Ухвала суду № 63801171, 29.12.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/20198/16-к

н/п 1-кс/640/10175/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" грудня 2016 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді Єфіменко Н.В.,

за участі секретаря Вакула І.В.,

прокурора Твердохліба В.М.,

слідчого Плохотнікова А.В.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ст. слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12015220470004111 від 26.08.2015р. ч. 2 ст. 303, ч.1 ст. 369 КК України, -

встановив:

28 грудня 2016р. до суду надійшло клопотання ст. слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_4, погоджене з прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_5, про арешт майна, належного підозрюваному ОСОБА_3 вилученого 27.12.2016р. під час обшук за місцем мешкання ОСОБА_3 у буд. №4 по вул. Панфілівців у м. Харкові, а саме мобільного телефону «Iphone5» у корпусі чорного кольору.

Підставами накладення арешту слідчий зазначив проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015220470004111 від 26.08.2015р., за ч. 2 ст. 303, ч.1 ст. 369 КК України з підстав того, що ОСОБА_3 разом з ОСОБА_6, та іншими на теперішній час невстановленими особами, використовуючи уразливий стан, що полягав у скрутному матеріальному становищі, втягнули в заняття проституцією понад 10 осіб. При тому ОСОБА_3 з невстановленим особами контролював дівчат які займалися проституцією, а ОСОБА_6 займався їх охороною. Грошові кошти, виручені від сутенерства між членами групи розподіляв ОСОБА_3 в заздалегідь обумовлених частках. 26.12.2016р. ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_3 та іншими не встановленим особами займались сутенерством та використовуючи уразливий стан ОСОБА_7, який полягав у скрутному матеріальному становищі, втягнули її в заняття проституцією, при цьому остання 26.12.2016р. о 2330 за грошову винагороду у розмірі 500 грн. надала послуги сексуального характеру чоловіку на імя ОСОБА_8 біля «панелі» розташованої близько проїжджої частини по пр. Московському, 137 в м. Харкові.

Крім того, на початку жовтня 2016р. ОСОБА_3 разом з невстановленою особою, з метою забезпечення безперервності діяльності «панелі» та уникнення кримінальної відповідальності за вищевказані протиправні дії, звернулись з пропозицією неправомірної вигоди до ст. оперуповноваженого ОСОБА_9 в Харківській області ОСОБА_10, який повідомив про це правоохоронні органи. 26.12.2016р. о 2310 ОСОБА_3 зустрівся з ОСОБА_10 та передав останньому в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту неправомірну вигоду у сумі 8100 грн.

27.12.2016р. о 0100 ОСОБА_3 затриманий, о 0300 відносно нього складений протокол у порядку ст. 208 КПК України і того ж дня йому повідомлена підозра за ч. 2 ст. 303, ч.1 ст. 369 КК України.

27.12.2016р. на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.12.2016р. проведений обшук за місцем реєстрації підозрюваного ОСОБА_3 у буд. №4 по вул. Панфілівців у м. Харкові, під час якого виявлений та вилучений мобільний телефон, який слідчий просить арештувати.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на порушення КПК України, допущені під час обшуку, у звязку з чим, телефон не можливо вважати тимчасово вилученим майном.

Слідчий суддя, вислухавши міркування прокурора, слідчого, підозрюваного, його захисників, дослідивши документи та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, в рамках якого подане клопотання, доходить такого:

З матеріалів кримінального провадження, доданих до клопотання документів вбачається, що СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015220470004111 від 26.08.2015р., за ч. 2 ст. 303, ч.1 ст. 369 КК України, в якому ОСОБА_3 є підозрюваним.

27.12.2016р. на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.12.2016р. проведений обшук за місцем реєстрації підозрюваного ОСОБА_3 у буд. №4 по вул. Панфілівців у м. Харкові, під час якого виявлене та вилучене майно, що слідчий просить арештувати.

Відповідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину…Завданням арешту майна є запобігання можливості приховування, знищення, використання, перетворення, пресування та відчуження майна. З метою забезпечення схоронності речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

При тому ст. 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні обєкти які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Згідно ч.2 ст. 173 КПК України, при вирішення питання про арешт майна в порядку п. 1 ч.2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.

Таким чином, на виконання вимог ч.1 ст. 173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч.1 ст.170 КПК України, оскільки належне ОСОБА_3 майно, вилучене 27.12.2016р. під час обшуку, є речовим доказом та має значення для забезпечення кримінального провадження, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Клопотання про фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчому судді не надходило і за ініціативою суду не здійснюється, відповідно положень ст.107 КПК України.

Керуючись ст. ст. 98, 107, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

Клопотання ст. слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12015220470004111 від 26.08.2015р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 303, ч.1 ст. 369 КК України, - задовольнити.

Накласти арешт на належний ОСОБА_3 мобільний телефон «Iphone5» у корпусі чорного кольору.

Ухвала підлягає виконанню згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012р. «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, повязаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Н.В. Єфіменко