Ухвала суду № 63791418, 21.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого-судді Слюсар Т.А.

суддів: Волошиної В.М., Кирилюк Г.М.

при секретарі: Крічфалуши С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року

в справі за позовом ОСОБА_2 до Голови адміністрації Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, третя особа - ОСОБА_1.

Колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до Голови адміністрації Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.

Зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в автокатастрофі в Єгипті загинула мати малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а батько дитини перебуває в тяжкому стані, а тому для захисту соціальних прав дитини, малолітній ОСОБА_3 потребує встановлення над ним опіки, у зв'язку з чим нею було подано заяву щодо постановки на облік кандидатів в опікуни та призначення її опікуном.

Між тим, незважаючи на те, що до події дитина з батьками проживали разом з позивачкою, комісією з питань захисту прав дитини призначено опікуном малолітнього ОСОБА_3 - ОСОБА_1

З урахуванням уточнень, просила визнати незаконними (протиправними) та скасувати: рішення № 6 комісії з питань захисту прав дитини при Києво-Святошинській районній державній адміністрації Київської області від 13 березня 2015 року щодо рекомендації органу опіки та піклування призначити бабу - ОСОБА_1, опікуном над малолітньою дитиною ОСОБА_3; розпорядження виконувача обов'язків Голови Києво - Святошинської районної державної адміністрації № 118 від 16 березня 2015 року про надання ОСОБА_3 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування; розпорядження виконувача обов'язків Голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № 145 від 24 березня 2015 року про призначення баби - гр. ОСОБА_1 опікуном над малолітньою дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та зобов'язати Києво-Святошинську районну державну адміністрацію Київської області в особі служби у справах дітей та сім'ї повторно розглянути питання про призначення опікуна над малолітнім ОСОБА_3

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, просила скасувати рішення районного суду та постановити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів, вислухавши ОСОБА_2 та її представника, які просили апеляційну скаргу відхилити, представника відповідача, яка підтримала апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Як убачається з матеріалів справи, від спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.59 т.1).

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в Єгипті під час дорожньо-транспортної пригоди, будучи пасажирами таксі, ОСОБА_4, 1984 року народження, отримав тяжку політравму, а ОСОБА_5 від отриманих травм померла (а.с.66 т.1).

Згідно довідки про склад сім'ї Виконавчого комітету Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за № 2-131 від 23 лютого 2015 року, малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, від народження по 28 лютого 2015 року, проживав разом з батьками та дідусем і бабусею по лінії батька (ОСОБА_7, ОСОБА_8.) в належному останнім житловому будинку АДРЕСА_1 (а.с.13 т.1).

Встановлено, що 24 лютого 2015 року ОСОБА_8 звернулася до Києво-Святошинської районнної адміністрації Київської області із заявою щодо постановки її на облік кандидатів в опікуни та подала заяву про призначення її опікуном над онуком (а.с.87 т.1).

Відповідно до матеріалів справи, 25 лютого 2015 року до Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області з заявою щодо встановлення опікунства над онуком звернулася ОСОБА_1, яка являється бабусею дитини по лінії матері (а.с.99 т.1).

10 березня 2015 року Службою у справах дітей Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області надано висновок № 220 про можливість ОСОБА_2 бути опікуном малолітнього онука ОСОБА_3 (а.с.86 т.1)

11 березня 2015 року Службою у справах дітей Подільської районної в м. Києві державної адміністрації надано висновок № 106/25-804 про можливість ОСОБА_1 бути опікуном малолітнього онука (а.с.53-54 т.1).

13 березня 2015 року Комісія з питань захисту прав дитини прийняла рішення №6 (протокол № 5), яким рекомендувала органу опіки та піклування призначити бабу - ОСОБА_1 опікуном над малолітньою дитиною (а.с.14 т.1).

16 березня 2015 року Києво-Святошинською районною державною адміністрацією видане розпорядження № 118 про надання ОСОБА_3 статусу дитини, позбавленої піклування (а.с.80 т.1).

24 березня 2015 року Києво-Святошинською районною державною адміністрацією видане розпорядження № 145 про призначення баби - гр. ОСОБА_1., опікуном над малолітньою дитиною (а.с.19 т.1).

Матеріали справи свідчать, що малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку із перенесеною в ранньому дитинстві травмою є дитиною-інвалідом та потребує домашнього догляду (а.с.68,113 т.1).

Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що відповідачем при винесенні рішення не було враховано проживання малолітнього ОСОБА_3 на час нещасного випадку разом з ОСОБА_2 та у відсутність належно складеного документу про те, що стан здоров'я ОСОБА_4 перешкоджає виконувати йому батьківські обов'язки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до п. 21 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем походження дитини протягом двох місяців повинна зібрати необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування).

Підпунктом 9 пункту 24 зазначеного Порядку визначено, що статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям у зв'язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов'язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ.

Згідно п. 35 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, після встановлення статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, районна, районна у м. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті ради за місцем походження такої дитини вживає вичерпних заходів до влаштування її в сім'ю громадян України (усиновлення, під опіку, піклування, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу).

В матеріалах справи міститься протокол засідання Київської обласної ЛКК від 02 лютого 2015 року відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, відповідно до змісту якого стан хворого стабільно важкий й останній потребує стороннього нагляду (а.с.83 т.1).

Між тим, зазначений протокол не відповідає формі, встановленій МОЗ України, а тому не може вважатися належним документом (а.с.83 т.1,41 т.2) .

Окрім цього, комісія з питань захисту прав дитини прийняла рішення 13 березня 2015 року № 6 (протокол № 5) про рекомендування органу опіки та піклування призначити бабу - ОСОБА_1 опікуном над малолітньою дитиною, в той час як статус дитини, яка позбавлена піклування малолітньому ОСОБА_3 було надано Києво-Святошинською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження № 118 лише 16 березня 2015 року.

Таким чином, колегія суддів вбачає порушення визначеного законом порядку.

За таких обставини, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав до скасування оспорюваних рішень з передачею питання про призначення опікуна над малолітнім ОСОБА_3 на повторний розгляд.

Розглядаючи спір, районний суд з достатньою повнотою з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку, правильно застосував норми матеріального та процесуального права й ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

З огляду на викладене, правових підстав до скасування постановленого по справі рішення, як про це ставиться в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Згідно частини 1 статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:

Справа № 759/10171/16-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/15172/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Сенько М.Ф.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.