Рішення № 6380342, 14.10.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" жовтня 2009 р.Справа № 14/235 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Деревінської Л.В., розглянув матеріали справи № 14/235 за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Полістар", м. Чернівці

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Олександрія Кіровоградської області

про стягнення 41625,92 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Моргуляк С.Б., довіреність № 2/11 від 10.10.09;

від відповідача - участі не брали, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином;

Товариством з обмеженою відповідальністю "Полістар" подано позов до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 41625,92 грн., з яких основна заборгованість складає 35022,40 грн., пеня - 3331,66 грн., 0,064% штрафу (п. 11.1. договору) - 3271,86 грн.

Відповідач у відзиві на позов від 12.11.08 р. не визнав позовні вимоги, посилаючись на відсутність його підпису на договорах та накладних, згідно яких невідомими особами отримано товарно-матеріальні цінності від позивача.

Відповідач про дату проведення засідання 14.10.09 р. повідомлений належним чином. Разом з тим, правом надати документи для розгляду справи по суті, з врахуванням висновку експерта, та брати участь у судовому засідання не скористався.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Полістар" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір купівлі - продажу № 23 від 07.04.2008р.

У відповідності до п. 1. вказаного договору продавець (ТОВ "Полістар") зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець (ФОП ОСОБА_1.) - оплатити та прийняти його на умовах договору. Вартість товару визначається згідно видаткової накладної № 70/2008 від 07.04.08 р.

В пункті 9.1. договору сторони обумовили оплату товарів покупцем протягом 15 календарних днів з дати отримання товару покупцем.

Відповідно до п. 11.1. договору у разі несвоєчасної оплати вартості товару у строк, визначений п. 9.1. договору, боржник покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов'язання, що діяла в період, за який виплачується пеня, та штраф у розмірі 0,064% за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Стаття 215 Цивільного кодексу України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент визначення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

В п. 11.1. договору передбачено сплата покупцем штрафу в розмірі 0,064% без зазначення "від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов'язання", що протирічить вимогам ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України.

Крім того, зазначення про нарахування такого штрафу за кожний день прострочки свідчить про те, що сторони погодили сплату такого виду неустойки, як пеня.

Разом з тим, тим же п. 11.1. договору сторони вже погодили сплату пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Тобто п. 11.1. договору в частині "та штраф у розмірі 0,064% за кожен день прострочення виконання зобов'язання" суперечить вимогам ст. 549 Цивільного кодексу України та відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України повинен бути визнаний недійсним.

Відповідно до ст. 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину вцілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем, на виконання умов договору, доставлено та передано відповідачеві згідно видаткової накладної № 70/2008 від 07.04.08р. та рахунку № 73 від 07.04.08р. товар на загальну суму 35022,40 грн. Належним доказом підтвердження отримання товару є відтиск печатки відповідача на накладних.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, за отриманий товар в строк передбачений п. 9.1. договору не розрахувався, борг становить 35022,40 грн.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Доказів оплати боргу в сумі 35022,40 грн. відповідачем до суду не подано.

Отже, позовні вимоги про стягнення 35022,40 грн. боргу за отриманий товар обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивач, на підставі п. 11.1. договору, просить стягнути з відповідача пеню за прострочку сплати боргу в сумі 3331,66 грн. за період з 23.04.08р. по 15.09.08р. та 0,064% штрафу в сумі 3271,86 грн.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Нарахування 3331,66 грн. пені за період з 23.04.08 р. по 15.09.08р. підтверджуються обґрунтованим розрахунком позивача та позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення 0,064% штрафу в сумі 3271,86 грн. задоволенню не підлягають оскільки, п. 11.1. договору купівлі - продажу № 23 від 07.04.2008 р. в частині "та штраф у розмірі 0,064% за кожен день прострочення виконання зобов'язання" визнано недійсним, а отже відсутні підстави для нарахування такого штрафу.

За висновком № 1426/02 складеним 18.09.09 р. експертом Кіровоградського відділення Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз, встановлено, що підписи на договорі купівлі продажу № 23 від 07.04.08р. та видатковій накладній № 70/2008 від 07.04.08р. виконані не ОСОБА_1.

Крім того, експертом досліджено підпис на видатковій накладній № 26/2008 від 13.02.08р., по якій товар відповідачем оплачений без заперечень, та встановлено, що підпис також виконано не ОСОБА_1 (а.с. 128-131 матеріалів справи № 14/237).

Договір купівлі - продажу № 23 від 07.04.08р. та видаткова накладна № 70/2008 від 07.04.08р. надані позивачем, скріплені печаткою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, що ніким не оспорюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідачем не подано доказів звернення до правоохоронних органів з заявою про викрадення, привласнення печатки в період здійснення спірних операцій.

Тим більше, як вбачається з відзиву на позов від 12.11.08р. печатка вибула з володіння відповідача лише 08.05.08 р., що значно пізніше періоду укладення договору та одержання товару - 07.04.08 р.

Крім того, наявність відтиску печатки, яка посвідчує справжність підпису посадової особи на документі, дає підставу продавцеві вважати оформлення документів належним чином. А повноваження продавця перевіряти справжність підпису представника покупця законодавством не передбачено.

Вчинення підпису не фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 на накладній від 13.02.08 р., по якій також одержаний товар і оплачений без заперечень, свідчить про хибну практику суб'єкта господарювання при здійсненні підприємницької діяльності в частині оформлення документів та безвідповідальне відношення до збереження печаток та офіційних документів, безперешкодний доступ до них та користування якими мали інші особи.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Витрати по проведенню судової експертизи покладаються на відповідача в повному обсязі та не стягуються в зв'язку зі сплатою.

Керуючись ст.ст. 203, 215, 217, 525, 526, 546, 549, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82, п. 1 ч. 1 ст. 83, ст.ст. 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Визнати недійсним п. 11.1. договору купівлі - продажу № 23 від 07.04.2008 р. укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Полістар" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 в частині "та штраф у розмірі 0,064% за кожен день прострочення виконання зобов'язання".

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Полістар", вул. Александрі, 101, м. Чернівці (код 32790585, р/р 26006051600761 ЧФ "ПриватБанк", МФО 356282) борг в сумі 35022,40 грн. та 3331,66 грн. пені, а також судові витрати на державне мито в сумі 383,54 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 108,73 грн.

Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позову про стягнення 0,064% штрафу в сумі 3271,86 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, до набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Л.В. Деревінська