Рішення № 63804044, 26.12.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"26" грудня 2016 р. Справа № 911/981/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", 04050, м. Київ, вулиця Артема, будинок 60

до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "НАТ ГАЗ - 2007", 02090, м. Київ, вулиця В. Сосюри, будинок 5

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вояж Т", 04074, м. Київ, вулиця Вишгородська, будинок 28/1

про звернення стягнення на предмет іпотеки

суддя Шевчук Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (дов. №3-243110/12807 від 13.12.2016);

від відповідача не з'явився;

від третьої особи не з'явився.

суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "НАТ ГАЗ - 2007" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Справа розглядається за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вояж Т".

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ "Вояж Т" не виконало свої зобов'язання за договором про невідновлювальну кредитну лінію №699v-01-14 від 18.04.2014 (Т. 1 а.с 16-22).

У зв'язку з чим на підставі укладеного з ТОВ "НАТ ГАЗ - 2007" Іпотечного договору №7466-90340/0414 від 18.04.2014 (Т. 1 а.с 46-49) та з урахуванням заяв про збільшення (т. 1 а.с 189-196) та зменшення розміру позовних вимог (т. 2 а.с 35-40) позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності за публічним акціонерним товариством Банк Фінанси та Кредит на:

- земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, селищна рада Макарівська, кадастровий номер 3222755100:00:007:0019, площею 3,701 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) вартістю 416 439,00 грн.;

- земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, селищна рада Макарівська, кадастровий номер 3222755100:00:006:0076, площею 12,202 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) вартістю 1 293 989 грн.;

- земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, селищна рада Макарівська, кадастровий номер 3222755103:03:020:0001, площею 1,7 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) вартістю 198 937,00 грн.,

в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю Вояж Т перед публічним акціонерним товариством Банк Фінанси та Кредит за Договором про невідновлювальну кредитну лінію від 18.04.2014 № 699v-01-14, яка складає 69 569 584,60 доларів США та 300 487 340,37 грн., з яких:

- прострочена заборгованість по тілу кредиту 58 139 000,00 доларів США;

- прострочена заборгованість по процентах 11 430 584,60 доларів США;

- заборгованість по пені за несвоєчасну оплату основного боргу та нарахованих відсотків 300 487 340,37 грн.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що ТОВ "НАТ ГАЗ - 2007" невідомо про наявність або відсутність заборгованості ТОВ "Вояж Т" за Договором про невідновлювальну кредитну лінію від 18.04.2014 № 699v-01-14 (т. 1 а.с 200-203).

Окрім цього, не погоджуючись з наданою позивачем грошовою оцінкою земельних ділянок відповідач заявив клопотання про призначення судової експертизи (т. 1 а.с 204-206) для визначення ринкової вартості майна, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором №7466-90340/0414 від 18.04.2014.

Зважаючи на наявність спору між позивачем і відповідачем щодо вартості предмета іпотеки, визначеної субєктом оціночної діяльності за замовленням позивача, з метою правильного вирішення спору ухвалою від 05.05.2016 у справі №911/981/16 призначено судову експертизу для визначення дійсної (реальної) ринкової вартості предметів іпотеки за іпотечним договором №7466-90340/0414 від 18.04.2014, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

19.12.2016 на адресу господарського суду Київської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судової експертизи №8190/16-41 від 13.12.2016 та матеріали справи №911/981/16.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд

встановив:

18.04.2014 між АТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (надалі - Банк) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вояж Т" (надалі - Позичальник) було укладено Договір про невідновлювальну кредитну лінію №699v-01-14 (надалі - Кредитний договір).

У відповідності до пункту 1.1. Кредитного договору, Банк відкрив Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на загальну суму 27 000 000 доларів США, а Позичальник зобовязується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти до 17.10.2014 року і сплатити з користування кредитними коштами проценти відповідно до розділу 3 цього Договору.

До Кредитного договору неодноразово вносилися зміни.

Зокрема, між Банком та Позичальником було укладено 22 додаткові угоди до Кредитного договору протягом періоду з 29.05.2014 до 31.08.2015 (т. 1 а.с 23-45).

З урахуванням усіх змін та доповнень згідно пунктів 1.1. та 3.4 Кредитного договору (в остаточній редакції, встановленій Додатковою угодою від 31.08.2015), Банк відкрив Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на загальну суму 58 141 000 доларів США з терміном повернення кредитних ресурсів до 30.09.2015; нарахування і сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Позичальник сплачує проценти в строк з 26 числа кожного місяця та не пізніше за останній робочий день кожного місяця. У зазначений строк сплачуються проценти, нараховані за користування кредитними коштами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця (включно).

Позичальник сплачує проценти, нараховані за користування кредитними коштами за період з 26.04.2014 по 25.08.2015 включно, в строк до 30.09.2015 включно.

