Ухвала суду № 63802432, 22.12.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/13581/16-к Головуючий першої інстанції: Божко В.В.

Провадження № 11-сс/790/1997/16 Доповідач: Колтунова А.І.

Категорія: в порядку КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2016 року м.Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Колтунової А.І.,

суддів - Курила О.М., Цілюрика В.П.,

при секретарях - Черкасові А.О., Мерзлікіній А.С.,

прокурора - Соломко Н.А.,

представника власника

майна - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові матеріали за апеляційною скаргою процесуального керівника прокурора відділу прокуратури Харківської області старшого радника юстиції ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 02 грудня 2016 року про часткове задоволення клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями, СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_3 про арешт майна,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 02 грудня 2016 року поновлено строк на подачу клопотання, як пропущений з поважних причин, частково задоволено клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями, СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню №12013220490001420 від 13 березня 2013 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.192, ч.1 ст.388 та ст.203-2 КК України, накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке виявлено та вилучено 05 жовтня 2016 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, а саме на: грошові кошти у розмірі 100,00 євро, які належать ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобовязано слідчого грошові кошти здати на зберігання до фінансової установи, в іншій частині у задоволенні клопотання відмовлено, зобовязано слідчого повернути власникам майна тимчасово вилучене майно в ході проведення обшуку від 15 жовтня 2016 року у квартирі №91, що знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Трінклера, 9, а саме ОСОБА_5 Петровичу грошові кошти в сумі 140000,00 доларів США та 7800,00 євро, ОСОБА_6 3 000,00 доларів США.

Не погодившись із зазначеним рішенням слідчого судді, 07 грудня 2016 року прокурор відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 02 грудня 2016 року в частині відмови у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 від 25 листопада 2016 року у кримінальному провадженні №12013220490001420 від 13 березня 2013 року про арешт майна, а саме: грошових коштів у розмірі 140000,00 доларів США та 7800,00 євро, як винесену незаконно і необґрунтовано та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами злочинними організаціями, СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 від 25 листопада 2016 року у кримінальному провадженні №12013220490001420 про арешт майна, а саме: накласти арешт на грошові кошти у розмірі 140000,00 доларів США та 7800,00 євро. На думку апелянта, ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу; думку представника власника майна ОСОБА_1, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та вважала ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою; обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається із наданих апеляційному суду матеріалів судового провадження, Головне управління Національної поліції в Харківській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013220490001420 від 13 березня 2013 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.192, ч.1 ст.388 та ст.203-2 КК України (а.с.7-12).

Зі змісту клопотання слідчого слідує, що досудовим розслідуванням встановлені наступні обставини:

02 вересня 2014 року о 19-40 годинні службовими особами ТОВ компанія «Строма» ОСОБА_7, ОСОБА_8 та засновником ТОВ Компанія «Строма» ОСОБА_9, шляхом укладання договору купівлі-продажу (посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Карташовою) з ОСОБА_10, шахрайським шляхом в змові з третіми особами здійснили незаконні дії щодо відчуження за заниженою вартістю та привласнення нерухомого майна ТОВ Компанія «СТРОМА», яке на той час знаходилось у заставі ПАТ «Укрсоцбанк», в наслідок чого ПАТ "Укрсоцбанк" завдано значну шкоду.

Крім того, 23 січня 2015 року СВ Дзержинського РВ ГУНП в Харківській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.388 КК України, а саме: до Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області надійшло звернення начальника управління проблемних кредитів Харківської обласної дирекції ПАТ «ОСОБА_11 банк ОСОБА_7» стосовно продажу залогового майна з боку посадових осіб: ТОВ «Строма».

