Рішення № 63803925, 22.12.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2016Справа №910/21394/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОАПТЕКА"

до товариства з обмеженою відповідальністю "СМАЙЛ СЕРВІС"

про стягнення 108 797,17 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Даниленко Є.М.(дов. від 08.11.2016)

Від відповідача: не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору обслуговування № 014-11 від 21.07.2011 у розмірі 108 979,17 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.11.2016 порушено провадження у справі №910/21394/16 та призначено до розгляду на 08.12.2016.

Представник відповідача в судове засідання 08.12.2016 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 08.12.2016 прибув представник позивача, дав пояснення по справі та подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою суду від 08.12.2016 відмовлено в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Розгляд справи відкладено на 22.12.2016.

В судове засідання 22.12.2016 прибув представник позивача, дав пояснення по справі, подав суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 80 914,24 грн. основного боргу, у зв'язку з частковою оплатою відповідача, в цій частині позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 22.12.2016 не з'явився, але через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд відмовив в задоволенні даного клопотання, оскільки неможливість прибуття в судове засідання одного представника не позбавляє юридичну особу права уповноважити іншого представника на представництво своїх інтересів.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (частина 1 статті 11 Цивільного кодексу України).

Як встановлено частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

21.07.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОАПТЕКА» (далі Аптека, ТОВ «ЄВРОАПТЕКА», позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «СМАЙЛ СЕРВІС» (далі СМАЙЛ СЕРВІС, ТОВ «СМАЙЛ СЕРВІС», відповідач) було укладено Договір № 014-11 про обслуговування клієнтів асистанської компанії СМАЙЛ СЕРВІС (далі - договір).

Відповідно до п. 6.2. Договору термін його дії - 1 рік з моменту підписання. Дія Договору автоматично щорічно продовжується після закінчення цього терміну на один рік на тих же умовах у випадку, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодна зі сторін письмово не сповістить іншу Сторону про свій намір розірвати Договір.

Оскільки жодна із Сторін письмово не сповіщала іншу Сторону про свій намір розірвати Договір, то вказаний Договір щороку автоматично продовжувався на один рік і на даний момент є чинним.

За умовами цього Договору (п. 1.1) Аптека надає необхідні лікарські засоби та вироби медичного призначення клієнтам асистанської компанії СМАЙЛ СЕРВІС, а СМАЙЛ СЕРВІС сплачує відпущені Товари на умовах цього Договору.

Згідно з п. 3.2.1. Договору СМАЙЛ СЕРВІС зобов'язується забезпечити відшкодування витрат Аптеки, пов'язаних з видачею лікарських засобів та виробів медичного призначення за цінами, діючими на дату відпуску. СМАЙЛ СЕРВІС сплачує на розрахунковий рахунок Аптеки суму, згідно виставленого рахунку-фактури, висланому поштою, протягом 7 банківських днів після надходження документів в СМАЙЛ СЕРВІС.

У відповідності до п. 4.1. Договору СМАЙЛ СЕРВІС зобов'язується забезпечити покриття витрат, пов'язаних з видачею лікарських засобів та виробів медичного призначення клієнтам асистанської компанії СМАЙЛ СЕРВІС за умови ідентифікації рецептурного бланку.

Відповідно до п. 4.2. Договору СМАЙЛ СЕРВІС сплачує на розрахунковий рахунок Аптеки суму, виставлену по рахунку на СМАЙЛ СЕРВІС, після отримання оригінальних документів.

Згідно з п. 4.3. Договору СМАЙЛ СЕРВІС проводить оплату рахунку Аптеки протягом 7 банківських днів у відповідності з об'ємом виданих медикаментів.

В порушення вищевказаних зобов'язань, станом на момент звернення позивача з даним позовом до суду, ТОВ «СМАЙЛ СЕРВІС» не оплатило у встановлений Договором строк наступні рахунки-фактури:

- рахунок-фактуру № 824 від 31.07.2016 на суму 18 234,70 грн.;

- рахунок-фактуру № 762 від 31.08.2016 на суму 9 628,23 грн.;

- рахунок-фактуру № 757 від 30.09.2016 на суму 28 389,37 грн.;

- рахунок-фактуру № 1016 від 31.10.2016 на суму 52 524,87 грн.