Дослідивши подані до матеріалів справи первинні документи (банківські виписки) (т. 1 а.с 105-143) суд встановив, що кредитування позичальника банком здійснювалося у відповідності до умов кредитного договору у визначеній в додаткових угодах валюті.

Як стверджує позивач, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вояж Т" належним чином умови укладеного між сторонами договору в частині своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом не виконало, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 69 569 584,60 доларів США та 300 487 340,37 грн., з яких: прострочена заборгованість по тілу кредиту 58 139 000,00 доларів США; прострочена заборгованість по процентах 11 430 584,60 доларів США; заборгованість по пені за несвоєчасну оплату основного боргу та нарахованих відсотків 300 487 340,37 грн.

19.11.2015 на адресу відповідача та третьої особи було направлено повідомлення №3-011331/22446 з вимогою погасити вищевказану заборгованість за кредитним договором, проте дана вимога залишена без відповіді та задоволення, у звязку з чим позивач звернувся до суду.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, що Позичальник вимоги Кредитного договору щодо обовязку сплачувати проценти за користування кредитними коштами та забезпечити повернення кредиту в строк, визначений Кредитним договором, згідно графіків належним чином та в повному обсязі не виконав.

Пунктом 5.1 глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Таким чином, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Доказом наявності заборгованості у спорах, що виникають з кредитних відносин, є первинний бухгалтерський документ у формі виписки банку по рахунку позичальника, де відображаються усі операції, які відбуваються з коштами.

З огляду на наведене банківські виписки по рахунку ТОВ "Вояж Т" є належними доказами в розумінні статей 33-34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують факт здійснення господарських операцій між банком та позичальником, виконання банком у повному обсязі своїх зобов'язань за Кредитними договорами (із змінами та доповненнями), надання позичальнику кредитних коштів у відповідних розмірах та не виконання останнім своїх грошових зобов'язань за зазначеними Кредитними договорами (із змінами та доповненнями).

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України та статті 202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

За умовами частини першої статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини шостої статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до пункту 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має зясовувати обставини, повязані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у звязку з порушенням грошового зобовязання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобовязання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши правильність наведеного в позові розрахунку згідно наданих банківських виписок судом встановлено, що заборгованість ТОВ «Вояж Т» перед позивачем за договором про невідновлювальну кредитну лінію №699v-01-14 від 18.04.2014 (із змінами та доповненнями) становить 69 569 584,60 доларів США та 300 487 340,37 грн., що згідно курсу НБУ станом на дату винесення рішення (26.12.2016) в загальній сумі складає 2 127 855 339,77 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 58 139 000 доларів США (що згідно курсу НБУ складає 1 527 123 508,47 грн.), заборгованість за нарахованими відсотками 11 430 584,60 доларів США (що згідно курсу НБУ складає 300 244 490,93 грн.), пеня за прострочення заборгованості по відсоткам 300 487 430,37 грн.

В забезпечення виконання зобовязань ТОВ "Вояж Т" за Кредитним договором між позивачем та ТОВ "НАТ ГАЗ - 2007" укладено договір іпотеки №7466-90340/0414 від 18.04.2014 зареєстрований в реєстрі за №364, посвідченй приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_3 (Іпотечний договір)

До Іпотечного договору неодноразово вносилися зміни.

Зокрема, між Банком та Іпотекодержателем було укладено 12 договорів про внесення змін до Іпотечного договору протягом періоду з 24.06.2014 до 16.09.2015. (n. 1 а.с 50-61)

Відповідно до пунктів 1, 5 Іпотечного договору (в остаточній редакції, встановленій договором про внесення змін від 16.09.2015) ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "НАТ ГАЗ - 2007" передано в іпотеку Банку

- земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, селищна рада Макарівська, кадастровий номер 3222755100:00:007:0019, площею 3,701 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) вартістю 416 439,00 грн.;

- земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, селищна рада Макарівська, кадастровий номер 3222755100:00:006:0076, площею 12,202 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) вартістю 1 293 989 грн.;

- земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, селищна рада Макарівська, кадастровий номер 3222755103:03:020:0001, площею 1,7 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) вартістю 198 937,00 грн.

Пунктом 6.1. Кредитного договору передбачено, що у разі непогашення заборгованості за всіма з моменту настання строку сплати відсотків, основного боргу або комісійного винагороди, передбачених Кредитним договором, у Позивача настає право вимоги щодо сплати боргу в повному обсязі.

Банк виконав свої зобовязання за Кредитним договором в повному обсязі, надавши відповідачу кошти в розмірі та на умовах, передбачених Кредитним договорам. В свою чергу, ТОВ "Вояж Т" скористалось кредитними коштами, однак свої зобовязання за Кредитними договорами в частині повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами належним чином не виконало.

