Рішення № 63797902, 27.12.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7571/16 Справа № 209/5471/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Куценко Т.Р.

Категорія 05

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2016 року м. Дніпро 27 грудня 2016 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого Куценко Т.Р.

суддів Демченко Е.Л., Свистунової О.В.

при секретарі Назаренко А.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2,

на рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 серпня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту комунальної власності цивільних відносин Дніпродзержинської міської ради, Третя Дніпродзержинська державна нотаріальна контора про відшкодування дійсної вартості ? частини квартири та припинення права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, в уточненій редакції якого просить: стягнути з ОСОБА_2 на її користь 113614,29 грн. відшкодування дійсної вартості 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, 1136,14 грн. сплаченого судового збору, 1100 грн. витрат га послуги адвоката; припинити її право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 26 серпня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у відшкодування дійсної вартості 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 (Дніпродзержинськ)Дніпропетровської області в сумі 113614 грн. 29 коп., судовий збір у сумі 1136,14 гривень, та 1100 гривень витрат на послуги адвоката.

Припинено право власності ОСОБА_3 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 (Дніпродзержинськ)Дніпропетровської області /а.с. 164-170/.

З таким рішенням не погодився ОСОБА_2, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав. Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 у період з 28 жовтня 2006 року, від шлюбу мають сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, актовий запис № 1040 /а.с. 11/, свідоцтвом про народження, актовий запис № 205 /а.с. 11/.

Під час перебування позивача з відповідачем ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, на підставі договору купівлі-продажу від 05 травня 2007 року, укладеного з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, відповідач ОСОБА_2 за 101000 грн. придбав квартиру АДРЕСА_1, яка в подальшому була визнана спільним майном подружжя, за кожним з них було визнано право власності на 1/2 частину спірної квартири, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 05 травня 2007 року, зареєстрованим у реєстрі за № 2-1382 державним нотаріусом Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори Дніпропетровської обл. ОСОБА_11 /а.с. 12/, технічним паспортом /а.с. 13-14/, рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської обл. від 10 вересня 2013 року у справі № 22-ц/774/7983/13 /а.с. 15-17/.

Згідно рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 26 серпня 2008 року у цивільній справі № 2-1493/2008 було задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в розмірі 145353 грн., на виконання зазначеного рішення 09 вересня 2008 року був виданий виконавчий лист, що підтверджується виконавчим листом № 2-1493/2008, виданим 09 вересня 2008 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області /а.с. 52/.

На підставі виконавчого листа № 2-1493/2008, виданого 09 вересня 2008 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, державний виконавець Дніпровського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 8983764, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 8983764 від 09 вересня 2008 року /а.с. 53/.

Державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції звернувся до суду з поданням про визнання мирової угоди у процесі виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, яке було задоволено 23 вересня 2008 року. За умовами мирової угоди, з метою добровільного виконання рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 26 серпня 2008 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 145353,00 грн., боржник - ОСОБА_2 передає у власність ОСОБА_4 квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, з моменту передачі вищевказаної квартири, ОСОБА_4 набуває право власності на вказану квартиру, що підлягає державній реєстрації в ОКП "Дніпродзержинське БТІ". Ці обставини підтверджуються ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. від 23 вересня 2008 року у справі № 2-1493/08 /а.с. 54/.

На підставі мирової угоди, затвердженої рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 вересня 2008 року, відповідач ОСОБА_4 03 жовтня 2008 року зареєстрував право власності на квартируАДРЕСА_1, номер запису 22040 в книзі 146, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 20451672 від 03 жовтня 2008 року /а.с. 55/ та технічним паспортом /а.с. 20-21/.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2013 року, скасовано рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14 листопада 2012 року в частині виділення ОСОБА_3 2/3 частин квартири АДРЕСА_5, ОСОБА_2 - 1/3 частини зазначеної квартири, а також автомобіля «Опель Омега», реєстраційний номер НОМЕР_1, 1989 року випуску; автомобіля «Ніссан Інфініті», реєстраційний номер НОМЕР_2, 1999 року випуску ; причіпа ПА 004, реєстраційний номер НОМЕР_3, 2007 року випуску ; пральної машини «ZANUSSI» FE 1020 ; холодильника ARS 4030 ; DVD+VHS моделі 5000 R. Виділено ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по 1/2 частині квартири АДРЕСА_6, загальною площею 92,6 кв.м. та житловою площею 61,6 кв.м. В іншій частині рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14 листопада 2012 року залишити без змін. Скасовано додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 травня 2013 року в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на 2/3 частин квартири АДРЕСА_5 загальною площею 92,6 кв.м., житловою площею 61,6 кв.м. Визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право власності за кожним по 1/2 частині квартири АДРЕСА_6, загальною площею 92, 6 кв.м. та житловою площею 61,6 кв.м. В іншій частині додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 травня 2013 року залишити без змін.

