Рішення № 63803986, 30.11.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2016 р. Справа № 911/3447/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 28.03.2016 р.);

від відповідача: не зявились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосоюз, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Гарантрембуд, м. Боярка, Київська область

про стягнення 6 808, 36 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Автосоюз звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Гарантрембуд про стягнення 5 237, 20 грн основної заборгованості, 1 571, 16 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обовязку щодо оплати за виконані позивачем роботи згідно договору № С000002368 про сервісно-технічне обслуговування від 24.02.2015 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.10.2016 р. порушено провадження у справі № 911/3447/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосоюз до Товариства з обмеженою відповідальністю „Гарантрембуд про стягнення 6 808, 36 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 16.11.2016 р.

16.11.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 30.11.2016 р.

30.11.2016 р. у судовому засіданні представник позивача надав суду усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

24.02.2015 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № С000002368 про сервісно-технічне обслуговування, згідно п. 1.1. якого виконавець зобовязується виконувати комплекс робіт по сервісно-технічному обслуговуванню і ремонту автомобілів замовника, вказаних у Додатку № 1 до даного договору, згідно заявок замовника, а замовник зобовязується приймати і своєчасно сплачувати роботи на умовах, визначених у даному договорі.

Згідно п. 3.1. договору приймання-здача робіт здійснюється після їх повногоо виконання.

Відповідно до п. 4.1. договору загальна сума договору становить сукупність вартості робіт, виконаних виконавцем за умовами цього договору.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що замовник сплачує 100 % вартості робіт, вказаних у заявці замовника у вигляді авансу, протягом трьох банківських днів з моменту оформлення заявки виконавцем.

Згідно п. 4.3.1. договору у разі, якщо замовник користувався послугами виконавця в минулому та оплатив такі роботи на загальну суму понад 20 000, 00 грн, він має право сплатити 100 % вартості робіт протягом десяти банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 10.7. договору передбачено строк його дії, відповідно до якого цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє в частині прийняття виконавцем заявок на виконання робіт до 31.12.2016 р.

Одночасно з підписанням договору між сторонами було підписано Додаток № 1 до договору, де визначено перелік транспортних засобів щодо яких надається сервісне обслуговування.

На виконання умов договору позивачем протягом серпня 2016 р. було виконано для відповідача роботи на загальну суму 5 237, 20 грн, що підтверджується Актом виконаних робіт № 177278/121023011 від 10.08.2016 р. на суму 5 237, 20 грн, наявним у матеріалах справи.

У жовтні 2016 р. позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 382 від 12.10.2016 р., у якій вимагав погасити суму заборгованості у розмірі 5 237, 20 грн у триденний строк з моменту отримання претензії. Факт направлення претензії підтверджується фіскальним чеком від 12.10.2016 р. та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 13.10.2016 р.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із виконанням робіт здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 854 цього ж кодексу передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обовязок щодо оплати виконаних позивачем робіт не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 5 237, 20 грн, що підтверджується договором № С000002368 про сервісно-технічне обслуговування від 24.02.2015 р., Актом виконаних робіт № 177278/121023011 від 10.08.2016 р. на суму 5 237, 20 грн, наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 5 237, 20 грн за договором № С000002368 про сервісно-технічне обслуговування від 24.02.2015 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений договором № С000002368 про сервісно-технічне обслуговування від 24.02.2015 р., за прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті виконаних робіт понад 30 календарних днів на загальну суму 1 571, 16 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною другою п. 7.2. договору передбачено, що у разі прострочення оплати понад 30 календарних днів, замовник додатково сплачує штраф в розмірі 30 % від суми прострочення.

Розрахунок штрафу від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу від суми основної заборгованості за договором у розмірі 1 571, 16 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Гарантрембуд (ідентифікаційний код 38465674) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосоюз (ідентифікаційний код 30223848) 5 237 (пять тисяч двісті тридцять сім) грн 20 (двадцять) коп. основної заборгованості, 1 571 (одна тисяча пятсот сімдесят одна) грн 16 (шістнадцять) коп. штрафу та судові витрати 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 (нуль) коп. судового збору.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

02 грудня 2016 р.