Пунктом 8.4.8. Іпотечного договору встановлено, що іпотекодержатель має право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки у разі неналежного виконання боржником будь-яких умов основного зобовязання, у тому числі, але не обмежуючись у разі несвоєчасної чи неповної сплати платежів, несвоєчасного повернення суми основного зобовязання, в т. ч. кредиту, процентів, комісійної винагороди, неустойки. Право звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель набуває також, якщо Іпотекодержатель, відповідно до основного зобовязання заявить боржнику вимогу повернути кредит та сплатити проценти, комісійну винагороду до настання строку зазначеного у основному зобовязанні, а боржник не виконає зазначене зобовязання.

Пунктом 10 Іпотечного договору передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на розсуд Іпотекодержателя: або за рішенням суду, або за виконавчим написом нотаріуса, або Іпотекодержателем на умовах Іпотечного договору.

Відповідно до пункту 11.3.1 Іпотечного договору задоволення вимог здійснюється шляхом прийняття/набуття Іпотекодержателем предмету іпотеки у власність, в рахунок виконання зобовязань по Основному зобовязанню, в порядку, визначеному статтею 37 ЗУ «Про іпотеку».

Частиною першою статті 37 Закону України Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовим наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання.

У постанові від 11.12.2013 у справі № 6-124цс13 Верховним Cудом України зазначено, що відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки за рішенням суду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

У звязку із порушенням позичальником, який основного зобовязання за Кредитними договорами із змінами та доповненнями, виконання яких було забезпечено Іпотечним договором, та неналежним виконанням відповідачем умов Іпотечного договору, позивач звернувся до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить відповідачу шляхом визнання права власності на нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості.

Згідно з частиною другою статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно положень статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Частиною першою статті 11 Закону України «Про іпотеку» визначено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Приписами статті 33 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно положень статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 8 частини першої статті 346 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав припинення права власності є звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника.

Згідно з частиною першою статті 589 Цивільного кодексу України та статтею 33 Закону України «Про іпотеку» Іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.

В постанові Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 11.12.2013 у справі № 6-124цс13 зазначено, що виходячи з положень частини другої статті 16 ЦК України, частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобовязань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.

Докази задоволення позичальником та іпотекодавцем вимог позивача у повному обсязі, як кредитора та іпотекодержателя, щодо погашення заборгованості та санкцій за Кредитним договором та щодо передання предмету іпотеки у рахунок погашення вище встановленої судом заборгованості по Кредитному договору в добровільному порядку відсутні.

Докази визнання недійсним чи розірвання Кредитного договору та/або Іпотечного договору або їх окремих положень суду відсутні.

Відповідно до висновку експерта №8190/16-41 від 13.12.2016 за результатами проведення експертизи, призначеної на підставі ухвали суду від 05.05.2016, на час проведення експертизи ринкова вартість предмета іпотеки за іпотечним договором № 7466-90340/0414 від 18.04.2014, а саме:

- земельної ділянки, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, селищна рада Макарівська, кадастровий номер 3222755100:00:007:0019, площею 3,701 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) становить 1 291 000 грн.;

- земельної ділянки, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, селищна рада Макарівська, кадастровий номер 3222755100:00:006:0076, площею 12,202 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) становить 4 255 000 грн.;

- земельної ділянки, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, селищна рада Макарівська, кадастровий номер 3222755103:03:020:0001, площею 1,7 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) становить 593 000 грн.

Дослідивши висновок експерта №8190/16-41 від 13.12.2016 за результатами проведення судової експертизи суд дійшов висновку, що він є повним, правильним та обґрунтованим, у звязку з чим висновок покладається в основу рішення.

Таким чином, вимоги позивача про звернення, в рахунок погашення заборгованості позичальника за Кредитним договором, стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором, а саме:

- земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, селищна рада Макарівська, кадастровий номер 3222755100:00:007:0019, площею 3,701 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) вартістю, згідно висновку експерта за результатами проведення судової експертизи №8190/16-41 від 13.12.2016 в розмірі 1 291 000 грн.;

- земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, селищна рада Макарівська, кадастровий номер 3222755100:00:006:0076, площею 12,202 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) вартістю, згідно висновку експерта за результатами проведення судової експертизи №8190/16-41 від 13.12.2016 в розмірі 4 255 000 грн.;

- земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, селищна рада Макарівська, кадастровий номер 3222755103:03:020:0001, площею 1,7 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), вартістю згідно висновку експерта за результатами проведення судової експертизи №8190/16-41 від 13.12.2016 в розмірі 593 000 грн.,

що належить на праві власності ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "НАТ ГАЗ - 2007", шляхом визнання права власності за іпотекодержателем - Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" є правомірними та обґрунтованими.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати; за позовну заяву немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової експертизи №8190/16-41 від 13.12.2016 загальна вартість предмета іпотеки за Іпотечним договором становить 6139000 грн.

