Рішення № 63803935, 22.12.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2016Справа № 910/18497/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Шкоденко Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Державного підприємства "Боринське лісове господарство"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеровент"

про стягнення 49 500, 00 грн.

за участю представників:

від позивача:Гудій І.В.- представник за довіреністю б/н від 23.09.2016 р. від відповідача:Чекмарьов О.С.- представник за довіреністю б/н від 31.10.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Державне підприємство "Боринське лісове господарство" (далі - ДП "Боринське лісове господарство") з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеровент" (далі - ТОВ "Аеровент") про стягнення 49 500, 00 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач порушив умови договору поставки товару № 22-06/15 від 22.06.2015 р. щодо своєчасної оплати поставлених лісоматеріалів, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

У позові ДП "Боринське лісове господарство" просить суд стягнути з відповідача вартість отриманої продукції в розмірі 49 500,00 грн.

Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що позивачем не надано належних доказів (первинних документів), які б свідчили про отримання товару, а тому підстав для стягнення заборгованості немає.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 22.06.2015 р. між Державним підприємством "Боринське лісове господарство" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеровент" (покупець) був укладений договір поставки товару № 22-06/15 (далі - договір). Відповідно до цього договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцю замовлений товар, (лісоматеріали та інший товар, відповідно до специфікації, а покупець зобов'язується своєчасно прийняти замовлений товар, та здійснити його оплату на умовах даного договору (п. 1.1 договору).

Ціна, кількість товару, що підлягають виготовленню та поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами визначаються у специфікації - додатку № 1 до цього договору. Загальна кількість товару остаточно визначається по фактично відвантаженій кількості, згідно накладних (п.п. 2.1, 2.2 договору).

Загальна сума цього договору відповідно до специфікації (додатку до цього договору № 1) становить 49 500,00 грн. (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору поставка товару здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року. Постачальник здійснює поставку товару на умовах СРТ станція визначена у специфікації - додаток № 1 до цього договору (п. 5.2 договору).

Приймання товару за кількістю здійснюється покупцем згідно видаткової накладної та/або товаро-транспортної накладної (п. 6.2 договору).

Відповідно до п. 7.2 договору оплата за товар здійснюється покупцем згідно з планом фінансування (додаток № 3 до договору). Покупець сплачує постачальнику вартість поставленого товару та доставки товару в межах суми цього договору але не більше фактичної вартості поставленого товару та фактичної вартості доставки товару відповідно до підтверджуючих документів.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками і діє до 31.12.2015 р., а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами (п. 10.1 договору).

У судовому засіданні встановлено, що на виконання умов договору, на підставі специфікацій № 0001 від 27.06.2015 р. та № 0002 від 27.06.2015 р. позивач поставив відповідачу лісоматеріали залізничним транспортом (у вагонах № 65768434 та № 60428257) на загальну суму 49 500,00 грн., що підтверджується залізничними накладними № 37289568 від 27.06.2015 р. та № 37289576 від 27.06.2015 р., а також рахунками-фактури № 0001 від 27.06.2015 р. та № 0002 від 27.06.2015 р.

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманого товару виконав неналежним чином, поставлений товар на вказану суму не оплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що підстав для сплати вартості товару у ТОВ "Аеровент" не виникло, оскільки відповідачем продукція за договором поставки отримана не була, а позивачем не надано первинних документів, які фіксують факт здійнення господарської операції (передачу товару).

Указані доводи відповідача суд відхиляє, як необгрунтовані, та вважає, що факт поставки товару підтверджений належними у справі доказами.

Так, згідно з п. 6.2 договору сторони погодили, що приймання товару за кількістю здійснюється покупцем згідно видаткової накладної та/або товаро-транспортної накладної, згідно Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Державного арбітража при Раді Міністрів Союзу РСР від 15.06.1965 р. № П-6.

Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару перевізнику на станції відправлення, що підтверджується відміткою в залізнічних накладній.

Відповідні відмітки станції відправлення (Яблонка) були зроблені у залізничних накладних № 37289568 від 27.06.2015 р. та № 37289576 від 27.06.2015 р., за якими здійснювалась поставка товару відповідачу. При цьому у матеріалах справи відсутні докази, що внаслідок зазначеної поставки товару у відповідача виникали будь-які претензії щодо неотримання товару або неправильного оформлення поставки товару позивачем.

У той же час, необхідно зазначити, що саме видаткова накладна є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". І саме видаткова накладна є підставою виникнення обов'язку покупця щодо здійснення розрахунків за отриманий товар (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17.07.2012 за № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді окремих норм матеріального права").

Крім того, позивачем була надана податкова накладна від 27.06.2015 р., якою підтверджується здійснення господарської операції на суму 49 500,00 грн.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що господарські операції позивача із ТОВ "Аеровент" підтверджуються наявними у матеріалах справи документами, якими є договір, специфікації, видаткові (залізничні) накладні, податкова накладна, про що вказувалось вище. У своїй сукупності всі зазначені документи повністю відповідають поняттю "первинні документи", що визначені у ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України". Інші заперечення та доводи відповідача суд не приймає з огляду на те, що вони не узгоджуються із наданими позивачем доказами.

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі матеріали підтверджують факт поставки позивачем на користь ТОВ "Аеровент" продукції, яку останній безпідставно не оплатив.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доказів належної оплати поставленого товару відповідачем не надано, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Аеровент" заборгованості за отриманий товар в сумі 49 500,00 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за позовом покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 32 - 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства "Боринське лісове господарство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеровент" про стягнення 49 500, 00 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеровент" (03680, м. Київ, вул. Пшенична, 4, ідентифікаційний код 32110708) на користь Державного підприємства "Боринське лісове господарство" (82547, Львівська область, Турківський район, смт. Бориня, ідентифікаційний код 20762097) основний борг у сумі 49 500 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. та 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 22 грудня 2016 року.

Повний текст рішення підписаний 27 грудня 2016 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.