Постанова № 63802443, 21.12.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №642/6664/16-п Головуючий суддя І інстанції: Вікторов В.В.

Провадження № 33/790/943/16 Суддя доповідач: Колтунова А.І.

Категорія: ст.124 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_1, за участю особи, відносно якої складено протокол про адміністративні правопорушення - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Ленінського районного суду міста Харкова від 16 листопада 2016 року у відношенні

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: м.Харків, вул. Миру, буд.38/4, кв.237,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого ФЛП «Завада», менеджером, який мешкає за адресою: м.Харків, пр-т. МосковськийАДРЕСА_1,

про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Ленінського районного суду міста Харкова від 16 листопада 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340 (триста сорок) гривень, провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 закрито, на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Судом першої інстанції встановлено, що 01 жовтня 2016 року о 17-00 годинні ОСОБА_3 керуючи автомобілем НОМЕР_1, в м.Харкові по пл.Привокзальній в районі буд. 2, рухаючись заднім ходом не впевнився в безпечності, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2

Також встановив, що 01 жовтня 2016 року о 17-00 годинні ОСОБА_2 керуючи автомобілем НОМЕР_2, в м.Харкові по пл.Привокзальній в районі буд. 2, рухаючись заднім ходом не впевнився в безпечності, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався позаду.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Суд першої інстанції розглянувши справу, дійшов висновку, що ОСОБА_3 порушив вимоги п.10.9 ПДРУкраїни, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Не погодившись з вказаною постановою, 25 листопада 2016 року ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Ленінського районного суду міста Харкова від 16 листопада 2016 року скасувати в частині визнання його винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, шо суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення дослідив всіх обставин дорожньо-транспортної пригоди від 01 жовтня 2016 року. На думку ОСОБА_3 при визначенні виду адміністративного стягнення, суд першої інстанції не дотримався вимог ст.33 КУпАП та не врахував характер скоєного правопорушення та дані щодо його особи. Також вважає, що саме водій ОСОБА_2 є винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП, оскільки саме він не виконав вимоги п.15.5 ПДР України.

Водій ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином (а.с.28).

Дослідивши матеріали справи, пояснення ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи постанову судді першої інстанції законною та обґрунтованою, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 суддею повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, з чим погоджується і апеляційний суд.

В судовому засіданні апеляційної інстанції учасник дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 повідомив, що 01 жовтня 2016 року близько 17-00 години на муніципальній парковці пл.Привокзальної в м.Харкові намагався припаркувати автомобіль НОМЕР_2. Протягом 09 секунд здавав заднім ходом на парковачне місце. На думку ОСОБА_2, цього часу було достатньо для того, щоб ОСОБА_3 помітити, що дорога зайнята та по ній рухається транспортний засіб. Знехтувавши такою можливістю, водій ОСОБА_3 вивернув руль вправо та почав виїзд з парковки, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «KIA MAGENTIS».

Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Пункт 10.9 ПДР України зобовязує водія під час руху транспортного засобу заднім ходом не створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Факт вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення АП2 №403177 від 01 жовтня 2016 року (а.с.1), схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 01 жовтня 2016 року (а.с.2), письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.4, 5), поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_2, наданими у суді першої інстанції (а.с.17-19) та поясненнями ОСОБА_2, наданими у суді апеляційної інстанції.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 порушень вимог п.10.9 Правил дорожнього руху України та про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Доводи апелянта щодо наявності в діях водія ОСОБА_2 порушень вимог п.15.5 ПДР України не можуть бути оцінені апеляційним судом виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду судді був протокол про адміністративного правопорушення АП2 №403178 від 01 жовтня 2016 року, передбаченого ст.124 КУпАП,зокрема, невідповідність дій ОСОБА_2 в даній дорожній обстановці вимогам п.10.9 ПДР України. Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, щодо наявності в його діях порушення п.15.5 ПДР України, як єдина підстава для притягнення до адміністративної відповідальності, не складався. Таким чином, у розумінні положень ст.ст.254, 256, 257, 279, 294 КУпАП, даний факт позбавляє суд апеляційної інстанції можливості надати оцінку діям водія ОСОБА_2 за порушення п.15.5 ПДР України, але не позбавляє можливості останнього доводити винуватість ОСОБА_2 в дорожньо-транспортній пригоді в разі розгляду справи в порядку цивільного судочинства. В будь-якому випадку, навіть за умови встановлення ймовірних порушень ПДР України в діях водія ОСОБА_2 інших пунктів ПДР України, зазначене не впливатиме на висновок суду щодо порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.10.9 ПДР України.

Доводи водія ОСОБА_3 щодо нікчемності відеозапису з відеорегістратору, наданого водієм ОСОБА_2, хоч і заслуговують на увагу, але не спростовують висновку судді про його винуватість у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди від 01 жовтня 2016 року.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа праопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Дослідивши всі обставини та характер скоєного правопорушення, суд першої інстанції визначаючи вид та розмір стягнення, враховуючи майновий стан правопорушника ОСОБА_3, правомірно застосував адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень, яке буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду Ленінського районного суду міста Харкова від 16 листопада 2016 року є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі ОСОБА_3 не підлягає.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративне правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову судді Ленінського районного суду міста Харкова від 16 листопада 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяАпеляційного суду

Харківської областіОСОБА_1