Враховуючи вказані приписи закону судовий збір за розгляд вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки мав бути сплачений в розмірі 1,5% від його вартості, а саме: 92085 грн.

На момент подання позовної заяви позивачем згідно платіжного доручення №12440 від 09.03.2016 сплачено судовий збір в розмірі 28640,47 грн.

Під час розгляду справи позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог та доплачено судовий збір в розмірі 104868,53 грн. згідно платіжного доручення №13877 від 18.04.2016.

В подальшому позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог та клопотання про повернення судового збору в розмірі 104868,53 грн., сплаченого платіжним дорученням №13877 від 18.04.2016.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, сума судового збору в розмірі 104868,53 грн. сплачена позивачем до Державного бюджету України згідно платіжного доручення №13877 від 18.04.2016 підлягає поверненню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування понесених позивачем витрат на сплату судового збору покладається на відповідача в повному обсязі.

Окрім, цього з відповідача в дохід Державного бюджету України підлягає стягненню 63444, 53 грн. неоплаченої різниці між судовим збором, сплаченим позивачем при поданні позовної заяви та судовим збором за розгляд вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки вартістю 6 139 000 грн., встановленою під час розгляду спору висновком експерта №8190/16-41 від 13.12.2016 за результатами проведення судової експертизи.

Витати на проведення експертизи відшкодуванню не підлягають, оскільки експертиза оплачувалась відповідачем і судове рішення прийнято не на його користь.

Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України суд-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (код 09807856) на предмети іпотеки за Іпотечним договором №7466-90340/0414 від 18.04.2014, зареєстрованим в реєстрі за №364, посвідченими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_3 (із змінами та доповненнями), що належить ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "НАТ ГАЗ - 2007" (код 34876124), а саме:

- земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, селищна рада Макарівська, кадастровий номер 3222755100:00:007:0019, площею 3,701 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) вартістю, згідно висновку експерта за результатами проведення судової експертизи №8190/16-41 від 13.12.2016 в розмірі 1 291 000 грн.;

- земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, селищна рада Макарівська, кадастровий номер 3222755100:00:006:0076, площею 12,202 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) вартістю, згідно висновку експерта за результатами проведення судової експертизи №8190/16-41 від 13.12.2016 в розмірі 4 255 000 грн.;

- земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, селищна рада Макарівська, кадастровий номер 3222755103:03:020:0001, площею 1,7 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), вартістю згідно висновку експерта за результатами проведення судової експертизи №8190/16-41 від 13.12.2016 в розмірі 593 000 грн.

шляхом визнання права власності на зазначене майно за Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (код 09807856) за початковою вартістю - 6 139 000грн. в рахунок часткового (пропорційно вартості предметів іпотеки) погашення заборгованості ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вояж Т" (код 34708665) перед Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» за договором про невідновлювальну кредитну лінію №699v-01-14 від 18.04.2014 (із змінами та доповненнями) в розмірі 69 569 584,60 доларів США та 300 487 340,37 грн., що згідно курсу НБУ в загальній сумі складає 2 127 855 339,77грн., з яких: заборгованість за основним боргом 58 139 000 доларів США (що згідно курсу НБУ складає 1 527 123 508,47 грн.), заборгованість за нарахованими відсотками 11 430 584,60 доларів США (що згідно курсу НБУ складає 300 244 490,93 грн.), пеня за прострочення заборгованості по відсотках 300 487 430,37 грн.

3. Припинити право власності ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "НАТ ГАЗ - 2007" (код 34876124) на:

- земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, селищна рада Макарівська, кадастровий номер 3222755100:00:007:0019, площею 3,701 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) вартістю, згідно висновку експерта за результатами проведення судової експертизи №8190/16-41 від 13.12.2016 в розмірі 1 291 000 грн.;

- земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, селищна рада Макарівська, кадастровий номер 3222755100:00:006:0076, площею 12,202 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) вартістю, згідно висновку експерта за результатами проведення судової експертизи №8190/16-41 від 13.12.2016 в розмірі 4 255 000 грн.;

- земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, селищна рада Макарівська, кадастровий номер 3222755103:03:020:0001, площею 1,7 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), вартістю згідно висновку експерта за результатами проведення судової експертизи №8190/16-41 від 13.12.2016 в розмірі 593 000 грн.

4. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "НАТ ГАЗ - 2007" (код 34876124) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (код 09807856) 28640 (двадцять вісім тисяч шістсот сорок) грн. 47 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "НАТ ГАЗ - 2007" (код 34876124) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 63444 (шістдесят три тисячі чотириста сорок чотири) грн. 53 коп.

6. Повернути Публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит» (код 09807856) судовий збір у розмірі 104868 (сто чотири тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн. 53 коп, сплачений до Державного бюджету України згідно платіжного доручення № 13877 від 18.04.2016.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.Г. Шевчук

Дата підписання повного рішення: 28.12.2016