28 січня 2015 року СУ ГУНП в Харківській області внесені відомості де Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, а саме: 09 листопада 2007 року між ВАТ «ОСОБА_11 ОСОБА_7» (кредитор) та ТОВ Компанія «Строма» (позичальник) було укладено кредитний договір № 010-1/07/1-1120-07, відповідно до якого посадовими особами підприємства-позичальника було отримано від банку кредит в сумі 4 500000,00 гривень. В забезпечення виконання зобовязань за даним кредитним договором у той же день між сторонами було укладено договір іпотеки № 010-1/07/1-1120/1-07, посвідчений приватним нотаріусом харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12 згідно з яким банку в іпотеку передано нерухоме майно - нежитлові будівлі літ. «Л-2» загальною площею 118,5 кв.м., літ. «Є-1» загальною площею 2449,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Харків, пров.Сімферопольський, 6. Починаючи з 10 січня 2014 року посадові особи ТОВ Компанія «Строма» перестали виконувати свої зобовязання по кредитному договору і перераховувати банку грошові кошти. На письмові вимоги банку погасити заборгованість вони не реагували, рішення Господарського суду Харківської області від 01 жовтня 2014 року про відшкодування завданих банку збитків, проігнорували і, навпаки, зловживаючи довірою банку, маючи умисел на неповернення отриманих відповідно до кредитного договору грошових коштів, за попередньою домовленістю і в групі з фізичними особами Г., Б., П., М., Б., В., ОСОБА_12., шляхом підробки відчужили залогове майно. Таким чином, злочинними діями посадових осіб ТОВ «Компанія «Строма», що діяли в групі з фізичними особами Г., Б., П., М., Б., В., та ОСОБА_12., ВАТ «ОСОБА_11 ОСОБА_7» завдано матеріальну шкоду на суму 2 220753,00 гривень 62 копійки, що є крупним розміром.

22 січня 2015 року до УКР ГУНП в Харківській області звернулась ОСОБА_13 із заявою стосовно ОСОБА_14, яка займається шахрайством в сфері банківської діяльності та незаконним виведенням майна з іпотеки за підробленими документами, так через знайомого ОСОБА_15 вона із ОСОБА_14 познайомилася із ОСОБА_4, який повідомив, що в нього є клієнт Компанія «Строма», для якої необхідно зробити листи для зняття іпотеки з майна. При цьому ОСОБА_4 повідомив, що із власником «Строми» він буде спілкуватися особисто, більше ні з ким він спілкуватися не буде. ОСОБА_14 сказала, що листи про погашення заборгованості та зняття іпотеки від імені банку будуть коштувати 15000,00 доларів США, після чого ОСОБА_4 зустрівся із власником вказаного підприємства взяв у нього вказані кошти та передав їх ОСОБА_13, яка в свою чергу передала їх ОСОБА_14, після чого з юристом Машею, вони здали вказані листи до реєстраційної служби та іпотеку було знято. Через деякий час до ОСОБА_13 знову звернувся ОСОБА_4 та попрохав допомогти підприємству «Строма» зняти іпотеку з майна в банку «Аваль». ОСОБА_14 повідомила, що вказані послуги будуть коштувати 10 000,00 доларів США, після чого ОСОБА_4 привіз вказані кошти від власника «Строми» та ОСОБА_14 виготовила листи від імені банку про зняття іпотеки, які разом з юристом Машею подали до реєстраційної служби та іпотеку було знято.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що протягом 2013-2016 років ОСОБА_16, будучі зареєстрованою у якості фізичної особи підприємця, з метою незаконного збагачення шляхом зайняття забороненим видом господарської діяльності та отримання прибутку від зайняття гральним бізнесом, в порушення ст.2 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» № 1334-VI від 15.05.2009р., із змінами і доповненнями, відповідно до якої в Україні заборонений зальний бізнес і участь в азартних іграх, будучи власницею нежитлових приміщень першого поверху, за адресою: м.Харків, вул.Пушкінська, 3, на підставі домовленості ОСОБА_4 та невстановленими особами організували діяльність казино та залу ігрових автоматів та систематично надавали відвідувачам закладу можливість доступу э азартних ігор на гральних автоматах, з метою отримання прибутку від грального бізнесу.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 21 вересня 2016 року задоволено клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями, СУ ГУНП в харківській області підполковника поліції ОСОБА_3, по кримінальному провадженню №12013220490001420 від 13 березня 2013 року про проведення обшуку, надано дозвіл на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в квартирі №91 по вулиці Трінклера в місті Харкові, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_16, з метою відшукання і вилучення: оригіналів документів, які підтверджують отримання кредитів ТОВ компанія «Строма» ЄДРПОУ 30290469, в ПАТ «Укрсоцбанк» та в ПАТ «ОСОБА_17 ОСОБА_16», документів, щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ Компанії «Строма», ТОВ компанії «А-Рент», оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно (а.с.12а-13).