23 січня 2013 року ОСОБА_4 уклав з ОСОБА_6 договір купівлі-продажуквартириАДРЕСА_1, вартістю 141206 грн., на підставі якого 23 січня 2013 року ОСОБА_6 зареєстрував право власності на зазначену квартиру, що підтверджується договором купівлі-продажу від 23 січня 2013 року (а.с. 83-84) та витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 107844 від 23 січня 2013 року /а.с. 84-85/.

08 лютого 2013 року ОСОБА_6 уклав з ОСОБА_5 договір купівлі-продажуквартириАДРЕСА_1, оціночною вартістю 141206 грн., на підставі якого 08 лютого 2013 року ОСОБА_5 зареєструвала право власності на зазначену квартиру, що підтверджується договором купівлі-продажу від 08 лютого 2013 року (а.с. 76), інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна № 48903094 від 02 грудня 2015 року (а.с. 22), звітом від 25 січня 2013 року з оцінки вартості п'ятикімнатної приватизованої квартири, загальною площею 92,6 кв.м, розташованої на першому поверсі житлового дев'ятиповерхового будинку за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Харківська, 9-34 /а.с. 90 об.-99/ та рецензією на нього від 25 січня 2013 року /а.с. 89-90/.

Ухвала Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. від 23 вересня 2008 року про затвердження мирової угодиу процесі виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,була скасована, а питання передано на новий розгляд, що підтверджується ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2010 року /а.с. 18/.

04 листопада 2013 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська відмовлено в задоволенні подання Дніпровського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ про визнання мирової угоди, укладеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у процесі виконання рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики /а.с. 19/.

26 грудня 2013 року позивач звернулась до державного реєстратора з заявою про реєстрацію права власності на 1/2 частинуквартириАДРЕСА_2, де 20 січня 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_12 було встановлено, що право власності на даний обєкт нерухомого майна вже зареєстровано за іншою особою, у зв'язку з чим позивачу було відмовлено у державній реєстрації права власності, що підтверджується рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень /а.с. 21 об./.

За положеннями ст. ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст. 319 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права власності.

Згідно ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 1 ст. 356 Цивільного кодексу України,власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно ч. 3 ст. 358 Цивільного кодексу України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно ч. 1 ст. 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно достатті 388цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно частини третьої статті 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідач ОСОБА_2 не заперечує проти стягнення з нього на користь ОСОБА_3 компенсації за ? частини квартири, але не погоджується з сумою компенсації, посилається на те, що оцінюючи квартиру у 277228, 58 грн. станом на 2015 рік експерт не заходив в квартиру, в якій неодноразово проводилися ремонти новими власниками і ці покращення не можуть враховуватися судом при стягненні компенсації.

Колегія суддів не може погодитись з присудженою сумою компенсації за ? частину спірного майна, так як суд першої інстанції керувався сумою ринкової вартості квартири станом на 16 грудня 2015 року /а.с. 23 об./.

Судова колегія вважає, що такий висновок не може бути покладений в основу рішення, оскільки він проводився в 2015 році, тоді як відчуження квартири ОСОБА_2 було здійснено 26 серпня 2008 року /а.с.54/, після чого квартира неодноразово була обєктом купівлі-продажу.

З огляду на наведене вище, колегія суддів приймає до уваги Звіт по оцінці вартості квартири АДРЕСА_7, що був зроблений у 2013 році, відповідно до якого вартість квартири на момент відчуження ОСОБА_2 була 141206,00 грн. /а.с.97 об./. Отже, вартість ? частки квартири, що належить ОСОБА_13 складає 70603 грн.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 70603 грн.

Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення, відповідно змінює розподіл судових витрат згідно з правилами, передбаченими статтею 88 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, то з позивача на користь відповідача підлягає стягненню сума судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 706 грн.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 серпня 2016 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 компенсацію вартості ? частини квартири АДРЕСА_8 (м.Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області в сумі 70603 грн. та судовий збір в сумі 706 грн.

Припинити право власності ОСОБА_3 на ? частину квартири АДРЕСА_9 (м.Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий: Куценко Т.Р.

Судді: Демченко Е.Л.

ОСОБА_14