Ухвала суду № 63804178, 29.12.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16 тел. 235-24-26

______________________________

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви без розгляду

"29" грудня 2016 р. Справа № 911/4298/16

за позовом публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» (43005, Волинська обл., м. Луцьк, проспект Перемоги, буд. 15, код 19233095),

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Лайн» (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Кургузова, буд. 9 А, код 32108002),

про стягнення 2 546 043,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

позивач – публічне акціонерне товариство «Західінкомбанк», звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 22.12.2016 № 1536-19 до відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Лайн», в якому просить суд стягнути з відповідача 2 546 043,26 грн. боргу згідно Кредитного договору від 30.04.2013 № 3004/1.

Крім того, позивачем подано заяву, в якій позивач просить суд відстрочити йому сплату судового збору за подання позовної заяви до товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Лайн» до ухвалення судового рішення у справі, оскільки у ПАТ «Західінкомбанк» важке фінансове становище та відсутня можливість сплатити судовий збір.

Відповідно до пункту 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Відповідно до вимог пункту 5 частини другої ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюются; законодавство, на підставі якого подається позов. Відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

Відповідно до роз’яснень, викладених в пункті 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України першою інстанцією», копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об’єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, а у разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, – також і цих вимог. У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору. Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

Додані позивачем до позову документи подані в ксерокопіях, які належним чином не засвідчені, а відтак не можуть бути прийняті судом в якості належних та допустимих доказів. Таким чином, позовна заява не містить доказів, що підтверджують позов, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 3 частини першої ст. 63 ГПК України.

Згідно із пунктом 4 частини першої ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини першої ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку «одержувач» зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу. Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Проте, як вбачається з матеріалів позовної заяви, в порушення вищезазначених вимог, позивачем до позову доказів сплати судового збору не додано.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може за своєю ініціативою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до позиції Пленуму Вищого господарського суду України, викладеної в пункті 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Позивачем не подано достовірних документальних доказів на підтвердження існування обставин, які б об’єктивно свідчили про неможливість позивачу виконати вимоги Закону та сплатити судовий збір у встановленому законом порядку та розмірі.

Відповідно до вищевикладеного, враховуючи конституційний принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд робить висновок про те, що заява позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, і позивачем – ПАТ «Західінкомбанк» не подано належних та допустимих доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із пунктом 6 частини першої ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до вимог частини першої ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов’язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. Відповідно до пункту 2 частини першої ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

На доказ надсилання копії позовної заяви відповідачу – ТОВ «Авто-Лайн» позивачем подано опис вкладення від 23.12.2016. Як вбачається із зазначеного опису, позивачем було надіслано відповідачу додатки до позовної заяви, проте відсутні докази надсилання відповідачу заяви про відстрочення сплати судового збору та власне позовної заяви, оскільки в переліку документів, наведеному в описі, позовна заява відсутня.

Таким чином, доданий позивачем до позовних матеріалів опис вкладення у цінний лист, в якому відсутня позовна заява, не може бути прийнятий судом в якості належного та допустимого доказу надіслання відповідачу копії позовної заяви з додатками.

За таких обставин суд робить висновок про те, що позивачем не подано належних та допустимих доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктами 3, 4, 6 частини першої, частиною третьою статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про відстрочення сплати судового збору відхилити.

Позовну заяву від 22.12.2016 № 1536-19 публічного акціонерного товариства «Західкомбанк» разом з доданими до неї документами (всього на 20 аркушах, в тому числі оригінали: опису вкладення у цінний лист від 23.12.2016, фіскального чеку «Укрпошта» від 23.12.2016 № 7099 та поштового конверту, в якому надійшли матеріали позовної заяви) повернути заявнику без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя О.В. Конюх