Ухвала суду № 63802626, 24.11.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження:№ 22ц/790/6333/16 Головуючий 1 інст. Бережна Н.М.

Справа № 621/389/16-ц Доповідач Карімова Л.В.

Категорія: кредитні

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Карімової Л.В.,

суддів колегії: ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Баранкової В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в особі представника ОСОБА_3 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 08 серпня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк (ПАТ КБ) «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА :

23.02.2016 року ПАТ «КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором станом на 31.12.2015 у розмірі 11756 грн. 69 коп., яка складається із: 1) заборгованості за кредитом 1031,35 грн.; 2) заборгованості по процентам за користування кредитом 7039,31 грн.; 3) заборгованості за пенею та комісією 2650,00 грн.; 4) штрафу (фіксована частина) 500,00 грн.; 5) штрафу (процентна складова) 536,03 грн. Також просив стягнути судові витрати у розмірі 1378,00 грн.

В обгрунтування заявлених вимог посилався на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 06.02.2013 року ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3., п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт (ОСОБА_4В.) дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням ОСОБА_5, і Клієнт дає право ОСОБА_5 в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого ОСОБА_5, відповідно до п. 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами ОСОБА_5» складає між нею та ОСОБА_5 Договір, що підтверджується підписом у заяві. ОСОБА_5 нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами ОСОБА_5», з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою».

ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобовязання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу ОСОБА_4 кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Згідно з п. 2.1.1.5.6.Умов надання банківських послуг, - у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу ОСОБА_5 виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку. Відповідно до кредитного договору при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити ОСОБА_5 штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідач ОСОБА_4 не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, а отже, зобовязання за вказаним договором не виконала.

Розгляд справи відбувся за відсутністю сторін у справі.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 08 серпня 2016 року у задоволленні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції як незаконне, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, при недоведеності обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Не погоджується з висновком суду про те, що Умови та правила надання банківських послуг не можна вважати складаовою частиною договору б/н від 06.02.2013 року і про те, що відповідач не була в повній мірі ознайомлдена з умовами кредитування, посилаючись на те, що відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства, і згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. За умовами кредитного договору , укладеного з відповідачем 06.02.2013 року його складовими частинами є заява позичальника, Умови та правила надання банківських послуг та ОСОБА_5.

Умови та правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПАТ КБ «ПриватБанк» та є загальнодоступною інформацією для невизначеного кола осіб, оскільки при укладені кредитного договору сторони керувалися ч.1 ст.634 ЦК України, якою визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропоновувати свої умови договору.

Відсутність підпису позичальника на Умовах та правилах не може свідчити про те, що він не був озайомлений з ними, оскільки своїм підписом на заяві він засвідчив повну згоду з умовами кредитування та отримання кредиту саме на таких умовах.

Жодних належних та допустимих доказів існування інших умов та правил надання банківських послуг у заперечення тих, які надав банк із позовною заявою, відповідач до суду не надала.

Відмовляючи у позові суд послався також на ненадання банком оригіналу кредитного договору та не взяв до уваги інші докази, які в процесі розгляду справи були надані позивачем, безпідставно та необгрунтовано пославшись на те, що витяг з програмного комлексу та ідентифікації клієнта та виписки по рахунку не є доказами і єдиним доказом є договір, при цьому зазначивши в рішенні і те, що відповідавч не заперечує наявності між нею та позивачем кредитних відносин: отримання кредиту, користування кредитними коштами.

До того ж кредитний договір недійсним не визнавався, докази того, що позичальник не підписував договір та не отримував кредитні кошти у справі відсутні, тому ненадання оригіналу кредитного договору не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, проте суд не визначився з правовідносинами між сторонами, нормою закону, яка підлягала застосуванню, не надав належної оцінки змісту укладеного між сторонами правочину та погодженим в ньому умовам.

Перевіривши відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням у справі нового рішення.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у засіданні.