05 жовтня 2016 року слідчим СУ ГУНПУ в Харківській області був проведений обшук за місцем мешкання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка належить на праві власності ОСОБА_16, під час якого виявлено та вилучено речі, документи та грошові кошти в сумі 143000,00 доларів США та 7900,00 євро (а.с.14-18).

07 жовтня 2016 року старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_18 звернувся до слідчого судді Київського районного суду м.Харкова з клопотанням про арешт майна, яке вилучене 05 жовтня 2016 року під час обшуку в квартирі АДРЕСА_2 (а.с.134-144).

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 12 жовтня 2016 року частково задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12013220490001420 від 13 березня 2013 року про арешт майна, тимчасово вилученого у ході обшуку 05 жовтня 2016 року за місцем мешкання ОСОБА_4 у в квартирі АДРЕСА_2 та накладено арешт на вилучені при проведенні вказаного обшуку документи та речі. Водночас, цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на вилученні під час вказаного обшуку готівкові грошові кошти у розмірі 143000,00 доларів США та 7900,00 євро (а.с.145-158).

З таким рішенням слідчого судді не погодився прокурор відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_19 та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 12 жовтня 2016 року в частині відмови у задоволенні клопотання слідчого від 07 жовтня 2013 року про арешт майна, а саме грошових коштів у розмірі 143000,00 доларів США та 7900,00 євро та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт майна (а.с.176-181).

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 14 листопада 2016 року апеляційну скаргу прокурора прокуратури Харківської області ОСОБА_19 задоволено частково, ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 12 жовтня 2016 року скасовано в частині відмови в арешті грошових коштів в сумі 143000,00 доларів США та 7900,00 євро та клопотання про арешт майна в цій частині повернуто прокурору для усунення недоліків, надавши для цього строк 72 години з моменту отримання копії цієї ухвали, в іншій частині ухвалу залишено без змін (а.с.182-185).

Копію вищевказаної ухвали отримано прокурором 22 листопада 2016 року о 15-50 годинні (а.с.186).

30 листопада 2016 року до Київського районного суду Харківської області надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями, СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_3, погоджене прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_2 про поновлення процесуального строку на звернення з клопотанням та арешт тимчасово вилученого майна, яке належить ОСОБА_4 та вилучене 05 жовтня 2016 року під час обшуку за місцем його мешкання, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_16, а саме на: грошові кошти в сумі 143000,00 доларів США та 7 900,00 євро.

В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що відділом розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями, СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у обєднаному кримінальному провадженні №12013220490001420 від 13 березня 2013 року. На думку апелянта грошові кошти, вилучені під час обшуку 05 жовтня 2016 року у ОСОБА_4, отриманні та задіяні при здійсненні незаконної діяльності, повязаної з гральним бізнесом, та підпадають під вимоги ст.98 КПК України щодо речових доказів та мають доказове значення у кримінальному провадженні (а.с.2-7).

У розумінні положень ст.131, ч.2 ст.170 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який застосовується з метою дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом або знаряддям злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Також п.2 ч.2 ст.170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98КПК України.

Згідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_18 про визнання предметів та документів речовими доказами та доручення їх до матеріалів кримінального провадження від 08 жовтня 2016 року майно, яке вилучено під час обшуку у ОСОБА_20 в квартирі АДРЕСА_2, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12013220490001420 від 13 березня 2013 року, оскільки є достатні підстави вважати, що вказані грошові кошти можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також набуті кримінально протиправним шляхом внаслідок вчинення кримінального правопорушення (а.с.171-175).

Відповідно до ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України).

Слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого в частині накладення арешту на грошові кошти у розмірі 100 євро, які належать ОСОБА_4, оскільки дані грошові кошти є доказом вчинення кримінального правопорушення, могли використовуватися як засобами і знаряддями кримінального правопорушення та зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Приймаючи рішення про часткову відмову у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна по кримінальному провадженню №12013220490001420 від 13 березня 2013 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що з огляду на відомості, які містяться у матеріалах кримінального провадження, відсутні підстави та розумні підозри вважати, що вилучені грошові кошти у розмірі 143000,00 доларів США та 7800,00 євро є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуті злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримані за рахунок доходів від вчиненого злочину або можуть бути конфісковані у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або можуть підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. На думку слідчого судді слідчим не доведено, що грошові кошти у розмірі 143000,00 доларів США та 7800,00 євро належать саме ОСОБА_4

Колегія суддів не погоджується з даним висновком слідчого судді, оскільки про факт отримання ОСОБА_4 вказаних грошових коштів від незаконної діяльності, повязаної з гральним бізнесом свідчать вилучені під час обшуку в квартирі АДРЕСА_2: видаткові касові ордери, сформовані адміністраторами казино. Вказані документи, у сукупності з іншими вилученими у ході обшуку документами, свідчать про причетність ОСОБА_4 до зайняття гральним бізнесом та отримання від цієї незаконної діяльності грошових коштів в доларах США та в іншій валюті.

Висновок слідчого судді, що грошові кошти у розмірі 143000,00 доларів США та 7 900,00 євро належать ОСОБА_5 та переданні на зберігання ОСОБА_4 є нікчемними, оскільки при проведенні обшуку від 05 листопада 2016 року за місцем мешкання ОСОБА_4 не було виявлено договору зберігання грошових коштів №1 від 08 вересня 2016 року та будь-яких інших документів, що свідчать про фактичну передачу грошових коштів від ОСОБА_5 до ОСОБА_4 Крім того, вищевказаний договір адвокатом ОСОБА_1 було надано суду лише 12 жовтня 2016 року при розгляді клопотання про арешт майна та з моменту проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 до розгляду у суді клопотання про арешт майна по кримінальному провадженню №12013220490001420 жодна особа до слідчого, прокурора або суду із заявами про повернення вказаних грошових коштів не зверталася. У договорі зберігання грошових коштів №1 від 08 вересня 2016 року, на який посилається адвокат та слідчий суддя, не зазначено про наявність індивідуальних ознак грошових коштів переданих на зберігання та про повернення саме цих грошових коштів.

Також у судовому засіданні апеляційної інстанції адвокатом ОСОБА_1 не надано жодних доказів, що грошові кошти вилучені за місцем мешкання ОСОБА_4 є саме тими грошовими коштами, які начебто передані ОСОБА_21 останньому на зберігання.

У відповідності до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання слідчого від 25 листопада 2016 року в частині накладення арешту на грошові кошти у розмірі 3 000,00 доларів США, які були вилученні у ході вказаного обшуку у жіночій сумці ОСОБА_6

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 02 грудня 2016 року необхідно частково скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким клопотання слідчого в зазначеній частині задовольнити та накласти арешт на грошові кошти у розмірі 140000,00 доларів США і 7800,00 євро у кримінальному провадженні №12013220490001420 від 13 березня 2013 року, а в решті ухвалу слідчого судді від 02 грудня 2016 року залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 404, 405, ч.3 ст.407, ст. ст. 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу процесуального керівника прокурора відділу прокуратури Харківської області старшого радника юстиції ОСОБА_2- задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 02 грудня 2016 року про часткове задоволення клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями, СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_3 про арешт майна скасувати в частині відмови у задоволенні цього клопотання старшого слідчого щодо накладення арешту у кримінальному провадженні №12013220490001420 від 13 березня 2013 року на грошові кошти у розмірі 140000,00 доларів США та 7800,00 євро.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо вважливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями, СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_3 в зазначеній частині задовольнити, накласти арешт на грошові кошти у розмірі 140000,00 доларів США та 7800,00 євро у кримінальному провадженні №12013220490001420 від 13 березня 2013 року.

В іншій частині ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 13 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до ч.4 ст.424 КПК України.

Головуючий суддя: Судді: ОСОБА_22 ОСОБА_23 ОСОБА_24