Відповідні послуги з відпуску лікарських засобів та виробів медичного призначення клієнтам асистанської компанії СМАЙЛ СЕРВІС були надані TOB «АРТ СВРОАПТЕКА», що підтверджується, зокрема, актами виконаних робіт від 31.07.2016 на суму 18 234,70 грн., від 31.08.2016 на суму 9 628,23 грн., від 30.09.2016 на суму 28 389,37 грн., від 31.10.2016 на суму 52 524,87 грн.

Отже, в результаті невиконання ТОВ «СМАЙЛ СЕРВІС» зобов'язань з оплати вартості лікарських засобів та виробів медичного призначення, відпущених ТОВ «СВРОАПТЕКА» клієнтам асистанської компанії СМАЙЛ СЕРВІС, у ТОВ «СМАЙЛ СЕРВІС» станом на момент звернення позивача з даним позовом до суду виникла заборгованість перед ТОВ «СВРОАПТЕКА» у розмірі 108 797,17 грн. (сто вісім тисяч сімсот дев'яносто сім гривень 17 копійок).

Належне виконання TOB «ЄВРОАПТЕКА» своїх зобов'язань за вказаним Договором, а саме факт видачі лікарських засобів та виробів медичного призначення клієнтам асистанської компанії СМАЙЛ СЕРВІС підтверджується:

- актами виконаних робіт від 31.07.2016, від 31.08.2016, від 30.09.2016, від 31.07.2016, від 31.08.2016, від 30.09.2016, від 31.10.2016, підписаних обома Сторонами, належним чином завірені копії яких додаються до цієї позовної заяви;

- податковими накладними від 31.07.2016 № 824, від 31.08.2016 № 762, від 30.09.2016 № 757, від 31.10.2016 № 1016, належним чином завірені копії яких додані до позовної заяви;

- картою рахунку 361 по ТОВ «СМАЙЛ СЕРВІС» за 01.06.2016-10.11.2016, належним чином завірена копія якого додана до позовної заяви;

- рецептами на відпуск лікарських засобів та виробів медичного призначення, належним чином завірені копії яких будуть надані під час розгляду справи.

Вже після звернення з даним позовом до суду, відповідач оплати рахунки № 824 від 31.07.2016 на суму 18 234,70 грн. та № 762 від 31.08.2016 на суму 9 628,23 грн.

Відтак, несплаченою лишається сума в розмірі 80 914,24 грн.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був оплатити вартість наданих послуг у розмірі 80 914,24 грн. Проте, зазначене зобов'язання не було виконано відповідачем.

Отже, судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

В силу частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договір укладений між сторонами має ознаки договору про надання послуг, а відтак до даних правовідносин мають застосуватися положення, що регулюють даний вид договорів.

Спірні правовідносини, які виникли у зв'язку з неналежним виконанням договору про надання послуг, до їх врегулювання застосовуються положення ст. 901 - 907 ЦК України.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, факт несплати відповідачем позивачу винагороди за отримані послуги належним чином доведений, а також доведений обов'язок відповідача оплатити позивачу винагороду за отримані послуги, що дає суду підстави задовольнити позов позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 80 914,24 грн.

Відповідно до статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

При цьому суд відзначає, що правові підстави для повернення судового збору з Державного бюджету України на користь позивача згідно положень ст. 7 Закону України "Про судовий збір" відсутні, оскільки за змістом абз. 5 п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку зменшення позивачем позовних вимог чи припинення судом провадження у справі внаслідок часткового/повного визнання та задоволення позову відповідачем після подання позову судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Аналогічні приписи містяться в п.4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу шостого Господарського процесуального кодексу України ".

Оскільки частина заборгованості була сплачена відповідачем вже після звернення позивача з даним позовом до суду, то судовий збір стягується з відповідача у відповідності до суми заборгованості, яка існувала на момент звернення з даним позовом до суду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОАПТЕКА" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СМАЙЛ СЕРВІС" (03150, м.Київ, вул. Димитрова, буд. 5, корп.. 10 А, код ЄДРПОУ 36184197) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОАПТЕКА" (04210, м.Київ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 6Б, код ЄДРПОУ 32664312) основний борг в сумі 80 914 (вісімдесят тисяч дев'ятсот чотирнадцять) грн. 24 коп. та судовий збір у розмірі 1631 (одна тисяча шістсот тридцять одна) грн. 96 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 28.12.2016