Рішення № 63804082, 27.12.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2016р. Справа№ 914/2771/16

За позовною заявою: ОСОБА_1 акціонерного товариства ДТЕК Добропільської ЦЗФ, м. Добропілля, Донецька область

до відповідача: ОСОБА_1 акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ в особі: Регіональної філії Львівська залізниця, м. Львів

про стягнення вартості нестачі вантажу в розмірі 28627,08 грн.

Суддя Ділай У.І.

Секретар Климишин Ю.О.

За участю представників:

Від позивача: не зявився.

Від відповідача: ОСОБА_2 юрисконсульт (Довіреність б/н від 25.10.2016р.)

Права і обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило. У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається справа за позовною заявою ОСОБА_1 акціонерного товариства ДТЕК Добропільської ЦЗФ до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Львівська залізниця про стягнення вартості нестачі вантажу в розмірі 28627,08 грн.

Ухвалою суду від 01.11.2016р. порушено провадження у справі №914/2771/16 та призначено розгляд справи на 15.11.2016р.

Сторони явки повноважних представників в судове засідання 15.11.2016р. не забезпечили, вимог ухвали суду не виконали.

З підстав викладених в ухвалі суду від 15.11.2016р. розгляд справи відкладено на 29.11.2016р.

29.11.2016р. за вх.№47848/16 відповідачем подано до канцелярії суду Відзив №НЮ-10441 від 11.11.2016р., в якому відповідач просив суд в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання 29.11.2016р. не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.11.2016р. проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав зазначених у відзиві.

З підстав викладених в ухвалі суду від 29.11.2016р. розгляд справи відкладено на 15.12.2016р.

05.12.2016р. за вх.№48600/16 відповідачем подано до канцелярії суду Клопотання про долучення до матеріалів справи копії сертифікату Торгово-промислової палати України від 14.10.2014р. №3765/05-4/62.

07.12.2016р. за вх. №49182/16 від позивача поступила Заява про розгляд справи за відсутності представника позивача у звязку з неможливістю явки.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.12.2016р. проти задоволення позову заперечив, надав суду усні пояснення по суті спору.

Ухвалою суду від 15.12.2016р. розгляд справи відкладено на 27.12.2016р.

Представник позивача у судове засідання 27.12.2016р. не зявився.

У судовому засіданні 27.12.2016р. представник відповідач усно заперечив проти позовних вимог, просив відмовити в його задоволенні.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

31.12.2013 між ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (замовник) та ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (виконавець) укладений договір №13-15/75-У, відповідно до якого замовник зобов'язався передати (поставити) виконавцю вугілля для збагачення, оплатити послуги виконавця, пов'язані із збагаченням вугілля та прийняти концентрат. Виконавець зобов'язався прийняти вугілля, провести його збагачення та передати (поставити) отриманий в результаті збагачення концентрат замовнику, в строки та на умовах, обумовлених дійсним договором.

Відповідно до п. 5 специфікації від 30.04.2016р. до договору, поставка вугільного концентрату в травні 2016 року здійснюється на залізничну станцію Добротвір Львівської залізниці ПАТ «Українська залізниця».

Позивач відповідно до Технічних умов завантажив 23.05.2016р. по накладній №48392260 вугілля кам'яне марки Г 0-100 у вагон №54780218 в кількості 70000 кг та передало вказаний вантаж для перевезення відповідачу. Згідно з накладною - навантаження на рівні бортів, поверхня вантажу маркована однією борозною катка ущільнювача.

За вказаною накладною №48392260 відповідач прийняв у позивача на станції Добропілля Донецької залізниці вугілля для перевезення і зобов'язався доставити його на станцію Добротвір Львівської залізниці ДТЕК Добротвірська ТЕС ПАТ «ДТЕК Західенерго». Відокремлений підрозділ «Добротвірська ТЕС» є структурною одиницею публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» без права юридичної особи, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією довідки з ЄДРПОУ.

25.05.2016р. на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці був складений комерційний акт НА №001387/214. Відповідно до вказаного комерційного акту, при контрольному переважуванні вагону №54780218 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 74200 кг, тара - 23600 кг, нетто - 50600 кг, що менше вантажного документу на 19400 кг. За рухом поїзду маються поглиблення: над 1-5 люками довжиною 750 см, шириною 280 см, глибиною 60-80 см, над 6-7 люками довжиною 300 см, шириною 280 см, глибиною 40-50 см. В технічному відношенні вагон справний. Розвантажувальні люки з обох боків зачинені. У розділі Є зроблена відмітка станції призначення Добротвір Львівської залізниці, згідно з якою, під час перевірки, різниці проти цього акту не виявлено. До номеру акту доданий індекс /7. Вагон №54780218 був відчеплений та досланий на станцію призначення за накладною №46844189 від 25.05.2016р.

З врахуванням норми природної втрати під час перевезення, яка згідно п. 27 Правил видачі вантажів для мінерального палива складає 1%, нестача вантажу становить (19400-700)=18700 кг або 18,7 т. Вартість недостачі, з урахуванням норми природної втрати складає 28627,08 грн. із розрахунку: 18,7 т (нестача з урахуванням норми природної втрати 1%) х 1530,86 грн. (вартість 1 т вугілля з ПДВ).

Перед зверненням до суду вантажоодержувачем: ПАТ «ДТЕК Західенерго» в особі керівника і головного бухгалтера на накладній зроблено переуступний напис на право пред'явлення позову відповідачу.