Між тим оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів, які підтверджують ту обставину, що ОСОБА_4 було відомо про умови фінансування ПАТ КБ «Приватбанк» та про штрафні санкції, які ними передбачені, так як вказані Правила не містять підпису відповідача. У зв'язку з чим Умови і Правила не можна вважати складовими частинами кредитного договору, укладеного між сторонами 06.02.2013 року. Крім того позивачем не доведено факт передання відповідачу кредитних коштів, оскільки банком не наданий оригінал кредитного договору.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до змісту ст.ст.610,612 ЦК Українипорушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

За ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як свідчать матеріали справи відповідно до укладеного договору б/н від 06.02.2013 року ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Укладання цього договору здійснювалося відповідно до вимог ч.1 ст. 634 ЦК України, тобто підписанням заяви позичальник ОСОБА_4 приєдналася до запропонованих ПАТ КБ «Приватбанк» Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами ОСОБА_5, які є публічною офертою, що містить умови та правила надання банком послуг, що передбачено п.п. 1.1.1.58 та 1.1.1.59 Умов.

ОСОБА_4 була підписана заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг з зазначенням того, що вона отримала та ознайомлена з їх змістом.

Копія цієї заяви була надана ПАТ КБ «Приватбанк» до суду першої інстанції, а оригінал цієї заяви-анкети ОСОБА_4 від 06.02.2013 року після проведення службового розслідування Службою безпеки ОСОБА_5 був знайдений, наданий для огляду представником банку до суду апеляційної інстанції та оглянутий цим судом (а.с. 94,171).

У зв'язку з чим заява-анкета ОСОБА_4 про приєднання до Умов та Правил разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті банку складають договір про надання банківських послуг.

На підставі поданої заяви ОСОБА_4 їй було відкрито картковий рахунок № 5211537341007602 ( п.п. 1.1.1.90, 2.1.1.11 Умов) та ОСОБА_4 відповідно до вимог п.1.1.1.15 та п. 1.1.1.16 Умов отримала пластикову картку, яка є ключем до карткового рахунку, зазначивши у заяві свій номер телефону стільникового зв'язку. Тобто відповідно до п.1.1.1.25 Умов ОСОБА_4 надана можливість здійснювати дистанційне обслуговування(операцій) по рахунку.

На підтвердження факту укладання кредитного договору з ОСОБА_4 банком відповідно до вимог ч.2 ст.1047,ч.2 ст.1054 ЦК України надані до суду копія кредитного договору, розрахунок заборгованості, копія паспорту позичальника, виписка з основної картки за період з 06.02.2013 року по02.06.2016 року, де зазначено, що останньою датою користування ОСОБА_4 картою (погашення) є 29.07.2013 року, та фото ОСОБА_4 в ЕКБ з отриманою пластиковою карткою в руках. Строк дії вказаної картки № 5211537341007602 визначений 12/2016 року (а.с. 75, 86,90-91,108,116).

Згідно ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1ст.1048 ЦК Україникредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1048, ч.1 ст.1049, ст.1050 ЦК Українипозичальник зобовязаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обовязку виконання зобовязання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

ОСОБА_5 виконав зобовязання за вищевказаним кредитним договором у повному обсязі, надавши ОСОБА_4 кредит.

Оскільки відповідач ОСОБА_4 своєчасно не погашала заборгованість за кредитом відповідно до умов договору, станом на 31.12.2015 утворилася заборгованість у розмірі 11756,69 грн., яка складається з наступного: 1031,35 грн. - заборгованість за кредитом; 7039,31 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2650 грн. - пеня( без комісії як уточнив в суді апеляційної інстанції представник позивача) за несвоєчасність виконання зобовязань за договором; штраф 500 грн (фіксована частина) та 536,03 грн. штраф ( процентна складова) відповідно до умов кредитування із застосуванням кредитної картки «!універсальна»,55 днів пільгового періоду (а.с. 6).

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_4 та її представник не подавали заяви про застосування наслідків спливу строку позовної давності відповідно до вимог ч.4 ст. 267 ЦК України.

Між тим, враховуючи обставини справи, колегія суддів вважає, що відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України вказаний розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, тому може бути зменшений до суми заборгованості за кредитом до 1031 грн.

Таким чином колегія суддів вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» підлягають частковому задоволенню і на його користь з відповідача ОСОБА_4 підлягає стягненню заборгованість в сумі 9101,66 грн.( 1031,35 + 7039,31+ 1031 = 9101,66).

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору: за подання позовної заяви - в сумі 1378 грн., за подання апеляційної скарги - в сумі 1515,80 грн., а всього 2893,80 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, ст.ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія судді

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 08 серпня 2016 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» ( код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29092829003111, МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором без номеру від 06.02.2013 року в сумі 9101 (девять тисяч сто одна) гривень 66 копійок та судові витрати в сумі 2893 ( дві тисячі вісімсот девяносто три) гривень 80 копійок.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Головуючий:

Судді: