Ухвала суду № 63803615, 28.12.2016, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.12.2016 Справа № 908/3469/16

Cуддя Ніколаєнко Р.А., розглянувши матеріали

за заявою кредитора - Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві (02217, м. Київ-217, вул. Закревського, 41, код ЄДРПОУ 39466328)

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю “Автомобільний центр” (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11 код ЄДРПОУ 31669236)

про порушення справи про банкрутство,

встановив, що заява підлягає поверненню без розгляду у зв’ язку з тим, що заява не відповідає змісту вимог, зазначених в Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон).

Так, за вимогами ч.3 ст.10 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

За вимогами ч.7 ст.11 Закону до заяви кредитора - органу доходів і зборів чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з абзацом першим пункту 95.3 статті 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, який передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. Відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

На підтвердження наявності безспірного податкового боргу кредитором надані (у копіях):

- постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2013 у справі № 2а-14914/12/2670, якою з боржника стягнуто 409448,47 грн.;

- постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2014 у справі № 826/1754/14, якою з боржника стягнуто 1274042,73 грн.;

- постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2015 у справі № 826/16162/14, якою з боржника стягнуто 1365251,45 грн.;

На підтвердження примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2015 у справі № 826/16162/14 представлені інкасові доручення (розпорядження) від 18.02.2015 № 135/26-52-23-36 на суму 529533,10 грн., № 136/26-52-23-36 на суму 529533,10 грн., № 137/26-52-23-36 на суму 788964,44 грн., № 139/26-52-23-36 на суму 19758,94 дол США.

На підтвердження примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2013 у справі № 2а-14914/12/2670 представлено інкасове доручення (розпорядження) від 18.02.2015 № 138/26-52-23-36 на суму 11085,18 євро.

На підтвердження примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2014 у справі № 826/1754/14 інкасові доручення (розпорядження) кредитором не представлені.

При вирішенні питання щодо прийняття даної заяви до розгляду, з’ясовано, що раніше господарським судом Запорізької області розглядалася заява Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “Автомобільний центр” (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11 код ЄДРПОУ 31669236).

З ухвали господарського суду Запорізької області від 30.09.2016 у справі № 908/1779/16, якою відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ “Автомобільний центр”, слідує, що постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2015 у справі № 826/16162/14 було оскаржено в апеляційному порядку, за результатами апеляційного перегляду Київським апеляційним адміністративним судом винесено ухвалу від 18.03.2015, якою постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Отже, в силу 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова від 23.01.2015 у справі № 826/16162/14 набрала законної сили 18.03.2015.

Із зазначеного слідує, що інкасові доручення (розпорядження) від 18.02.2015 № 135/26-52-23-36 на суму 529533,10 грн., № 136/26-52-23-36 на суму 529533,10 грн., № 137/26-52-23-36 на суму 788964,44 грн. та № 139/26-52-23-36 на суму 11085,18 євро направлені для стягнення до набрання судовим рішенням законної сили, що суперечить приведеним вище положенням Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, є неправомірним, тому ці інкасові доручення не можуть враховуватися та розцінюватися за докази.

До речі, аналогічне зазначається в ухвалі господарського суду Запорізької області від 30.09.2016 у справі № 908/1779/16. Також в цій ухвалі зазначається про ненадання кредитором доказів направлення інкасових доручень на виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/1754/14 від 16.04.2014.

Належним доказом безспірних кредиторських вимог є інкасове доручення (розпорядження) від 18.02.2015 № 138/26-52-23-36 на суму 11085,18 євро, що станом на 18.02.2015 еквівалентно 339115,92 грн., направлене до установи банку на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2013 у справі № 2а-14914/12/2670.

Тобто згідно з матеріалами заяви безспірними є вимоги кредитора в розмірі 339115,92 грн., що є меншим за 300 мінімальних заробітних плат (480000 грн.), і лише стосовно цієї суми наявні докази вчинення податковим органом передбачених законом дій до стягнення податкового боргу.

Хоча не можна залишити поза увагою обмеженість цих дій лише єдиноразовим пред’явленням інкасового доручення і, крім того, досить заздалегідь до подання заяви про порушення справи про банкрутство.

Щодо решти заявлених сум, то кредитором не надані докази вжиття заходів до стягнення у відповідності до вимог законодавства.

Викладені обставини виключають підстави для прийняття заяви кредитора до розгляду.

Поряд з викладеним зазначається, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.2, абз.3 ч.1 ст.15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.4-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву з доданими до неї матеріалами (на 85 аркушах) повернути заявнику.

Копії даної ухвали направити сторонам.

Суддя Р.Ніколаєнко