15, оскільки в своїй заяві №017/1152 від 24.10.2016 року про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015 р. у справі №904/1478/15 за нововиявленими обставинами та в апеляційній скарзі скаржник взагалі не вказав, яким чином скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2015 р. у справі №16/290-6/162 щодо заміни Позивача у справі №16/290-6/162 в порядку статті 25 ГПК України вплинуло на обставини справи, яким чином можливо їх змінює та яким чином впливає на права й обовязки сторін.

Як вже зазначалося вище, при винесенні рішення від 29.12.2015 р. у справі №904/1478/15 господарський суд вивчав та аналізував наявність у ТОВ «Фінансова компанія «Альянс» права на звернення з позовом про спонукання до виконання мирової угоди від 12.04.2002 р. у справі №16/290-6/162, затвердженої ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2002 року, зокрема досліджував протокол відкритих біржових торгів від 16.10.2012 року, договір про відступлення права вимоги (цесії) № 16/10/2012 від 16.10.2012 року, судові рішення у справі №904/2619/15 щодо оскарження договору про відступлення права вимоги (цесії) № 16/10/2012 від 16.10.2012 р.

На підставі чого, господарський суд прийшов до висновку, що, виходячи зі змісту ст. 512 ЦК України, ст. 25 ГПК України, та наданих у справу документів кредитором за зобов'язанням, що виникло за мировою угодою, укладеною 12.04.2002 року та затвердженою судом у справі № 16/290-6/162, є ТОВ "Фінансова компанія "Альянс"».

З огляду на викладене, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про наявність нововиявлених обставин.

Оскільки на час розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи № 904/1478/15 нововиявлені обставини фактично були відсутні, господарським судом підставно прийнято рішення про залишення без задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015 по справі № 904/1478/15 та залишено дане рішення без змін.

З огляду на обґрунтованість ухвали господарського суду, відповідність висновків, викладених в ухвалі, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування ухвали є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 22, 60, 99, 101, 103-106 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", м. Кам'янське Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2016 року у справі №904/1478/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 28.12.2016 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя Л.П. Широбокова