Відтак, позивач звернувся до господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з відповідача збитків на суму 28627,08 грн.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, зазначивши наступне.

Частиною 2 ст. 114 Статуту залізниць встановлено, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, а відповідно до ч. 2 п. 27 Правил видачі вантажів при видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах для вантажів завантажених у вологому стані.

За твердженням відповідача, розрахунок позивача мав бути: 70 000 кг х 2% - 1 400 кг. - норма природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто.

70 000 кг - 1 400 кг - 50 600 кг = 18 000 кг - недостача вантажу.

Також відповідач зазначив, що жодних доказів на підтвердження сплати вартості вугілля, яке було прийнято залізницею до перевезення, та є предметом договору від 31.12.2013р. № 13-15/75-У, позивачем не надано. Витрати на перевезення вугілля залізничним транспортом, відповідно до п. 3. Специфікації до договору від 31.12.2013р. № 13-15/75-У сплачуються взагалі третьою особою ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля. Позивачем проведення компенсації в розмірі 28 627,08 грн. належними доказами не доведено.

Згідно з п. 3.21. розяснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601 у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення.

Станцією Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці 25.05.2016р. за результатами комісійного зважування складено комерційний акт НА № 001387/214/7 згідно з яким було встановлено, що маса вантажу менша на 19 400 кг. В технічному відношенні вагон справний, не виявлено пошкодження захисних пломб (ЗПП), вагон у технічному відношенні - справний. У комерційному акті немає відомостей щодо опису обставин про не збережене перевезення.

На думку відповідача, зазначені обставини передбачають відсутність причинного звязку між дією перевізника і втратою або ушкодженням вантажу, а отже, і відсутність його вини.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Перевезення вантажу, відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно із ч. 6 ст. 306 Господарського кодексу України, відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

За договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі (ст. 909 Цивільного кодексу України).

Згідно п.2 ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 Цивільного кодексу України обумовлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт", залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях. Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

У відповідності до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).

Як встановлено судом, 23.05.2016 позивачем (вантажовідправником) на адресу Добротвірської ТЕС ПАТ «ДТЕК Західенерго» (вантажоодержувача) зі станції відправлення Добропілля Донецької залізниці на станцію Добротвір Львівської залізниці за залізничною накладною №48392260 у вагоні № 54780218 було відправлено вантаж - вугілля кам'яне г-газовий, марки Г 0-100 кількістю 70 000 тонн.

Статтею 105 Статуту визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт", обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Відповідно до ст. 130 Статуту залізниць України, право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

У відповідності до ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

25.05.2016 на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, що прибув у вагоні №54780218 було виявлено недостачу, про що складено комерційний акт НА №001387/214.

Вказаний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу.

Суд зазначає, що залізницею не доведено, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно ст.115 Статуту залізниць України, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно накладної №48392260 від 23.05.2016р. відправником є ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», а одержувачем - Добротвірська ТЕС ПАТ «ДТЕК Західенерго».

Згідно ст.130 Статуту залізниць України, право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ст. 133 Статуту залізниць України, передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

Згідно ст.133 Статуту залізниць України на залізничній накладній міститься переуступний напис за підписами в.о. генерального директора та головного бухгалтера ПАТ ДТЕК Західенерго, скріплений печаткою вантажоодержувача, який свідчить про передачу права на предявлення позову ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ, тобто, від вантажоодержувача до вантажовідправника.

В матеріалах справи наявна довідка вантажовідправника - відповідача, згідно із яким вартість 1 тонни вантажу становить 1 275,72 грн. без ПДВ (1530,86 грн. з ПДВ).

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Недостача вантажу у вагоні №54780218 становить 19400 кг.

При цьому, судом визнається правомірним посилання відповідача, що природна втрата маси вантажу має застосовуватись у розмірі 2% від маси нетто, зазначеної у перевізних документах, і становити 1400 кг, оскільки, вологість вантажу підтверджується його характеристиками, наведеними у Специфікації від 29.04.2016р..

Згідно із ст. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

Отже, обґрунтованим є розрахунок відповідача щодо нестачі вантажу в розмірі 18000,00кг:

70000*2% = 1400 кг; 70 000 кг - 1 400 кг - 50 600 кг = 18 000 кг - недостача вантажу.

Відповідно до довідки вантажовідправника-відповідача, долученої до матеріалів справи, вартість 1 т вугілля кам'яного марки г-газовий Г 0-100, відправленого ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» згідно із залізничною накладною № 48392260 на адресу паливного складу Добротвірська ТЕС ПАТ «ДТЕК Західенерго», становить 1530,86 грн. з ПДВ

Отже, за розрахунком суду, вартість втраченого вантажу становить 1530,86 грн. * 18000 т = 27 555,48 грн.

Враховуючи, що факт порушення відповідачем правил перевезення вантажу належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, беручи до уваги розрахунок втрати, здійснений судом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства ДТЕК Добропільської ЦЗФ підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 28, 33, 34, 44, 48, 49, 82-84, 116 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі: Регіональної філії Львівська залізниця (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1, ідентифікаційний код 40081195) на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства ДТЕК Добропільської ЦЗФ (85003, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1, ідентифікаційний код 00176472) 27 555,48 грн. основного боргу та 1326,46грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 29.12.2016р.

Суддя Ділай У.І.